СОЮЗ РУСНАЦОХ УКРАЇНЦОХ СЕРБИЇ
У 2013. РОКУ
41. Смотра народних писньох “Маковицка струна”
У Бардейове, хтори за остатнї три роки трираз преглашени за найкрасши город у Словацкей, всоботу, 30. новембра 2013. отримана змагательна часц Фестивалу – 41. Смотра народних писньох “Маковицка струна”, а внєдзелю у Пряшове, у Театру “Йонаш Заборски”, отримана ревиялна часц того Фестивалу – реґионалних побиднїкох дзе жию нашо людзе у Словацкей и госцох зоз иножемства. Того року госци зоз иножемства були шпивач Марко Радишич и тамбурова орхестра КУД “Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова и зоз України: млади шпивач Олександар Попович и Петро Матїй (заслужни народни уметнїк України, познати нашим патрачом бо бул учашнїк ювилейней 50. “Червеней ружи”).
Фестивал официєлно почал ище пияток, 29. новембра, кед делеґацию составену од орґанизаторох, учашнїкох и госцох Фестивалу у святочней сали городоначалнїка Бардейова приял началнїк култури Хома Мартин и ту ше шицки члени делеґациї уписали до Хронїки городу. Делеґацию предводзел Павло Боґдан, предсидатель орґанизацийного одбору фестивала и подпредсидатель Союзу Русинох-Українцох Словацкей. У делеґациї були и Боґдан Виславски, предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї, Йоаким Грубеня и Ана Радишич, як представнїк госцуюцих уметнїкох з иножемства и ту вона одшпивала (а kapella) писню “Бечар дзивочка”.
Фестивал “Маковицка струна” змагательного карактеру за домашнїх шпивачох хтори у тим року побили на реґионалних змаганьох. У Бардейове отримани два концерти: змагательни пополадньови и вечарши кед и преглашени побиднїки. Так же 57 шпиваче вишпивали 39 шпиванки, а вец то поновели и на вечаршим концерту, после хторого преглашени побиднїки. Шицки тоти шпиванки були подзелєни у 5 блокох: “Шпивайце дзеци, най будзе весело“, “Писнї мойого шерца”, “Мала я фраєра”, “Кед мили руковал” и “Бодай ци мили мой”. Того року побиднїки: у соло шпиваню Доминика Шутякова, а у дуо Миколай Демочко и Петро Лабаш.
На вечаршим концерту у Бардейове у полней спортскей гали медзи патрачами були присутни и домашнї городоначальнїк Борис Ганущак, Ева Арваи, начальнїца култури, вецей посланїки и Петро Гудїк предсидатель Парламенту Пряшовского самоуправного краю, делеґация Закарпатскей обласци з Ужгороду, хтору предводзел начальнїк култури Юрий Глеба, ґенерални конзул України у Пряшове, Олґа Бенч, делеґация Союзу Руснацох Українцох Сербиї, Йовґен Мудри, предсидатель Вивершного одбору Националног совиту Руснацох, Янко Хома, директор Штреднєй и ОШ “Петро Кузмяк” зоз Руского Керестура, Маринко Дудаш, поднїматель з Дюрдьова и други.
После ювилейного прешлорочного фестивалу, того року ше нараз домашнїм зявело: вельке число младих алє барз квалитетних шпивачох, подмладзени жири, тиж дакедишня побиднїца того фестивалу, Ивета Свиткова, нова режисерка, а вибрани и други людзе до орґанизациї так же можебуц и прето тот фестивал бул, за остатнї роки єден од найлєпших. шпивачох провадзела Орхестра народних инструментох Юлиюса Селчана, хтори и дириґовал зоз истим, а хторому наша делеґация по вечаршим концерту даровала кїжку нотних записох “Червена ружа” 1962-2011.
Же би тот фестивал бул успишни допринєсли и госци зоз України и Сербиї. Так 11-рочни позарядови талант з Ужгороду, Олександар Попович окреме одушевел публику зоз писню “Закарпатє мойо”. На шицких трох концертох вельки аплаузи и под час виводзеня писньох и овациї по законченю виступох од вельочислених патрачох добили и шпивач Марко Радишич и млади тамбураше КУД “Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова. Увагу публики и перши моцни кляпканя добили кед Марко Радишич и млади тамбураше (без инструментох – a kapella) одшпивали писню “Поме хлапци”. Потим нашо млади уметнїки одграли и одшпивали писнї: “Черешенки”, “Пила би ше палєночка”, “Весели обичай”, “Грали, грали музиканти”, “Чия то заградка” и “Там на гори фиялочка”.
У Пряшове скорей як Дюрдьовчанє зашпивали и заграли закончуюцу писню “Чия то заградка” Марко Радишич ше зоз краснима словами обрацел ґу у полней сали Театру зоз словами: “Знам же знаце и ви тоту писню и можеце ю вєдно з нами и зашпиваце” и векша часц патрачох од шерца то прилапела, а кед требало зисц зоз бини нє зна ше же кому було чежше чи одушевеней публики чи младим Дюрдьовчаньом. Михал Лїкар, музични руководитель у КУД “Тарас Шевченко”, гоч тераз нє путовал до Словацкей, вибрал по смаку публики писнї и перфектно увежбал наших младих учашнїкох. Нашо млади нє лєм же професийно виступели на бинох алє, зоз своїм граньом, шпиваньом и справованьом були иницияторе младежского друженя зоз домашнїма младима шпивачами до позних годзинох у интернату дзе були змесцени шицки учашнїки.
Директор Штреднєй и основновней школи “Петро Кузмяк” зоз Руского Керестура Янко Хома зоз директорами штреднїх школох з Бардейова и Перемишля (Польска) мал успишни бешеди о започинаню нових сотруднїцтвох тих школох.
Тот одход членом КУД “Тарас Шевченко” орґанизовал Союз Руснацох Українцой Сербиї, а з материялну помоцу Националного совиту Руснацох.
Й. Г.
ПАРАСТОС ЖЕРТВОМ ГЛАДОМОРУ УКРАЇНИ У БЕОГРАДЗЕ
Всоботу, 23-го новембра на поладнє у православним Соборним храме св. Архангела Михайла у Беоґрадзе служени парастос жертвом гладомору у України 1932-1933. року. Парастос служел парох протоєрей-ставрофор Петар Лукич, а сослужовал єрей Славиша Попович. Од того часу по нєшка прешли 80 роки, алє здогадованє на тоту траґедию остало.
На парастосу були присутни члени Амбасади України у Сербиї на чолє зоз його Екселенцию амбасадором Виктором Недопасом. Значне число вирнїкох зоз Београду и других местох, як и делегациї Националного Совиту українскей националней меншини и Союзу Руснацох Українцох Сербиї, хторих предводзели предсидателє Йозо Сапун и Боґдан Виславски допринєсли здогадованю на милиони жертви хтори помарли од гладу пре тедишню политику СССР-а.
В. Паплацко
25.11.2013.
ПРЕСЛАВА РОЧНЇЦИ «КАЛИНИ»
ЗОЗ ШВЕТОЧНИМ КОНЦЕРТОМ ОЗНАЧЕНИ СЕДЕМ РОКИ РОБОТИ УКРАЇНСКОГО КУЛТУРНО УМЕТНЇЦКОГО ДРУШТВА «КАЛИНА» ЗОЗ ИНДЖИЇ
Внєдзелю вечар, 17. новембра з початком на 18.00 годзин у Културним центре у Инджиї отримани шветочни концерт на хторим участвовали КПД «Карпати» зоз Вербасу, КУД «Петро Кузмяк» зоз Нового Орахова, Културно Просвитне Здруженє Українцох «Тарас Шевченко» зоз Баня Луки зоз Републики Сербскей, як и домашнє УКУД «КАЛИНА» зоз Инджиї.
Зоз писню и танцом швидко прешли вецей як два годзини, а наступи аматерох часто претарговани зоз моцнима аплаузами. Треба повесц же душа и мозоґ того вечара бул Петро Закамарок, хтори попри того же шпивал, старал ше о шицким цо було потребне.
На концерту бул присутни зоз Амбасади України у Сербиї Олександар Кириченко, українски почесни козул Мирко Цветинович зоз Републики Сербскей, представителє локалней самоуправи зоз Инджиї, предсидатель Українского националного Совиту Йозо Сапун, делегация Союзу Руснацох Українцох Сербиї на чолє зоз Боґданом Виславским и члени КПД «Иван Котляревски» зоз Бикич Долу на чолє зоз предсидательом Деяном Бобальом. На коцерту були и священики о. Владислав Варга зоз Сримскей Митровици, о. Михайло Режак зоз Шиду и домашнї парох зоз Иджиї о. Петро Дудка.
Треба повесц, же за седем роки зоз витирвалу роботу зоз хору «Калина» виросло КУД под истим меном, хторе у остатнїм чаше попри наступох по наших местох, наступало и за гранїцами Сербиї на рижних музичних манифестацийох.
Конферансу на шветочним концерту водзели Оливера Котрлянович и Филип Пронек.
Зоз українску писню и танцами, а тиж так и зоз руску шпиванку хтору презентовали тамбураше зоз Нового Орахова и шпиваче Борис и Владимир Магочово, швидко прешол єден приємни новемберски вечар. Шлєбодно можеме повесц же найатрактивнєйше за публику у сали Културного центру бул українски танєц Гопак, хтори одтанцовали аматере КПД «Карпати» зоз Вербасу, а хтори на сцену поставел хореограф Славко Микитишин. Вони го з тей нагоди мушели одтанцовац и на бис пре вельки аплауз публики, хтора то вимагала.
За учашїкох того концерту и госцох орґанизоване друженє у Огньогасним доме, та писня и танєц предлужени до позних ноцних годзинох.
В.Паплацко, 18.11.2013.
З нагоди потписованя Спорозуменя о медзиреґионалним сотруднїцтве медзи АП Войводину и Закарптску обласцу Україини
После длугших прегваркох , 30. октобра того року потписане Спорозуменє медзи реґионами и то Автономну Покраїну Войводину и Закарпатску обласцу України. З боку АП Войводини Спорозуменє подписал др Боян Пайтич, предсидатель влади, а з боку Закарпатскей обласци ґубернатор Олександр Ледида. З истим Спорозуменьом предвидзене сотруднїцтво першенствено у обласци образованя, науки и култури. Медзи иншим, регуловани питаня школованая школярох з Закарпатскей обласци України у Войводини (насампредз у Образовним центру „Петро Кузмяк“ у Руским Керестуре), школованє наших студентох у Закарпатскей обласци, сотруднїцтво медзи културнима организациями, универзитетами, Союзом итд. За подписованє Споорозуменя дал позитивне думанє и Русински национални совит Сербиї на схадзки отриманей 26. октобра того року.
Тото сотруднїцтво ше уж давно нєформално витворює, а скорей шицкого прейґ Союзу Руснацох Українцох Сербиї. Союз од 1990. року подписовал Спорозуменя зоз Товариством „Україна-світ“ зоз Києва, котре задлужене за сотруднїцтво зоз дияспору. Медзи иншим, дзекуюци тому, коло сто наших студентох були на школованю у України. Союз ма подписане Спорозуменє о сотруднїцтве зоз Закарпатску обласцу України, та прейґ того сотруднїцтва приведзени „Закарпатски хор“ з Ужгороду на фестивал „Червена ружа“ у Руским Керестуре 2011. року.
Прегварки коло подписованя тирвали коло три роки пре ускладзованя дипломатиї обидвох реґионох, скорей шицкого прето же медзи нїма нє було ускладзене питанє коло нашого етничного статусу. По тим Спорозуменю перши раз у медзинародних актох ше за нас хаснує термин „українци-русини“ , а тиж так треба надпомнуц же и у нашим образовним систему у Войводини предвидзена можлївосц виучованя українского язика.
Потписованє Спорозуменя ма вельке значенє за нас у Сербиї, бо ше вецей контакти нє буду витворйовац лєм прейґ приватних контактох, народней дипломатиї и Союзу Руснацох Українцох Сербиї, як гражданскей орґанизациї, алє прейґа официйних державних орґанох, за цо буду предвидзени и буджетни средства.
Б. Виславски
У СРИМСКИХ КАРЛОВЦОХ ОЗНАЧЕНА 90-РОЧНЇЦА ДРУКОВАНЯ «ҐРАМАТИКИ» ДР. ГАВРИЇЛА КОСТЕЛЬНИКА
Всоботу, 28-го септембра у Шветочней сали Маґистрату у Сримских Карловцох, отримана шветочносц з нагоди 90-рочнїци друкованя «Ґраматики бачваньско-рускей бешеди» др Гавриїла Костельника, зоз хтору урядово кодификовани язик Руснацох у Бачкей и Сриме.
У програми учествовали мр Анамария Рамач Фурман, проф. Микола М. Цап и др Дюра Гарди, хтори зоз рижних аспектох ошветлєли роботу Костельника и бешедовали о єй значеню. Часци Костельникових дїлох уметнїцки интерпретовал мастер Александар Мудри на руским и сербским язику, а у музичней часци даскельо писнї на Костельниково тексти одшпивал Йовген Надь.
Писутних привитал предсидатель Скупштини општини Сримски Карловци Райко Маринкович, хтори бешедовал о традициї сербско-руско-українских вязох у тей општини през историю и нєшка.
Сход, а окреме на нїм присутних госцох зоз Словацкей, зоз городу Бардейова привитал предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї Боґдан Виславски. Госци хтори пребували у Войводини, а хтори члени антифашистичного руху Словацкей предводзел предсидатель Бардейовского округу инж. Мирослав Буйда. Боґдан Виславски госцом бешедовал о хаснованю руского язика у школох и дружтвеним живоце, медийох, як у прешлосци, так и нєшка.
Треба повесц же у манастирскей друкарнї у Сримских Карловцох друковани попри «Ґраматики» и други виданя (углавном календари) на руским язику, хтори за тоту нагоду, як малу виставу пририхтали Йоаким Грубеня и Олґа Туцаков, а модератор трибини бул Велимир Паплацко, новинар редакциї програми на руским язику РНС.
Орґанизаторе означованя 90-рочнїци «Ґраматики» др Гавриїла Костельника Союз Руснацох Українцох Сербиї, Одбор за службене хаснованє язика и писма Националного совиту Руснацох, Општина Сримски Карловци, Оддзелєнє за русинистику Филозофского факултету у Новим Садзе и Новинско видавательна установа «Руске слово» - Редакция часопису «Шветлосц».
В. Паплацко, 30.09.2013.
СТРЕТНУЦА У СТАРОДАВНИМ ЛЬВОВЕ
Отримани X Шветови конгрес Українцох и Предсидательство СФУЛО
У стародавним, прекрашне обновеним Львове, од 20. до 22. авґуста того року отримани X Шветови конгрес Українцох. Конгрес отримани у просторийох львовскей „Политехнїки“ у присустве делаґатох зоз трицец и трох жемох. Дня 20. августа на 14 годзин Конґрес отворел предсидатель Евґен Чолий, котри шицких присутних поволал на панахиду пошвецену голодомору, а котра отриманаколо памятнїка Тараса Шевченка у центре города. На 18 годзин Конґрес официйно отворени у у просторийох театру „Соломия Крушельницка“, дзе пречитани привитни писма предсидателя України Виктора Януковича и министра вонкашнїх дїлох Леонида Кожари. Присутних привитали и представителє дружтвено-политичного живота України Арсений Яценюк, предсидатель партиї “Фронт змин”, Виталий Кличко, предсидатель партиї „Удар“ и Олег Тягнибок, предсидатель партиї „Свобода“. Присутних привитал и бувши министер нукашнїх дїлох Юрий Луценко, а пречитане и поздравне писмо бувшей премиєрки Юлиї Тимошенко.
Дня 21. и 22. авґуста дати звити присутних делеґацийох. З териториї бувшей Югославиї були присутни делеґациї Горватскей, Босни и Герцеґовини, Словениї и Сербиї. У мено Союзу Руснацох Українцох Сербиї Конґрес привитал предсидатель Боґдан Виславски. Вон присутних упознал з положеньом нашей народносци у Сербиї, з активносцами Союзу, а окреме з правами националних заєднїцох у обласци информованя, просвити и култури, як зоз запроводзованьом тих правох прейг Националних совитох.
Конгрес закончени 22. августа зоз повторним вибераньом Евґена Чолия за предсидателя, на мандатни рок од пейц роки.
Дня 23. августа отримана схадзка предсидательства Шветовей федерациї українских лемковских обєднаньох ( СФУЛО ). На предсидательстве були присутни делеґати Зєдинєних Америцких Державох, Канади, України, Словацкей, Польскей и Сербиї. Схадзку отворела предсидателька СФУЛО София Федина. На схадзки ше догваряло о дальшим сотрудництве медзи партнерами и злєпшаню медзисобней комуникациї. На 18 годзин отримана святочна академия з нагоди 25. рочнїци снованя Товариства “Лемкивщина“ зоз Львова. Святочносц отримана у театре „Мария Заньковецка“, а презентована дїялносц лемковских уметнїкох и ансамблох, а додзелєни и припознаня за длугорочну роботу заслужним членом. Присутних поздравели представителє иножемних делегацийох, а тиж так Боґдан Виславски у мено Союзу Руснацох Українцох Сербиї.
Остатнього дня, 24. августа, отримана презентация филму Андрия Ротка зоз ЗАД о долї депортованих и презентация кнїжки Євгена Мисила „Акция Висла 1947“.
Вітання закордонному українству з нагоди Дня незалежності України
міністр закордонних справ України 
ЗОЗ СЛУЖБУ БОЖУ И ТРИБИНУ У НОВИМ САДЗЕ ОЗНАЧЕНА 1025-ТА РОЧНЇЦА ПОКРЕСЦЕНЯ КИЄВСКЕЙ РУСИ
Пияток вечар, 26. юлия у Грекокатолїцкей церкви Петра и Павла у Новим Садзе новосадски парох о. Роман Миз служел Службу Божу знагоди означованя 1025-тей рочннїци покресценя Києвскей Руси.
На Служби Божей були присутни представителє Амбасади України у Сербиї, на чолє зоз окончовательом роботох Амбасади Олександром Кириченком, а у делегациї були и Богдан Кость, треци секретар у Амбасади и Галина Кравець, специялиста за финансийни питаня у амбасади. О значеню покресценя Києвскей Руси 988. року под час княза Владимира Велького з духовного аспекту наказовал о. Роман Миз.
После Служби Божей, предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї Богдан Виславски, у церковней сали св. отца Миколая привитал присутних и учаснїкох трибини Олександра Кириченка, др. о.Романа Миза и др. Янка Рамача.
Олександар Кириченко у своїм викладаню на сербским язику бешедовал о значеню покресцення Києвскей Руси и зєдинєню рижних племенох на тамтейших просторох. Вон визначел же наютре на Преслави хтора з тей нагоди будзе отримана у Києве, будзе присуствовац патриярх Сербскей Православней Церкви Ириней и предсидатель Сербиї Томилав Николич.
Парох новосадски о. Роман Миз надпомнул же ше дзекуюци святим братом Кирилови и Методийови християнство на просторох нєшкайшей України и Закарпатя ширело ище єден вик скорей, пред 988. роком кед києвски княз Владимир Вельки урядово приял християнство и преглашел го за державну религию. Християнство допринєсло отвераню манастирох, школох, будованю церквох, цо було и културне напредованє славянских народох.
Историчар др. Янко Рамач гварел же под час княза Владимира Києвска Рус була найвекша держава у Европи, алє було барз важне ступиц до родзинских отношеньох зоз племством других державох. Києвска Рус прияла християнство греческого, восточного обряду, алє нє претаргла вязи зоз Церкву на Заходзе. Зоз приманьом християнства и жена постала ровноправна зоз хлопом, гварел медзи иншим др. Янко Рамач.
На концу поведзме же означованє тей значней рочнїци допринєсло сотруднїцтво Амбасади України у Сербиї, Грекокатолїцкей парохиї Петра и Павла у Новим Садзе и Союзу Руснацох Українцох Сербиї.
Велимир Паплацко, 27.07.2013., Нови Сад
ТРИЦЕЦ ПЕРША „ЛЕМКОВСКА ВАТРА” У ЖДИНЇ
ТРИ НАШО ДРУЖТВА НА ФЕСТИВАЛЄ У ПОЛЬСКЕЙ
Под почесним патронатом Малопольского войводи Єжия Милера, у Ждинї (Польска) од 19. до 21. юлия отримане Трицец перше швето лемковскей култури „Лемковска ватра”, котре уж традицийно орґанизує Обєднанє Лемкох Польскей. После Швета култури у Свиднїку то найвекши и найзначнєйши лемковски фестивал Стреднєй Европи, на котри каждого року приходза даскельо тисячи патраче и вецей як тисяч учаснїки з рижних крайох Польскей, України, Словацкей, та и споза океану.
Фестивал почал пияток, 19. юлия, зоз святочним палєньом Ватрового огня и концертом Народней хоровей капели „Бескид” з Ивано-Франковска, Ансамбла писнї и танцу „Лемковина” з Львова, Танєчного ансамбла „Любисток” з Ивано-Франковска и Лемковского хору „Яворина” з Дрогобича. Перши дзень Фестивалу прешол у знаку дзецинских и младежских колективох з Польскей и України.
Соботова програма почала з молебеном и панахиду за жертви акциї „Висла” под Дзвоном миру над Ватровим польом. Молебен вєдно одслужели священїки Грекокатолїцкей и Православней церкви з учасцу Вокалного ансамблу „Зоря” з Устя Горлицкого, а венци ґу памятнїку положели представителє польскей влади и лемковско-українских орґанизацийох з Польскей, України, Словацкей и Сербиї.
Урядове отверанє Трицец першей „Лемковскей ватри” отримане у ареалу амфитеатра. Предсидатель орґанизацийного комитету Штефан Гладик давал слово почесним госцом Фестивалу, котрих було даскельо дзешатки. Попри представительох Союзу Руснацох Українцох Сербиї, на чолє з його предсидательом Боґданом Виславским, медзи визначнима госцами по першираз були и представителє Националного совиту рускей националней меншини, з його предсидательом Славком Рацом, и делеґация Општини Вербас, у котрей були Славица Отович и Єлена Бесерминї.
У барз приємним амбиєнту и по красней хвилї, цо ридкосц на тим Фестивалє, на манифестациї виступело вельке число як домашнїх фолклорних колективох и шпивачох, так и репрезентативних ансамблох з України, Словацкей и Сербиї. З нашей жеми на „Лемковскей ватри” виступели аж три нашо колективи: Културно-уметнїцке дружтво „Жатва” з Коцура, Хлопска шпивацка ґрупа Руского културного центру з Нового Саду и оркестер Мирона Сивча з Руского Керестура з вокалну солистку Мирославу Даждиу.
Аматере КУД „Жатва” з Коцура на Фестивалє ше представели з Виводзацким танєчним ансамблом и оркестром. Вони у двох блокох одтанцовали штири танци – венчик руских народних танцох з Войводини и народни танци зоз Закарпатя. Хлопска шпивацка ґрупа з Нового Саду барз успишно виведла вецей руски, лемковски и сербски шпиванки, а оркестер Мирона Сивча з Руского Керестура з вокалну солистку Мирославу Даждиу, зоз свою интерпретацию руских и українских шпиванкох просто одушевел публику.
Фестивал „Лемковска ватра” провадзели вецей интересантни програми: „Лемковска спартакияда”, документарна вистава пошвецена Епифанийови Дровнякови – Никифорови, вистава малюнкох Штефана Телепи, презентация нових кнїжкох Штефана Гладика, Богдана Гальчака, Штефана Дудри, Миколи Мушинки, проєкция филмох з лемковску тематику, як и велї други.
На законченю и учаснїки и патраче Фестивала були барз задовольни, бо Трицец перша „Лемковска ватра” з уметнїцку програму и медзисобнима стретнуцами Лемкох розшатих по цалим швеце унєсла до нїх нову енерґию, виру и надїю же лемковска култура и попри чежкей долї нє препадла и же ма будучносц. А доказ тому окреме масовна учасц младих на тим нєповторююцим Швету лемковскей култури приход госцох з рижних странох швета.
На тогорочней „Лемковскей ватри”, попри представительох Союзу Руснацох Українцох Сербиї и Националного совиту рускей националней меншини, присуствовали и Микола Ґубаш, предсидатель КУД „Жатва” з Коцура, Борис Сакач, директор Хору „Гармония” з Нового Саду, Микола М. Цап, одвичательни редактор часописа „Шветлосц”, Йоаким Грубеня з Нового Саду, Йоаким Рац Мими, директор Дома култури у Руским Керестуре, Йоаким Надь, секретар Месней заєднїци у Руским Керестуре и Елемир Рац Мико, привреднїк з Руского Керестура.
Кед ше врацали з Польскей, нашо аматере зашли до Курова у Словацкей, дзе их окреме сердечно прияли їх домашнї з котрима Коцурци уж вецей як два децениї отримую приятельски вязи и сотруднїцтво. После двогодзинового друженя и дарованя дарункох, госци поволали своїх домашнїх на преславу ювилейох котри ше будзе означовац у авґусту у Коцуре, цо їх словацки приятелє з радосцу прилапели и обецали приход своєй делеґациї.
Орґанизатор одходу наших дружтвох на „Лемковску ватру” до Ждинї бул Союз Руснацох Українцох Сербиї, а драгу финансовали Национални совит рускей националней меншини, Город Нови Сад и Општина Вербас.
М. М. Цап
59. ШВЕТО КУЛТУРИ РУСИНОХ-УКРАЇНЦОХ СЛОВАЦКЕЙ РЕПУБЛИКИ
ДЮРДЬОВЧАНЄ И НАУКОВЦИ НА ФЕСТИВАЛЄ У СВИДНЇКУПейдзешат дзевяте Швето култури Русинох-Українцох Словацкей Републики, найстарша манифестация култури нашого народу у реґионє Централней Европи, отримане у Свиднїку од 14. до 16. юния того року.
Першого дня фестивала отримани вецей програми, та так у Поддуклянскей библиотеки було стретнуце з українскима писателями Закарпатя и Пряшовщини, а у Музею українскей култури у Свиднїку отворена вистава малюнкох Миколи Диця, академского маляра з Орябини. У истим просторе, вечар, отримани и литературно-музични колаж „Краса народних баладох”.
Всоботу вечар у амфитеатре почали даскельо програми котри тирвали до позних ноцних годзинох. Попри велького числа домашнїх фолклорних и музичних ансамблох, у програми участвовали и колективи з України, Билoрусиї, Пoльскeй и Сербиї. З нашей жеми виступели члени Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко” з Дюрдьова, котри ше представели зоз дзивоцку шпивацки ґрупу, соло шпивачами, фолклорним ансамблом и оркестром. Дюрдьовски колектив приказал тото цо найлєпше на його репертоаре и по чим є вшадзи познати: писнї и танци Руснацох Войводини. Публика шицко тото з вельким интересованьом провадзела и щиро их зоз кляпканьом наградзела.
Внєдзелю, 16. юния, предполадньом одслужена Свята литурґия у древеним храме у Сканзену, а потим на площи у Свиднїку бул концерт дуйного оркестру. Истого дня кладло ше венци ґу памятнїку погинутим чехословацким вояком на Дуклї, а тиж и ґу памятнїком ґенералови Лудвиґови Свободови и Александрови Павловичови, як и погинутим вояком Совєтскей Армиї. Попри делеґациї Союзу Русинох-Українцох Словацкей Републики и Города Свиднїка, венєц положела и Ольга Бенч, ґенерални конзул України у Пряшове. У тей церемониї участвовала и делеґация Националного совиту Руснацох и Союзу Руснацох Українцох Сербиї, як и члени КУД „Тарас Шевченко” з Дюрдьова.
У пополадньових годзинох отримана закончуюца, главна програма фестивалу „Одкаль то до нас госци пришли”, у котрей ище раз успишно виступели члени КУД „Тарас Шевченко” з Дюрдьова.
Пред приходом до Свиднїку, пияток вечар члени КУД „Тарас Шевченко” з Дюрдьова дали барз успишни концерт у валалє Кленов при Пряшове и так на конкретни способ предлужели сотруднїцтво котре з тим местом започало пред вецей роками.
Главни орґанизатор фестивала и того року бул Союз Русинох-Українцох Словацкей Републики, а соорґанизаторе Город Свиднїк, Пряшовска окружна самоуправа и Музей українскей култури у Свиднїку. За шицких орґанизаторох фестивала, як и иножемни делеґациї, городоначальнїк Свиднїку Ян Голодняк внєдзелю пририхтал святочни приєм.
Зоз Сербиї, попри найузшого руководства дюрдьовского Дружтва, на чолє з його предсидательом Миколом Кухаром и Мирославом Чаканом, на фестивалє бул и Йовґен Мудри, предсидатель Вивершного орґану Националного совиту рускей националней меншини и Боґдан Виславски, предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї.
Госцованє Дюрдьoвчаньох на Швету култури у Свиднїку орґанизовал Союз Руснацох Українцох Сербиї, а у сотруднїцтве з главним орґанизатором Фестивала – Союзом Русинох-Українцох Словацкей Рeпублики.
МЕДЗИНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦИЯ
Швето култури у Свиднїку почало з Медзинародну наукову конференцию „Лемки, Бойки, Гуцули, Русини – история, сучаснoсц, материялна и духовна култура”, чий главни орґанизатор бул Музей українскей култури у Свиднїку, у сотруднїцтве з Пoмoрску акадeмию зoз Слупска (Пoльска), Институтом пoлитoлoґиї Зeлeнoгoрскoгo унивeрзитeту (Пoльска), Асoцияцию українистoх Слoвацкeй и Українским истoрийним дружтвoм у Пoльскeй.
У роботи конференциї участвовало вельке число науковцох зоз Словацкей, Польскей, України и ЗАД, а зоз Сербиї свойо роботи читали: др Янкo Рамач („ Русини/Українци Чехословацкей у виданьох РНПД у Югославиї /1921-1930/)”, др Дюра Гарди („Русини/Українци и снованє Павлинского манастира у Ужгородзе 1384. року”) и Микола М. Цап („Тарас Шевченко и Русини бувшей Югославиї”). Сообщенє послал и Саша Сабадoш („Перцепция политичней ситуациї у Карпатскей України 1938-1939. року при югославянских Русинох прейґ глашнїка Руски новини”).
Конференция робела два днї по секцийох, а всоботу отримане пленарне зашеданє и принєшени Нарис резолуциї Конференциї. После того у просторе Сканзену – музею народней архитектури у Свиднїку, отримани банкет и друженє шицких учаснїкох Конференциї.
Микола М. Цап
Посета Председника Украјине Републици Србији
На позив Председника Републике Србије Томислава Николића Председник Украјине Виктор Јанукович је 6. и 7. јуна 2013. године боравио у званичној посети у Републици Србији, што је прва званична посета Председника Украјине Републици Србији у историји билатералних односа.
У Палати «Србија» обављена је званична церемонија сусрета Виктора Јануковича и Томислава Николића.
Војни оркестар Гарде је интонирао државне химне Украјине и Србије. Председници су извршили смотру почасне јединице.
Церемонија је завршена представљањем чланова заничних делегација Украјине и Србије.
Током посете 6. јуна ове године, одржан је издвојен сусрет Председника Украјине Виктора Јануковича и Председника Републике Србије Томислава Николића. Делегације Украјине и Србије у ширем саставу су обавили разговоре, којима су руководили председници Украјине и Републике Србије.
Председници двеју земаља су разматрали широк спектар питања билатералне, регионалне и међународне сарадње и изразили су задовољство од динамизма развоја дијалога на свим нивоима.
Констатовано је да пријатељски односи између украјинског и српског народа, који се историјски базирају на основама узајамног поверења, заједништва духовних и културних вредности два братска словенска народа јесу фундаментом за будући развој свестране и конструктивне сарадње Украјине и Србије и јесу основа стабилности у Црноморском и Балканском региону.
Председник Украјине Виктор Јанукович и Председник Републике Србије Томислав Николић су потписали Заједничку изјаву као резултат разговора делегација Украјине и Србије у Београду.
У документу се наглашава на заједништву стратешког правца обе земље у циљу европске интеграције. У Изјави се наглашава на постигнутим резултатима Украјине и Србије у односима са Европском унијом, на кључној улози Украјине у транзитном процесу ка Европи и намере две земље да развијају сарадњу у сфери обновљивих извора енергије и енергетске ефикасности. Наглашен је значај даљег развоја договорно-правне основе у украјинско-српским односима, а такође и неопходност активизације економске сарадње у сферама енергетике, саобраћаја, машинске индустрије, пољопривреде, ширења узајамног пословног присуства на тржиштима обе земље.
Председници Држава су присуствовали потписивању више билатералних докумената. Потписан је Споразум између Владе Украјине и Владе Републике Србије о сарадњи у области железничког саобраћаја. Документом је предвиђено унапређење сарадње у сфери путничког и теретног железничког саобраћаја између две земље и транзитног саобраћаја кроз њихове територије.
Такође је потписан Споразум између Владе Украјине и Владе Србије о сарадњи у области туризма. Циљ овог Споразума је стварање правне базе за будући развој туристичке размене. У документу су набројане заједничке активности у вези са упрошћавањем процеса припрема документације и осталих формалних активности, које су повезане са односима у туризму међу двома земљама, а такође активности узајамног обезбеђивања сигурности туриста у складу са међународним стандардима.
Стране су потписале Споразум између Владе Украјине и Владе Србије о сарадњи у области карантина и заштите биља. У Споразуму је предвиђено унапређење развоја сарадње у областима карантина и заштите биља, узајамна заштита територија обе земље од уласка и ширења штетних организама, координација државних фитолошких и заштитарских мера, заштита билатералних привредних и трговинских односа.
Основни циљ Споразума о сарадњи у области образовања, између Министарства просвете и науке Украјине и Министарства просвете, науке у технолошког развоја Републике Србије је продубљивање билатералне сарадње у сфери образовања. Посебно је предвиђена могућност да грађани обе земље у високообразовним установама обе земље имају могућност да изучавају украјински језик, историју, географију у Србији и српски језик, историју и географију у Украјини. Предвиђена је сарадња у сфери образовања путем разраде заједничких пројеката у оквирима програма Европске уније, Савета Европе, ОУН, ЈУНЕСКО.
Програм сарадње у области културе је потписан од стране Министарства културе Украјине и Министарства културе и информисања Републике Србије је усмерен ка продубљивању украјинско-српских односа у сфери културе и уметности у циљу развитка стваралачких потенцијала и узајамног упознавања са културама две земље, успостављању контаката у свим областима културе и уметности.
У присуству два председника потписан је Меморандум о разумевању и сарадњи између Државне агенције за инвестиције и управљање националним пројектима Украјине и Агенције за страна улагања и промоцију извоза Србије. Стране се обавезују да ће продубљивати билатералну сардању и унапређивати инвестиционе активности. У Меморандуму је предвиђена размена информацијама у вези са новим инвестиционим пројектима и програмима, могућностима инвестирања у обома земљама, а такође и размена докумената из сфере законодавства у области инвестиција, тазмена искуства у области укључивања страних инвестиција.
После потписивања билатералних докумената Председник Украјине Виктор Јанукович је српском колеги уручио орден «За заслуге» І степена. Истовремено је Председник Републике Србије Томислав Николић уручио председнику Украјине «Орден Републике Србије на ленти».
Тог дана је Председник Украјине Виктор Јанукович положио цвеће на Споменик незнаном јунаку на Авали.
После извршене церемоније полагања цвећа, Председник Украјине се уписао у Спомен књигу. Споменик је подигнут 1938. године у спомен погинулим у Првом светском рату.
За време Украјинско-српског бизнис форума, који је одржан 7. јуна ове године, Председник украјине је нагласио: «Ми ћемо заједно са Вама упутити сигнал пословним пројектима и то ће бити покретачка снага за активизацију».
7. јуна ове године Председник Украјине Виктор Јанукович се сусрео са Председником Народне Скупштине Републике Србије Небојшом Стефановићем. Председник је Председнику Народне Скупштине предао позив од стране Председника Скупштине Украјине Володимира Рибака да посети Украјину.
Небојша Стефановић је захвалио на позиву, изјавивши да ће са украјинском страном размотрити време посете.
Председник Народне Скупштине је Председнику Украјине изразио захвалност за позицију у вези са Косовом и Метохијом, а такође и за учешће украјинске мировне мисије на Косову.
Председник Украјине Виктор Јанукович се 7. јуна ове године сусрео са Патријархом Српске православне цркве Иринејем. Председник Украјине је током сусрета позвао Патријарха Иринеја да посети Украјину и да учествује на свечаности обележавања 1025-годишњице од Крштења Кијевске Русије.
foto: Tanjug
Візит Президента України Республіки Сербії
На запрошення Президента Республіки Сербія Томіслава Ніколича Президент України Віктор Янукович 6 і 7 червня 2013 року здійснив офіційний візит до Республіки Сербія, який є першим офіційним візитом Президента України до Республіки Сербія в історії двосторонніх відносин.
У президентському палаці «Сербія» відбулася офіційна церемонія зустрічі Віктора Януковича і Томіслава Ніколича.
Військовий оркестр виконав Державні Гімни України та Сербії. Глави держав оглянули стрій воїнів почесної варти.
Церемонія завершилась представленням офіційних делегацій України та Сербії.
В ході візиту, 6 червня ц.р., відбулася зустріч Президента України Віктора Януковича та Президента Республіки Сербія Томіслава Ніколича у форматі «віч-на-віч». Також відбулися переговори делегацій України та Сербії у розширеному складі під головуванням Президентів України та Республіки Сербія.
Президенти обох держав обговорили широке коло питань двостороннього, регіонального і міжнародного характеру та висловили задоволення динамічним розвитком діалогу на всіх рівнях.
Відзначено, що тісні дружні відносини між українським та сербським народами, які історично базуються на засадах взаємної довіри, спільності духовних і культурних цінностей двох братніх слов’янських народів, є наріжним каменем подальшого розвитку всеохоплюючого і конструктивного співробітництва між Україною та Сербією і основою стабільності в Чорноморському та Балканському регіонах.
Президент України Віктор Янукович і Президент Республіки Сербія Томислав Ніколич підписали Спільну заяву за результатами переговорів делегацій України та Сербії у Белграді.
У документі підкреслюється спільність стратегічного курсу обох держав на європейську інтеграцію. У Заяві йдеться про досягнення України та Сербії у відносинах з Євросоюзом, ключову роль України у транзиті енергоносіїв до Європи та наміри двох країн розвивати співробітництво у сфері відновлювальної енергії та енергоефективності. Наголошується на важливості подальшої розбудови договірно-правової бази українсько-сербських відносин, а також на необхідності активізації економічної співпраці у таких сферах як енергетика, транспорт, машинобудування, сільське господарство, розширення взаємної бізнес-присутності на ринках обох держав.
У присутності Глав держав також було підписано низку двосторонніх документів.
Зокрема, підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Сербія про співробітництво в галузі залізничного транспорту. Документ покликаний сприяти розвитку відносин у сфері пасажирських і вантажних перевезень залізничним транспортом між двома країнами і транзитом через їхні території.
Також було підписано Міжурядову угоду про співробітництво у сфері туризму. Мета підписання Угоди - створення правової основи для подальшого розвитку туристичних обмінів між обома державами. Документ містить перелік спільних заходів щодо спрощення оформлення документів та інших формальностей, пов’язаних з туризмом між двома державами, а також заходів із взаємного забезпечення безпеки туристів з обох країн відповідно до міжнародних стандартів.
Сторони підписали Міжурядову угоду про співробітництво в галузі карантину та захисту рослин. Угода має сприяти розвитку співробітництва у сферах карантину та захисту рослин, взаємної охорони територій обох держав від проникнення і розповсюдження шкідливих організмів, забезпечення координації державних фітосанітарних заходів, розвитку двосторонніх господарських і торговельних зв’язків.
Головною метою Угоди про співробітництво в галузі освіти, підписаної між Міністерством освіти і науки України і Міністерством освіти, науки і технологічного розвитку Республіки Сербія, є поглиблення двостороннього співробітництва у сфері освіти. Зокрема, передбачено можливість здобування громадянами обох держав освіти у вищих навчальних закладах держав, можливість вивчення української мови, літератури, історії та географії у Сербії та, відповідно, сербської мови, літератури, історії та географії в Україні, співробітництво в галузі освіти шляхом розробки спільних проектів в рамках програм Європейського Союзу, Ради Європи, ООН, ЮНЕСКО.
Програма співробітництва в галузі культури, підписана між Міністерством культури України та Міністерством культури та інформації Республіки Сербія, спрямована на поглиблення українсько-сербських відносин у галузі культури і мистецтва з метою розвитку творчого потенціалу і взаємного ознайомлення з культурами обох держав, налагодження контактів в усіх сферах культури і мистецтва.
Також у присутності Президентів підписано Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво між Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України та Сербським агентством із залучення інвестицій та експорту. Сторони зобов’язуються поглиблювати двостороннє співробітництво та надавати сприяння у сфері інвестиційної діяльності. Меморандум передбачає обмін інформацією стосовно нових інвестиційних проектів і програм, можливостей інвестування в обох державах, а також актів законодавства у сфері інвестиційної діяльності, обмін досвідом у сфері сприяння залученню іноземних інвестицій.
Після церемонії підписання двосторонніх документів Президент України Віктор Янукович вручив сербському колезі орден «За заслуги» І ступеня. У свою чергу Президент Республіки Сербія Томіслав Ніколич вручив Главі Української держави «Орден Республіки Сербія».
Того ж дня Президент України Віктор Янукович поклав квіти до Пам’ятника невідомому герою в Белграді.
Після церемонії Глава Української держави зробив запис у Книзі пам’яті. Монумент побудований у 1938 році в пам’ять про загиблих під час Першої світової війни.
Під час українсько-сербського бізнес-форуму, який відбувся 7 червня ц.р. Президент України підкреслив: «Ми з Вами разом дамо той сигнал бізнесу, який буде поштовхом до активізації».
7 червня ц.р. Президент України Віктор Янукович зустрівся з Головою Народної Скупщини Республіки Сербія Небойшею Стефановичем. Президент передав Голові Народної Скупщини запрошення від Голови Верховної Ради Володимира Рибака відвідати Україну.
У свою чергу, Небойша Стефанович подякував за запрошення, зазначивши, що обговорить питання організації візиту з українською стороною.
Голова Народної Скупщини висловив вдячність Президенту України за позицію щодо Косово і Метохії, а також за участь українських миротворців у місії в Косово.
Також, 7 червня ц.р. Президент України Віктор Янукович зустрівся з Предстоятелем Сербської православної церкви Патріархом Іринеєм. В ході зустрічі Президент України запросив Патріарха Іринея відвідати Україну для участі у святкуванні 1025-ї річниці Хрещення Київської Русі.
Презентация кнїжки "Блукаюци народ "
Дня 27. 04. 2013. року ( собота ) на 19 г у Городскей библиотеки у Новим Саду, ул. Дунавска 1, перши поверх, отрима ше презентация кнїжки "Блукаюци народ " автора Олександра Гавроша з Ужгороду.У кнїжки представена наша дияспора у Сербиї.
Кнїжку представи сам автор, у присустве екипи ТВ "Тиса 1 " з Ужгороду.Як госц виступи хлопска шпивацка група хору "Гармония " з Новохо Саду. Источашнє ше представи и нове число "Гласу Союзу ".
Зоз українскей преси :
«Блукаючий народ» ужгородця Гавроша презентують у Сербії
Книжка Олександра Гавроша «Блукаючий народ» вийшла торік у київському видавництві «Нора-друк».
У романі-подорожі ужгородця розповідається про найстарішу українську діаспору, яка вже понад 250 років проживає у Сербії. Книжку з успіхом було презентовано в Ужгороді, Львові та Пряшеві.
А наприкінці квітня автор представлятиме її у Сербії. 25 квітня «Блукаючий народ» представлять для студентів та викладачів кафедри української філології Белградського університету. 27 квітня презентація відбудеться в міській бібліотеці Нового Саду, столиці Воєводини - краю, де поселялися закарпатські переселенці. А 28 квітня книжку представлять у Руському Керестурі - єдиному населеному пункті Сербії, де досі більшість складають нащадки вихідців із історичного Закарпаття.
Вісник Світової Федерації Українських
Лемківських Об"єднань
Доброго дня вельмишановні пані та панове!
Пропонуємо до вашої уваги Вісник Світової Федерації Українських Лемківських Об"єднань, що інформуватиме Вас про діяльність всіх суб"єктів Федерації, про лемківські справи у світі, та просто цікавинки із нашого життя.
Запрошуємо також до співпраці.
Вісник 1 
2 3 4 5
СВІТОВА ФЕДЕРАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ЛЕМКІВСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ http://www.sfulo.com
