Архива по рокох

 

2012. рок

2011. рок

2010. рок

2009. рок

2008. рок

2007. рок

2006. рок

2005. рок

2004. рок

до 2004. року

СОЮЗ РУСНАЦОХ УКРАЇНЦОХ СЕРБИЇ
У 2011. РОКУ

ОТРИМАНИ ФЕСТИВАЛ “МАКОВИЦКА СТРУНА” У СЛОВАЦКЕЙ

У Бардейове, у Словацкей, 10. децембра 2011. року, у орґанизациї Союзу Русинох-Українцох Словацкей, отримана змагательна часц 39. Фестивалу народних писньох “Маковицка струна”, а внєдзелю у Прешове, у Театре “Йонаш Заборски”, отримана ревиялна часц того Фестивалу.
Фестивал официєлно почал 9. децембра кед делеґация составена од представнїкох орґанизаторох, учашнїкох и госцох Фестивалу була прията у святочней сали городоначальнїка Бардейова, дзе ше шицки члени делеґациї, пред Мартином Хомом, начальнїком за културу Бардейова уписали до Хронїки варошу.


Спомнуту делеґацию предводзел Павло Боґдан, предсидатель орґанизацийного одбору Фестивалу и подпредсидатель Союзу Русинох-Українцох Словацкей. У спомнутей делеґациї були и представителє Союзу Руснацох Українцох Сербиї, Йоаким Грубеня и Славко Джуджар.
У Бардейове Фестивал отримани у Палати спортох “Мир” и 43 шпиванки одшпивали прейґ 60 шпиваче, у соло, дуо або трио виводзеню.
Шпивачох провадзел Оркестер народних инструментох Юлиуса Селчана хтори и дириґовал, а у оркестру були и Любомир Шимчик, Ладислав Кишеляк и други, хтори скорейших рокох уж виступали як госци на наших музичних манифестацийох “Червена ружа” и “Ружова заградка”.


Шпиванки були подзелєни на 6 тематски блоки, а у катеґориї триа победзели шестри Кешеляково зоз Олшавицох хтори одшпивали шпиванку “Товаришки мойо”, у дуету победзели брат и шестра Шуркалово зоз Бехерова зоз шпиванку “Понад воду лавка”. У соло катеґориї по други раз лауреат постал Роланд Чуба з Медзилаборцох хтори одшпивал шпиванку “Шива молга”. Як госци виступели три млади шпивачки з Ужгороду, хтори уж победзовали на фестивалох у України и Хлопска шпивацка ґрупа зоз Словенґрадецу зоз Словениї.


Вечарши и пополадньови концерт у Бардейове патрело коло 2 тисячи патрачох з тим же на вечаршим концерту були присутни окрем домашнього городоначальнїка Бориса Ганущака, городоначальнїк Стропкова, и городоначальнїк Свиднїку Ян Голодняк, як и вецей посланїки Парламенту Словацкей и Парламенту Прешовского самоуправного краю, проф. Ольга Бенч, ґенерални конзул України у Прешове, Юрий Глеба, начальнїк за културу Закарпатскей обласци у Ужгороду, предсидатель Здруженя Лемкох Польскей Штефан Гладик, предсидатель Здруженя Українцох Польскей Петро Тима и представителє Союзу Руснацох Українцох Сербиї.
Всоботу, Юрий Глеба и предсидатель Союзу Русинох-Українцох Словацкей Петро Сокол, подписали догварку о сотруднїцтве медзи началнїцтвом за културу Закарпатскей обласци и спомнутим Союзом за 2012. рок. Йоаким Грубеня и Славко Джуджар, як члени комисийох Националного совиту Руснацох Сербиї, вихасновали нагоду побешедовац о дальшим сотруднїцтве зоз Юрийом Глебом, хтори як познате нащивел вецей нашо места зоз Хором Закарпатскей обласци под час отримованя нашей ювилейней тогорочней “Червеней ружи”.
З. Р.

 

ПРИПОЗНАНЄ СВИТЛАНИ ДЕКАР

У Сербским народним театре у Новим Садзе 1. децембра додзелєне припознанє примадони Свитлани Декар, оперскей шпивачки СНТ. Святочносц орґанизована з нагоди означованя 20-рочнїци од референдума о нєзависносци України. З тей нагоди амбасадор України у Сербиї Виктор Недопас уручел Свитлани Декар припознанє Министерства вонкашнїх дїлох України, за доприношенє розвою українскей култури и сотруднїцтву Сербиї и України.


На святочносци присуствовали управнїк Сербского народного театра Александар Милосавлєвич, хтори привитал госцох, а медзи нїма були и предсидатель Националоного совиту Українцох Йозеф Сапун, предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац, предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї Боґдан Виславски и новосадски парох о. Роман Миз и капелан о. Владислав Варґа.
Як гварела Свитлана Декар мило єй же ма чесц прияц таке припознанє и то у матичним театре, дзе тераз роби.


У програми участвовал новосадски хор “Гармония”, вокално-инструментални квартет “Струни шерца”, КУД “Иван Сенюк” зоз Кули и хор Културного центра “Кобзар” з Нового Саду, Мими Декар и Влада Янкович, а даскельо композициї одшпивала и лауреатка Свитлана Декар.


Свитлана Декар дипломовала 1993. року на Конзерваториюму у Львове, а кариєру почала у львовским Театре опери и балету. З Оперу СНТ сотрудзує од 1997. року, а од 2003. є стаємно занята.
Вецей раз є наградзована за свою роботу и то зоз диплому Медзинародного музичного конкурса “Иван Паторжински” и Рочну награду СНТ за витворени 3 главни улоги, 2004. 2006, и 2007. року.
Александра Дудаш

АМБАСАДОР УКРАЇНИ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ

Амбасадор України у Беоґрадзе, Виктор Недопас зоз сотруднїками, 1. децембра положел венєц на гроб владики Дионизия Нярадия у крипти Катедралного храму св. Оца Миколая у Руским Керестуре. Венєц владикови положени з нагоди означованя 20-рочнїци як отримани референдум о нєзависносци України.


Тому чину присуствовали и предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац, предсидатель СО Кула Желько Ковач, директор Школи “Петро Кузмяк” Янко Хома, секретар Союзу Руснацох Українцох Сербиї Славко Джуджар и домашнї парох о. Михайло Малацко.
Под час нащиви Рускому Керестуру, амбасадор України и його сотруднїки Олександер Кириченко и Юрий Мансвєтов ше стретли и зоз штверима школярами зоз Закрпатя котри ше школую по руски у Ґимназиї “Петро Кузмяк” у Руским Керестуре.


Директор школи Янко Хома окреме здогаднул на вельку помоц України у школованю наших студентох як ровноправних зоз домашнїма гражданами, котре ше витворює уж два децениї. Хома наглашел же школованє у керестурскей Ґимназиї лєм часточка врацаня за тото їх дїло, таке значне за наш народ.
Госци и домашнї бешедовали и о подписованю Реґионалного спорозуменя медзи АП Войводину и Закарпатску обласцу України, котре у процедури, з чим ше олєгча приход нових школярох, а бешедоване и о можлївосцох будуцого сотрудзованя у обласци образованя.
Амбасадор Недопас гварел же Амбасада послала потребни документи до Министерства иножемних дїлох України, та обчекую же нєодлуга сцигнє и одвит котри оможлїви подписованє Спорозуменя.
Мария Афич

ТАДИЧ У УКРАЇНИ

На чолє з предсидательом Републики Сербиї Борисом Тадичом, 10. и 11. новембра, високи державнїки Сербиї и привреднїки були у урядовей нащиви України.
Попри предсидателя Сербиї, у державней делеґациї були и министер одбрани Драґан Шутановац, министер польопривреди Душан Петрович, державни секретар у Министерствe вонкашїх дїлох Иван Мркич, та народни посланїк др Дюра Мученски, котри предсидатель Посланїцкей ґрупи приятельства з Україну Народней скупштини Сербиї.
Державну делеґацию Сербиї у Києвe провадзeла и векша ґрупа привреднїкох зоз Сербиї, котри участвовали на бизнис-форуме привреднїкох зоз Сербиї и України, пре розвой и привредне сотруднїцтво двох жемох.
Делегацю Републики Сербиї прияли предсидатель України Виктор Янукович , предсидатель Верховней ради Володимир Литвин и премиєр України Mикола Aзаров.

ФЕСТИВАЛ  ДУХОВНЕЙ  ПИСНЇ 

отримани  у  Снини 6. новембра  того  року
Уж  по  традициї, Союз  Русинох-Українцох  Словацкей, медзи иншим, каждого року  организую  "Фестивал  духовней  писн", на  котрим  наступаю  хори  и шпивацки  ґрупи  зоз  своїм духовним  репертоаром.Того  року  наступело  єденац  ґрупи, а  медзи  нїма  и  хори и шпивацки  ґрупи  зоз Сербиї  и України. З Сербиї  виступело хор "Пасторала" зоз Жаблю  и   шпивацка  ґрупа  шестрох  монахиньох  зоз  Ковилю. 


Пред  фестивалом, в соботу вечар 5.  новембра, госци зоз Жаблю виступели у валалє  Убля  зоз мишаним народним  и духовним репертоаром, а  дзе  су  крашнє  прияти. Внедзелю  дополадня, мали  виступ  на  служби  у  православней  церкви  у Снини, дзе виступели  зоз писнями "Тебе  поєм", "Достойно  єст", "Отче  наш" и "Мноґая  лєта". На   першу  годзину, госци  мали  приєм  у  городскей  хижи  у Снини, дзе их  прияла  заменїца  предсидателя  местного уряду  мгр. Лубов Регакова.   На  другу  годзину  почал  фестивал, а там хор "Пасторала" виведол писнї "Боґородице  дєво", "Свєте тихи", "Взбраной  воєводе", "Тебе  поєм", "Святи  Боже" и  "Достойно  єст". 


На  фестивалу були, медзи иншим, присутни инґ. Яна  Росичова, предсидателька  местного  уряду у  Снини, Боро  Милич, член  Ради  општини  Жабель, ґенерална  конзулка  України у Прешове  Олга  Бенч и  Представителє  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї  Сакач  Владимир  и  Михайло  Тур.У  медзисобних  контактох, догварене  и  медзисобне  дальше  сотруднїцтво  медзи  местами  Жабель  и  Снина, вєдно зоз  Союзом  Русинох-Українцох Словацкей и Союзом  Руснацох  Українцох Сербиї. 
Б. Виславски

"ANIMAL FOOTBALL" у Ужгородзе

У Ужгородзе 17. и 18. септембра отримани Медзинародни фодбалски турнир "ANIMAL FOOTBALL" на котрим участвовали екипи Wroblik Szlachetski (Польска), Жабель (Сербия), Львив (Україна), Baktalorenthaza (Мадярска), Ужгород (Україна), Баранїнци (Україна), Jihlava (Ческа), Holubyne (Україна). Турнир орґанизовани зоз потримовку Медзинародного Вишеградского фонду и Фонду Е. Еґана.

ПРЕСЛАВЕНИ ДЗЕНЬ НЄЗАВИСНОСЦИ УКРАЇНИ

ДРАГА ҐУ ДЕМОКРАТИЧНОСЦИ ДЛУГОКА ДВАЦЕЦ РОКИ

Амбасада України у Беоґрадзе 8. септембра орґанизовала коктел з нагоди преслави 20-рочнїци нєзависносци України у вили “Єлена”. Госцох и дипломатох прияли амбасадор України у Сербиї Виктор Недопас и його супруга, а централна преслава нєзависносци України була у Києве 24. авґуста. Сучасна українска держава ше намага ґу демократичним вредносцом, и на 20-рочней драги будовала тоти вредносци. Того року у нащиви Сербиї були и числени делеґациї зоз України зоз хторима посцигнути медзидержавни и медзиреґионални догварки у обласцох привреди, култури, образованя, информованя и здравства, цо унапредзи сотруднїцтво медзи двома державами.


На приєме було вельо представнїкох дипломатского и воєного кора Сербиї, аташеи, як и представнїкох українскей и рускей националней меншини, представнїки церквох у Сербиї и явни особи и привреднїки, а числена була и делеґация Союзу Руснацох Українцох Сербиї.
Представителє Амбасади у Беоґрадзе секретар Юрий Мансвєтов и аташе Олександер Кириченко, на банкету привитали и представительох Националного совиту Руснацох, предсидателя Славка Раца, заменїка Мирона Сабадоша, подпредсидателя Дюру Виная и предсидателя Вивершного орґану НС Йовґена Мудрия, як и представнїкох Националного совиту Українцох на чолє зоз предсидательом Йозефом Сапуном.


Привитани и апостолски еґзарх кир Георгий Джуджар и священїк грекокатолїцкей церкви у Новим Садзе о. Роман Миз, як и делеґация Союзу Руснацох Українцох Сербиї, посланїки републичного парламента Олена Папуґа и Дюра Мученски и покраїнского Леона Виславски, як и представнїки медийней установи “Руске слово” на чолє зоз директорку Мартицу Тамаш, и українскей редакциї РТВ Войводини.


А. Д.

Ужгород : преславени дзень нєзависносци України


 

У Києві вкотре відбулося річне зібрання Світового конгресу українців, в якому взяли участь близько 130 делегатів і гостей з 26 країн світу.


Про його слабкі та сильні місця розповів "очевидець" – голова Союзу русинів-українців Сербії Богдан Віславськи.

– Насамперед хотілося б почути ваші враження від Конгресу. Чи виправдалися ваші очікування?
– Я вже втретє беру участь у цьому заході, і цього року Конгрес був набагато скромніший, аніж раніше.
– А як ви оцінюєте цьогорічний склад делегатів?
– Цього року було багато іноземних делегацій з усіх країн, проте, на жаль, не було представників української влади.
– Які загальні настрої гостей Конгресу?
– Настрій на Конгресі, зокрема у делегатів, досить добрий. Гостей було дуже багато, не можу точно сказати, скільки країн було, але дуже-дуже багато, особливо з території колишнього Радянського Союзу. Крім того, було багато представників четвертої хвилі - нових емігрантів і представників старої еміграції. Делегати поінформували про проблеми, які є в їхніх країнах: у кого краще, у кого гірше. Було багато розмов і про Росію. Делегати говорили, що не мають можливості інформування українською мовою, що також не мають преси, шкіл тощо. Були й люди, у яких ліпші умови для життя, наприклад, з Хорватії, Естонії…
– Ваше особисте ставлення до сьогоднішньої політичної ситуації в Україні та до останніх подій?
– Знаю, що тут відбувається. Це ознака багатопартійної системи, як і в нас. Багато політичної боротьби. Видно, що будуть вибори. Видно, що ситуація дуже гостра. Це нормально, коли наступають вибори. Сподіваюся, що все пройде цивілізовано і добре закінчиться.
Хто має рацію, хто добрий, а хто недобрий, – я не можу сказати. Я не знаю ситуацію, не знаю всіх людей. Чи це правда, чи неправда, покаже суд і подальша участь.
– Більш загальне питання: яким ви бачите майбутнє нашої держави?
– Важко сказати, бо я з такої країни, де проблеми досить подібні. Обіцяли нам в Сербії прийом до Європейського Союзу, однак цей процес дуже повільно йде. Маємо тільки безвізовий режим. Втім, у Сербії забули про економіку, і маємо тепер досить велике безробіття й економічну кризу.
Політика політикою, але треба звертати увагу на економіку, на виробництво. Думаю, що це головне. Торгувати і з західними, і зі східними країнами, – там, де є попит на українські продукти.
– Як офіційна влада Сербії оцінює діяльність вашої організації? Чи відчуваєте ви достатню підтримку з її боку?
– Ми у Сербії маємо досить великі права. Мало хто з національних меншин має стільки, якщо порівняти з іншими країнами. Маємо школи, дитячі садки. Три основні школи маємо, маємо гімназію, радіо, телебачення, свою пресу, книги, організації, проводимо свої фестивалі. Так що мусимо сказати, що влада не зупиняє нашу діяльність.
Було більше проблем, коли була інфляція, коли не було грошей. У таких випадках допомагало місцеве самоврядування.
Зараз маємо персональну автономію. Парламент Сербії прийняв Закон про права національних меншин, і ми відразу ж обрали русинсько-українську Раду. Ці ради мають право на отримання грошей з державного бюджету та трохи від місцевого самоврядування. Загалом діяльність іде досить добре.
Хочу ще сказати, що для нас дуже важливо те, що два роки тому у нас був президент Ющенко. Він зустрівся з нами, з українцями в Сербії, членами національних рад. А це важливо для нас.
Два-три місяці тому у нас був голова Верховної Ради Литвин, і він теж зустрічався з нами. Також важливо, що у Києві був міністр зовнішніх справ Сербії Вук Єремич. При цьому йшла мова про скасування візового режиму.
– Чи не відчувають етнічні українці певну відчуженість чи, можливо, вороже ставлення з боку сербського суспільства?
– Ні, як я і сказав, до нас добре ставляться, фінансують і допомагають, щоб ми були активні в органах місцевого самоврядування та у парламенті. Я сам депутат ради міста Жабаль. Моя дружина – депутат Парламенту Автономного краю Воєводина, а також голова ради національних меншин краю. Ця рада складається з 15 сербів і 15 представників національних меншин, які можуть скасувати деякі рішення парламенту, якщо вони дискримінаційні. Також маємо своїх депутатів в парламенті Республіки Сербія. Так що ворожого ставлення немає. Проблем більше було, коли розпадалася Югославія, коли були війни. Але війна давно закінчилася, хоча ми добре пам'ятаємо її.
– У чому ви вбачаєте подальший розвиток вашої організації? Які у вас плани на майбутнє та на яку саме допомогу від Батьківщини очікує українська громада в Сербії?
– Нам найважливіше поповнити фонди. Наприклад, угорська діаспора Сербії отримує на діяльність громадських організацій 1 мільйон євро. Теж саме стосується словацьких організацій у Сербії. Ми ще такої допомоги не отримуємо.
Я бачив деякі фінансові плани українського уряду, і вони також думають про доцільність такого фінансування, зокрема з 2012 по 2015 рік. Але чи це реалізується, побачимо наступного року.
Востаннє допомогу десь ми отримали 5-6 років тому, і тоді ж надрукували книгу – переклад Довженка на сербську мову. Тоді нас фінансувало Міністерство культури України через українську амбасаду у Белграді. Це досить давно було, а от останнім часом ми не отримували ніякої допомоги.
– Які проблеми виникають в українців, які недавно переселилися до Сербії?
– Дуже великі проблеми, пов'язані з поділом майна, зокрема під час розлучень. Є, звичайно, і благополучні родини, але приблизно половина шлюбів – невдалі.
У нас важка ситуація економічна, важко знайти роботу, близько 20% населення Сербії – безробітні. Крім того, в Сербії залишилось багато біженців з Хорватії, Боснії та Косово, які також не мають житла та роботи.
– Нинішня молодь жартує, що батьківщину легше любити, перебуваючи в США. Що б ви могли їм на це відповісти?
– По-перше, спочатку треба пожити у Сполучених Штатах і побачити, як це виглядає. Добре, коли ти здоровий і працюєш, і коли не маєш дітей. Але коли маєш проблеми зі здоров'ям, то не так просто.
Ще є великі кредитні проблеми. Багато хто купили будинки і не можуть повернути кредити. Так що і там не так легко жити. Харчування там дуже дешеве, текстиль дешевий, машини дешеві... Але мені найліпше вдома, я маю роботу  і, думаю, це буде відповідь вашій молоді.
– І наостанок: які поради ви би могли дати сьогоднішнім українським політикам?
– Треба бути толерантними один до одного, не воювати між собою, бо це не приведе до доброго, як це виявилося у Сербії. Якщо жодна з партій не має більшості, то треба домовлятися і формувати коаліції. В усьому світі так відбувається. Треба звертати увагу і на народ, і на шкільництво, приділяти час охороні здоров'я, а найбільше – економіці.
Довідка
За офіційними даними, в Республіці Сербія проживає 4635 українців та 15625 – русинів-українців (вихідці із Закарпатської області), які об'єднані у 24 громадські організації.

 

ОТРИМАНИ  РОЧНИ  ЗАГАЛЬНИ  ЗБОРИ ШВЕТОВОГО  КОНГРЕСУ  УКРАЇНЦОХ

На  Зборох  вжала  учасц  делеґация  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї

          У  Києву, од  20.  до  23.  авґуста  того  року, отримани  Рочни  загальни  збори  Шветового  конгресу  українцох, у  котрим  стаємни  член  Союз  Руснацох  Українцох  Сербиї.Збори  отримани  у   Културно-уметнїцким  центру   Националного  универзитету „Києво-Могилянскей  академиї“.На  зборох  були  присутни  делеґати  зоз  коло трицец  жемох,  медзи   иншим зоз ЗАД, Канади, Австралиї, Бразилу, Арґентини, Белґиї, Велькей  Британиї, Єрмениї, Естонијї, Греческей, Ґрузиї,Казахстану, Узбекистану, Латвиї, Польскей, Румуниї, Словацкей, Горватскей  итд. З  Сербиї була  присутна делегацијя Союзу, у  котрей  були  Боґдан  Виславски, Мудри  Йовген  и  Леона  Виславски.

          Дня  20. авґуста отримана  Конференция Комисиї  людских  и  гражданских  правох, а  21.  авґуста  на  17  годзин  Збори  официйно  отворел  предсидатель  Шветового  конгресу  українцох  Евген  Чолїй, у  присуству  велїх  представнїкох  явного  и  духовного  живота. После  того  дати  звити членох   Вивершного  комитету  и  предсидательох    радох  и комисийох  Шветового  конгресу.  Присутних  делеґации дали  звит  о  своїх  дїялносцох  22.  септембра. У мено  Союзу Руснацох  Українцох Сербиї  звит  дал предсидател Боґдан  Виславски, а  котри  у  своїм  викладаню  дал  найвекшу  увагу  положеню  руснацох  и  українцох  у  Сербиї, як  и ролї  новоформованих  Националних совитох националних  заєднїцох.Його  звит  цепло  прияти.

          Паралелно  зоз  Шветовим  конгресом,  отримани  и  Шветови  форум  Українцох, и  то  у  просторийох  Українского  дому у Києву. На  святочносцох  у Києву бул присутни  и потпредсидатель  Скупштини  Войводини  Бранимир  Митрович.Вон привитал  у  мено  скупштини   Войводини  присутних делеґатох  Шветового  конґресу  и  Шветового  форуму, а його  привитне  слово на  вецей заводи  обявйоване  прейґ  радио  и  ТВ  станицох у  Києве  и  цалей  України.

          На  законченє  Конгресу, подзелени  и  окремни  припознаня-медалї  найактивнєйшим  делеґатом   Конґресу, а  котре  додзелєне  и  предсидательови  Соєзу  Руснацох  Українцох  Сербиї. Дня  23.  авґуста  на  15   годзин, предсидатель  України  Виктор  Янукович, з  нагоди  20.  рочнїци  нєзависносци  України  ,орґанизовал  приєм  у  Палати  Україна, дзе  бул присутни  и предсидатель Союзу Боґдан  Виславски.

          Делеґация  Союзу  була  присутна  на  служби  Божей внюдзелю   21.  авґуста  у  будинку  прекрасного и величезного грекокатолїцкого  Патриярхийского  собора  Воскресеня  Христового котри ше  находзи на  Лївобережней  часци  Києва. Службу  служел  преосвящени  владика  Богдан  Дзуряк.После  того, нащивена  стара, древена  грекокатолїцка  церква  у  сканзену  у  Пирогове, дзе  службу  Божу  служел о.  Богдан  Чурило з  Києва.

Б.  Виславски

У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ОТРИМАНА ЛЄТНЯ ШКОЛА СОЮЗУ РУСНАЦОХ УКРАЇНЦОХ СЕРБИЇ

Лєтня школа за младих, єденаста по шоре, у Орґанизациї Союзу Руснацох Українцох Сербиї, отримана од 18. по 22. авґуст у Руским Керестуре, и на нєй участвовали 30 школяре возросту од 12 до 18 рокох. Млади пришли зоз Суботици, Нового Орахова, Бачкей Тополї, Коцура, Дюрдьова, Вербасу, и даскельо з Керестура. Плановало ше приход младих и зоз руских местох Вуковарскей жупаниї у Горватскей, а тиж и зоз Словацкей, алє пре обєктивни причини тото ше нє витворело.


Реализованє 11. Лєтнєй школи помогол Национални совит рускей националней заєднїци за котру опредзелєл 200 тисячи динари. Лєтню школу котра ше отримовала у интернату Школи “Петро Кузмяк” шветочно отворел подпредсидатель Союзу Русинох Українцох Велимир Паплацко. Привитуюци учашнїкох вон наглашел же циль и тей Школи, допринєсц чуваню националного идентитету, як цо було и пред 45 роками кед орґанизовани перши таборованя рускей младежи у дакедишнєй Югославиї. Учашнїкох Школи у мено локалней самоуправи привитал и предсидатель Скупштини Општини Кула Желько Ковач котри потримал цилї и намаганя Школи.

Викладали млади фаховци

Учашнїкох привитал и координатор Школи Микола Сеґеди, котри представел програму, як гварел, практично семинара, на цо ше остатнї роки, пре нєдостаток средствох зведла Лєтня школа.


Учашнїком Лєтнєй школи фахово преподаваня на историйни, културно-фолклорни и вирски теми отримали углавним млади фаховци. Соня Паплацко бешедовала о снованю сучасних руских орґанизацийох и институцийох, їх дїялносци и сотруднїцтво з державу Україну, а вона направела и виглєдованє медзи младима о 10 рокох отримованя Школи. О теми “Историйни обставини як фундамент културно-националного розвою” преподавал Мирон Рамач зоз Керестура, о теми “Културни розвой през музични проєкти” бешедовала Олена Сеґеди зоз Дюрдьова, а на тему “Фолклористика, обичаї, оплеменьованє духа и културни розвой у руским дружтве” преподавала Сандра Барань зоз Дюрдьова. Тему “Грекокатолїцка церква: вира и єдинство народу” обробел Микола Сеґеди, а о културним розвою през информованє, мултимедиї, социялни мрежи и сотруднїцтво викладанє отримала Александра Дудаш.

Млади упознали Керестур

По словох координатора Школи Миколи Сеґедия, у шлєбодних активносцох учашнїком жадали цо лєпше представиц Керестур, його прешлосц и сучасносц, його институциї и други прикмети котри го характеризую. Нащивели керестурски музей, ґимназию, валалску библиотеку, будинок Старей школи, а нащивело ше и пар керестурски долїни, найстаршу хижу з надом, Яраш, беґель и базен. Обиходзело ше и керестурски улїци зоз толкованями їх дакедишнїх и терашнїх назвох, обисца познатих Керестурцох, як и обисца предкох тогорочних учашнїкох школи. Вони нащивели ище и катедралну церкву, парохию и єй библиотеку, Водицу, а внєдзелю були и на Служби Божей за младих. Єдна ґрупа була и на конїцких обегованьох.

Мария Афич

Ярморк у Бардейове

29. “ЛЕМКОВСКА ВАТРА”

Я Руснак и вше Руснак будзем, або Я Лемк и вше Лемк будзем
Прешлого викенду у месту Ждиня, у южней Польскей отримани 29. фестивал “Лемковска Ватра” на котрей виступели члени Културно-уметнїцкого дружтва “Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова, як єдини представнїк Русинох односно Руснацох зоз Войводини. Тогорочни фестивал тирвал три днї, од 22. по 24. юлия, а под час його тирваня горела традицийна лемковска ватра односно огень котри горел шицки три днї под час фестивалу, нєдалєко од бини, дзе виступали госци. Тот огень як и сами фестивал синвол и здогадованє на “Операцию Висла” кед 1947. року польске войско розогнало Руснацох, Лемкох зоз Лемковщини на териториї нєшкайшей Словацкей, прейґ Польскей ґу України, алє так же ше расплашовали по цалей Польскей по валалох, по два фамилиї до єдного валалу, же би ше нє сходзели и пестовац свойо обичаї и културу, самим тим коизистировали, врациц им ше до свойого краю було забранєне. Нє шмели ше орґанизовац, до традицийних културних и просвитних друштвох. Як и сам пан Мирон Жирош визначел “Так на специфични способ ту у Лемковскей жеми, од грожацого огня обвкнул Пламень (Ватра) злоги и медзисобней любови”. Циль фестивалу “Лемковска Ватра” таки же на єдним месце треба позберац Руснацох, Русинох, Лемкох зоз цалого швета и приказац ше у танцованю, рецитованю, шпиваню, указац ношю котра розлична, алє и найсц можебуц родзину. Коло велького репертоару и ансаблох котри пришли зоз Польскей, Словацкей, України и Сербиї, и вельочислених госцох зоз цалого швета, нащивителє на паноох, могли поопатрац стари слики, як и препровадзиц историйоґрафию Лемкох, Руснацох котри були виселєни з того подручя под час “Операциї Висла”.

На драги до Лемковщини, Дюрдьовчанє нащивели Руснацох Вишей Олшави у Словацкей, валалчок зоз 601 души, дзе сотуднїцство и контакти тирваю вецей як 15 роки.
Нащиву на 29. “Лемковска Ватра” КУД-у “Тарас Шевченко” витворена з помоцу Союзу Руснацох и Українцох. Дюрдьовчанє по другираз учествую на “Лемковскей ватри”, а того року виступали на други и треци дзень фестивалу. Всоботу, другого даня виводзацка фолклорна секция виступела зоз двома танцами: “Тaнцовала би я” у пасовох сукньох Войводянских Руснацох, у постави хореоґрафа Звонимира Костелника и “На Черемошу” у постави хореоґрафа Звонка Барни.

По першираз на “Лемковскей ватри” представена дзивоцка шпивацка ґрупа зоз писню: “Сциха мили нє дуркай”, Марко Радишич одшпивал писню: “Ша ми тадзи преходзели” , а члени тамбуровей оркестри отшпивали и одграли венчик Руских писньох. Внєдзелю, другого дня фестивалу, виводзацка фолклорна секция виступела тиж зоз двома танцами: “Пришли нам Русадля” хореоґрафа Силвестера Ґачи и “Гопак” хореоґрафа Звонка Барни.

Марко Радишич одшпивал “У Пицбурґу таке нове” и дует Уна Молнарова и Лидиї Кухарова зоз писню “Била ружа”, а дзивоцка ґрупа одшпивала два писнї: “Наша млада Нєвеста” и “Гоч широки ярок”. Шицко тото зоз присподобену музику провадзел тамбурови оркестер КУД-а “Тарас Шевченко” котри пририхтал Михал Лїкар.

Дюрдьовчанє за кажди танєц и писню достали вельки аплауз, а всоботу, кед бул виведзени танєц “Танцовала би я” сама публика, як и велї фахово особи коментаровали же КУД “Тарас Шевченко” зоз танцом у Руских пасових сукньох охабел вельки упечаток, алє и побрал найвекши симпатиї и позитивни критики за цалодньови репертоар котри виведзени того дня. Шицко дзекуюци нашим андьом, Мелани Кухаровей и Маґдалени Надьовей, котри их опасали и котрим нє було чешко прейсц таку драгу же би их крашнє пошорели и нашмеяним танєчнїком котри зоз дванац пари кед ше зявели на бини заблїщали зоз красним папланом, варґочом у власох и широким ошмихом дзивкох и леґиньох, оправдали довириє и поволанку на фестивал.


Спред орґанизатора фестиалу “Лемковскей ватри”  КУД “Тарас Шевченко” привитал Василь Шанта, котри ше старал о шицких потребох ансамблу. Ансамбл бул змесцени у барз красним интернату у Ушце Горлицке, на 15 километри од Ждинї.
Робота, а самим тим и квалитет танцу, шпиву и музики КУД-а “Тарас Шевченко” була замерковани. Витворени  велї контакти, а медзи нїма и госцоває идущого року до Словацкей, бо велї пожадали же би таке дацо и у их валєлє було видзене. Медзи гевтима котри збачели красоту танцу КУД-а “Тарас Шевченко” фахови етноґраф Рускей култури, фолклору и музики, у пензиї Янко Иван Чижмр, Руснак зоз Олшави у Словацкей, зоз одушевлєньом и красним словом подаровал свою кнїжку “Руснацки писнї зоз Словацкей”.

14 интернационални фестивал "Świat pod Kyczerą" Куров

8. юлий
14 интернационални фестивал "Świat pod Kyczerą" єден з найвекших народних фестивалох у Европи. Облапя   20 вароши и валали и тирва даскельо днї    у Долнєй Шлезиї, Польскей и погранїчни варош  Куров у Словацкей.

МАНИФЕСТАЦИЯ РУСИНОХ-УКРАЇНЦОХ СЛОВАЦКЕЙ
РЕНЕСАНСА ШВЕТА КУЛТУРИ У СВИДНЇКУ

Пейдзешат седме Швето култури Русинох-Українцох Словацкей Републики, найстарша манифестация култури нашого народу у реґионє Централней Европи, отримане у Свиднїку од 17. до 19. юния того року.

Фестивал почал з Медзинародну наукову конференцию „Українци у пригранїчних обласцох Карпатох: проблеми акултурациї, асимилациї, идентификациї”, чий главни орґанизатор бул Музей українскей култури у Свиднїку. През два днї, у роботи Конференциї участвовало вельке число науковцох зоз Словацкей, Польскей и України, а з нашей жеми вжал учасц Микола М. Цап, одвичательни редактор часописа „Шветлосц”, котри виступел з рефератом „Вязи Руснацох Войводини з Товариством ,Просвита’ у Львове”.    

Першого дня фестивала отримани вецей програми, та так у Доме култури виступел Закарпатски обласни театер бабкох „Бавка”, у Поддуклянскей библиотеки була „Бешеда з писателями”, а у Музею українскей култури у Свиднїку отворена вистава малюнкох Михайла Дубая „Обчаровани зоз шветлом”. У истим просторе, вечар, отримани и литературно-музични колаж „Нашо слово, наша писня”. 

Всоботу, 18. юния, кладло ше венци ґу памятнїку погинутим чехословацким вояком на Дуклї, а тиж и ґу памятнїком ґенералови Лудвиґови Свободови и Александрови Павловичови, як и погинутим вояком Совєтскей Армиї. Попри делеґациї Союзу Русинох-Українцох Словацкей Републики и Города Свиднїка, венєц положела и Ольга Бенч, ґенерални конзул України у Пряшове, а у тей церемониї участвовала и делеґация Националного совиту Руснацох и Союзу Руснацох Українцох Сербиї, як и делеґация Општини Вербас.

У пополадньових годзинох, у просторе Сканзену – музею народней архитектури у Свиднїку, отримана етноґрафично-фолклорна програма „Краснобродски ярмарок”, док вечар у амфитеатре почали даскельо програми котри тирвали до позних ноцних годзинох. Попри велького числа домашнїх фолклорних и музичних колективох, у тих програмох участвовали и госци з України и Русиї, а на вельке одушевиє наишол виступ домашнєй народней капели Ондрея Кандрача.

Внєдзелю, 19. юния, предполадньом одслужена Свята литурґия у древеним храме у Сканзену, а потим у амфитеатре, по першираз, бул концерт духовней писнї, дзе виступели вецей домашнї хори. У пополадньових годзинох отримана закончуюца, главна програма фестивалу „Радосц у шпиву и танцу”.   

Главни орґанизатор фестивала и того року бул Союз Русинох-Українцох Словацкей Републики, а соорґанизаторе Город Свиднїк, Пряшовска окружна самоуправа и Музей українскей култури у Свиднїку. За шицких орґанизаторох фестивала, як и иножемни делеґациї, городоначальнїк Свиднїку Ян Голодняк внєдзелю пририхтал святочни приєм.

Зоз Сербиї на фестивалє була урядова делеґация Националного совиту рускей националней меншини, у составе Йовґен Мудри, предсидатель Вивершного орґану Националного совиту и Мирон Сабадош, заменїк предсидателя Националного совиту. У Свиднїку бул и Славко Джуджар, секретар Союзу Руснацох Українцох Сербиї, котри источасно и член Одбору за културу нашого Националного совиту задлужени за медзинародне сотруднїцтво, як и Микола М. Цап, одвичательни редактор часописа „Шветлосц”.

При врацаню зоз Свиднїку делеґация з нашей жеми зашла до Ужгороду, дзе на поволанку орґанизаторох присуствовала на святочним концерту Закарпатского народного хору. У розгварки з дириґентку хора Наталию Петий-Потапчук розпатрени шицки деталї їх виступу на нашим ювилейним фестивалє „Червена ружа” у Руским Керестуре, а утвердзена и програма їх госцованя у Дюрдьове и Вербаше.

М. М. Цап

КЕРЕСТУРСКА ҐРУПА CRAZY COUSINS МАЛА ТУРНЕЮ У СЛОВАЦКЕЙОРҐАНИЗОВАНИ И ПРИЄМ НА ПОВОЛАНКУ ГОРОДОНАЧАЛЬНЇКА СВИДНЇКУ

Музична рок ґрупа “Crazy cousins” зоз Руского Керестура, на поволанку орґанизатора преслави Днї Свиднїка, була од 30. юния по 3. юлий на турнеї по Горнїм Шаришу у Словацкей, а драгу и нащиву орґанизовал Союз Руснацох Українцох Сербиї.
Млади Керестурци перше виступели у отвореним амфитеатру хтори направени медзи мурами историйней твердинї Бардейова. На концерту под Сканзеном у Свиднїку нашо музичаре наступели зоз познатима рок ґрупами зоз Словацкей, а медзи нїма були и “Дезмод”, “Проєкт” и Робо Микла, хтори бул представнїк Словацкей на Евровизиї 2010. року.
Городоначалньнїк Свиднїку Ян Голодняк окреме приял до нащиви и побешедовал зоз Дорианом Чижмаром, Алексейом Макайом, Иваном и Андрейом Симуновичом, а потим их поволал на приєм хтори бул у СНМ-Музею українскей култури, а после урядового отвераня манифестациї Днї Свиднїка. Зоз нїма на приєму у городоначальнїка бул и Яким Грубеня, член предисдательства Союзу Руснацох Українцох Сербиї, хтори и орґанизовали одход до Словацкей.


Члени ґрупи после приєму вихасновали нагоду и опатрели виставу фотоґрафийох Ивана Чижмара, хтора отворена праве з нагоди 75-рочнїци того познатого уметнїка зоз Свиднїку. През виставу водзел их сам автор, а рокере були нєсподзивани кед на старих фотоґрафийох препознали своїх старших колеґох музичарох и танєчнїкох зоз Керестура, Орахова и других наших местох, хтори наступали на давних фестивалох фолклору и култури Русинох-Українцох Словацкей. Окрем того, нащивели Воєни музей на отвореним у Свиднїку, як и други историйни и културни памятнїки Свиднїка и Бардейова.

Александра Дудаш
 

ПРЕДСИДАТЕЛЬ ВЕРХОВНЕЙ РАДИ УКРАЇНИ ВЛАДИМИР МИХАЙЛОВИЧ ЛИТВИН НАЩИВЕЛ ВОЙВОДИНУ

Покраїнски премиєр Боян Пайтич 4. априла приял предсидателя Верховней ради (парламенту) України Владимира Михайловича Литвина. У розварки потвердзене же єст вельо потенцияли за унапредзенє медзиреґионалного сотруднїцтва, у рамикох традицийних приятельских одношеньох Сербиї и України. Собешеднїки ше зложели же през сотруднїцтво мож дац порив у процесу европских интеґрацийох, як Сербиї, так и України.

Пайтич подзековал на урядовей українскей политики з хтору потримує медзинародне право и Сербию, а членство Сербиї у ЕУ интерес шицких єй гражданох, бо то допринєше лєпшому квалитету живота.
Як гварел Пайтич, черанка искуствох, як и економске, културне и медзиреґионале сотруднїцтво и заєднїцке участвованє у розличних европских инициятивох, як цо Дунайска стратеґия, допринєше витворйованю заєднїцкого цилю обидвох державох - членство у ЕУ.
Пайтич наглашел же ше национални култури и економски одношеня Сербиї и України найвецей одбуваю у Войводини. Як гварел, покраїнска администрация водзи старосц же би українска дияспора зачувала свой идентитет, бо охабела значни уплїв на културу у Войводини.
Предсидатель парламенту України Владимир Литвин подзековал Влади Войводини же Українци у Войводини витворюю окремни права, з хторима чуваю свой язик и идентитет.

СТРЕТНУЦЕ ЗОЗ ПРЕДСТАВИТЕЛЯМИ РУСКЕЙ И УКРАЇНСКЕЙ НАЦИОНАЛНЕЙ ЗАЄДНЇЦИ

У рамикох урядовей навщиви предсидатель парламенту України Владимир Михайлович Литвин мал стретнуце у Студию “М” Радио Нового Саду,  з представителями рускей и українскей националней заєднїци. На стретнуцу бешедоване о положеню українскей у рускей националней заєднїци у Сербиї.
Предсидатель националного совиту Українцох Йозеф Сапун представел обставини у яких ше находзи українска меншина, о витворйованю єй правох у Войводини у култури, образованю и информованю.

Як гварел предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац, од кеди постоя национални совити, руска заєднїца достала инґеренциї у обласци култури, образованю и информованю, як и же Национални совит Руснацох иницировал подписованє медзиреґионалного спорозуменя медзи Владу Войводини и орґанами Закарпатскей обласци України.
О роботи Союзу Руснацох Українцох Сербиї бешедовал його предсидатель Боґдан Виславски, хтори гварел же Союз Руснацох Українцох Сербиї дакеди мал мисию ратовац краянох зоз обласцох хтори були у войни, а познєйше ше тота мисия премєнла. Тераз Союз поштредує у медзинародних контактох зоз подобнима институцями у швеце. Найважнєйша мисия була вишколовац велїх студентох зоз Сербиї на України.
а у мено Скупштини Войводини и Покраїнского Совиту за национални заєднїци, Литвина привитала и покраїнска посланїца Леона Виславски. У мено Апостолского еґзарха, кир Георгия Джуджара, госца  привитал о. Роман Миз.
Як з тей нагоди гварел предсидатель Литвин, Влада України будзе робиц на велїх сучасних законох хтори єй отворя драгу спрам Европскей униї, а єден з важних приоритетох и безвизни режим за гражданох Сербиї.

Наглашел же ше о добрих одношеньох України и Сербиї будзе бешедовац и под час тогорочней урядовей нащиви предсидателя Сербиї Бориса Тадича України.
На стретнуцу присуствовали и амбасадор України у Сербиї Виктор Недопас, та представнїки Амбасади, заменїк предсидателя Националного совиту Руснацох Мирон Сабадош, предсидатель Вивершного орґану НС Йовґен Мудри, директор Заводу за културу войводянских Руснацох Мирослав Кевежди, як и други представнїки рускей и українскей заєднїци у Войводини.
Александра Дудаш

ПРИВРЕДНА ДЕЛЕҐАЦИЯ ЗОЗ УКРАЇНИ НАЩИВЕЛА ВОЙВОДИНУ

СТРЕТНУЦЕ ЗОЗ ПРЕДСТАВНЇКАМИ РУСКЕЙ И УКРАЇНСКЕЙ НАЦИОНАЛНЕЙ ЗАЄДНЇЦИ

Привредна делеґация Кировоградскей обласци України ше у Посланїцким клубе Скупштини Войводини 12. марца стретла зоз представнїками рускей и українскей националней заєднїци. Привредну делеґацию на чолє зоз предсидательом Влади реґиона Кировограду Ларином Серґейом Миколайовичом привитала подпредсидателька Скупштини Войводини Бранислава Белич и подпредсидатель Скупштини Иґор Мирович.

Делеґацию привитали и амбасадор України у Сербиї Виктор Недопас, його заменїк Олександер Кириченко, перши секретар Амбасади Юрий Менсвєтов, предсидателька Совиту националних заєднїцох у Скупштини Войводини Леона Виславски и предсидатель Одбору за урядове хаснованє язика и писма Националного совиту Боґдан Виславски.

На стретнуцу були и предсидатель Националного совиту Українцох Йозеф Сапун, предсидатель Вивершного орґану Националного совиту Йовґен Мудри, предсидатель Заводу за културу войводянских Руснацох Мирослав Кевежди, совитнїк директора РТВ Войводини Михал Рамач, як и священство о. Роман Миз и о. Владислав Варґа. Окрем нїх, на стретнуцу були и члени предсидательства Союзу Руснацох Українцох Сербиї и представнїки українскей националней меншини.

У святочней програми участвовал хор “Гармония” под руководством дириґентки Сузани Ґрос-Маркович, и оперска дива Свитлана Декар хтору на клавиру провадзела Даниєла Ходоба-Леш.

Проф. др Янко Рамач отримал кратке преподаванє о присельованю Сербох до України, бо ше до Кировоградскей обласци 1751. року приселєло коло 10 000 Сербох гранїчарох зоз Угорскей.

Делеґация реґиона Кировограду зоз України у дводньовей нащиви Войводини стретла ше зоз найвисшим руководством покраїнскей Влади. Делеґацию прияли покраїнски премиєр Боян Пайтич и подпредсидателька Влади Войводини Ана Томанова Маканова.

У розгварки потвердзене традицийне приятельство и економски и културни вязи медзи двома реґиями, як о окремни вязи базовани на иснованю українскей и рускей националней заєднїци у Войводини.

На схадзки заключене же обидва реґиї маю подобни характеристики, а виражена и порихтаносц на сотруднїцтво у обласци привреди, здравственого туризма, енерґетики, култури, образованю, як и сотруднїцтву парламентох двох реґийох.

Предложене же би ше порихтало Протокол о сотруднїцтве медзи двома реґиями, а делеґация обишла и ВИП фонд и Радио-телевизию Войводини. Порадзени и наступ Кировоградскей обласци на Медзинародним польопривредним сайме у Новим Садзе у маю.

У обласци култури и образованя ше будзе сотрудзовац на уровню универзитетох двох реґийох, а госци зоз України окреме були заинтересовани за инвестициї на териториї Войводини и партнерски одношеня зоз поднїмателями у обласци польопривреди и здравственого туризма.

Александра Дудаш

 


АКАДЕМИКОВИ ЮЛИЯНОВИ ТАМАШОВИ УРУЧЕНА МЕДАЛЯ КУЛТУРИ ЗА ЦАЛОСНУ ТВОРЧОСЦ

У голу Влади Войводини 2-го фебруара на шветочносци хтора з тей нагоди отримана академик Юлиян Тамаш достал тоту награду Заводу за културу Войводини.

Присутних на шветочносци привитал покраїнски секретар за културу Милорад Дюрич, а награди уручел Миливоє Младєнович, предсидатель Управного одбору Заводу за културу Войводини.

Попри пана Тамаша медалю култури за мултикултуралносц и интеркултуралносц достал прекладатель Арпад Вицко, медалю култури за очуванє културного нашлїдства достала историчарка уметносци Бранка Кулич, а награду «Искри култури» за сучасну творчосц достал пияниста Ратимир Мартинович.

У толкованю гварене же академик Войводянскей Академиї наукох и уметносцох Юлиян Тамаш, писатель и професор литератури, снователь Катедри за руски язик и литературу,добитнїк велїх припознянох и наградох, як цо то награда за доприношенє рускому образваню «Петро Кузмяк», награди «Гавриїл Костельник», Бранковей награди, Октоберскей награди, автор 42 кнїжкох – поезиї, романох, есейох и антологийох.

Цали роботни вик з наукову и литературну роботу подзвиговал достоїнство Войводини, з тим и Сербиї, як и тей часци Европи и швета, гармонизуюци мултинационални и мултиконфесийни характеристики Войводини.

1990. року вибрани є за першого предсидателя Союзу Руснацох Українцох Югославиї.

Жичиме му вельо успиху у дальшей роботи.

В. Паплацко

 

ОЗНАЧЕНИ ДЗЕНЬ СОБОРНОСЦИ УКРАЇНИ

Всоботу, 22. януара у Руским Керестуре, у грекокатолицкей Катедралней церкви, отримана Панахида за преосвященого владику др. Дионизия Нярадия, духовного вожда Карпатскей України. Панахиду служели о. Михайло Малацко, о. Дарко Рац и о. Владимир Еделински. О животу владики и подїї у Хусту у 1939. року повед даскело слова о. Михайло Малацко. Амбасадор України у Сербиї Виктор Недопас упознал присутних о державним швету Соборносци України и о улоги владики др. Дионизия Нярадия у реализациї українскей соборносци.

Венєц на гроб владики положели амбасадор України Виктор Недопас, совитнїк у амбасади Олександр Кириченко и перши секретар Юрий Мансвиетов. З боку Русинскей националней ради квеце положели предсидатель Славко Рац и член ради Леона Виславски.

На Панахиди були присутни и посланїк у Скупштини Сербиї др Дюра Мученски, посланїк у Скупштини АП Войводини Леона Виславски, вецей члени Русинскей националней ради, предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї Боґдан Виславски з велїма членами Союзу, ветерани Другей шветовей войни и други.

Боґдан Виславски


Get free Dreamweaver templates and extensions at JustDreamweaver.com