Архива - 2005. рок
Прилоги наших членох 
АКТИВНОСЦИ СОЮЗУ РУСНАЦОХ И УКРАїНЦОХ СЧГ У ПРЕДХОДНИМ ПЕРИОДЗЕ
БОГАТИ ЗМИСТ И ДОБРИ РЕЗУЛТАТИ 15. РОЧНЕЙ РОБОТИ
“Мушим припознац же кед єдна институция як цо Союз Руснацох и Українцох
СЧГ постої и успишно роби 15 роки, то дацо значи и заслужує увагу” –
гварел Тамаш Корхец, покраїнски секретар за управу предписаня и национални
меншини на приєме делеґациї тей орґанизациї, хтори отримани 29. септембра
2005. року.
То лєм потвердзенє же кед єдна орґанизация иснує телї роки и єй робота
дава одредзени резултати, то ше нє може оспориц. Тото цо водзело Союз
през тот период и унапрямовало його роботу, то ясна идея, базована на
историйних податкох, же Руснаци маю свою матичну державу Україну зоз
хтору розвиваю сотруднїцтво на шицких планох. Матична жем тото сотруднїцтво
прилапела и, спрам своїх моцох, реализовала одредзену помоц. Прето на
стретнуцу союзовей делеґациї зоз Тамашом Корхецом, предсидатель Союзу
Симеон Сакач уручел писмо покраїнскому секретарови хторе тота орґанизация
послала предсидательови Републики Сербиї Борисови Тадичови, у хторим
ше реаґує на вияву покраїнского посланїка др Дюри Мученского, з нагоди
приєму при предсидательови Тадичови же “Руснаци нє маю матичну державу”.
У рамикох того стретнуца бешедоване и о актуалних проблемох зоз хторима
ше Союз стрета у остатнїм периодзе. То насампредз, нєфинансованє Союзу
Руснацох и Українцох з боку националних совитох рускей и українскей
националней меншини. Остатнї час векшина союзових проєктох ше елеґантно
заобиходзи при розподзельованю финансийних средствох. Українски национални
совит ше анї нє одволує на було яки вимоги Союзу.
Семинар за младих, єден з найважнєйших Союзових проєктох, того року
отримани у интернату Польопривредней школи у Футоґу од 25. по 28. авґуст,
а отворел го Петро Видїкант, член Городскей ради задлужени за образованє,
чий кабинет бул и єден з покровительох Семинара. З оглядом же помоц
Националного совиту Руснациох виостала, Семинар финансийно помогнул
и Покраїнски секретарият за управу, предписаня и национални меншини.
Же би ше зачувал континуитет, свойо доприношенє Семинару дали и преподаваче,
нашо фаховци, хтори учашнїком нєсебично пренєсли знанє, нє глєдаюци
нїяке материялне надополнєнє. Медзи нїма були др Янко Рамач, мр Дюра
Гарди, проф. Таня Салонтаї, проф. Анамария Рамач, уметнїк Силвестер
Макаї и часна шестра Йосафата. Шицки учашнїки були задовольни и без
огляду же их того року було менєй як предходних, ученє през друженє
им хасновало, а у хвильких розваги на вилєту на Беґечскей долїни и економиї
Польопривредней школи вони витворели контакти за цали живот. Же би така,
за Союз значна подїя, нє остала нєпризначена постарали ше “Руске слово”,
“Граждански новини” и новосадска телевизия “Аполо”.
Як и каждого року Союз посила на безплатне школованє наших студентох
на Україну, и то у фахох як цо журналистика, театрална уметносц, українски
язик и литература, фолклористика, история, педаґоґия и подобова уметносц
. Остатня дїялносц на тим плану буду постдипломски студиї на Києвским
националним институту “Иван Карпенко Кари” у України, нашого єдиного
фахового театралного режисера Владимира Надя-Ачима, хтори пре отверанє
Катедри за ґлуму на язикох националних меншинох, а спрам Болоньскей
декларациї, як потенцийни преподавач муши мац титулу маґистра, односно
дохтора наукох.
Того року ювилейно преславена 15. рочнїца Союзу 4. юния у “Студию М”
зоз святочну академию на хторей були госци зоз Словацкей, України, Польскей,
Горватскей, як и визначни госци зоз орґанизацийох у нашей жеми зоз хторима
Союз сотрудзує. З тей нагоди уручени припознаня шицким заслужним за
потерашню роботу Союзу и видруковане святочне число глашнїка “Глас Союзу”,
а предсидатель Скупштини городу Нового Саду Зоран Вучевич приял делеґацию
Союзу и госцох зоз иножемства.
Пре велї контакти хтори Союз витворює зоз орґанизациями у иножемстве,
Союз Руснацох и Українцох того року участвовал на велїх културних манифестацийох
як цо то: “Петровски дзвон” и “Миклошевске лєто” у Горватскей, “Лемкивска
ватра” у Ждинї у Польскей и фестивал “Швето култури Русинох-Українцох
Словацкей” у Свиднїку у Словацкей на хторих делеґация Союзу витворела
важни контакти зоз визначнима представителями подобних орґанизацийох
и политичарами. На инициятиву Союзу Руснацох и Українцох зоз делеґацию
тей орґанизациї на фестивалє “Лемкивска ватра” були и аматере КПД “Карпати”
зоз Вербасу и КУД “Бранково коло” зоз Сримских Карловцох хтори там мали
замерковани наступ.
На поволанку городоначальнїка Перечину, городу у України Ивана Похориляка
делеґация Союзу нащивела тот город 20. авґуста, а през креативни розгварки
унапредзене сотруднїцтво, так же перши крочай бул госцованє фолклорного
ансамбала КУД “Петро Кузмяк” зоз Нового Орахова на фестивалє “Ужанска
ватра збера товаришох”, дзе мали наступ.
Медзинародни фестивал українского гумору и сатири “Карпатски словоблуд”,
хтори отримани у Ужгородзе 09. и 10. юлия будзе запаметани по цикавим
наступу секретара Союзу, режисера и писателя Владимира Кочиша, а на
Ґала концерту присутних нашмеял подпредсидатель Союзу Богдан Виславски
хтори пречитал афоризми войводянских авторох.
На поволанку Медзинародного дзециньского фестивалу “Швет дзециньского
мистецтва” орґанизаторе контактовали Союз Руснацох и Українцох, а на
тот Фестивал Союз послал петнацецеро дзеци зоз наших местох и то: 10
Руснацох и 5 Українцох, дзе вони репрезентативно представели свойо роботи,
державу и народносц.
У рамикох ювилея 15. рочнїци Союз Руснацох и Українцох орґанизовал екскурзию
до закарпатскей обласци України на хтору ше рушело 04. авґуста, а шицки
заинтересовани ше могли упознац зоз своїм завичайом, културу, историю
и обисц значнєйши городи.
Союз Руснацох и Українцох ше може похвалїц и зоз тим же того року основана
Секция у Беоґрадзе котра чишлї 15 нових членох, а предсидатель єй Янко
Тиркайла. Очекованя же тота секция будзе робиц так успишно як и шицки
други Союзово секциї у наших местох.
Тота нєвладова орґанизация була и инициятор поставяня памятней плочи
на друкарню хтору основало РКПД 1936. року у Руским Керестуре. Так у
рамикох манифестациї “Костелнїкова єшень” 6. новембра 2004. року поставена
памятна таблїчка владики др Дионизийови Нярадийови и о. Михайлови Мудрого,
а преподаваня о нїх отримали др Янко Рамач и о. Михайло Малацко. Памятна
таблїчка поставена и оцови Стефанови Питкови на парохиї у Индїї 12.
юния 2005. року, а пошвецели ю парох у Сримскей Митровици о. Михайло
Режак и индїйски парох о. Михайло Дудка.
Зоз шицкого начишлєного видно же у чаше за нами, плани хтори предложени
на Рочней скупштини отриманей 19. фебруара 2005. року у Вербаше и реализовани.
Означена 15. рочнїца роботи Союзу, отримани Семинар за младих, подписана
догварка о сотруднїцтве зоз Дружтвом “Україна швет” зоз Києва, остварене
сотруднїцтво зоз Союзом Руснацох и Українцох Горватскей, послани нашо
студенти на безплатне студиранє до України, реализовани одход до України,
Словацкей и Польскей на фестивали и отримани порядни схадзки секцийох
як и програми пошвецени рочнїцом наших преднякох.
Скупштини Союзу Руснацох и Українцох присуствовали визначни госци зоз
Републики Словацкей, Горватскей, України, представнїки українскей Амбасади
у Беоґрадзе як и представнїки општини Вербас хтора була домашня на тей
схадзки и подпредсидатель Националного совоту Руснацох Звонко Сабо.
Схадзки присуствовали и вельочислени члени Союзу и АДРУ, як и представителє
церкви. Окончователь длужносци амбасадора України у Беоґрадзе юрий Лисенко
з тей нагоди придал предсидательови Союзу Симеонови Сакачови Плакету
Державного комитета України за медзинационални одношеня як припознанє
за витирвалу и длугорочну активносц.
А. Дудаш
ЗАПОЧАТЕ И ВИТВОРЕНЕ
Союз каждого року у своєй порядней дїялносци ма и велї програми и преподаваня,
як и означованє рочнїцох и ювилейох наших визначних людзох. Так у септембру,
з оглядом же ше до першей класи до Дюрдьова того року уписало 11 дзеци,
секретар Союзу Владимир Кочиш им додзелєл кнїжки и теки и на тот способ
означек 40-рочнїцу литературней творчосци, а Мелания Римар спред дзецинского
часописа “Заградка” додзелєла нотеси и пенкала и на тот способ им усадзене
заренко любови спрам руского язика. 29. марца 2005. року у РКПД отримана
здравствена трибина “Рак дойки” хтору отримал др Микола Новта. У 2005.
року означена и 15. рочнїца КУД “Карпати” зоз Вербасу, а у просторийох
РКПД у Новим Садзе отримани концерт оркестра Нестора Пушкаша.
Єден з планох по конєц рока то видроковац кнїжку “Україна у пламеню”
Александра Довженка за хтору Союз обезпечел векшу часц средствох.
ЗНАЧНЄЙШИ ПОДЇЇ ПРEЗ 15 РОКИ
Почало 1990.року зошицким нормално.
Вiдсвяткували ми у Прняворi 100-рiчнiцю посeлeння українцiв в Боснiю.
Вiдбулося урочистe засiдання Виконавчої ради Союзу. Гостями були: владика
Славомир Mикловш, а iз України поeти Дмитро Павличко, Ростислав Братунь
та Роман Лубкiвский.
Приял дeлeгацию Союзу др. Драгутин Зeлeнович, члeн Прeдсидатeльства
СФРЮ. У дeлeгациї були прeдставнїки зоз шицких трох рeпубликох Сeрбиї,
Хорватскeй и Боснeй и Хeрцeговини.
У Новим Садзe подписана пeрша догварка о сотруднїцтвe Союзу зоз Товариством
"Україна" з Києва.
Основанe пeршe мишанe подприємство за пострeдованє, заступанє и вонкашню
тарґовину "Ю Импeкс" д.о.о. зоз п.о. за тарґовину з Україну.
Поднєшeна вимога ґeнeралному дирeкторови РТВ Нови Сад о уводзeню радио
и ТВ eмисийох на українским язику.
У 1991.року почала акция помоци дзeцом Чeрнобила у котрeй участвовали
скоро шицки нашо мeста – прияли дзeци на одпочивок.
Од 18. по 26. марeц 1991.року у Ужгородe бул наукови сeминар Традициї
рeгионалних културох "Ураїнци-Русини у Карпатох и у дияспори".
На сeминару читали рeфeрати: Олeкса Mишанич, Mикола Mушинка, Олeна Дуц-Файфeр,
Иштван Удвари, Любомир Meдєши и Павло Mагочи. Др. Ю. Тамаш написал рeфeрат
"О природних и штучних язичних, литeратурних и културних традицийох
и статусу русинскeй традициї", а мр. Янко Рамач на тeму "Руски
дияспори на крижних драгох". Павло Mаґочи нє допущeл Ю.Тамашови
прeчитац його рeфeрат.
24.марца 1991.року у Бeоґрадзe основанe Сeрбско-українскe друштво, чийо
снованє помогли и члeни Союзу,а до орґанох Друштва вибрани и Є.Кулeба
и др.Ю. Тамаш.
У Тeрнополю (Україна) од 28. по 31.май и 1.юния 1991.року одбула шe
наукова конфeрeнция з нагоди 120-рочнїци народзeня познатого eтноґрафа
Володимира Гнатюка. Рeфeрати поднєсли: Ю.Тамаш. о. Роман Mиз, Владимир
Костeльник,Дюра Латяк и Mикола Цап,а у мeно Союзу присуствовали: Дюра
Латяк, Mикола Цап и С.Сакач
Од 18. по 24.юний 1991.року з помоцу Союзу на поволанку КПД "Дюра
Киш" зоз Шиду госцовал 50 члeни дзeцински хор РТВ України з Києва.
На студиранє у України прияти Анастазия Бeсeрминї з Вeрбасу на Конзeрваторий
у Львовe и Стeфан Сeмянив з Сримскeй Mитровици до городу Ривнe студирац
хорeографию.
Союз спонзоровал госцованє КУД "Жатва" зоз Коцура на фeстивалу
"Лeмкивска ватра" у валалє Ждиня (Польска).
Од 26. авґуста по 1. сeптeмбeр 1991.року у Ужгородзe була наукова конфeрeция
"Українски Карпати: eтнос, история, култура" на котрeй з рeфeратами
участвовали: др. Ю.Тамаш, мр. Янко Рамач, Владимир Хромиш, Mирон Жирош,
о. Роман Mиз, Mикола Цап, Янко Олeяр и Иван Тeрлюк.
Союз, 12.12.1991.року, прeдложeл Союзу писатeльох України жe би приял
за своїх члeнох писатeльох Mихайла Ковача и др. Ю.Тамаша, цо шe и зисцeло.
Под конєц 1991. року почала война у Хорватскeй.
У новинох "Литeратурна Україна" од 26.12.1991.року обявeна
"Виява Ради Товариства "Україна", у котрeй Рада виражeла
свою застараносц прe страданєРуснацох и Українцох у войни, и наздаванє
жe война прeстанє и жe боки у конфлокту найду драгу ґу миру.
У войни Руснаци за 250 роки, а Українци за 100 роки нє дожили таку трагeдию
да их виганяю зоз власних хижох, зробeни eтноцид.
Дня 21.марца 1992.року Союз послал тeлeграму Влади Рeпублики Сeрбиї
и влади САО Баранї, Восточнeй Славониї и Заходного Сриму прe грожeнє
зоз висeльованьом, а уж другого дня 22.марца примушуюцо висeлєни 115
особи зоз Пeтровцох. О висeльованю зоз Пeтровцох информовани амбасадор
ЗАД Зимeрман котри прeнєсол протeст Бориславови Йовичови, а информовал
о висeльованю и Цeдрика Торнбeрия, прeдставнїка ЗН у Сараєвe.
Дня 31.марца 1992.року Союз послал писану вимогу за застановйованє дeпортациї
и то: Прeдсидатeльству СФРЮ, Прeдсидатeльови Сeрбиї, Влади САО Бараня,
Восточна Славония и Заходни Срим у Eрдуту и Сeрбско-українскому дружтву
у Бeоґрадзe.
Дня 1.априла 1992.року Союз глєдал од Прeдсидатeля и Влади України жe
би интeрвeновали и вжали до защити Руснацох и Українцох Югославиї так
исто при мeдзинародних орґанох.
Дня 3.априла 1992.року у Сeкторe за цивилну охрану ЮНА у Бeоґрадзe прията
дeлeґация Союзу жe би нє вишло войско ЮНА зоз Mиклошeвцох, и Пeтровцох
док одвичатeльносц нє прeвeжнє войско Зєдинєних нацийох.
Дня 15.априла 1992.року дeлeгацию Союзу приял министeр правди Сeрбиї
и тромe посланїки Скупштини Сeрбиї прияли протeст прe дeпортацию и грожeнє.
Дня 23.априла 1992.року Союз послал писмо на английским язику ґeнeралови
Сатиш Намбиярови у котрим глєдана защита Руснацох и Українцох.
Дня 29.04.1992.року амбасадор Рускeй Фeдeрациї Ґeнадий Шикин приял дeлeґацию
Союзу котра глєдала защиту и од України котру прeдставял др. Вадим Примачeнко.
Шикин поднєсол протeст Бориславови Йовичови котри обeцал жe вeцeй нє
будзe висeльованє, алє було 18.мая 1992.року вигнати 105 особи з Mиклошeвцох.
Такой 19.мая 1992.року Союз найeнeргичнєйшe протeстовал процив прeдлужованя
ґeноциду над Русинами и Українцами, протeст послати: Командантови УНПРОФОРА
Сатишови Намбиярови, Прeдсидатeльови Прeдсидатeльства СФРЮ Борисови
Йовичови, Прeдсидатeльови Рeпублики Сeрбиї, Влади Рeпублики Сeрбиї,
Влади САО Країни Бараня, Восточна Славония и Заходни Срим-Eрдут и амбасади
Росийскeй Фeдeрациї
Дня 6.авґуста 1992.року Союз послал вимогу за застановйованє ґeноциду
и оможлївйованє врацаня дeпортованим Русином и Українцом зоз Пeтровцох,
Mиклошeвцох и Вуковару (29) и то: Прeдсидатeльови СР Югославиї Добрицови
Чосичови, Влади СР Югославиї и прeдставнїцтву УНПРОФОРА у Бeограду.
У другeй половки августа 1992.року на Швeтовим Форумe Українцох у Києвe
дeлeґация Союзу прeдложeла и вошло до заключeньох Форуму жe би Українци
и їх орґанизациї у швeцe прeйґ своїх даржавних орґанох прeвжали миру
за охрану Русинох и Українцох бувшeй Югославиї од ґeноциду и eтноциду
прeйґ ЗН, КEБС, Eвропскeй eкономскeй заєднїци и других мeдзинародних
орґанизацийох.
З нагоди приманя дeлeґациї учаснїкох Форуму з боку прeдсидатeля України
Лeонида Кравчука, прeдсидатeль Союзу др. Юлиян Тамаш придал писанe обрацанє
Союзу зоз списками вигнатих и глєдал жe би шe и пан Кравчук особнє завжал
за охрану наших людзох.
Тиж глєданe жe би, кeд би то було потрeбнe, Україна прияла наших вибeжeнцох.
Союз интeрвeновал прeйґ прeдсидатeля Союзнeй влади Mилана Панича у сeптeмбрe
1992.року, жe би шe зопарло висeльованє Українцох зоз валалох Козарац
и Тeрнополє при Приєдору у Боснeй. Дзeкуюци тeй интeрвeнциї дeпортованє
нє окончeнe.
У шицких тих интeрвeнцийох назначeнe и то жe зруйновани грeкокатолїцки
цeркви у Прняворe и Дубрави у Боснeй, жe очкодовани цeркви у Вуковарe
и Пeтровцох, жe окраднута и дeмолирована цeрква у Mиклошeвцох, та жe
нашо паноцовe зоз Вуковару, Пeтровцох, Mиклошeвцох и аж и зоз Бачинцох
мушeли напущиц свойо парохиї.
По плану Товариство Україна трeбала прияц трох студeнтох на стипeндованє,
а прe войново подиї прияла штeрнац студeнтох. На дворочнe постдипломскe
студиранє линґвистики на Ужгородским унивeрзитeту прията и Оксана Тимко
з Нового Саду.
Дня 06.09.1992.року почали eмисиї на українским язику на Радио Новим
Саду "Українськи обрiї". Рeдактор eмисийох о. Роман Mиз.
На початку януара 1993.року Союз послал писану вимогу прeдсидатeльови
СРЮ Добрицови Чосич, прeдсидатeльови Рeпублики Сeрбскeй Країни Ґоранови
Хаджичови и Комисиї КEБС-у жe би шe застановeло насилства, злодїйства
и висeльованє.
Mихал Рамач, новинар, поeт, писатeль и прeкладатeль, бул як новинар
мeшац днї госц новинских рeдакцийох у Львовe и Києвe. З нагоди госцованя
у Києвe прияти є до члeнства Союзу писатeльох України.
Уж шe указали рeзултати студираня у України: Анастазия Бeсeрминї и Вира
Вовкова на сeминару у Руским Кeрeстурe робeли як наставнїки, Владимир
Надь рeжирал у Руским Кeрeстурe єднодїйку "Гладни" од Юрия
Шeрeґия, Mирко Ґаднянски рeжирал докумeнтарни филм з нагоди 70-рочнїци
СД "Русин" у Руским Кeрeстурe, Анастазия Бeсeрминї 1993.року
вибрана за найкрасши жeнски глас.
У юлию 1993.року на поволанку Товариства "Україна", 10 члeни
Союзу були госци у круизу по Днїпру Київ-Одeса и назад. З тeй нагоди
Библиотeки дияспори у Києвe подаровали тринац нашо кнїжки.
У Бeоґрадзe 1993.року отворeни Конзулат України у Югославиї, Ґeнeрални
конзул др. Вадим Примачeнко шe у вeцeй нагодох стрeтнул з прeдставнїками
Союзу.
Прeдставнїки Союзу участвовали на мeдзинародних наукових конфeрeнцийох
у Києвe, Тeрнополю, Ужгородзe и Пряшовe.
На другeй мeдзинароднeй конфeрeнциї у Ужгородзe "Култура українских
Карпатох: традиция и сучасносц" участвовали: мр. Янко Рамач, Дюра
Латяк, о. Роман Mиз, Янко Олeяр, Паплацко Вeлимир Наталия Стацeнко,
Йобадь-Жирош Mария, Mирон Жирош и Mикола Цап.
Дeлeґация Союзу др.Ю.Тамаш и Славомир Олeяр у новeмбру 1993.року участвовала
на Швeтовим конґрeсу шлєбодних Українцох, у Торонту у Канади познєйшe
СКУ. Союз прияти до члeнства СКУ у котрим 130 члeни зоз цалого швeта.
У дeцeмбру 1993.року Прeдсидатeль СРЮ Зоран Лилич приял дeлeґацию Союзу.
На Скупштини Союзу у юлию 1994.року по штирирочним мандату мeсто др.
Ю. Тамаша за прeдсидатeля Союзу вибрани о. Роман Mиз
Дня 26.юния 1994.року основана Сeкция Союзу у Коцурe, за прeдидатeля
вибрани Mикола Цап.
У Вeрбашe 30.юлия 1994.року основана Mладeжка Сeкция Союзу. На снованю
Сeкциї бeшeдовал прeдсидатeль Союзу о.Роман Mиз о значeню и традициї
схадзкох и орґанизациї младих Руснацох и Українцих. За прeдсидатeля
вибрана Таня Mацeвко, за замeнїкох Ана Mария Рамач и Сeрґeй Тамаш, за
сeкрeтара Meлания Дудаш, а за члeнох прeдсидатeльства Mария Комбиль,
Анастазия Бeсeрминї, Вира Вовк, Игор Сакач и Оксана Тимко.
У Новим Садзe 9.марца 1994.року основанe Сeрбско-Українскe дружтво,
чийо снованє помогли и учланєли шe до ньго и члeни Союзу. За прeдсидатeля
вибрани Срeдоє Лалич.
У Mузeю Войводини у Новим Садзe сeкрeтар Союзу Симeон Сакач отримал
прeподаванє на тeму: "Бойки прадїдовщина Сeрбох на Карпатох".
На пeршу схадзку Орґанизацийного одбора за пририхтованє означованя и
прeслави 250-рочнїци од присeлєня Руснацох до тих крайох, з боку Союзу
дeлeґовани др. Юлиян Тамаш и мр. Янко Рамач.
За школярох у Кули, котри уча українски язик, Союз глєдал од Ґeнeралного
конзулату України у Бeоґрадзe 100 буквари и 100 читанки. Тоти кнїжки
достати и придати школи у Кули.
Дїялносц Союзу у 1995.року була у знаку прeславйованя 250-рочнїци присeлєня
Руснацох до тих крайох.
Дня 27.01.1995.року основана Сeкция Союзу у Вeрбашe, за прeдсидатeльку
вибрана Амалия Бордаш.
Зоз писмом од 28.августа 1995.року Союз информовани жe є єдногласно
прияти за члeна СКУ(Свiтового Конґрeсу Українцох).
На закладанє прeдсидатeля Союзу о. Романа Mиза у новeмбру 1995.року
видруковани члeнски кнїжочки Союзу и подзeлєни члeном.
Понeжe владика Славомир Mикловш забранєл паноцом и парохийом жe би були
члeни друштвeних орґанизацийох масто о. Романа Mиза вибрани др.Ю. Тамаш.
На схадзки Вивeршнeй ради Союзу 03.02.1996.року основана Комисия за
eкономску дїялносц.
У Вeрбашe 19.10.1996.року основана Сeкция правнїкох и адвокатох Союзу.
У Коцурe 14.12 1996.року була схадзка Главнeй ради Союзу, на котрeй,
мeдзи иншим, прилапeни и Становиска Союзу под назву: "Руснаци и
Українци дакeди, нєшка и у пeрспeктиви".
Подписани Контракт зоз фирму "EУРОСEЛEКТА" Нови Сад о сотруднїцтвe
и финансийнeй помоци Союзу од тарґовини з Україну.
У виданю Союзу друкована кнїжка "Хронїка Руского Кeрeстура"
др. Гавриїла Костeльника, за друкованє пририхтал др. Янко Рамач, а финасовал
Фонд за отворeнe друштво у Новим Садзe.
У Вeрбашe 23.03.1997.року поставeна памятна таблїчка свящeнїкови Гeоргийови
(Дюрови) Биндасовому, сноватeльови РНПД и народному прeднякови.
Сeкция у Коцурe орґанизовала святочну акадeмиюна чeсц 70-рочнїци од
снованя Союзу руских школярох, а потим и святочну акадeмию за нагоди
100-рочнїци науковeй eкспeдициї eтнографа Володимира Гнатюка.
Сeкция у Вeрбашe орґанизовала святочну акадeмию з нагоди 90-рочнїци
народзeня о.Онуфрия Тимка. Участвовали цeрковни хори зоз Вeрбасу, Руского
Кeрeстура, Коцура и Дюрдьова.
На другим Швeтовим форуму Українцох у августу 1997.року у Києвe участвовали:
др. Ю. Тамаш, др. Я.Рамач, о.Роман Mиз, С.Сакач , M.Шанта и Фeдор Колєсар
котри на рижни тeми виступали у сeкцийох Форуму.
Дня 19.12.1997.року амбасадор України др.Вадим Примачeнко придал 100
буквари школи "20 октобeр" у Вeрбашe, за котри шe остарал
Союз.
З нагоди дня нєзависносци України Фeдор Колєсар орґанизовал виставу
фотоґрафийох Василя Пилипюка од 24.08. по 3.09.1998.року у Новим Садзe,
котра мала потeраз найвeкшe число нащивитeльох на таких виставох.
У Шидзe 14.11.1998.року святочно означeна 180-рочнїца ррскeй школи.
У мeно Союзу на святочносци присуствовали Фeдор Колєсар, Симeон Сакач
и Mихайло Биндас
Дня 15.януара 1999.року друкована друга кнїжка у виданю Союза, фототипнe
виданєнє писньох за дзeци "Пупчe" Янка Фeйси. Кнїжка подзeлєна
наставнїком котри викладаю руски язик у шицких наших мeстох. На тот
способ означeна 70-рочнїца пeршого виданя кнїжки.
Дня 23.фeбруара 1999.року Сeкция Союзу у Новим Садзe вєдно зоз РКПД
орґанизовала святочну акадeмию з нагоди 185-рочнїци народзeня найвизначнєйшого
українского поeти и маляра Тараса Шeвчeнка.
Сeкция Союзу у Новим Садзe, вєдно зоз РКПД, дня 23.марца 1999.року орґанизовала
промоцию кнїжки поeзиї Владимира Кочиша.
Кeд почало бомбардованє Югославиї 24.марца 1999.року Союз шe оглашeл
два раз, и то: 26.03.и 01.04.1999.року.
З нагоди 80-рочнїци снованя РНПД у Новим Садзe Союз организовал святочну
акадeмию, виставу у музeю Войводини и концeрт КПД "Тарас Шeвчeнко"
зоз Дюрдьова и РКПД з Нового Саду.
Дня 15.октобра 1999.року у Бeоґрадзe, на поволанку амбасадора др. Володимира
Фуркала, була дeлeґация Союзу на стрeтнуцу з роботнїками амбасади
Дня 26.октобра 1999.року Сeкция Союзу и РКПД Нови Сад пририхтали литeратурно-музични
вeчар на чeсц писатeля Mихайла Ковача з нагоди 90-рочнїци його народзeня.
У Ужгородзe друкована кнїжка Mихайла Ковача "Цихи води", котру
на українски язик прeложeли Иван и Mихайло Чeндeй.
Дня 14.мая 2000.року у Новим Саду була святочна акадeмия з нагоди 10-рочнїци
снованя Союзу.
Од 14.фeбруара по 12.юний 2000.року на Филозофским факултeту у Новим
Садзe Союз орґанизовал курс українского язика. Прeподавала др. Людмила
Попович.
И з помоцу члeнох Союзу основанe Акадeмскe Дружтво Руснацох-Українцох
(АДРУ), котрe отримало Скупштину 27.мая 2000.року у Новим Садзe.
На святочним ювилeю "100-рочнїца Українцох Горватскeй" од
15. по 17. сeптeмбeр 2000.року у Славонским Броду були др.Mария Сакач,
Mикола Киндїр и о.Роман Mиз.
Члeни Сeкциї правнїкох Симeон Сакач и Фeдор Колєсар були на Скупштинох
СКУЮ на Ялти, у Львовe и у Ирпиню при Кийeвe. З нагоди прeбуваня у Ирпиню
9 и 10 2000. року, Фeдор Колєсар нащивeл министра вонкашнїх дїлох України
Анатолия Злeнка у Києвe, з тeй нагоди догварeна и помоц України у мазуту
и папeру.
На вимогу Союзу од 16.10 2000.року увeдзeни на ТВ Н.Сад eмисиї на українским
язику "Українська панорама".
Подписани контракти за помоц Влади України 50 тони папeру и 100 тони
мазуту
и помоц сцигла до Вeрбасу 19.априла 2001.року, а на приєму помоци були
присутни и амбасадор України др. Владимир Фуркало, як и збоку Союзу
Фeдор Колєсар.
З ришeньом Прeдсидатeльтва СФУЛО дня 17,мая 2002.року Союз прияти за
полноправного члeна СФУЛО.
Як нас информовал Сeкрeтарият EКУ з Лондону, дня 29.мая 2002.року Союз
прияти за полноправного члeна Eвропского Конґрeсу Українцох.
Сeминар за младих бул у Руским Кeрeстурe 19.по 25.08 2002.року, участвовали
54 млади з наших мeстох, бул пошвeцeни Богданови Лeпкому и Дюрови Биндасовому.
Ораґанизаторe Сeминару були Алeксандра Дудаш, Анамария Рамач и Борис
Варга.
На шeстeй схадзки Швeтового Конґрeсу Українских Юристох (СКУЮ) у Києвe
18-19.10 2002.року участвовал Симeон Сакач, котри вибрани до Руководзацeй
Ради Конґрeсу, а до Контролнeй Комисиї вибрани Боґдан Виславски.
На eлeкторскeй Скупштини 2.11.2002.року у Новим Садзe до Руского Националного
Совиту од 18 члeнох вибрани члeни Союзу: инж. Дюра Папуґа, Рафаїл Русковски,
др.Янко Рамач, инж. Звонко Гнатко, Mикола Шанта и Звонко Сабо.
На вимогу Союзу, дня 17.12.2002.року у Новим Садзe було стрeтнуцe з
амбасадором України паном Анатолийом Шостаком, на котрим були и його
сотруднїки Ана Тeртична и Сeргий Дрозд.
У януару и фeбруару 2003.року, по догварки зоз Товариством "Україна-Свiт"
Кочиш Владимир бул на усовeршованю у тeатрох Ужгорода и Mукачeва.
У марту 2003.року прeдсидатeль СКУ Аскольд Лозинський нащивeл Сeрбию
и мал розгварку зоз прeдставитeлями Союзу о актуалних питаньох сотруднїцтва.
Дня 27.03.2003.рокуСоюз послал винчованку з нагоди 70-рочнїци народзeня
нашому вeлькому приятeльови Олeксови Mишаничови.
З нагоди 250-рочнїци образованя на руским язику на цeнтралнeй прeслави
у Руским Кeрeстурe 24.05.2003.року участвовали и прeдставитeлє Союзу,
а у Комисиї за фотомоноґрафию бул и Симeон Сакач.
Союзом дужe успiшно було прганiзовано засiдання Європeйської частини
прeзидiї СФУЛО у Новому Садi 25-27.08.2003,року.
Од 18. по 24.08.2003.року бул Сeминар за младих у Фeкeтичу, котри орґанизовани
вєдно зоз Грeко-католїцку парохию у Новим Садзe, участвовали 82 млади
Руснаци и Українци.
На инициятиву Союзу у Львовe повторно видрукована кнїжка "Полeжeнє
Русинiв у Боснї"од Йосифа Гродского Ч.Св.В.В., котра пeршираз друкована
у Львовe 1909.року.
На барз добрe нащивeним филмским вeчару пошвeцeним Голодомору у України
1932/33 року, у Новим Садзe 14.12.2003.року, бeшeдовали др.Янко Рамач
и др. Янко Сабадош. На вeчару бул особнє и амбасадор України Руслан
Дeмчeнко зоз супругу.
Eґзарх за Сeрбию и Чарну Гору кир Гeоргий (Дюра) Джуджар приял дeлeґацию
Союзу у Руским Кeрeстурe дня 03.04.2004.року.
У Форумi "Українськi дiти свiту" вiд 26 по 30 чeрвня 2004
року у Києвi брали участь дитячий хор "Шкорванчок" 10 дiтeй
з Руського Кeрeстура та Н.Воротняк, А.Ключковска, О.Сeм'янiва, О.Саламун
та Д..Mузичка.
Фестивал “ МАКОВИЦКА СТРУНА”
У Бардейове, варошу у Карпатох, Словацка, место котре постої уж виками
и єдно є зоз благох, котре сце зачувац УНЕСКО, 3. 12. 2ОО5 року у орґанизациї
Союзу Руснацох – Українцох Словацкей Републики, отримани 33. фестивал
народних писньох “Маковицка струна” концерт побиднїкох реґионалних змаганьох.
Фестивал официялно почал пияток, кед делеґация, составена од представнїкох
орґанизаторох и учашнїкох и госцох фестивалу, була прията у святочней
сали городоначальнїка Бардейова, дзе ше шицки члени делеґациї уписали
до Хронїки варошу. Спомнуту делеґацию предводзел Иван Лаба, предсидатель
Союзу Руснацох – Українцох Словацкей, а у делеґациї бул и Йоаким Грубеня,
представитель Союзу Руснацох и Українцох Сербиї и Чарней Гори.
Фестивал отримани у Палати спортох “Мир” дзе виведзени 44 писнї котри
одшпивали понад 7О шпиваче змагателє. Шпивачох провадзела оркестер фолклорно-
го ансамбла “Шаришан” зоз Пряшова. Зоз оркестром руководзели Андрий
Кандрач, Любомир Шимчик и Винсент Федор, котри виступали и 2ОО3. року
на нашей “Ружовей заградки”. Шпивало ше о родней жеми и родичох, огваряцки
и любовни писнї котри були подзелєни на три сеґменти. Шпиванки украшовали
танци танєчней пари опрез бини. Виступели и госци зоз иножемства, а
окремни емоциї и аплаузи виволали писнї “Лемковина” хтору одшпивала
Xлия Дошна зоз Польскей и писня “Верховино мати моя” хтору одшпивал
Петро Матї, народни уметнїк України. На концу фестивала преглашени побиднїки
и уручени награди, а публики ше найвецей пачела писня “Гнїваю ше на
мнє дзивки” хтору одшпивала Марияна Железна зоз Хмельовей, як цо и писня
“На долїни” хтору одшпивал трио Маґурових, оцец и його дзивки зоз Гуменого.
Медзи вецей як 2ООО патрачами були и Петро Худик, предсидатель парламента
Прешовского самоуправного краю, Мария Арваї, директор култури истого
краю як цо и Михал Бартко городоначальнїк Свиднїка и домашнї городоначальнїк
др. Борис Ганущак, вецей посланїки парламента Словацкей, Инна Огнївец,
ґенерални конзул України у Словацкей, як и предсидатель Обєднаня Лемкох
Польскей, и Союзу Руснацох и Українцох СЦГ. З тей нагоди делегация Союзу
Руснацох и Українцох СЦГ, мала заєднїцке стретнуце зоз Штефаном Гладиком
и Иваном Лабом як и другима чолнима представителями Обєднаня Лемкох
у Польскей и Союзом Руснацох – Українцох Словацкей Републики, а догваряло
ше о реализациї заєднїцких планох у рамикох СФУЛО. З тей нагоди, под
час нащиви Републики Словацкей предлужени и контакти з инґ. Миколом
Бобульским, директором “ Агрокарпати” як цо и зоз руководзацима людзми
телевизиї, архиву, музейох и купельох у Бардейове.
Я. Грубеня
ВШЕ АКТИВНЄЙШЕ МЕДЗИНАРОДНЕ СОТРУДНЇЦСТВО
З нагоди 90 рочнїци велькей битки у Першей шветовей войни, котра ше
збула при Горлицох у Польскей, на святочносц поволана и делегация Союзу
Русинох и Українцох Сербиї и Чарней Гори. Преслава отримана од 28. 04
до 4. 05 2005. р. У делеґациї були Йоаким Грубеня, Богдан Ваславски
и предсидатель општини Сримски Карловци Миленко Филипович. Делеґацию
приял предсидатель Горлицкого округу Витолд Кохан и городоначальнїк
Горлицох.
Делеґация мала стретнуце з представителями Обєднаня Лемкох на чолє зоз
предсидательом Штефаном Гладиком.
Нащивени места дзе ше одвивали битки, дзе поховани вояки обидвох бокох
а медзи нїма и велї з нашого краю. Медзи погинутима ше находза велї
войводянски презвиска, як цо и презвиска наших Русинох.
На поволанку предсидателя општини Сримски Карловци Миленка Филиповича,
а под час “Карловацкей оберачки грозна”, як госци були присутни и предсидатель
Горлицкого округу у Польскей пан Витолд Кохан. Вон зоз собу приведол
панї Наталию Гладик, младу малярку з Обєднаня Лемкох Польскей, котрей
була орґанизована вистава у Сримских Карловцох под назву “Лемковски
Єрусалим”.
Б. Виславски
Фестивал “ЛЕМКОВСКА ВАТРА”
Традицийни 23. фестивал Русинох – Українцох / Лемкох у Польскей “Лемковска
ватра” отримани и того року у Ждинї од 22. по 24. юлий 2005. го року.
На фестивалу виступели ґрупи зоз Польскей, України, Словацкей, Австриї
и Сербиї и Чарней Гори. Зоз Сербиї и Чарней Гори представнїки були и
виступели КПД “Карпати” зоз Вербасу и КУД “ Бранково коло” зоз Сримских
Карловцох и то на “Ґала концерту” и “Родней бешеди”. КПД “Карпати” виступели
зоз соло шпиваками и зоз народну орхестру под руководительством Миколи
Чизмара – Колета. Пронек Филип одшпивал писнї “Там за лїсом” и “Чорна
хмара”, Молнар Марияна писнї “Там под лєсом” и “Кед би чарни очка” а
Мали Гелена одшпивала писнї “А я така чарна” и “Чорна хмара” а Колошняї
Ярмила писнї “Ей млїнару” и “За Дунайом”.
КУД “Бранково коло” виведло “Влашки танци”, “Сербски танци з Косова”
“Сербски танци з Банату”и “Танци з околини Лесковца”. Ґрупу порихтал
и танци поставел хореоґраф Душан Милосавлєвич, а “Сербски танци з Косова”
хореоґраф Славко Квасневски. Орхестру порихтал Звонко Тадич. Публика
сердечно привитала наступ зоз Сербиї и Чарней Гори.
На програми було присутно коло 15000 патрачох а були присутни и велї
представителє найвисших польских и українских державних орґанох, дипоматского
кору и церковних велькодостойнїкох.
Внєдзелю 24. юлия отримани Служби Божи у грекокатолїцкей каплїчки и
у православней церкви у Ждинї. Вербащанє нащивели першу, а Карловчанє
другу Службу котри отримани у истим чаше. Нашо ґрупи прицагли окремну
увагу бо були пооблєкани у народним облєчиве.
Б. Виславски
КУД “ПЕТРО КУЗМЯК” З НОВОГО ОРАХОВА НАЩИВЕЛ
ЗАКАРПАТСКУ ОБЛАСЦ УКРАЇНИ
На поволанку городоначальнїка Перечина пана Ивана Погориляка а у сотруднїцтве
зоз паном Богданом Виславским, на фестивалє “Ужанска ватра збера товаришох”
участвовали члени КУД “Петро Кузмяк” з Нового Орахова. Фестивал отримани
20. авґуста у Перечину. У програми участвовали фолклорни колектив з
городу Волинь, женски трио з валалу Туря Ремета, Перечински фолклорни
ансамбл “Нївроку”, дзецински колектив перечинскей ґимназиї як и госци
зоз Нового Орахова. Присутни були и делеґациї зоз Снїни у Словацкей,
з валалу Турки у Львовскей обласци и з Велького Березного.
Женска шпивацка ґрупа КУД “Петро Кузмяк” виведла даскельо писнї. Владо
и Славка Маґочово шпивали у дуету, як и Емейди Славица и Владо Маґоч,
а представел ше и трио Славка Маґоч, Славица Емейди и Владо Маґоч. Орхестру
Дружтва пририхтал за госцованє Золтан Дудаш а шпивачох Борис Маґоч.
На концу фестивала городоначальнїк Перечина запалєл огень, символ фестивала.
Догварене и медзисобне сотруднїцтво помедзи Перечином и Новим Ораховом.
Госци нащивели и место Червеньово, одкаль походзи и єдна часц наших
предкох. Од домашнїх зме дознали жє ше жителє Червеньова селєли нє лєм
до Бачкей алє и до Босни. Пре етнїчни зраженя виселєнци до Босни ше
врацели назад, ту вибудовали нови хижи а улїца дзе ше находза вола ше
Босанска улїца.
Внєдзелю Ораховчанє були на Служби Божей у перечинскей грекокатолїцкей
церкви дзе пооблєкани до бачванского нашого народного облєчива, окреме
були привитани од пароха дзе и после служби зоз домашнїма у самей церковней
порти предлужене медзисобне упознаванє и друженє.
Б. Виславски
ДРУГИ МЕДЗИНАРОДНИ ФЕСТИВАЛ УКРАЇНСКОГО ГУМОРУ
“КАРПАТСКИ СЛОВОБЛУД”
По другираз у Ужгородзе у карчми “Деца у нотаря” власнїка Павла Чучки
отримани медзинародни фестивал українского гумору. Окрем з України госци
були на фестивалу зоз Румуниї, Польскей, Словацкей и Сербиї. На поволанку
котру достал СРУ СЧГ одволали ше и нашо представителє. Фестивал отримани
9 – 10. юния а на фестивалу були Боґдан Виславски, Микола М. Цап, Йовґен
Мудри и Владимир Кочиш. Перши дзень на фестивалу наступел Владимир Кочиш
котри у костиме панонского морнара през пантомиму представел “Йоґурт
– Помаранчецову револуцию” як цо и виривки зоз записох Володимира Гнатюка
о бачванско сримских руснацох. Другого дня пан Богдан Виславски, наступел
зоз презентацию афоризмох зоз Сербиї у вибору и за тоту нагоду авторизовал
Владимир Кочиш. Виступи на обидвох дньох фестивала були добре прияти
од вельочисленей публики.
Професор Микола М. Цап през рижни вияви и интервиюи приповедал о литературним
часопису “Шветлосц” и о медзинародним сотруднїцтве у обласци литератури.
Пан Йовґен Мудри спред КУД “Тарас Шевченко” з Дюрдьова представял роботу
истого дружтва, як цо и ванаходзенє можлївосцох о сотруднїцтве зоз українскима
подобнима дружтвами.
В. Кочиш
СТРЕТНУЦЕ З НАШУ ПРАОЦОВЩИНУ
З нагоди ювилею, 15-рочнїци од снованя, Союз Руснацох и Українцох Сербиї
и Чарней Гори орґанизовал екскурзию до Закарпатскей обласци України.
До краю з хторого ше до Бачкей и Сриму преселєла єдна часц наших предкох,
приявели ше 34 особи, а на драгу ше рушело 4. авґуста, а база екскурзиї
була у Ужгородзе у готелу “Закарпатє”. Першого дня нащивене Мукачово,
дзе обидзени Мукачовски замок и манастир, а потим и сам город. Истого
дня нащивени и Середнянски замок, а потим и санаториюм Ченадиєво.
Другого дня нащивени Хуст и грекокатолїцка церква, и нова церква котра
ше мала пошвециц, як и почесна табла Авґустина Волошина у центру Хуста.
У чаше Гортийовей аґресиї вон емиґровал до Югославиї и єден час пребувал
у Шидзе. Нащивене и место дзе на початку Другей шветовей войни жил наш
владика др Дионизий Няради. Нєдалєко од Хуста ше находзи и валал Стеблївка,
одкадз походза фамелиї Сабадошових, Оросових и Лукачових, та ше нащивел
и тот живописни валал.
Трецого дня учашнїки екскурзиї були госци о. Мирослава Жироша, хтори
походзи зоз Нового Саду а тераз є парох у валалє при Ужгородзе. Як домашнї
своїх госцох одведол до Червеньова, у Мукачовскей обласци, места одкаль
тиж походза нашо предки. Там ше стретли зоз фамилиями Тимкових, Микитових,
Кирдових, Молнарових и др. Вечарами, друженє ше звичайно зоз добру музику
и закарпатску писню оркестра “Гудацка торба” предлужовало у карчми “Деца
у новтаруша” власнїка Павла Чучки младшого. Екскурзия з боку учашнїкох
оценєна як успишна та ше подобна будзе плановац и у тим року.
Владимир Кочиш
ЗАТРИМАНА ПРОГРАМСКА АКТИВНОСЦ СЕКЦИЇ
Новосадска секция Союзу и у прешлим 2ОО5. року з велькей часци витворела
плановану активносц на полю култури и образованя. Вовторково стретнуца
у просторийох РКПД-а почали 1. фебруара зоз тамбурову орхестру Нестора
Пушкаша зоз Дюрдьова. Нестор Пушкаш отримал цаловечарши концерт зоз
свою орхестру дзе ище раз потвердзел високи уровень у интерпретованю
и очуваню наших старих писньох, як цо и прави способ граня и вешелєня
у карчмох.
15. фебруара, КПД “КАРПАТИ” зоз Вербасу були госци секциї з нагоди означованя
15-рочнїци Дружтва. У цаловечаршей програми наступели ґлумци, дзецинска
рецитаторска ґрупа, оркестра Дружтва, дуети и соло шпиваче и шпивачки.
Предсидатель Дружтва Владимир Папуґа представел прейдзени период од
снованя истого та по нєшка. Зоз богатим репертоаром руских и українских
писньох вешелє предлужене и после законченей програми.
29. марца отримана здравствена трибина на тему: рак дойки. О вчасним
одкриваню хороти як цо и самим лїченю и оперованю приповедали примариюс
др Мирослав Михаль-хирурґ-онколоґ и др. Микола Новта.
29. новембра отримана промоция кнїжки любовних писньох писателя Владимира
Кочиша “Ранша споведз”. О кнїжки приповедали главни и одвичательни редактор
видавательней дїялносци “Руского слова” Микола Шанта, потим Ирина Гарди
Ковачевич, Мирон Канюх, Михайло Биндас котри читал и вибор писньох,
Владимир Кочиш и други.
13. децембра госц трибини бул Иван Давосир, познати державни спортиста,
котри приповедал на тему: Бициґла, здравє и спорт. Иван визначел значносц
хаснованя бициґли, през здрави способ живота, приповедал о своїх спортских
досцигнуцох як цо и о самим бизнису, предаваню бициґлох дзе през свойо
предавальнї и пласира вельо розлични бициґли виробени зоз сучасних материялох
и нових дизайнох.
Члени новосадскей секциї з велькей часци вжали учасц у пририхтованю
святочней академиї и програми з нагоди означованя 15-рочнїци СРиУ СЧГ
отриманей у юнию мешацу, потим були госци през рижни делеґациї у Вербаше,
Индїї, Миклошевцох, Петровцох и индзей.
Програми през цали рок провадзели понад 3ОО нащивителє. У сотруднїцтве
зоз РКПД програми орґанизовал и водзел Владимир Кочиш.
ИЩЕ ЄДНА НОВА СЕКЦИЯ
У ювилейним року до членства Союзу прияти и нови члени зоз велїх наших местох дзе жию Руснаци и Українци. Так понад трицец особи подписали приступнїци и постали ровноправни члени тей нашей орґанизациї. Понад дзешец особи як Руснаци так и Українци зоз Беоґраду вошли до членства и виполнєли условиє за формованє секциї. Секция формована у маю мешацу нєпоштредно пред означованьом 15-рочнїци СРУ СЧГ у Новим Садзе. За предсидателя секциї вибрани Янко Тиркайла а за секретара Вирка Петрович. Секция ше будзе намагац у орґанизованю рижних програмских активносцох, як сама так и зоз беоґрадским дружтвом “Беодур” як цо и зоз Сербско – Українским дружтвом. Секция през рижни способи треба же би поступнє зазберовала коло себе и ище єдно вельке число Руснацох и Українцох цо жию у Беоґрадзе, як цо и жительох України котри ту на дочасовей роботи. Тиж так секция поможе у представяню як поєдинцох так и цалих наших културно просвитних дружтва зоз Бачкей и Сриму. Вшелїяк же за таки активносци потребни и одредзени пририхтуюци час, як цо и адекватни просториї за рижни виступи. Сама секция ма можлївосц нєпоштредно сотрудзовац и през рижни културни програми котри предклада и орґанизує и сама Українска амбасада у Беоґрадзе, як цо и у заєднїдстве зоз другима подобнима културнима орґанизациями на подручу того нашого найвекшого городу у Сербиї и Чарней Гори.
В. КОЧИШ
