Фоно запис зоз сновательней схадзки Союзу

часц 1
часц 2
часц 3
часц 4

 

АКТУАЛНЕ:

ЗБИРКА ПРЕВЕДЕНИХ, ДО САДА НЕОБЈАВЉЕНИХ ДОКУМЕНАТА И ТЕКСТОВА ИЗ ИСТОРИЈЕ УКРАЈИНЕ

Номерні знаки I LOVE LEMKOS чи 27 Лемківська ватра у Канаді

Вісник СФУЛО

Прилоги наших членох и сотруднїкох

На здогадованє

Линки/Вязи

Світова Федерація українських лемківських об’єднань


 

Zjednoczenie Łemków
Об’єднання лемків


Організація Оборони Лемківщини в Америці (ООЛ)


Об'єднання Лемків Канади (ОЛК)


 

lemko.org
Walter Maksimovich


 

Kанадське Oб’єднання Українців Kолишньої Юґославії (KOУKЮ)




ВЛАДИМИР ХРОМИШ,
здогадованє


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДРУГИ О НАС

РУТЕНПРЕС

https://www.ruskeslovo.com/mihajlo-budinski-na-festival-makovicka-struna/

МИХАЙЛО БУДИНСКИ НА ФЕСТИВАЛУ „МАКОВИЦКА СТРУНА”

автор д. будински 16. новембер 2022

БАРДЕЙОВ/ПРЕШОВ (СЛОВАЦКА) – Прешлого викенду, 12. и 13. новембра, у Бардейове и Прешове у Словацкей отримани 48. Фестивал народней шпиванки „Маковицка струна” на хторим участвовал и Михайло Будински зоз Коцура.
По двох рокох павзи, орґанизаторе зоз вельку радосцу робели на реализациї фестивалу у котрим участвовали виводзаче од 7 по 77 роки, котри одшпивали 28 народни руско-українски шпиванки. На централней манифестациї ше представели шпиваче, солисти, дуети и триа котри пред тим прешли през квалификациї, та наступели побиднїки седем реґионалних смотрох Прешовского и Кошицкого краю.
Перши два концерти централней програми отримани 12. новембра у спортскей гали у Бардейове. На концерту жири и публика мали можлївосц гласац, а на другим, централним концерту, котри виведзени пред вельким числом нащивительох, преглашени побиднїки у рижних катеґорийох. Фестивал отворел предсидатель Централней ради Союзу Русинох-Українцох Словацкей, Павло Боґдан.

На „Маковицкей струни” наступели и госци зоз України и Сербиї. Зоз України наступел шпивацки трио „Роксана”, а зоз Сербиї наш познати шпивач Михайло Будински, хторого на фестивал послал Союз Руснацох Українцох Сербиї. Михайло одшпивал штири свойо шпиванки, котри витворел вєдно зоз свою супругу Тат’яну Будински-Дротар. Публика зоз моцним аплаузом привитала госцох и препознала їх шпиванки.
Исти концерт, внєдзелю пополадню, повторени у Прешове, у Театру „Йонаш Заборски” у котрим були коло 800 нащивителє. Побиднїки тераз представени уж як лауреати. Фестивал орґанизовал Союз Русинох-Українцох Словацкей Републики, город Бардейов, Прешовски самоуправни край, Прешовски Театер Йонашa Заборскoго и даєдни орґанизациї и институциї култури з Бардейова.

ОТРИМАНИ  "ДНЇ  УКРАЇНСКЕЙ  КУЛТУРИ"

Традицийна  манифестация  "Днї  українскей  култури", котру  каждого  року  орґанизує  КУД  "Калина" з  Индїї  отримана  и  того  року  дня  12.  и  13.  новембра.
Першого  дная наступели  КУД "Калина" з  Индїї, КУД  "Коломийка" зоз  Сримскей  Митровици , КУД  "Соко" з  Индїї  и  солисткиня  Ана  Римар – Симунович  з  Нового  Саду. На  манифестациї  були  присутни  предсидатель  Националного  совиту  Українцох  Микола  Ляхович,   треци  секретар  амбасади  України  у  Београду  Дарина  Гариб  и  делегация  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї.
Другого  дня  на  манифестациї  наступели  КУД "Калина" з  Индїї  и  КУД  "Соко" з  Индїї . Од  почесних  госцох  були  присутни  амбасадор  України  у  Београду  Володимир  Толкач  и  делегация  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї.
Манифестация  отримана  у  приватней сали  предсидателя  КУД "Калина"  Петра  Закамарока прето  же  сала  Дома  култури  у  Индїї , дзе  ше  традицийно  орґанизує  тота  манифестация , була  завжата.

Боґдан  Виславски 


In memoriam

ДЮРА ЖИЛНИК (1932–2022)

У Новим Садзе, 28. септембра 2022. року, у 90. року живота умар Дюра Жилник, дипломовани економиста и дружтвено-културни роботнїк.
Дюра Жилник народзени 17. априла 1932. року у Коцуре. Основну школу закончел у родзеним валалє, а у Вербаше почал ходзиц до Ґимназиї, у тедишнїх чежких войнових часох (1944-1945), алє Ґимназия теди престала з роботу. Пре тото ше уписує до першей Рускей ґимназиї з интернатом у Руским Керестуре, хтора почала робиц у фебрару 1945. року, дзе закончел два класи, а вец ше преселєл до Нового Саду, дзе предлужел школованє у Стреднєй економскей школи, котру закончел 1951. року. Кратки час робел у Цукровнї „Бачка” у Вербаше, у сектору рахунководства, а по одслуженю войска почал робиц у Народней банки Югославиї у Кули и Вербаше, дзе робел вецей як 5 роки.
Дипломовал на Високей економскей школи у Беоґрадзе 1958. року, и потим робел у Земледїлскей задруґи у Коцуре, як шеф рахунководства, полни штири и пол роки. Потим 1962. року преходзи до Нового Саду, дзе роби у Комуналней банки Нови Сад, як фахови службенїк за кредитованє у польопривреди, дзе робел до 1968. року. Истого року преходзи до Люблянскей банки Нови Сад, дзе бул поставени як фахови сотруднїк за финансованє и кредитованє вельких подприємствох и индстрийних комбинатох. У Банки ше тих рокох случовали вельки пременки – трансформациї у дїлованю у котрих директно участвовал, а окреме на обучованю младих кадрох за нови методи кредитованя у шицких обласцох дружтвеного живота. У 1979. року є поставени за инспектора у дирекциї тей Банки, дзе робел до конца мандата. Ту бул активни и у Союзу синдикатох, дзе бул предсидатель орґанизациї, за цо є окреме наградзени за програмски финансийни елаборати и нормативни акти у Банки. До пензиї пошол 1. децембра 1993. року.
Дюра Жилник бул активни и у дружтвено-културним живоце Руснацох у Новим Садзе, дзе бул анґажовани у тедишнїм КПД „Максим Горки” вєдно з тедишнїм директором Дюром Грубеньом и другима. Теди з хором руководзел дириґент Ириней Тимко, котри мал замерковани наступи на фестивалох у Руми, Руским Керестуре, Банялуки и Свиднїку. У КПД „Максим Горки” Дюра Жилник бул кнїжководитель и касир од 1967. до 1977. року, як одвичательна особа за финансиї.
У Свиднїку, на Святу култури Русинох-Українцох Чехословацкей, 21. юния 1967. року, участвовал як член делеґациї Руснацох з Югославиї (вєдно з Дюром Грубеньом, Иринейом Тимком и Мироном Жирошом), кед догваряне будуце културне сотруднїцтво, цо були початни крочаї, з котрима створени обєктивни условия за успишну роботу з нашима сонароднїками у Словацкей.
Од снованя Союзу Руснацох Українцох Югославиї/Сербиї 1990. року бул активи член того здруженя, дзе є окреме запаметани як предсидатель його Надпатраюцого одбору у трох мандатох.
Активни бул у вирско-духовним живоце нашей парохиї Святих апостолох Петра и Павла у Новим Садзе, дзе му додзелєна окремна Грамота за сотруднїцтво.
Дюра Жилник поховани 4. октобра 2022. року на Городским теметове у Новим Садзе.
Вичная му памят!
Микола М. Цап

 

In memoriam


Проф. др ЯНКО РАМАЧ (1955–2022)

Професор доктор Янко Рамач, порядни професор на Филозофским факултету у Новим Садзе, смертельно страдал у транспортним нєщесцу 27. авґуста 2022. року.
Професор Рамач народзени 22. марца 1955. року у Руским Керестуре. Основну школу закончел у родзеним валалє, класичну ґимназию у Риме. Дипломовал историю на Филозофским факултету у Новим Садзе. Ступень маґистра наукох здобул на Филозофским факултету у Беоґрадзе. Докторовал на тему з историї Руснацох на Державним универзитету у Ужгородзе у України.
Од 1984. року робел на Филозофским факултету у Новим Садзе. Преподавал Историю Руснацох, Фолклористику и Културну историю Руснацох, а на последипломних студийох Руске питанє у стреднєй Европи у ХХ вику. На Филолоґийним факултету у Беоґрадзе преподавал предмет Културна история Українцох. Єден час тримал преподаваня и на универзитету у Нїредьгази у Мадярскей. На вецей заводи госцовал на универзитетох у України, Польскей, Словацкей и Горватскей. Участвовал на числених наукових конференцийох у жеми и державох стреднєй и восточней Европи. Його роботи наиходзели на вельке интересованє и позитивни одгуки медзи славистами и українистами.
Обявел пейц кнїжки и понад 100 наукови роботи, пририхтал за обявйованє велї значни историйни жридла. У своїх роботох ошвицел велї теми з дружтвеного, културного и привредного живота Руснацох у Южней Угорскей, односно у Югославиї. Поволуюци ше на документи, народну творчосц и звичаї, вше наглашовал же Руснаци часц українского народу.
Вєдно з братом Михалом преложел Святе писмо – Стари и Нови завит. За тото подняце папа Франциск одликовал го з Орденом Витяза святого папи Силвестра.
Велї ґенерациї студентох паметаю го як ерудита, змиреного науковца хтори особлїво потримовал їх самостойни виглєдованя.
Вичная му памят!
Михал Рамач

In memoriam

Дипл. инж. ЮЛИЯН ПАП (1943–2022)

Дня 2. септембра 2022. року, у новосадским шпиталю умар дипломовани инженєр Юлиян Пап, познати наш длугорочни новинар, публициста, просвитни роботнїк и польопривредни фаховец.
Юлиян Пап ше народзел у Руским Керестуре 3. децембра 1943. року. По законченей основней школи у Руским Керестуре и Кули, стредню польопривредну школу закончел у Зомборе и Футоґу. Польопривредни факултет и студиї анґлийского язика закончел у Новим Садзе. По законченю студийох почал робиц як наставнїк анґлийского язика у Основней школи „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре, алє пошвидко преходзи на длужносц новинара до Редакциї новинох „Руске слово”. По одслуженю войска враца ше до Редакциї, котра уж була преселєна до Нового Саду, и пошвидко постава редактор польопривредней рубрики у спомнутих новинох и заменїк главного и одвичательного редактора. У исти час сотрудзує и у часопису „Добро јутро”, чия редакция була у истим будинку дзе и „Руске слово”. Бул замерковани як фаховец за польопривреду и аґрарну политику та прешол на роботу до Вивершней ради САП Войводини, а отамаль до Покраїнскей конференциї ССРН Войводини, та до Союзней конференциї ССРН Югославиї, дзе робел по 1991. рок. Нажаль, пре нєсподзивану хороту, теди мушел пойсц до инвалидней пензиї.
Достал награду „Светозар Маркович – Тоза” Дружтва новинарох Войводини за 1971. рок (за репортажу зоз Ковентрию у Анґлиї). Ма вецей дружтвени припознаня за вкупну роботу.
Алє, анї як пензионер нє преставал з роботу, на тот завод як публициста, прекладатель и писатель. Писал прилоги з рижних обласцох за скоро шицки руски виданя и емисиї Радио Нового Саду на руским язику. Препознатлїви му гуморески з валалского живота Бачи Дюра з Керестура, теми зоз прешлосци Руснацох, стретнуца з людзми. Прекладал духовну прозу и поезию з анґлийского язика за часопис „Дзвони”, як и други тексти зоз шветовей литератури. Як активни член Дружтва за руски язик, литературу и културу участвовал у виробку даєдних руских словнїкох.
Достал Награду за приповедку дзецинского часопису „Заградка” (2011), як и Награду часопису „Шветлосц” за есеї и преклади зоз шветовей литератури (2014). З нагоди 75-рочнїци НВУ „Руске слово” достал награду за литературу за дзеци „Михайло Ковач” (2020). Обявени му 9 кнїжки.
Юлиян Пап поховани 4. септембра 2022. року на керестурским теметове.

Вичная му памят!
Дюра Латяк


МЕДЗИНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦИЯ У УЖГОРОДЗЕ
ИВАН ЧЕНДЕЙ И РУСНАЦИ

У Ужгородзе, у України, од 28. до 30. септембра отримана Всеукраїнска науково-практична конференция „Иван Чендей:  здогадованє и вичносц” пошвецена 100-рочнїци од народзеня Ивана Чендея, визначного українского писателя, киносценаристи, новинара, фолклористи, прекладателя, лауреата Националней награди України „Тарас Шевченко”.
У програми конференциї були 47 реферати учаснїкох з цалей України и 5 иножемних державох. З нашей жеми свойо реферати послали Микола М. Цап, одвичательни редактор часописа „Шветлосц” и Микола Шанта, одвичательни редактор Видавательней дїялносци „Руского слова”.
Цап мал реферат з насловом „Иван Чендей и Руснаци Югославиї/Сербиї”, а Шанта сообщенє „Сотруднїцтво писательох Войводини з Иваном Чендейом”.
Реферати наших учаснїкох були у програми пленарней часци конференциї, а їх друкованє предвидзене у окремним науковим зборнїку нєодлуга после конференциї.
Иван Чендей як прозни писатель бул познати нашим любительом уметнїцкей литератури у дакедишнєй Югославиї, нєшка Сербиї. Року 1979. „Руске слово” обявело вибор малей прози сучасних українских писательох Закарпатя под насловом „Закарпатски приповедки” (преклад Михайла Ковача) и у нїм вишли пейц приповедки Ивана Чендея. Як прекладатель, записал ше до историї литератури зоз прекладом збирки прозних творох нашого писателя Михайла Ковача „Цихи води”, котру преложел на українски язик 1999. року и на тот способ их уведол до скарбнїци общей українскей литератури.
М. М. Цап



ДРУГИ О НАС

РУСКЕ СЛОВО, число 34

ОТРИМАНИ VII КОНҐРЕС ШВЕТОВЕЙ ФЕДЕРАЦИЇ УКРАЇНСКИХ ЛЕМКОВСКИХ ОРҐАНИЗАЦИЙОХ – СФУЛО

ПЕРШИРАЗ У ДРУГЕЙ ДЕРЖАВИ – СЕРБИЇ

Седми Конґрес Шветовей Федерациї Українских Лемковскких Орґанизацийох прешлого викенду, 20. и 21. авґуста, отримани у Новим Садзе. У роботи Конґресу участвовали делеґати зоз седем державох - зоз ЗАД, Канади, Горватскей, Словацкей, Польскей, України и Сербиї. З тей нагоди у роботи Конґресу участвовали и делеґати прейґ интернет платформи. У наиходзацим мандати за предсидателя Конґресу СФУЛО вибрани Марко Говански зоз ЗАД

Пише: Александар ПАЛАНЧАНИН

Од 20. по 21. авґуст у Новим Садзе отримани VII Конґрес СФУЛО. Сход ше отримує кажди пейц роки у України. На тот завод пре войну Конґрес першираз отримани у другей держави и то у Републики Сербиї. 
У його роботи участвовали делеґати зоз ЗАД, Канади, Польскей, Словацкей, Горватскей и домашнєй Сербиї.

ЗМОЦНЬОВАНЄ СОТРУДНЇЦТВА
Конґрес почал з интонованьом нашей гимни, а потим и державох одкадз пришли делеґати. Потим привитни бешеди отримали: предсидатель нашого Националного совиту Борислав Сакач, амбасадор України у Беоґрадзе Володимир Толкач, представнїки Автономней покраїни Войводини, Городу Нови Сад, директоре НВУ „Руске слово” и Заводу за културу войводянских Руснацох, як и представителє Шветового Конґресу Українцох, а нагоду вихасновали и учашнїки Конґресу хтори до роботи були уключени прейґ интернет платформи.
З минуту цихосци указана почесц потерашнєй предсидательки СФУЛО Ярослави Галик и шицким жертвом войни у України.
Скадзку водзел предсидатель Союзу Руснацох и Українцох Сербиї Боґдан Виславски и, медзи иншим, гварел же то нє перше стретнуце зоз делеґатами и представителями Конґресу у Новим Садзе.
– Пред даскельома роками зме на два заводи праве ту, пред дзешец-петнац роками, отримали сход предсидательства СФУЛО. Конґрес було нєобходно отримац, бо ше мушело вибрац нового предсидателя хтори би предлужел роботу потерашнєй предсидательки Ярослави Галик, хтора пред роком умарла од пошлїдкох хороти вируса корона. Источашнє вибрани и други орґани СФУЛО, подпредсидателє як и члени Контролней комисиї. Конґрес, як найвисше цело СФУЛО, важни прето же вон орґанизує сотруднїцтво медзи Лемками, Русинами, уж хто ше як вияшнює у своїх державох. То способ же бизме отримовали контакти, насампредз у обласци култури – гварел Боґдан Виславски.
У роботним предсидательстве окрем Боґдана Виславского були Соня Паплацко, Марко Говански и Петро Косцелюк зоз ЗАД.
З оглядом на вельку значносц Конґресу предшедуюци на сходзе и член Управи предсидательства СФУЛО Марко Говански наглашел же ше Конґрес отримує кажди пейц роки.     
– Обставини тераз чежки, алє найважнєйше же ше роботу предлужує. Ришуєме числени питаня, направи ше резолуцию, а оформи ше и комитети и на тот способ ше пририхтуєме за наиходзаци пейц роки. Понеже ше ридко директно стретаме, барз важне же бизме ше шицко порадзели и же би нашо контакти були цо моцнєйши – гварел Марко Говански.

ВИБРАНИ НОВИ ПРЕДСИДАТЕЛЬ
Перши дзень Конґресу делеґати на сходзе мали  вецей точки Дньового шора. То були насампредз звити о роботи медзи двома Конґресами, як и пременки Статуту хтори пре очиглядни пременки у реалносци требали буц убудовани до нового. Найзначнєйша точка вшелїяк була вибор нового предсидателя СФУЛО, бо предсидателька Ярослава Галик умарла.
З оглядом на обставини, на числени почежкосци хтори ше у прешлих штирох рокох зявели, заключене же медзи двома Конґресами  досц того поробене. Насампредз сполнєни основни циль Конґресу, а то сотруднїцтво медзи Русинами, Лемками, Українцами. Медзитим, од хвильки кед почала война Русиї и України, шицки посцигнути позитивни резултати у другим плану.
– Чесц ми же сом на тим Конґресу. Ми знаме же Лемки часц нашого народа и шицки зме ше нашли зоз єдней жеми – з нєзависней України. Прето мойо жаданє нєшка лєм єдно: защита нашей жеми, нашей держави. Нєшка ше Лемковщина, як територия од трох державох України, Словацкей и Польскей як дакеди зєдинює. Як знаце, Словацка и Польска України вельо помагаю и думам же маме шансу буц зєдинєни союз, а то Европска уния хтора дзелї демократични вредносци яки ше дотикаю шицких нас. То вредносци шлєбоди националних меншинох, етнїчних ґрупох у наших державох. Прето зме нєшка ту – гварел його екселенция амбасадор України у Беоґрадзе Володимир Толкач.
За нового предсидателя СФУЛО вибрани Марко Говански зоз Зєдинєних Америцких Державох, хтори иншак и водзел тот Конґрес и бул член Предсидательстав СФУЛО, а тиж є и заменїк предсидателя СФУЛО на америцким континенту. Затераз познате мено лєм єдного подпредсидателя, а то Боґдан Виславски. Други два мена подпредсидательох буду утвердзени познєйше. На Конґресу прилапена и Резолуция, хтора тиж будзе обявена познєйше, накадзи ше технїчно- парвно дефинує.
У цеку дводньовей роботи делеґати КОнґресу СФУЛО нащивели Дюрдьов и Фестивал жридлового шпиваня „Най ше нє забудзе”. Тиж нащивели и Руски Керестур и значни места и обєкти у Валалє, а на концу були на Служби Божнй у нашей церкви.
Остатнї дзень госци зоз швета нащивели Новинско–видавательну установу „Руске слово“ и Завод за културу войводянских Руснацох. У институцийох их привитали – предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач, Гелена Папуґа спред Заводу за видаванє учебнїкох и Татяна Симунович спред НВУ „Руске слово“.

ПРИВИЛЕҐИЯ ОБЄДИНЇЦ ШИЦКИХ РУСНАЦОХ
– То, як цо видзиме, седми Конґрес уж ма свою традицию. Ми з боку Националного совиту Руснацох, з оглядом же уж скоро двацец роки иснуєме у Републики Сербиї, маме окремну чесц и привилеґию же би зме обєдинєли шицких Руснацох и же бизме вєдно робели, як и шицки други меншини хтори маю таки можлївосци. У тим смислу ше наздавам же тот Конґрес будзе успишни и же допринєше дальшому розвою сотруднїцтва медзи Русинами на цалей нашей планети – гварел медзи иншим предсидтель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач.  

 

БИОҐРАФИЯ НОВОГО ПРЕДСИДАТЕЛЯ СФУЛО

Марко Говански народзени 23. авґуста 1972. року у Йонкерсу, держава Ню Йорк у фамелиї Стефана Гованского зоз Ждинї и Мариї-Надїї Лозиняк зоз Смерековцу, хтори емиґровали до ЗАД шейдзешатих рокох.
Член Здруженя українскей младежи (СУМ) и парохиян Українскей Католїцкей Церкви св. Михайла.
Пасионовани спортиста, бавел за фодбалски клуб «Йонкерс Крилати» и гокеяшски клуб «Ню Йоркски Козаки» и окончовал длужносц спортского функционера у Українскей спортскей централи Америки и Канади (УСЦАК).
Марко закончел стредню школу у Вилтону, держава Конетикат и закончел основни студиї инжинєринґу на Гарвардским универзитету, дзе бул предсидатель Асоцияциї українских студентох. После законченя Коледжу Марко препровадзел єден час у Дрогобичу (Україна), дзе бавел на полупрофесийней основи фодбал, а после врацаня почал свою професийну кариєру на розвою медицинских апаратох за познати компаниї, як цо то: Джонсон и Джонсон (Johnson & Johnson), Медтроник (Medtronic), Страйкер (Stryker) и нє так давно Бристол Миерс Скуиб (Bristol-Myers Squibb). Вон тиж так ма титулу маґистра зоз бизнис администрациї на Нюйоркским универзитету.
Тераз Марко жиє у Баскинґ Риджу, держава Ню Джерси зоз свою супругу Марию и двоїма дзецми, Надїю (11 роки) и Николасом (7 роки).
Вон предсидатель Орґанизациї Одбрани Лемковщини Америки (ООЛ) од 2013. року, а тиж так активно сотрудзує зоз другима локалнима українскима орґанизациями, як цо: Українско-америцки културни центер зоз Ню Джерсию (UACCNJ), Українски Конґресни Комитет Америки (УККА), спортски клуб «Чарноморска сич» и парохия св. Йоана Крестителя у Нюарку, держава Ню Джерси.

 


СВЕТСКА ФЕДЕРАЦИЈА УКРАЈИНСКИХ 
ЛЕМКОВСКИХ  ОРГАНИЗАЦИЈА

ПОЉСКА
УКРАЈИНА
СЛОВАЧКА
СЈЕДИЊЕНЕ  АМЕРИЧКЕ  ДРЖАВЕ
КАНАДА
СРБИЈА
ХРВАТСКА

ПРЕДСЕДНИКУ РЕПУБЛИКЕ СРБИЈЕ

             Светска Федерација Украјинских Лемковских Организација (СФУЛО) одржала  је  Конгрес  дана 20.08.2022. године у Новом Саду, Република Србија. Организација која окупља Лемке/Русине из седам земаља, који  представљају најзападнију грану украјинског народа, а који се називају под различитим именима у зависности од државе и територије на којој живе.

            На Конгресу је, између осталог, усвојена следећа

 

Р Е З О Л У Ц И Ј А

Светска Федерација Украјинских Лемковских Организација, у име сународника  који  живе у Пољској, Украјини, Словачкој, Сједињеним Америчким Државама, Канади, Србији  и  Хрватској, изражава искрену захвалност Вама као председнику државе коју водите, као  и народу којег представљате, а поводом подршке коју сте исказали услед агресије на  Украјину, која је извршена без икаквог оправдања, а противно јавном међународном  праву.

            Добро се сећамо догађаја из Другог светског рата, те  догађаја  одмах  након  њега,  када су делови нашег народа живели под стаљинистичким режимом и идеологијом. Том приликом неки наши сународници су остајали без својих домова и имовине, те били  депортовани у друге земље. Стога ми добро разумемо шта значи остати без свога дома, имовине, те бити лишен основних људских права. Исто тако, добро разумемо шта значи  бити избеглица и шта значи поново започињати живот испочетка.

            Стога Вам се најискреније захваљујемо на политичкој, финансијској и моралној  подршци коју дајете Украјини и украјинском народу поводом садашњих догађаја, то јест  ничим  оправданој агресији на Украјину. Захваљујемо Вам се и на конкретној подршци  коју даје Ваша држава избеглицама из Украјине.

Са поштовањем,


ПРЕДСЕДНИК  СФУЛО:

   Марко Гoвaнський


Світова Федерація
Українських Лемківських Об'єднань

Польща
Україна
Словаччина
Сполучені Штати Америки
Канада
Сербія
Хорватія

ПРЕЗИДЕНТУ РЕСПУБЛІКИ СЕРБІЯ


            20 серпня 2022 року відбувся Конгрес Світової Федерації Українських
Лемківських Об'єднань (СФУЛО) у місті Новий Сад, Республіка Сербія. Організація,
яка об’єднує лемків, і яких називають та русинів із семи країн, які представляють найзахіднішу гілку українського народу різними іменами залежно від країни та
території, де вони проживають.

            На Конгресі, серед іншого, ухвалено таку

Р Е З О Л У Ц І Ю

Світова Федерація Українських Лемківських Об'єднань від імені співвітчизників,
які проживають у Польщі, Україні, Словаччині, Сполучених Штатах Америки,
Канаді, Сербії та Хорватії, висловлює Вам щиру подяку як Президенту країни, яку
Ви очолюєте, а також народу, який Ви представляєте, та за підтримку, яку Ви
виявили у зв’язку з агресією проти України, яка була здійснена без будь-якого
виправдання та всупереч міжнародному публічному праву.

Ми добре пам’ятаємо події Другої світової війни, а також події одразу після неї,
коли частина нашого народу жила під сталінським режимом та ідеологією. Тоді
деякі наші співвітчизники залишилися без домівок і майна, були депортовані в інші
країни. Тому ми чудово розуміємо, що означає залишитися без житла, майна, бути позбавленим елементарних прав людини. Ми також добре розуміємо, що означає бути біженцем і що означає почати життя спочатку.

Тому ми щиро дякуємо Вам за політичну, фінансову та моральну підтримку, яку
Ви надаєте Україні та українському народу у зв’язку з нинішніми подіями, тобто
невиправданою агресією проти України. Ми також дякуємо Вам за конкретну
підтримку, яку ваша країна надає біженцям з України.

З повагою,
Голова СФУЛО

Марко Гованський


У Свиднїку за викенд отримане
68. Швето култури Русинох-Українцох
Словацкей


НОВИ САД/СВИДНЇК – Фестивал зоз найдлугшу традицию у Штреднєй Европи, нєшка ЕУ, отримує ше у юлию (од 29. по 31. юлий), цо нє була пракса у прешлосци. Звичайно ше отримовал у юнию.
На тогорочним Фестивалу зоз Сербиї наступел шпивач Петро Закамарок зоз Индїї, хторого там послал Союз Руснацох Українцох Сербиї.
Як госци на Фестивалу пребували велї делеґациї, а медзи нїма и делеґация Союзу Руснацох Українцох Сербиї зоз предсидательом Боґданом Виславским.
Пияток пополадню у Музею українскей култури у Свиднїку отворена вистава фотоґрафийох познатого уметнїцкого фотоґрафа Ладислава Цупера зоз Прешова. После того, з початком на 18 годзин, отримана музична програма зоз назву „Заграй ми гудачку”.
Соботу пополадню отримана музична програма „Нашо коренї” у хторей вжали учасц Мария Матьошкова, трио „Лелия” зоз Орябини и вецей найпознатши културно-уметнїцки и фолклорни ансамбли.
После того отримана програма „Поздрав фестивалу” од госцох зоз иножемства у хторей наступел и Петро Закамарок зоз Индїї.
Внєдзелю пред поладньом часц програми отримана у Сканзену, Музею народней архитектури у древеней церкви зоз XVIII вику була служена Служба Божа.
Истого дня на памятнїк ґенерала Лудвиґа Свободи положени венци и указана почесц борцом за шлєбоду у Другей шветовей войни.
Пополадньова програма у амфитеатру под назву „Ґала програма”, у хторей наступели найлєпши ансамбли на тогорочним Фестивалу, а зоз тим и закончене тогорочне Швето кутури у Свиднїк.
Орґанизатор Фестивала у Свиднїку Союз Русинох-Українцох Словацкей Републики.
В. Паплацко


 

ВЕЛИМИР ПАПЛАЦКО ЛАУРЕАТ НАГРАДИ
«ОД НАШИХ ПРЕДКОХ»
ЗАЧУВАНИ ВЯЗИ ЗОЗ СТАРИМ КРАЙОМ

Велимир Паплацко зоз Нового Саду, длугорочни новинар у Редакциї на руским язику Радио-телевизиї Войводини и подпредсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї, з нагоди ювилейней 40. „Лемковскей ватри” достал награду „Од наших предкох”. Була то нагода за нашо стретнуце и приємну розгварку.

Ище кед бул школяр Основней школи, нашому собешеднїкови ше перши раз явели идеї о отримованю вязох зоз Русинами хтори жили у других державох. Давного 1968. року кед совєтски моци окупирали Чехословацку, источашнє у Руским Керестуре, як госци на Фестивалу „Червена ружа”, наступел Ансамбл ПУНА зоз Чехословацкей.

– Члени того ансамбла були змесцени по обисцох. Того року у нас були змесцени двоме музичаре и єден танцош. Мой дїдо Янко Планчак вше дзечнє примал госцох зоз иножемства, поготово прето же дїдо у Другей шветовей войни бул зарабровани и у лаґру у Русиї упознал Русинох и зоз других державох.
Познєйше и мой оцец даскельо раз путовал до старого краю и зоз тих путованьох ше виродзели нови познанства и контакти. Кед оцец бул у Прешове, найвекши упечаток на ньго охабело тото же на джубоксох у ресторанох могло слухац шпиванки хтори ше и у нас шпивало. То було за ньго нєзвичайне понеже у тот час ше снимала перша плоча по руски дзе єден од найпознатших шпивачох тедишнєй Югославиї Мики Євремович шпивал по руски – започина нашу бешеду Велимир.
ПУНА часто приходзела до Руского Керестура, а у Паплацкових бул змесцени Юрий Цимбора, познати композитор и дириґент Хору ПУНА. Року 1972, кед Велимир закончовал Ґимназию у Сримских Карловцох, до Керестура сцигло писмо праве од Цимбори у хторим писало же його дзивка даскельо днї после Фестивалу у Свиднїку би требала дипломовац на Музичней академиї конзерваториюму у Братислави и же би любели кед би дахто од Паплацкових пришол и вєдно з нїма преславел тото щесце.
– Теди ми праве прешло осемнац роки. Направел сом пасош, шеднул на гайзибан и пошол до Прешова. Нє було то анї кус лєгко. Требало два раз прешедац, у Пешти и у Кошицох. Кед сом сцигнул до Прешова, пан Юрий ме причекал и вєдно зме пошли за Свиднїк. Два днї после Фестивалу у Свиднїку зме пошли на дипломски концерт його дзивки у Братислави. Дому сом ше врацел зоз барз приємнима упечатками, поготово же сом познал досц людзох хтори були члени ПУНИ, та сом мал з ким ше дружиц. Теди сом гварел же кед ми ше знова укаже нагода же поново пойдзем – здогадує ше наш собешеднїк.
По законченю Ґимназиї Велимир уписує Економски факултет у Суботици. Кед одслухал штварти рок сцел ше запошлїц, алє роботи у фаху нє було. У тим чаше ше отворел конкурс за роботу у радию на хтори наш собешеднїк аплицирал и достал роботу. И теди почина його новинарска кариєра.
Под час роботи у РНС закончел Факултет политичних наукох у Заґребе, наприям журналистика, цо му лєм помогло у робити, алє и преширело видокруг спознянох, окреме зоз гуманистичних наукох. У исти час, учитель Владимир Малацко го волал же би пришол робиц як професор политичней економиї, статистики и биротехнїки у тедишнїм унапряменим правно-економским напряму у Ґимназиї у Руским Керестуре, дзе ше затримал єден школски рок.

ЯК ШИЦКО ПОЧАЛО?
Як новинар у рускей Редакциї Радио-телевизиї Войводини наш собешеднїк одходзи на рижни фестивали у жеми и швеце.
У чаше кед ше случовало же чи Новосадске просвитне дружтво опстанє, кед му брали просториї, вибрани є за предсидателя того Дружтва, нє було му лєгко у роботи.
Конєчно 1995. року за централну преславу 250- рочнїци од приселєня Руснацох до Южней Угорскей, ришени велї проблеми. Мал добрих сотруднїкохяк цо то Йоаким Грубеня, Юлиян Еделински, покойни отец др Роман Миз, покойни инжинєр Святослав Надь, члени тедишнього Церковного одбору Михайло Биндас, Владимир Римар, Владимир Кочиш, Федор Колєсар и други.

  • У тим чаше зме и прешираз одведли Новосадянох на Фестивал «Лемковска ватра» до Ждинї у Польскей, було то 1988. року.

Роками зме зоз нашима партнерами як Союз Руснацох Українцох Сербиї отримовали вязи и посилали нашо ансамбли до иножемства. А и примали ансамбли зоз иножемства на нашо фестивали, до Дюрдьова, Руского Керестура на ,,Червену Ружу” и по других наших местох. Нашо ансамбли найчастейше иду на Фестивал у Свиднїку (Словацка). То Фестивал зоз найдлугшу традицию у Штреднєй Европи. Тиж так, нашо ансамбли одходза и на Фестивал лемковскей култури ,,Лемковска ватра” хтори ше отримує у Ждинї (Польска).
Єст ту и други Фестивали, як цо то Фестивал духовного шпиваня у Снїни (Словацка), Медзинародни фолклорни фестивал народносцох и етнїчних меншинох ,,Швет под Кичеру” хтори ше отримує у Леґници (Польска), Фестивал ,,Маковицка струна” у Бардейове (Словацка) – приповеда наш собешеднїк.
Треба надпомнуц и тото же наш собешеднїк длуго роки анґажовани коло того же би нашо ансамбли зоз Сербиї приходзели на ,,Лемковску ватру” и од отриманих штерацец ,,Лемковских ватрох” на трицец учасц вжали и нашо ансамбли.
Того року  по перши раз на Фестивалу учасц вжали два колективи зоз Сербиї,  Културно-уметнїцке дружтво ,,Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова и українске Културно-уметнїцке дружтво ,,Калина” зоз Индїї. На отвераню централней преслави того Фестивалу додзелєни три окремни припознаня за доприношенє лемковскей култури. Праве пре свойо закладанє на културней сцени єдно од припознаньох достал и Велимир.
– Рижни припознаня сом по тераз достал, починаюци зоз припознаньом ,,Пионирскей заградки” кед сом ище бул хлапчик. Припознаня и похвали импликую позитивне вреднованє, одоброванє и потвердзенє дачиєй роботи. Мило ми же мой труд и робота обачени – цеши ше Велимир.

СФУЛО ТОГО РОКУ ЗАШЕДА У СЕРБИЇ
Концом авґуста будзе шветови конґрес СФУЛО-а, по перши раз у Сербиї. Делеґати приходза зоз Польскей, України, Словацкей, Горватскей, Сербиї и зоз америцкого континенту, зоз Зєдинєних Америцких Державох и зоз Канади, а на тогорочним Конґресу ше будзе виберац нови предсидатель СФУЛО-а.

  • Же би VII Конґрес бул отримани, требало ше за ньго вибориц, а то тривало три роки. То замнє, особнє за наш Союз, велька чесц прето же тота орґанизация роби на добро Руснацох, Лемкох и Українцох и першираз єй представителє под час Конґресу нащивя Руски Керестур и шицко тото цо у нїм вредзи видзиц. Думам же ше ми поспишело у роботи хтору сом любел, и зоз фотоґрафию и зоз писаньом постац и остац хронїчар свого часу – закончує нашу розгварку Велимир.

Лидия Вереш
Руске Слово число 32, 2022 р.

ДРУГИ О НАС


https://www.ruskeslovo.com/djurdjovcanje-nastupeli-na-festivalu-u-zdinji/

Дюрдьовчанє наступели на Фестивалу у Ждинї


автор л. вереш 27. юлий 2022

ЖДИНЯ (ПОЛЬСКА) – У периодзе од 22. по 24. юлий у Польскей отримани ювилейни 40. Фестивал лемковскей култури ,,Лемковска ватра” у Ждинї. Того року наступели два колективи зоз Сербиї, Културно-уметнїцке дружтво ,,Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова и українске Културно-уметнїцке дружтво ,,Калина” зоз Индїї, зоз своїм хором и зоз солистом Закамарок Петром.
Дюрдьовчанє на 40. Фестивалу ,,Лемковска ватра” у Ждинї представели Руснацох зоз Сербиї. Наступела виводзацка фолклорна ґрупа зоз штирома танцами и Дзивоцка шпивацка ґрупа, котра виведла вецей нашо народни и модерни писнї.
Програма тогорочного Фестивала почала пияток, 22. юлия, у пополадньових годзинох, кед торжествено запалєни огень на 40. ,,Лемковскей ватри”. Того дня члени виводзацкей фолклорней ґрупи дюрдьовского Дружтва одтанцовали два танци — ,,Гуцулка” и ,,Буковински танци”. Дзивоцка шпивацка ґрупа одшпивала два писнї — ,,Студзенка” и ,,Вельо дзивки пожадали”, а два пайташки, Валентина Салаґ и Мария Горняк, публики ше представели зоз писню ,,Пайташки мойо”.
Всоботу бул отримани парастос жертвом насилного висельованя Лемкох зоз Польскей после Другей шветовей войни. Того дня була главна часц Фестивалу, а на главним концерту наступели обидва ансамбли зоз Сербиї. Дюрдьовчанє ше представели зоз двома танцами — ,,Пред нашима дзверми” и ,,Дюрдьовски мотиви” и зоз двома писнями — ,,Од Кракова” и ,,Бетяр дзивочка”.
Трецого дня на Фестивалу участвовала Дзивоцка шпивацка ґрупа и з тей нагоди виведла штири модерни писнї — ,,Хто за тебе я”, ,,Пошла ши з витром”, ,,Дай ми дзивко любов, дай” и ,,Модерна любов”, у провадзеню Александра Човса и Василия Кочиша на ґитарох.
Фестивал закончени нєдзелю, 24. юлия, зоз торжественим гашеньом огня 40. ,,Лемковскей ватри” у вечарших годзинох.
Под час тогорочного Фестивалу, у Новици у Польскей, месту дзе народзени найвекши поета Лемковщини Боґдан Игор Антонич була отворена лемковска древена спомин хижа, з нагоди 85-рочнїци од його шмерци.
На Фестивалу у Ждинї була и вецейчлена делеґация Союзу Руснацох Українцох Сербиї, на чолє зоз його предсидательом Боґданом Виславсковим, партнерскей орґанизациї Обєднаня Лемкох у Польскей котра главни орґанизатор того Фестивала.

Йоакимови Грубеньовому награда городоначалнїка Бардейова

автор з. рамач 5. юлий 2022

БАРДЕЙОВ – Пияток у Бардейове, у Републики Словацкей, святочно отворена Спортска гала Мир. На святочносци, на котрей присуствовали, попри городоначалнїка Бардейова дохтора Бориса Ганущака и велї други урядово особи зоз политичного и културного живота Словацкей. 
На тей святочносци ше додзельовал и награди и припознаня городоначалнїка за розвой городу Бардейова. Медзи добитнїками зоз Словацкей, награди додзелєни и двом особом зоз иножемства, зоз Польскей и Сербиї.
Припознанє достал и Йоаким Грубеня зоз Нового Саду, за розвой городу и вельке доприношенє подписованя партнерства медзи тим городом и Сримскима Карловцами, алє и сотруднїцтво на розвою и пестованю културного живота Руснацох у Словацкей и Сербиї.
На церемониї присуствовали и велї посланїки словацкого парламенту медзи котрима Матуш Шутай Ешток и Петер Пелеґрини, бувши премиєр тей держави хтори найвецей поробел на самей реализациї проєкту обнови Спортскей гали Мир. Попри нїх, ту була и посланїца европского парламенту Мириам Лексман и други посланїки городу Бардейов и Прешовского краю.
После преглашованя и додзельованя припознаньох за 2019. и 2020. рок, котри нє додзелєни пре пандемию, госцох и нащивительох, котрих було коло 1.400, увешелєла популарна словацка ґрупа „Кандрачовци”.

Сотруднїцтво у наступним периодзе

НОВИ САД – Вчера, 28. юния, делеґацию Союзу Руснацох Українцох Сербиї у составе Боґдан Виславски, Велимир Паплацко и Иван Канюх приял нови директор Заводу за културу войводянских Руснацох Саша Сабадош.
Тема розгварки була дальше сотруднїцтво медзи Союзом и Заводом за културу у наступним периодзе. Було слова о подписованю догваркох о сотруднїцтве хтори интересантни за Завод, а зоз хторима уж Союз сотрудзує у жемох як цо то Польска, Словацка, Горватска, Мадярска и Україна, у хторих жию Руснаци и Українци.
Сотруднїцтво ше одноши на заводи за културу, музеї, архиви и други институциї. Тиж так ше бешедовало и о отримованю наступного Конґресу СФУЛО, хтори будзе того лєта по першираз отримани у Сербиї, у Новим Садзе, а домашнї му будзе Союз Руснацох Українцох Сербиї.

В. Паплацко


 

Стретнуце зоз новим амбасадором України

БЕОҐРАД – Вчера у Амбасади України у Сербиї у Беоґрадзе отримани приєм нового амбасадора України др Володимира Толкача зоз предствителями рускей и українскей дияспори у Сербиї.
На сходу зоз новим амбасадором була и Дарина Гариб, аташе за културу українскей амбасади. Госци були предсидателє українского и руского националного совиту – Микола Ляхович и Борислав Сакач, представителє Союзу Руснацох Українцох Сербиї Боґдан Виславски, Йоаким Грубеня, Велимир Паплацко и Соня Паплацко, нови директор Заводу за културу войводянских Руснацох Саша Сабадош, Гелена Папуґова зоз Заводу за видаванє учебнїкох Войводини, Стефан Семянїв зоз КПД „Коломийка” зоз Сримскей Митровици, иншак и новинар у Радию НС на українскей програми, Петро Закамарок зоз КПД „Калина” зоз Индїї, Микола Шанта писатель и редактор Видавательней дїялносци „Руского слова”.
На сходу доминовали вецей теми: дальше сотруднїцтво рускей и українскей дияспори зоз Амбасаду України, файти помоци дияспори держави України хтора ше тераз уж вецей як три мешаци  находзи у войни зоз русийским аґресором.
Попри тим же пожадали амбасадорови успиху у роботи у наступним периодзе, вони го упознали зоз ситуацию у шорох рускей и українскей дияспори.
Госци амбасадорови подаровали виданя НВУ „Руске слово”, Союзу Руснацох Українцох Сербиї и Заводу за културу войводянских Руснацох, хтори з часци финансовала Україна, а хтори буду мац свойо место у библиотеки Амбасади хтора ше тераз формує. Єст виданя рижних жанрох, а друковани су на руским, сербским и українским язику.
На приєму були и представителє преси на українским язику Радио-Телевизиї Войводини, Мария Виславски, Оксана Стецюк и Єлисавета Стевич.

В. Паплацко, 11.06.2022.


 

 

In memoriam

ДЮРА ВАРҐА  (1955 – 2022)

Всоботу, 16. априла того року, после длугей и чежкей хороти,  у 67. року живота умар Дюра Варґа, младши, син познатого нашого културного дїяча Дюри Варґи.
Дюра пожил 66 роки. Поведли бизме: и досц, и мало. Досц, бо над’жил  цали свой роботни вик, а мало прето же од нас пошол праве у чаше кед як пензиоер здобул право одпочинуц и уживац у остатку свойого живота.
А Дюрова биоґрафия заполнєта  нє лєм зоз професийну, алє и зоз велїма дружтвенима и културнима активносцами нє лєм у рамикох рускей националней заєднїци, алє и вельо ширше.
Дюра Варґа народзени у Руским Керестуре 1955. року. Там почал ходзиц до основней школи, а закончел ю у Новим Садзе, бо ше ту 1966. року приселєла його фамилия. Ту закончел и ґимназию и физику на Природно-математичним факултету Универзитета у Новим Садзе. Под час студийох бул член наставно-науковей ради Института за физику, и член Совиту Природно-математичного факултета, а його член остал ище и три роки по закончених студийох.
Як дипломовани физичар бул заняти у Покраїнским секретарияту нукашнїх дїлох, у оддзелєню крим-технїки, у лабораториї за експертизу, дзе робел од 1985 по 1995. рок. У тим периодзе при Министерстве правди Републики Сербиї вон реґистровани и як стаємни судски експерт.
Од 1995. року Дюра преходзи на роботу до подприємства „Мета“ у Новим Садзе, чий бул и єден зоз сновательох.
Под час и после политичних пременкох у нашей жеми Дюра бул активни и у дружтвено-политичним живоце Нового Саду. Єден мандат бул член Управного одбору Радиодифузней установи Войводини, дзе бул вибрани и за його подпредсидателя.
Попри уж спомнутим, Дюра бул активни и у обласци култури. Бул и член Управного одбору Фестивала авторского филма подунайского реґиона. А вельо баржей замеркована його активносц на културним планє у рамикох рускей националней заєднїци. Ту бул активни член Союзу Русинох и Українцох Сербиї, а тиж так и як аматер у Културно-уметнїцким дружтве „Максим Горки“ у Новим Садзе як шпивач у хору и у хлопскей шпивацкей ґрупи, котри наступали и у вецей европских державох.
Покля му хорота допущовала, бул и активни член Одбору за привреду при Союзу Русинох и Українцох Сербиї, задлужени за привредне сотруднїцтво зоз иножемством. У тей функциї часто пребувал у Закарпатскей обласци України, дзе здобул велїх приятельох, котри го вибрали до Орґанизацийного одбору Медзинародного фестивала гумору и сатири у Ужгородзе и Стретнуца младих Русинох и Українцох у Ужгородзе.
То кратка Дюрова биоґрафия, алє богата зоз краснима плодами котри охабела нє лєм у културней скарбнїци нашей рускей националнєй заєднїци, алє и вельо ширше.
Пре шицко тото цо зме ту спомли, висловюєме вельку подзековносц упокоєному Дюрови Варґовому.
Дороги Дюро, спочивай у мире! Дал ши од себе шицко цо ши мог и знал на хасен своєй националней заєднїци и окруженю у котрим ши жил и творел! Прето останєш у нашим вичним паметаню! Най ци будзе вична хвала и слава!

Дю. Латяк

 

Збера ше гуманитарну помоц

НОВИ САД/ЖАБЕЛЬ/ДЮРДЬОВ – Од початку воєного стану у України, Союз Руснацох Українцох почал орґанизовац гуманитарну помоц вибеженцом и загрожени особом у України.
Потераз прейґ Союзу обезечене змесценє за 21 особу, котрим обезпечене пребуванє и костиранє. Особи змесцени у Новим Саду, Жаблю и Дюрдьове. Штири особи предлужели драгу до своїх приятельох у Белґиї.
Союз ступел до контакту зоз Комесариятом за вибеженцох, котри обезпечел готел за таки потреби у Враню. Заинтересовани треба же би ше явели на телефон Комесарияту (064 828 3171).
Од парохиї св. апостолох Петра и Павла у Новим Садзе, Месней заєднїци у Новим Орахове и КУД Петро Кузмяк з Нового Орахова и гражданох зоз Дюрдьова, назберана помоц – конзерви, детерджент, пелюхи, минерална вода, облєчиво и обуй за дзеци  и друге. Од подприємствох котри маю дїловни вязи у України достати посцелї на розцагованє вєдно з душеками.
Дня 29. марца послата перша часц нашей помоци на камиону до України, а котри обезпечел Благодїйни фонд братох Дулибяник зоз Дрогобицкого рейону України.
Зберанє помоци ше предлужує и далєй. Помоц ше збера у Руским културним центру у Новим Садзе, на новосадскей парохиї, у Дюрдьове ше явиц Боґданови Виславскийови, а хто сце помогнуц зоз других местох, може ше явиц до Союзу Руснацох Українцох Сербиї.
Помоц ше збера у догварки зоз Амбасаду України у Сербиї.


 

Upoznajte Rusine, naše komšije bliske Ukrajincima



Savez Rusina Ukrajinaca Srbije je društvo koje već decenijama neguje bliske odnose i kulturološke veze koje 15.000 pripadnika ove nacionalne manjine deli sa Ukrajincima.
O tome ko su Rusini, o njihovoj bliskosti sa Ukrajincima, o odnosu Rusina prema sukobu u Ukrajini, o svojoj braći i prijateljima sa istoka, o odnosu države prema manjinama ali i o konkretnim potezima kada je u pitanju zbrinjavanje izbeglih Ukrajinaca, ekipa portala Nova.rs razgovarala je sa Bogdanom Vislavskim, predsednikom Saveza Rusina Ukrajinaca Srbije.
Pogledajte snimak našeg razgovora.

Autor:Dimitrije Petrović 13. mar. 2022 16:25  

https://nova.rs/uncategorized/video-upoznajte-rusine-nase-komsije-bliske-ukrajincima/



Упознајте Русине, наше комшије блиске Украјинцима

Савез Русина Украјинаца Србије је друштво које већ деценијама негује блиске односе и културолошке везе које 15.000 припадника ове националне мањине дели са Украјинцима.

О томе ко су Русини, о њиховој блискости са Украјинцима, о односу Русина према сукобу у Украјини, о својој браћи и пријатељима са истока, о односу државе према мањинама али и о конкретним потезима када је у питању збрињавање избеглих Украјинаца, екипа портала Нова.рс разговарала је са Богданом Виславским, председником Савеза Русина Украјинаца Србије.



Допис амбасадорови України Олександру Александровичу з нагоди найновших подїйох у України

 

Амбасадор України Олександар Александрович ше одпитал од представительох рускей и українскей заєднїци у Сербиї


Внєдзелю, 13. фебруара, Нови Сад нащивел його екселенция Олександар Александрович, амбасадор України у Сербиї и одпитал ше од представительох рускей и українскей заєднїци.

Дїя одпитованя одбула ше на Лиману при памятнїку-бисти Тарасови Шевченкови дзе амбасадор України Олександр Александрович и предсидатель Националного совиту українскей националней меншини Микола Ляхович положели квеце.

Тераз уж бувши амбасадор, после мандату у Сербиї хтори тирвал скоро седем роки, враца ше до України на нову длужносц, а представителє Руснацох и Українцох придали амбасадорови пригодни дарунки.

У мено Союзу Руснацох Українцох Сербиї, його екселенцию випровадзели предсидатель Союзу Боґдан Виславски зоз супругу, подпредсидатель Велимир Паплацко и член предсидательства Йоаким Грубеня.

Од представительох українскей заєднїци присутни бул предсидатель Националного совиту українскей националней меншини Микола Ляхович, Петро Закамарок зоз КУД „Калина” зоз Индїї, Славко Микитишин и Филип Пронек зоз КУД „Иван Сенюк” зоз Кули, предсидатель „Просвити” зоз Нового Саду Мирослав Хочак, предсидатель УКЦ „Кобзар” зоз Нового Саду Мирослав Калинюк, як и представителє информованя РТВ-а и глашнїку „Ридне слово” и други зоз українскей заєднїци.

После шветочносци при памятнїку шицки присутни пошли до найблїзшого кафеу на нєформалне друженє зоз амбасадором.

В. Паплацко

 


 

Жадаме Вам и Вашим наблїзшим щешлїви и весели Крачунски и Новорочни швета, вельо здравя и радосци и успишни Нови 2022. рок!

 

Нам повинчовали:

Різдвяні вітання 2022!
Світова Федерація Українських Лемківських Об’єднань щиро вітає з Різдвом Христовим та бажає всього найкращого у Новому Році. Нехай маленький Ісусик дарує благословення Вам, Вашим родинам та нашій Лемковині! 
З Різдвом вас витаме,
Шиткого добра в хижи вам бажаме.
Жеби сте здрави били и до другого Різва дожили.
Жеби росли щасливо діти, жеби сте могли ними ся радіти.
Христос ся рождає!

Ділимося з Вами також вітаннями, від організацій, які є суб’єктами СФУЛО:

 

 

 

Дорогі друзі, світова українська родино! 

Від імені Світового Конґресу Українців щиро вітаємо з величним святом Різдва Христового танаближенням Нового Року!
 
 Різдвяні свята – це особливий час єдності: з нашими родинами, громадами, нашим укранським народом. «В єдності – сила народу» і тількив єдності, ми можемо протистояти російській загрозі, що наростає над Україною та над європейським континентом.

 Наша рішучість, наша стійкість, наш сильний голос сьогодні гостро потрібен Україні. Ми звертаємося до міжнародної спільноти та світових лідерів, доносимо правду про російську війну проти України, вимагаємо остаточного припинення ворожих дій.

 Цього Різдва,звертаємо наші молитвиза хоробрих захисників батьківщини, та задля встановлення миру на українській землі.

 Дякую відданим волонтерам в українських організаціях та громадах, нашим щедрим жертводавцям і всім друзям України.   

 Де б ми не жили, гордімося, що ми є українцями.

 Від імені Світового Конґресу Українців бажаю Вам миру, здоров’я, злагоди, радісного Різдва та щасливого Нового року.

 Христос рождається!         Славімо Його! 

Павло Ґрод

Президент Світового Конґресу Українців

 

Dear Friends,

On behalf of the Ukrainian World Congress, please accept my sincerest greetings for Christmas and the New Year.

Christmas is a special time of unity and togetherness: with our families, our communities, and our Ukrainian people. “In unity is the strength of the people” and unity is what is required today to stand up to the growing Russian threat to Ukraine and the European continent.

Our determination, our resilience, and our strong, united voice are urgently needed in Ukraine today. We appeal to the international community and world leaders to speak the truth about the Russian war against Ukraine and demand an end to Kremlin’s bloodshed.

This Christmas, we offer our prayers for the brave defenders of Ukraine and for peace on Ukrainian soil.

Thank you to the dedicated volunteers in Ukrainian organizations and communities, to our generous donors, and to all of Ukraine’s friends.

Wherever we live, we are proud to be Ukrainian.

Thus, on behalf of the Ukrainian World Congress and my family – Adriana, Roman, Danylo, Larysa, and Olena – I wish you peace, health, harmony, and a very Merry Christmas and a Happy New Year.

Christ is born! Let us praise Him!

Paul Grod

President, Ukrainian World Congress


Нова кнїжка академика Юлияна Тамаша


Нови Сад – Кнїжка написана на українским язику а вола ше «Апокріфичні оповіді з Бачки та діаспори, Уламки з великої душі» («Апокрифични приповетки зоз Бачкей и дияспори, Триски велькей души»).
У апокрифох на 165 бокох описани историйни особи, обични людзе, яких ше часто нє здогадуєме у писаних историйох народох, а особнє вони пре свойо дїло, лєбо мудросци заслужую буц призначени у историї. Кед слово о вплїву судьби на характер др Гавриїл Костельник замерковал же найважнєйша Библия. Тоту тезу би могли потвердзиц и Тамашово апокрифи хтори з тей нагоди понукнути читачом.
У тих 50 апокрифох описани ситуациї хтори у живоце мал сам їх автор. Вон ше на вецей заводи дотика и висельованя наших людзох зоз местох Заходного Сриму у остатнєй войни, алє и пошлїдкох яки мал прето же ше як гуманиста и демократски опредзельени чловек процив того борел. Описани ту вецей контакти хтори автор мал зоз шветово значнима людзми по питаню висельованя на спомнутих просторох, як предсидатель Союзу Руснацох-Українцох Югославиї. Презентує и свой живот емиґранта у Канади. У приповеткох часто прецагує и тезу же бул предсидатель Союзу.
На рамикох кнїжки на остатнїм боку обявена винчованка – биоґрафия з нагоди Тамашового 70-того родзеного дня, академика-секретара Националней Академиї наукох України Миколи Жулинского.
Кнїжку видали Прометей зоз Нового Саду и НАН України зоз Києва. Було то єдно зоз остатнїх виданьох у тим року, чийо ше промоциї у Сербиї и України очекую идуцого року.

В. Паплацко


 

Промоция кнїжки Дюри Латяка „Национални препород Русинох у Бачкей и Сриме и Руске народно просвитне дружтво (1919-1941)”

У просторийох КУД „Тарас Шевченко” у Дюрдьове всоботу, 11. децембра, отримана промоция найновшей кнїжки Дюри Латяка „Национални препород Русинох у Бачкей и Сриме и Руске народно просвитне дружтво (1919-1941)”, хтору обявел Союз Руснацох Українцох Сербиї. На инициятиву автора, перша промоция кнїжки символично отримана у Дюрдьове, понеже зачатнїк идеї о снованю РНПД о. Дюра Биндас у тот час служел як священїк праве у тим валалє.
У ней описани живот Русинох у Войводини и Славониї од 1919. по 1941. рок и як вон бул орґанизовани у тераз новей держави Кральовини Сербох, Горватох и Словенцох. Слово о єдним малим народу и о його напредованю и преживйованю, алє вельким по духу, моралу и националней свидомосци хтори отаргнути од своєй матки и руцени даскельо стотки километри до Панонскей ровнїни дзе уж вецей як 275 роки обстава.
О кнїжки на промоциї, после привиту домашнього Владимира Кухара, члена управи Шевченка, бешедовали историчар проф. др Дюра Гарди, рецензент кнїжки Велимир Паплацко, историчар Саша Сабадош и сам автор Дюра Латяк, хтори потолковал же кнїжка настала на основи фельтона хтори 2019. року з нагоди 100-рочнїци РНПД пририхтал за „ Руске слово”, а тот материял у новей публикациї преширени и дополнєни.
Др Дюра Гарди ше през вецей приклади огляднул на теми и подиї хтори обробени у кнїжки, а бешедовал и о преднякох Руского народно просвитного дружтва о. Дюрови Биндасови и о. Миркови Боїчови, хтори у тим чаше були священїки грекокатолїцкей парохиї у Дюрдьове.
Велимир Паплацко як рецезент кнїжки гварел же нам така кнїжка уж давно була потребна прето же народ хтори нє позна свою прешлосц, нє ма анї будучносц. Зоз писаньом тей кнїжки Дюра Латяк вельо поможе, окреме младим ґенерацийом, же би ше упознали зоз подиями хтори же збули при Руснацох у прешлосци. Тиж так, у кнїжки интересантни и биоґрафиї преднякох РНПД-а.
Историчар Саша Сабадош бешедовал о Миркови Боїчови и його доприношеню реализациї идейох препороду Руснацох. Окреме ше огляднул и на биоґрафию др Милутина Ґубаша хтори бул єден зоз сновательох и перши предсидатель Културно-просвитного союзу югославянских Руснацох и перши редактор новинох «Заря», хтори тота орґанизация видавла. Тиж так бешедовал и о подзелєню медзи Руснацами на «заряшох» и «просвиташох», та так дознаваме же тоти дзеленя тирваю уж велї роки.
Сам автор кнїжки, Дюра Латяк, бешедовал обсяжнєйше о єдним зоз найвекших подняцох преднякох Руского народно просвитного дружтва у 1939. року кед прилапени понад 300 вибеженци зоз новопреглашеней Карпатскей України, после розпаду Чехословацкей, у котрей пред тим була як треца конститутивна територия Подкарпатска Рус. Вибеженци зоз тей жеми допринєсли нашому препороду, бо були змесцени у Руским Керестуре, Шидзе и других наших местох. Латяк вецей бешедовал и о учительови Михайлови Ковачови и його велькому доприношеню у просвитней и орґанизацийней роботи и у функционованю РНПД-а.
На поставени питаня присутних викладаче дали адекватни одвити, а автор Латяк у опущеней атмосфери потписовал прикладнїки кнїжки хтори то жадали того вечара.
То кнїжка хтору треба же би мали шицки руски фамелиї, а кед нє дойду до ней, голєм же би ю пречитали. То єдинствене заключенє шицких присутних на дюрдьовскей промоциї.
У наступним периодзе обчекує ше промоция кнїжки и у других наших местох.
В. Паплацко


 

На соботу у Дюрдьове промоция новей кнїжки
Дюри Латяка


На соботу, 11. децембра, на 18 годзин, у просторийох КУД «Тарас Шевченко» у Дюрдьове будзе промоция новей кнїжки Дюри Латяка «Национални препород Русинох у Бачкей и Сриме и Руске народно просвитне дружтво (1919-1941)», хтору видал Союз Руснацох Українцох Сербиї початком того мешаца.
О кнїжки на промоциї, после привиту предсидателя Союзу Боґдана Виславского, буду бешедовац др Дюра Гарди, историчар, Велимир Паплацко, рецензент и автор Дюра Латяк.
Орґанизаторе промоциї Союз Руснацох Українцох Сербиї и КУД «Тарас Шевченко».
Дюрдьов место дзе будзе орґанизоване перше представянє кнїжки, а познєйше буду промоциї кнїжки и по других местох.
В. Паплацко


 

Зашеданє Предсидательства СФУЛО-а
отримане прешлей соботи

НОВИ САД – Всоботу, 4. децембра, отримана онлайн схадзка Предсидательства СФУЛО-а (Шветова федерация українских лемковских орґанизацийох), зоз хтору предшедовал подпредсидатель СФУЛО-а зоз Зєдинєних Америцких Державох Марко Говански.
У роботи зашеданя участвовали члени Предсидательства зоз шицких седем жемох того здруженя: Канади, Польскей, України, ЗАД, Словацкей, Горватскей и Сербиї.
На дньовим шоре були вецей точки, медзи хторима и место и час отримованя наступного VII Конґресу СФУЛО хтори будзе и виберанкови.
Всоботу вигласане, зоз векшину гласох, же би VII Конґрес бул отримани у Новим Садзе, идуцого року у септембру. Кажда жем на Конґрес може послац до седем членох, у зависносци од своїх материялних можлївосцох.
На Конґресу було слова и о Виснїку орґанизациї чийо ище єдно число видзе по конєц того року, як и о законох о депортациї хтори ше буду приношиц у наступним периодзе у Парламенту України. София Федина, задлужена як член Предсидательства СФУЛО и народни депутат Парламенту України же би ше закладала у процесу їх приношеня же би ше депортацию преглашела за злодїйство.
На концу зашеданя Марко Говански гварел же робота Предсидательства була успишна прето же у нєй учествовали скоро шицки члени.
На онлайн зашеданю Предсидательства СФУЛО участвовали члени Союзу Руснацох Українцох Сербиї на чолє зоз предсидательом Боґданом Виславским.

В. Паплацко


Звернення Президента України Володимира Зеленського до світового українства у зв’язку з Днем пам’яті жертв голдоморів


 

Нова кнїжка Дюри Латяка

Тих дньох вишла нова кнїжка доаєна нашей литератури Дюри Латяка «Национални препород Русинох у Бачкей и Сриме и Руске Народне Просвитне Дружтво 1919-1941. рок».

На 160 бокох приказани живот Руснацох, на єдним месце спатрена їх история, образованє, ґаздованє, як и вязи зоз старим краєм одкаль приселєли. Тиж так кнїжка дава можлївосц упознац найпознатших Русинох у тим периодзе хтори облапя од 1919. по  1941. рок. То кнїжка о живоце, напредованю и преживйованю єдного малого народу по чишлє, алє велького по духу, моралу и националней свидомосци, хтори отаргнути од своєй матки и руцени даскельо стотки километри далєй зоз Карпатох до Панонского реґиону, дзе потераз преживює вецей як 275 роки.

Фотоґрафиї хтори илуструю кнїжку зоз архиви автора, Заводу за културу войводянских Руснацох и Вероники Вуячич. Друкованє кнїжки оможлївене зоз финансийну помоцу Верховней Ради України прейґ Амбасади України у Сербиї. Кнїжку видал Союз Руснацох Українцох Сербиї.

У наступним периодзе ше обчекую промоциї кнїжки по наших местох, а перша будзе у децембру у Дюрдьове.

В. Паплацко


Госци з Европи у Дюрдьове


Под час означованя 130-рочнїци од приселєня Українцох на простори бувшей Югославиї хтора отримана 11. и 12. новембра у Новим Садзе, Дюрдьов нащивели нєкаждодньово госци, хтори сцели видзиц як випатра тот валал у Бачкей у хторим жию Руснаци. Були то два делеґациї: єдна Дюрдьов нащивела пияток, 11. новембра, у пополадньових годзинох, а у нєй ше находзели Боґдан Райчинец, предсидатель Европского Конґресу Українцох зоз Праги (Ческа Република) и Виктор Бандурчин, секретар ЕКУ хтори пришол зоз Прешова (Република Словацка), а домашнї им були члени Союзу Руснацох Українцох Сербиї на чолє зоз Боґданом Виславским и його супругу Леону Виславски.

Госци у Дюрдьове нащивели будинок старей Рускей школи, грекокатолїцку церкву и центер валалу, дзе ше находза просториї КУД «Тарас Шевченко». Найдлужей ше затримали у музейней збирки здруженя женох «Олория», медзи експонатами зоз живота у прешлосци наших людзох, хтори вони хасновали у каждодньовим живоце и зачудовани зоз їх випатрунком прекоментаровали: «Исте як и у нас».

Внєдзелю после обиходу городу Нового Саду и Сримских Карловцох збирку нащивели и тройо млади зоз нєвладовей орґанизациї «Українски центер за безпеку и сотруднїцтво» зоз Києву, а були то: Дмитро Змаїло, Серґей Кузан и Олеся Горянова, хтори були одушевени зоз назберанима експонатами у єдним валалє и чудовали ше як мала гарсточка Руснацох, вецей як 275 роки обстава, одтаргнута од своєй матки, а зачувала свой национални идентитет, язик, звичаї и традицию. З тей нагоди вельо чули цо потераз нє знали о Руснацох и Українцох хтори тераз жию у Сербиї, а приселєли ше зоз Карпатох до Панонскей ровнїни и Босни под час Австро-Угорскей.

Треба дац припознанє женом зоз здруженя «Олория» же шицко тото зазберали и очували, та госцом маю цо указац и нєшка.

В. Паплацко

 


 

У Новим Садзе отримане зашеданє Европского Конґреса Українцох

Всоботу, 13. новембра у городским дворцу Едьшеґ у Новим Садзе, отримане зашеданє Европского Конґресу Українцох з нагоди 130. рочнїци приселеня Українцох на простори дакедишнєй Югославиї.
Зоз зашеданьом предшедовал його предсидатель Боґдан Райчинец зоз Праги (Ческа Република), а у тим му помагали подпредсидатель ЕКУ Мирослав Гочак зоз Нового Саду и секретар Виктор Бандурчин зоз Словацкей.
Робота Конґресу облапяла вецей теми як цо то розвой ЕКУ и українских здруженьох по Европи, ширше бешедоване и о Українцох у жемох дакедишнєй Югославиї, їх здобуткох, проблемох и перспективох.
На зашеданю, хторе ше одвивало комбиновано, пре епидемийску ситуацию, єдни виступали наживо у сали, а други були уключовани онлайн зоз жемох дзе жию.
У першей часци зашеданя наступел и предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї Боґдан Виславски. Вон винєсол ситуацию Руснацох и Українцох у Сербиї и з якима проблемами ше вони стретаю. Вихасновал нагоду поволац представительох шицких орґанизацийох хтори участвовали у роботи Конґресу же би идуцого лєта пришли до Сербиї до Нового Саду на Шветови Конґрес Шветовей федерациї українских лемковских орґанизацийох, хтори з тей нагоди будзе и виберанкови пре нєсподзивану шмерц предсидательки Ярослави Галик.
У сали Едьшеґу на зашеданю були присутни и Леона Виславски, Йоаким Грубеня, Велимир Паплацко, Иван Канюх, Славко Микитишин, Филип Пронек и Наташа Петрович.
Медзи визначнима госцами зоз иножемства бул и народни посланїк Верховней ради України Иґор Хуз, як и члени Українского центру безпечносци и сотруднїцтва зоз Києва Олеся Горяйнова, Дмитро Жмайло и Серґей Кузан.
Окреме интересантни онлайн викладаня були о. Михайла Ляховича зоз Канади и Славка Бурди зоз Хорватскей. Вони опсяжно бешедовали о Руснацох хтори вельо помагали по приселєню Українцом на просторох бувшей Югославиї, а було слова и о снованю заєднїцкей орґанизациї Руснацох и Українцох Союзу 1990. року у Новим Садзе. Руснаци вельо помогли очуваню українского идентитету тим хтори медзи остатнїма присельовали зоз Аустро-Угорскей на простори бувшей Югославиї. У историї наймоцнєйши кохезиони фактор медзи Руснацами и Українцами була грекокатолїцка церква, єй священїки и владикове, хтори найзаслужнєйши за обставанє тих двох меншинох найстаршей дияспори.
На Конґресу учествовали представителє вецей як 20 жемох зоз Европи и швета.
Орґанизаторе того Конґресу Европски Конґрес Українцох и Дружтво за українски язик, литературу и културу „Просвита” зоз Нового Саду.

В. Паплацко


 

Нове число «Гласу Союзу» после трох рокох

Тих дньох вишло нове трочисло «Гласу» Союзу Руснацох Українцох Сербиї. Число 22-24 приноши прилоги о означованю 30 рокох иснованя Союзу и одкриваню памятнїка українскому поетови и малярови Тарасови Шевченкови у Новим Садзе. Ту и прилог о означованю Дня нєзависносци України у Новим Садзе, здогадованє на одкриванє реновираного памятнїка Петрови Кузмякови на теметове у Руским Керестуре, звит о роботи Союзу за прешли рок, як и план роботи за тот рок.

Кед слово о прилогох наших сотруднїкох, нове число приноши статю Олега Петрука зоз Львова о др Гавриїлови Костельникови. Ту и поезия Тараса Шевченка и Лесї Українки чийо стихи прешпивал Михал Рамач.

Др Янко Рамач обявює статю з нагоди 150-рочнїци народзення и 95-рочнїци шмерци Володимира Гнатюка. Дюра Латяк з нагоди 85-рочнїци од народзеня академика Миколи Мушинки написал статю о велькому приятельови бачванско-сримских Руснацох.
У новим чишлє и интервю зоз академиком Юлияном Тамашом хтори водзела Олена Планчак-Сакач, а ту и пренєшени интервю з Михалом Рамачом котри вишол по италиянски у Риєки.

Приказ двох томох вибраних творох патриярха литератури Руснацох Сербиї Дюри Латяка подписує академик Микола Мушинка.

Микола Шанта дал приказ кнїжки прешпивох Михала Рамача «Перли шветовей поезиї», а кнїжку прози Янка Сабадоша «Розваляни салаш» приказал Михал Рамач.
Андрий Любка зоз України дал приказ кнїжки Миколи Шанти хтора обявена на українским язику того року у Львове.

Ту и звичайна рубрика «Гласу» In memoriam у хторей здогодуєме на членох Союзу инжинєра Петра Хому и професора Ивана Папа. Приношиме и здогадованє на Ярославу Галик, предсидательку Шветовей федерациї українских лемковских здруженьох котра нас тиж нєсподзивано напущела того року.

«Глас Союзу» вишол у новей ґрафичней форми зоз колор фотоґрафиями, як и надалєй будзе виходзиц, а мож го достац у Союзу Руснацох Українцох Сербиї.
Тото число пририхтали Микола М. Цап и Велимир Паплацко.

В. Паплацко


 

Означени 30 роки иснованя Союзу


Округли стол з нагоди 30-рочнїци од снованя Союзу Руснацох Українцох Сербиї и пригодна програма з тей нагоди отримани 11. септембра 2021. року у просторийох Руского културного центру у Новим Садзе.

Скорей снованя Союзу тедишнєй Югославиї, вельо роки пред тим уж бул основани Союз Русинох и Українцох Горватскей. На округлим столє о снованю Союзу, инициятивох и дружтвеним контексту хтори му предходзели, як и о найзначнєйших резултатох 30-рочней роботи бешедовали перши предсидатель Союзу, академик Юлиян Тамаш, и професор др Янко Рамач. О условийох и предлуженю традициї РНПД, чий нашлїднїк остал Союз бешедовал публициста Дюра Латяк. Микола М. Цап, редактор часописа „Шветлосц” бешедовал о сторочнїци виходзеня Руского календара. Актуални предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї Боґдан Виславски бешедовал о актуалней ситуациї у чаше кед вон його предсидатель.

Модератор округлого столу бул Велимир Паплацко, подпредсидатель Союзу.

Рочнїцу Союзу Руснацох Українцох Сербиї учаснїком сходу винчовали госци зоз русинско-українских орґанизацийох зоз жеми и иножемства, зоз Словацкей Михал Иванцо зоз Снїни, хтори у своєй бешеди визначел добре сотруднїцтво двох Союзох. Тиж так гварел же културни вязи медзи двома орґанизациями зоз часом постали вельо интензивнєйши як скорей. Януш Землински зоз Польскей тиж бешедовал о вязох медзи Обєднаньом Лемкох зоз Ґорлицох, алє и вше интезивнєйших вязох, окреме младих зоз тих орґанизацийох кед слово о културних збуваньох. Сход привитал и предсидатель КУД „Калина” зоз Индїї Петро Закамарок, хтори попри визначованя доброго сотруднїцтва зоз Союзом одшпивал и даскельо українски и сербски писнї.

Присутним на сходу ше обрацел и предсидатель КУД „Иван Сенюк” зоз Кули Филип Пронек, констатуюци же одношеня медзи двома орґанизациями по тераз були добри, а тото мож пожадац и за наступни период. Наздавам ше, гварел Пронек, же ше вони буду ище интезивнєйше розвивац. После бешеди одрецитовал стихи на українским язику за лєпше ютре. После бешедох присутним, наш познати поета Яким Чапко зоз Дюрдьова пречитал єдну писню зоз своєй найновшей кнїжки поезиї.

Попри спомнутих госцох були и Таня Иванцо и Йосип Маленкий зоз Снїни. Нащивителє мали нагоду опатриц часц вистави старих фотоґрафийох зоз живота Руснацох хтори у рамикох проєкту „Драги толеранциї Шайкашскей”, а хтору пририхтали жени зоз здруженя „Олория” зоз Дюрдьова на чолє зоз Леону Виславски.

После урядовей програми у РКЦ отримани коктел за учашнїкох и госцох.
Надпомнїме же Союз Руснацох Українцох Сербиї основани 12. мая 1990. року у Новим Садзе у Роботнїцким доме, теди под назву Союз Руснацох и Українцох Югославиї.
Означованє 30-рочнїци требало буц прешлого року, алє пре пандемию воно преложене за тот рок. Средства за означованє тей рочнїци дали Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, Национални совит Руснацох и Город Нови Сад.

После тей програми, госци зоз Словацкей, Польскей и Израїлу, 12. септембра мали интересантни вилєт на ладї по Дунаю у орґанизациї Союзу и госца зоз Израїлу Душана Михалека.

Госци зоз Польскей и Словацкей дзень потим нащивели Шид и Бикич Дол.

В. Паплацко

ПОЗИВНИЦА - ПОВОЛАНКА - ЗАПРОШЕННЯ

 

            Овим  Вас  позивама  на  свечаност  поводом 30.  годишњице оснивања  Савеза  Русина Украјинаца  Србије . Свечаност  ће  се  одржати  у  просторијама Русинског културног центра у Новом  Саду , улица  Јована  Суботића  8 , дана  11.  септембра 2021.  године  са  почетком  у  19.  часова.

            Том  приликом  одржаће  се  Округли  сто  у  вези  оснивања  Савеза . Предавање  ће  одржати  академик  Јулијан   Тамаш , др.  Јанко  Рамач , професор  Никола  Цап , новинар  Ђура  Лаћак  и  други.

            На  свечаности  ће  узети  учешће  и  КУД  "Калина" из  Инђије, песници  Јаким  Чапко , Марија  Сегеди  и  други.

            Присутне  ће  бити  делегације  из  Словачке , Пољске  и  Израела.

            Са  поштовањем !

                                                                         ПРЕДСЕДНИК  САВЕЗА :

дипл. правник  Богдан  Виславски


Отримани "Днї толеранциї Шайкашскей"

                У  организациї  Здруженя  женох  "Олория"  з  Дюрдоьва   10.  септембра  2021.  року  отримана  манифестация  "Днї толеранциї   Шайкашскей".  Здруженє  женох  основане  2010.  року , та  манифестация  организована  з  нагоди  дзешец  роки  иснованя. Програма  отримана  у  просторийох   Месней  заєднїци  у  Дюрдьове.

                Саме  Здруженє  мало  по  тераз  велї  акциї , орґанизовало  поставянє  вецей  драмских  представох , виставох  ручних роботох  женох , вистави  старих  фотоґрафийох итд.  Члени   Здруженая  виступали  и   на  лемковских  фестивалох  у  Перечину  и  Зимней  води  у  України , и  примало  иножемних  госцох  з  Польскей , Словацкей,  Израилу и  України.

                На  самей програми  участвовали  шпивацка  група  " Василис"  з  Дюрдьова,  з  даскелїма  сербскима  и  рускима  писнями . Поети  Яким  Чапко  и  Мария  Сеґеди  з  Дюрдьова   представели  свойо  твори  на  руским  язику, а  Верица  Варґа  зоз  Локу  рецитовала    даскельо  свойо  твори  на  сербским  язику. На  програми  бул  присутни  и  хор  "Пасторала" зоз  Жабелю , з  котрим  Здруженє  порядно  сотрудзує. Виступела  и  Лїла  Цвиянович – Колбас зоз  свою  гумористичну  програму  на  сербским  язику.

                Предсидателька  Здруженя  Леона  Виславски  виложела  стари  фотографиї  котри висликовани  од  1900.  по  1957.  рок, а  на  котрих  приказани  обичаї , каждодньови  живот  и  облєчива  у  Войводини.

                На  манифестациї  були  присутни  и  представителє  орґанизацийох  з  иножемства , и  то  зоз  Польскей , Словацкей и  Израилу. З  нїма  ше  догваряло  о  дальшим  сотруднїцтве.

                Отримованю  тей  манифестациї  помогнул Покраїнски  секретарият  за образованє  предписаная, управу  и  национални  меншини - заєднїци .

Леона  Виславски

 


У Новим Садзе означени Дзень нєзависносци України

НОВИ САД – Вовторок, 24. авґуста, у України преславени 30 роки нєзависносци тей жеми у новшим чаше. Того року означена 30. рочнїца независносци України.
Тот дзень означую гражданє України, як у тей жеми, так и у дияспори дзе вони жию. Того року Руснаци и Українци у Войводини означели тот дзень у догварки зоз Амбасаду України у Сербиї.
У акциї участвовало вельке число членох Союзу Руснацох Україцох Сербиї.
Так у Новим Садзе, 7. авґуста, коло новопоставеного памятника Тарасови Шевченкови, при новосадским универзитету, виведзени одредзени перформанс зоз українску заставу.
На подїї були присутни представнїки Амбасади України на чолє зоз амбасадором Александровичем, представителє городу Нового Саду, медзи хторима бул и писатель Александар Чотрич, представителє українскей и рускей заєднїци на чолє зоз предсидательом Наионалного совиту рускей националней меншини Бориславом Сакачом.
Були присутни и писателє и поетове, Михайло Рамач, Олена Планачак Сакач, Дюра Латяк и представитель Катедри за руски язик и литературу др Янко Рамач.
Кед слово о українскей заєднїци того дня були присутни предсидатель КУД-а "Иван Сенюк" зоз Кули, Филип Пронек и предсидатель КПД-а "Карпати" Славко Барановски, представителє дияспори и други гражданє.
То перша векша акция од часу кед того року наяр открити памятник познатому українскому поетови Тарасови Шевченкови, дарунок братского городу Нового Саду, Львова зоз України.
В.Паплацко


Активносци  Союзу  у  2021.  року

 

Пре  познату  епидемиолоґийну  ситуацию, уж  други  рок  активносц  Союзу , як  и  векшини  здруженьох  гражданох , ше  отримує  без  масовнєйших  сходзеньох , а  догварки  з  иножемнима  партнерами  ше  одвиваю  прейґ  "он-лайн" зашеданьох. Привити  и  привитна  програма  партнером , орґанизатором  фестивалох Лемкох/Русинох  того  року  послати  у видео форми . Привит  и  програма  зняти  у  КУД "Жатва" у  Коцуре , а  прешлїдзени  на  фестивали  до  Словацкей , Польскей  , України , Зєдинєних  Америцких  Державох  и  Канади. Презентациї  новодрукованих  кнїжкох  др Янка  Сабадоша "Розваляни  салаши"  и  Михала  Рамача "Перли  шветовей  поезиї"  Союз  орґанизовал  у  Новим  Садзе , а  вєдно  зоз  КУД  "Тарас  Шевченко" у  Дюрдьове.

После  паузи  од  трох  рокох ознова  будзе  друковани  билтен  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї  "Глас  Союзу" .  Предходне  число видане  дзекуюци  донациї  Кабинету  Министрох  України, а  пред  трома  роками. Видаванє  тогорочного  числа допомогли  Секретарият за културу , явне  информованє  и  одношеня  з  вирскима  заєднїцами  АП  Войводини  и  Кабинет  Министрох  України.

Покраїна  Войводина того року  видвоєла  и средства за  означованє  30.  рочнїци  снованя Союзу, а Национални совит Руснацох  средства за  дїялносц  Союзу. Кабинет  Министрох 
України будзе того року финансовац , прейґа Союзу, видаванє  кнїжкох академика  Юлияна  Тамаша  "Триски  великої  души" , Дюри  Латяка  "Национальне  видродження   Русинів  Бачки , Срему , Славонії  та  Руське   народне  просвітне  товариство"   , Михала  Рамача  "Перли  шветовей  поезиї" , як  и  видаванє  у  организациї  НВП "Руске  слово"  кнїжки  за  дзеци "Карусел".

Кабинет  Министрох  України  обезпечел , прейґ  Союзу , донациї  за  РТ Войводину  за  пририхтованє  викладаньох  українского  язика , як  и за  Радио  Индїю  за  емисию  "Українськи  хвилі" . З  истого  жридла  обезбечени  средства  за  отримованє сайту  Союзу www.rusuk.org   . Предходних  рокох  Кабинет  Министрох  обезпечовал  и  дотациї  за  нашо  фестивали ( Червена  ружа , Жатва  и  Най  ше  нє  забудзе ) , алє  за  тот  рок  то  виохабене   пре  епидемиолоґийну  ситуацию.

З  оглядом  же  ше напредок , пре  способ  финансованя  по  проєктох ,  нїгда  не  зна чи  ше  добию  средства  и  яка  свота , нє  мож  виробиц  нїяки  Рочни  финансийни  план  и  Рочни  план  роботи . Прето  ше  акциї  орґанизую теди  кед  ше  од  компетентних  институцийох  одобри  кажди  поєдинєчни  проєкт,  а  у  обсягу  добитих  средствох . Иста  така  ситуация  и  у  наших  ансамблох , здруженьох  и  других  орґанизацийох.  За  потїху , достати  донациї  за  2021.  рок  досц  векши  як  цо  то  було  у  предходних  часох , а  то  будзе  вплївовац  и  на  звекшанє  активносцох  Союзу  у  тим  року.

Предсидатель  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї

Боґдан  Виславски


 

Промоция кнїжкох у Дюрдьове

У реновираней Рускей школи у Дюрдьове всоботу 10. юлия орґанизована промоция двох кнїжкох хтори за друк пририхтал Михал Рамач.
Слово о кнїжкох др Янка Сабадоша «Розваляни салаш» и кнїжки о вибору пририхтовача «Перли шветовей поезиї».
Промоцию орґанизовали КУД «Тарас Шевченко» и Союз Руснацох Українцох Сербиї.
Модератор з тей нагоди бул Яким Чапко, познати дюрдьовски руски писатель и поета. Микола Шанта хтори бешедовал перше о кнїжки «Перли шветовей поезиї» за хтору гварел же є права лакотка и препоручує ю читац пред спаньом. Кнїжка хтора доприноши доброму расположеню у периодзе од Епа о Ґилґамешу по боемску поезию Мирослава Антича. О идеї за творенє такей кнїжки хтора би требала найвецей хасновац штредньошколцом и студентом, Михал Рамач гварел же остатнїх рокох вельо прекладал, медзи иншим и Библию, твори зоз язикох хтори зна. Вон з тей нагоди одрецитовал и вецей стихи хтори ше находза у тей кнїжки. Корона вирус найзаслужнєйши за виданє тей кнїжки, кед зме практично вецей як єден рок жили у рижних файтох карантину.
О другей кнїжки «Розваляни салаш» бешедовли Михал Рамач пририхтовач кнїжки, Боґдан Виславски, предсидатель Союзу, Микола Шанта, Велимир Паплацко, Миронь Сабадош, Мирко Чакан и други.
Векшина учаснїкох у дискусиї визначели же тераз окреме интересантни период у тей обласци, од кеди ше случує реституция, а хтора донєдавна була табу тема.
Мож опчековац ище вецей виданя на тоту тему у наступним периодзе прето же Руснацом досй того одберане, кед у питаню нерухомосци и капитал, а тераз ше им то з часци враца.
У наступним периодзе мож обпчековац промоцию Сабадошовей кнїжки у Руским Керестуре и Беоґрадзе.
В. Паплацко


 

САВЕЗ РУСИНА  УКРАЈИНАЦА  СРБИЈЕ
СОЮЗ  РУСНАЦОХ  УКРАЇНЦОХ  СЕРБИЇ
СОЮЗ  РУСИНІВ  УКРАЇНЦІВ  СЕРБІЇ
НОВИ  САД

 

ПОВОЛАНКА - ЗАПРОШЕННЯ

Поволуєме Вас на презентацию кнїжкох
Др ЯНКА  САБАДОША  "ЗВАЛЄНИ  САЛАШИ"  и
МИХАЙЛА  РАМАЧА  "ПЕРЛИ  ШВЕТОВЕЙ  ЛИТЕРАТУРИ"
Презентация будзе у просторийох РКПЦ Нови Сад, Улїчка Йована Суботича 8, 26.06.2021. на 19 годзин

ПОЗИВНИЦА

Позивамо  Вас  на  презентацију  књига  
Др ЈАНКА САБАДОША "СРУШЕНИ САЛАШИ" и
МИХАЈЛА РАМАЧА "БИСЕРИ СВЕТСКЕ КЊИЖЕВНОСТИ"
Презентација ће бити одржана у РКПЦ Нови Сад , улица Јована Суботића 8, дана 26. 06. 2021. године са почетком у 19.00 часова.

Промоция кнїжкох у РКЦ-у у Новим Садзе


В соботу, 26. юния того року у Руским културним центре у Новим Садзе отримана промоция кнїжкох др Янка Сабадоша «Розваляни салаш» и «Перли шветовей поезиї»  хтори пририхтал за друкованє наш познати поета и писатель Михал Рамач. О кнїжки Сабадоша бешедовали єй пририхтовач Михал Рамач, Дюра Латяк, Саша Сабадош, Боґдан Виславски, Дюра Харди, Борис Варга, др Янко Рамач и Велимир Паплацко.
После длукшей павзи то була перша промоция руских виданьох после змирйованя корони.
На промоциї бул присутни и Борислав Сакач, предсидатель Националного совиту Руснацох и числена публика заинтересована за нашу прешлосц.
Др Янко Сабадош тоту кнїжку написал пейдзешатих рокох прешлого вику, а то аутобиоґрафски подиї хтори ше одноша на його фамелию. Досц було слова и о тим же прецо Янко Сабадош бул длуго у нємилосци партийних валалских лидерох. Но заш лєм и попри того, вон спада до шора вершинских югославянских интелектуалцох. Материял хтори написани зоз ґрафитним клайбасом, пренайдзени после шмерци Янка Сабадоша, хтори векшину живота преведол и робел у Беоґрадзе.
После його шмерци професорка др Людмила Попович зоз напряму українистики Филологийного факултета беоґрадского универзитета, хторому подаровани рукописи, кнїжки и часописи, чиї власнїк бул Янко Сабадош, прешлїдзела по свойому колегови др Янкови Рамачови, Михалови Рамачови хтори їх препатрел и пририхтал за друк.
Вецей кратки приповетки и два драми зоз повойнового живота у Руским Керестуре и околних местох, у каждодньовим живоце и одбераню маєтку маєтнєйшим селяном и Нємцом и Єврейом у сушедних местох описане у тим дїлу, а до нєдавно то була табу тема у нашей жеми.
И попри чешкого живота хтори го знашол др Янко Сабадош закончел Правни факултет, маґистровал и докторовал на факултету Политичних наукох у Беоґрадзе, а ментор му бул проф. др Милорад Печуйлич.
Шицки роботи хтори написал одноша ше на прешлосц Руснацох и було би добре кед би були обявени хоч тераз у чаше после шмерци др Янка Сабадоша.
Автор кнїжки «Розваляни салаш» бул єден зоз сновательох Союзу Руснацох Українцох Сербиї.
За кнїжку «Перли шветовей поезиї» хтору за друк пририхтал Михал Рамач, а у ней ше находза поетски стихи от епа о Гилгамешу по поезию Мирослава Антича, вибор окончел тиж пририхтовач.
Обидва тоти кнїжки мож купиц при представительох «Руского слова» по наших местох, а у Новим Садзе у «Руским слове» и у киоску грекокатолїцкей церкви.
Орґанизаторе промоциї були Союз Руснацох Українцох Сербиї и Руске слово.

В. Паплацко


 

Великоднє привітання

Із найбільшим і найвеличнішим для всіх християн у світі днем – Христового Воскресіння – Громадська організація «Україна-2050» щиро вітає Ієрархів і духовенство Українських Церков, Президента, Голову Верховної Ради, Прем’єр-міністра та Збройні Сили України, медичних працівників та усіх, які святкують Великдень.

Вітаємо також усіх членів Почесної ради і Ради директорів Громадської організації «Україна‑2050» та її Виконавчого директора, волонтерів, жертводавців та  членів, а також всіх учасників нашої Постійної міжнародної місії медіа-моніторингу щодо дезінформації відносно України та української діаспори.

Воскресіння Ісуса Христа є святом величавої перемоги добра над злом, життя над смертю та світла над пітьмою. Нехай ця істина принесе всім надію на краще майбутнє, а особливо страждаючим в окупованих територіях на сході України та в Криму.

У цей Великодній час Громадська організація «Україна-2050» закликає всix прославляти Сина Божого та молитися за подолання пандемії коронавірусу, за мир у світі та за всіх, які тепер захищають територіальну цілісність України.

Христос Воскрес!  Воістину Воскрес!
Евген Чолій
Президент oї організації «Україна-2050»
Президент Світового Конґресу Українців (2008-2018 рр.)
www.ukraine-2050.org

Фото: Автор невідомий (приватна колекція Мирона Мончака)
Photo: Author unknown (private collection of Myron Monczak)


 


 

Дорогі колеги!

Найщиріші вітання зі світлим Святом Христового Воскресіння Вам, Вашим родинам та українським громадам Ваших країн – тим, які відзначають Великдень за новим стилем! Бажаю міцного здоров’я, радості, любові, злагоди в родинах та громадах. Божого благословення на всі Ваші справи.
З повагою,
Віра Коник,
Віцепрезидентка Світового Конгресу Українців у Східній Європі_
Голова Конгресу Українців Естонії

Тел./Viber/WhatsApp +372 5232275

TORONTO – NEW YORK – KYIV – BRUSSELS
Head Office: 145 Evans Avenue, Suite 207, Toronto, Ontario M8Z 5X8 Canada
E-mail: uwc@ukrainianworldcongress.org Website: www.ukrainianworldcongress.org


 

Умарла  Ярослава  Галик

Предсидателька  Шветовей  Федерациї  Українских  Лемковских  Обєднаньох  ( СФУЛО ) нєсподзивано  умарла  дня  25.  03.  2021.  року  од  пошлїдкох  наглей  и  чешкей  хороти , точнєйше  од  корона  вирусу.

Народзена  је  дня  6.  авґуста  1953.  року  у  месту  Тисмениця , Тисменицкого  реону  Ивано  Франковскей  обласци  України. Єй  фамелия  походзи  од  депортованих  Лемкох зоз  Польскей. Закончела  Биологийни  факултет  на  Медицинским  училищу  у  Чернївцох. Робела  як  медицинска  шестра , учителька  биологиї , туристични  водитель , як  лїкар-лаборант  итд. Кариєру  закончела як  директор  пансионату  на  медицинским  рехабилитацийним  центру "Креминци" Министерства  нукашнїх  дїлох  України.  Друковани  єй три  кнїжки  и  то  "Лемковина – край  наших  предкох", "Мала  українка  у  вельким  Паризу"  и "Шветло  моїх  очох".

За  предсидательку  СФУЛО-а  вибрана є  2017.  року  на  зашеданю  у  Львове. Истого  року,  у  октобру  мешацу, нащивела  як  госц  Союзу  Руснацох  Українцох,  и  Републику  Сербию. Теди  нащивела  редакцию  Радио  Нового  Саду, НВП "Руске  слово",  новосадску  грекокатолїцку  церкву  и  фестивал  "Днї  українскеј  култури" у  Индїї.

Остатнї  контакт  зоз  Союзом  Руснацох  Українцох  Сербијї  мала 20. фебруара  2021.  року , кеди  отримане  он-лайн  зешеданє  Президиюма  СФУЛО.

Ярослава  Галик  похована  27.  марта  2021.  року  у  Ясинї , у  месту  дзе  пребувала.

Богдан  Виславски

Вичная єй памят!

Відійшла у Вічність Ярослава Галик

Щирі співчуття родині!
Вічна пам'ять.
З повагою,
Мирослава Керик

Вічна слава пані Ярославі. Щирі співчуття усім, хто її знав.
Олена Коцева,
Болгарія

Вічная память !
Щира, віддана, безкомромісова людина – яка жила для Бога, України , та улюбленої Лемківщини!
Велика втрата! Cпівчуття родині та близьким

Cтефан Романів

Надсилаємо наші співчуття.
З повагою,
Секретаріат ЕКУ

European Congress of Ukrainians / Європейський Конґрес Українців:
Відійшла у Вічність Ярослава ГАЛИК.

...«Моя мета — відновити історичну правду про
найзахіднішу гілку українства» (ukurier.gov.ua).
Європейський Конгрес Українців, світове та європейське українство, висловлюють глибоке співчуття сім’ї та близьким пані Ярослави Галик, яка від 2017 року
очолювала Світову федерацію українських лемківських об'єднань. Пані Ярослава залишається в наших серцях.

 

Померла Ярослава Галик – голова Світової федерації українських лемківських об'єднань
25.03.2021 15:35

У четвер, 25 березня, на 67-му році життя від ускладнень після коронавірусної хвороби відійшла у вічність голова Світової федерації українських лемківських об'єднань Ярослава Галик.
Як передає Укрінформ, про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомила попередня очільниця СФУЛО Софія Федина.
«Зі скорботою повідомляю, що на 67 році життя від ускладнень після коронавірусу відійшла у засвіти голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань Ярослава Галик», – написала вона.
Ярослава Іванівна Галик народилася 6 серпня 1953 року в с.Терновиця Тисменицького району на Івано-Франківщині в родині депортованих українців-лемків.
Закінчила Івано-Франківське медичне училище та Чернівецький державний університет, біологічний факультет.
Працювала медичною сестрою Ворохтянського кістковотуберкульозного санаторію «Черемшина», вчителем біології та хімії Кремінцівської восьмирічної школи, екскурсоводом Ворохтянського бюро подорожей та екскурсій, лікарем-лаборантом, пізніше – директором пансіонату при медичному реабілітаційному центрі «Кремінці» МВС України.
Перебувала у трудовій еміграції в Росії (Тюмень – 1996) та Франції (Париж – 2000 – 2006).
Багато подорожувала країнами Європи й Близького Сходу. З 1971 року живе і працює на Гуцульщині (Ворохта, Татарів, Яремче). У 2009 році вийшла її книга «Лемківщина – край наших предків». У 2012 році побачила світ її книжка «Маленька українка у великому Парижі». У 2013 році вийшла з друку третя її книжка – «Світло очей моїх».
Фото: Ярослава Галик / Фейсбук

https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3215229-pomerla-aroslava-galik-golova-svitovoi-federacii-ukrainskih-lemkivskih-obednan.html

 

СВІТЛОЇ ПАМ’ЯТІ ЯРОСЛАВИ ГАЛИК

Світовий Конґрес Українців (СКУ) висловлює глибоку скорботу та співчуття у зв’язку з передчасним відходом у вічність від ускладнень коронавірусу св. пам’яті Ярослави Галик, відомої української діячки та Голови складової організації СКУ, Світової Федерації Українських Лемківських Організацій (СФУЛО).

Смерть св. пам’яті Ярослави Галик є непоправною втратою як для її родини, так і для всіх нас, в чиїй пам’яті покійна завжди залишиться як справжня українська патріотка, яка щиро і невтомно працювала на громадській ниві. Будучи Головою СФУЛО, яка народилася в родині депортованих лемків, вона всіляко сприяла згуртуванню розпорошеної по світу найзахіднішої гілки українства, була дуже добре ознайомлена та сприяла розбудові громадського життя лемків у всьому світі.

Ярослава Галик активно на різних рівнях відстоювала історичну справедливість та відновлення національної пам’яті автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини.

У цих та інших питаннях св. пам’яті Ярослава Галик тісно співпрацювала з СКУ, а також активно підтримувала його діяльність, оперативно відгукуючись на порушені актуальні справи. Наша мережа також пам’ятає Ярославу Галик як постійну активну учасницю конґресів та річних загальних зборів СКУ.

Провід і членство СКУ глибоко сумують у зв’язку з відходом у вічність св. пам’яті Ярослави Галик та моляться за упокій її душі.

Вічна їй пам’ять!

IN MEMORY OF YAROSLAVA HALYK

The Ukrainian World Congress (UWC) expresses its deep sorrow and sympathy for the premature passing of Yaroslava Halyk due to complications of coronavirus. Halyk was a well-known Ukrainian activist and Chair of UWC member organization, the World Federation of Ukrainian Lemko Associations (WFULA).

The passing of Yaroslava Halyk is an irreparable loss for her family and our community, in whose memory Halyk will always be remembered as a true Ukrainian patriot who worked earnestly and tirelessly for the common good. She was born into a family of deported Lemkos and contributed in every way possible to the unification of the world’s westernmost branch of Ukraine. As the Chair of WFULA, she was very well acquainted with and contributed to the development of Lemko public life internationally.

Halyk actively defended historical justice for and the restoration of the national memory of autochthonous Ukrainians from Lemkivshchyna, Nadsyannia, Kholmshchyna, Podlasie, Lyubachivshchyna, and Western Boykivshchyna at various levels.

In these and other matters, Halyk worked closely with the UWC and actively supported its activities, promptly responding to current issues. Our network also remembers Halyk as a regular participant in UWC Congresses and Annual General Meetings.

The leaders and members of the UWC are deeply saddened by the loss of Yaroslava Halyk and pray for the eternal rest of her soul.

Eternal Memory!


 

У Новом Саду oткривен споменик Тарасу Шевченку

Градоначелник Новог Сада Милош Вучевић и амбасадор Украјине у Србији Олександар Александрович открили су споменик истакнутом украјинском песнику и сликару Тарасу Шевченку у Алеји Мике Антића у Новом Саду.
Споменик је поклон пријатељског града Лавова, а дело је истакнутог украјинског вајара Володимира Цисарика.
 
- Ово је леп дан за Нови Сад који сада има још један споменик на културној мапи, а представља потврду словенског пријатељства. Захваљујем се грађанима и градоначелнику Лавова са којим Нови Сад има пријатељске односе од 1999. године. На иницијативу Украјинско-русинске заједнице, учинили смо све што је било потребно за постављање споменика. Намера је била да данас са нама буде и делегација Лавова, међутим због епидемилошких мера, то није било изводљиво. Споменик није случајно у Алеји Мике Антића, у непосредној близини универзитетског кампуса где је и катедра за украјински језик. Нови Сад ће иницирати  подизање споменика Вуку Караџићу у Лавову, а у том граду већ постоји улица са именом нашег великана. То ће бити још једна потврда добрих односа између наших народа, а у Новом Саду одавно једна улица носи назив по Тарасу Шевченку – истакао је градоначелник Вучевић.
 
Како је рекао амбасадор Олександар Александрович, споменик украјинском песнику и сликару постављен је захваљујући побратимским везама Новог Сада и Лавова, личним напорима градоначелника двају градова и подршци председника двеју држава. Он је прочитао личну поруку градоначелника Лавова Андријаса Довоха у којој се каже - Ми смо увек поштовали српске пријатеље и уверен сам да ће овај поклон подстаћи даљу сарадњу између наших градова. Драго нам је да ће споменик украјинском песнику постати симбол који на још један начин повезује наше грађане.
 
Амабасадор Александрович нагласио је да Тарас Шевченко има сличан значај за украјински народ као што за српски народ има Вук Караџић, те да су обојица били снажни борци за слободу и равноправност свих словенских народа. Он је додао да постоји 1384 споменика Тарасу Шевченку, од тога 128 их се налази у 42 земље широм света.
 
Откривању споменика присуствовали су представници гркокатоличке цркве, Националног савета украјинске националне мањине, Националног савета русинске националне мањине, Савеза Русина и Украјинаца и катедре украјинског језика Филозофског факултета у Новом Саду.

 

 

Прилог на Новосадској ТВ


 

САВЕЗ  РУСИНА  УКРАЈИНАЦА  СРБИЈЕ
21 000 – Нови  Сад
Ул. Јована  Суботића  8
Дана 01. 01.  2021.  године

ИЗВЕШТАЈ  О  РАДУ  ЗА  2020.  ГОДИНУ

 

                За  2020.  годину  сачињен  је  уходан и  редован  План  активности, сагласно  уобичајеним  активностима  из  претходног  периода. Збога  пандемије  корона  вируса , већина  активности  је  одложена  за  2021.  годину .

                Током  2020.  године  урађено  је  следеће :

 

  1. У  марту  месецу  примљена  је  делегација  Савеза  Русина  Украјинаца  Словачке  Републике , са  којом  је  договарана  будућа  сарадња. Делегација  је   присуствовала  фестивалу  "Ружова  захрадка" у  Новом  Саду , који  организује  РТВ  Нови  Сад , а  који  је  одржан  01. 03.  2020.  године.  Истовремено  посетили  су и  бал  Русина /Украјинаца  у  Врбасу.
  2. У марту  месецу , заједно  са  делегацијом  Савеза  Русина  Украјинаца  Словачке  Републике , био  је  и  фотограф  из  Прешова  Ладислав  Цупер , који  је  обишао  Вршачки  брег  и  Фрушку  гору , где  је  сачинио  низ  фотографија. Фотографије  ће  бити  приказане  у  Србији , када за то  буду   створене  могућности .
  3. Одржано  је  он-лајн заседање  СФУЛО ( Светска федерација украјинских  лемковских  удружења )  дана 25. јула 2020. године  . Том  приликом  је  информисано  о  он лајн-поздравима и  програмима  за  приказивање на  фестивалима  које  организује  СФУЛО.
  4. Он-лајн  програм  КУД "Тарас  Шевченко" из  Ђурђева  , са  поздравом  Савеза, приказан  је  на  фестивалу "Лемкивска  ватра" у  Пољској  ,. Фестивал  је  одржан  дана 17. јула  2020.  године.
  5. Он_ лајн  програм  КУД "Тарас  Шевченко" из  Ђурђева, са поздравом Савеза, приказан  је  на  фестивалу  "Дзвони  Лемкившчини", који  је  одржан у месту Монастириск у Украјини,  дана 1. августа 2020. године.
  6. Заједно  са  УКУД "Калина" из Инђије припремљен  је  он-лајн  програм  и  поздрав  поводом  Дана независности Украјине. Програм је приказан 23. aвгуста на свечаностима у више  градова  Украјине.
  7. Редовно  је  одржаван  сајт  Савеза  www.rusuk.org .
  8. Израђене су меморијалне табле  за о. Јована  Храниловића, за о. др. Романа Миза , за о. Емилијана  Буилу, за  учитеља Михајла Ковача и за  др. Јанка  Сабадоша.
  9. Одржана је он лајн научна конференција у Пољској, у граду Перемишљу, под називом "Украјинци  и  њихови  суседи кроз  векове". Конференција  је  одржана  дана  11. и  12. септембра 2020. године , на  којој  су  са  својим  радовима  учествовали  професор  Никола  Цап  и  новинар  Велимир  Паплацко.
  10. Делегација Савеза посетила је изложбу радова Тараса Шевченка у Новом Саду, која  је одржана од 01. до 06 децембра 2020. године. Изложбу  је  организовала  Амбасада  Украјине  у  Београду.
  11. Припремљено  је  издавање  књиге  др.  Јанка  Сабадоша  "Срушени  салаши"  (  Звалєни  салаши ) .
  12. Одржавани  су  редовни контакти са  Светским  Конгресом  Украјинаца  са  седиштем  у  Бриселу, са  Европским  Конгресом  Украјинаца  и  СФУЛО (Светска  федерација  украјинских  лемковских  организација) из  Лавова .
  13. Одржавани  су  редовни  контакти  са  Савезом  Русина Украјинаца  Словачке , са  Обједањом  Лемка  у  Пољској,  Товариством  Лемкившчина у Украјини, са организацијама  Лемка у Хрватској, САД , Канади,  те са  Удружењем  Гуцула  Украјине из  Ужгорода , итд.
  14. Одржавани  су  редовни  контакти  са  Националним  саветом  Русина  Србије , те  са  ансамблима  Русина  и  Украјинаца  у  Србији.
  15. Одржавани  су  редовни контакти  са ТВ  Нови  Сад , Радио  Нови  Сад , НИП ,, Руске  слово ,, итд.

 

ПРИЛИВ  СРЕДСТАВА :

  1. Национални  савет  Русина  - 60.000,00  динара
  2. Донација  породице  Сабадош  500,00  Еуро

 

УТРОШАК  СРЕДСТАВА :

  1. 15.000,00  динара – вођење  књиговодства
  2. 15.000,00  динара – одржавање  сајта
  3. 30.000,00  динара – набавка  пројектора
  4. 500,00  Еуро – трошкови  издавања  књиге  др. Јанка  Сабадоша
  5. 100  УСД – чланство  у  СКУ – средства  заостала  из  2019.  године
  6. 70,00  Еуро – учешће  на  он. лајн  конференцији  у  Пољској - средства  из  2019.  године

 

ПРЕДСЕДНИК  САВЕЗА :

Богдан  Виславски


 

 

 

Вам и Вашим найблїзшим жадаме здравя, радосци

и успиху у Новим 2021. року!


Союз Русинох Українцох Сербиї

 

Нам повинчовали:

Дорогі друзі,
світова українська родино!

https://youtu.be/ljCawKCBrX4

Щиро вітаю вас з прийдешнім величним святом Різдва Христового!

Різдвяні свята – це час подяки, час надії та єднання.

Як світове українство, ми маємо спільну мету і надію: підтримати міцну та процвітаючу, суверенну та неподільну українську державу, вільну від російської агресії.

Ми молимося за хоробрих захисників батьківщини, та задля встановлення миру на українській землі.

Я вдячний відданим волонтерам у наших громадах за їх щоденну працю для розбудови сильної української діаспори на довгі покоління. Дякую кожному українцю, кожній українській родині та кожному другу України! Де б ми не жили, гордімося, що ми є українцями.

Пандемія COVID-19 поставила безпрецедентні виклики перед українськими громадами у всьому світі, але дух нашого народу освітив ці темні часи. Незалежно від того, чи це було надання фінансової підтримки трудовим мігрантам чи допомога їм дістатись додому до своїх сімей, підбадьорення наших літніх членів громади, соціалізація і віртуальна підтримка чи дистанційні уроки для українських шкіл, - багато з вас виявили справжню безкорисливість, щедрість та співчуття. Це є найбільший подарунок до свят.

В ці світлі дні залишайтеся в безпеці, святкуйте з рідними, у колі тих, з ким мешкаєте, а також віртуально з іншими близькими людьми.

Будь ласка, пам’ятайте: наш єдиний добрий захист від цього страшного вірусу полягає у тому, аби не зустрічатися з людьми поза своїм колом, практикувати фізичне дистанціювання, залишатися вдома, якщо занедужали, носити маску, коли потрібно, і часто мити руки.

Від імені Світового Конґресу Українців та своєї родини, дружини Адріянни і дітей – Романа, Данила, Лариси і Олени, бажаю Вам миру, здоров’я, злагоди, радісного Різдва та щасливого Нового року.

Христос рождається! Славімо Його!

Павло Ґрод, Президент

Рада правління Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" щиро вітає українську родину із Різдвом Христовим та Новим 2021 роком!

Хай радість і добро несе тиха Ніч Свята,
Хай освітлює Вам шлях зірка золота,
А у небі зорепад справджує бажання!
Щастя Вам, Веселих Свят, миру і кохання!

Різдвяне вітання Голови Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань

Доро́га світо́ва украінска лемківска русиньска родино!

Вельмишановны Члены Президиі і Члены Контрольной Комісиі СФУЛО!
Високоповажний Провід Організациі Обороны Лемківщыны в Гамериці, Обєднаня Лемків в Канаді і в Польщи, Всеукраінского Товариства „Лемківщына”, Союзив Русинив Украінців Словациі і Сербиі, Украінской Громади в Республіці Хорвация!

Сердечно ви́там вшы́ткых Вас і Ва́шы роди́ны зо Сьвята́ми
Рожде́ства Христово́го, Новым роком а Богоявлі́ньом!
Мир Вам, люде, з Лемківщы́ны мы здалека приходи́ме,
Же ся І́сус нам наро́див, віст раді́сну приноси́ме.
Гнеска ку́пно з пастушками поклониме ся Дітині,
Дай нам, Боже, щесьця, здравя в лемківскій родині!
Хри́стос ся рожда́є! Славі́ме є́го!
Світова Федерація Українських Лемківських Об’єднань сердечно вітає українські лемківські русинські громади світу, Управи Суб’єктів Федерації та Фундацій Дослідження Лемківщини, всіх щирих і небайдужих людей, які трудяться задля збереження нашої культурної, духовної та історичної спадщини, з Різдвом Христовим і Новим 2021-им роком!
З нагоди Різдвяних свят СФУЛО надсилає найщиріші вітання Ієрархам Українських Церков, Проводу Світового Конґресу Українців, складовим організаціям СКУ, всій українській громаді в світі та в Україні!
У радісний день Рождества Ісуса єднаємося з усіма депортованими українцями з рідних земель у Закерзонні в 1944-1951 роках та з їхніми родинами і засилаємо теплі поздоровлення й найкращі побажання!

Висловлюємо сердечну вдячність всім поважним особам і організаціям, які підтримували діяльність Федерації, а також сподіваємося на широку співпрацю з громадами та з людьми доброї волі, які готові сприяти її роботі.

Щире лемківське «Боже заплат!» кожній небайдужій людині в Україні і в світі, яка посіяла свою зернинку добра і праці задля захисту, популяризації та розвитку самобутньої культури й історії Лемківщини.

2020 рік став для СФУЛО роком складних випробувань в умовах карантинних обмежень, як і для всього світу. Проте завдяки новаторським підходам та сучасним методам комунікації вдалося провести чимало суспільно-культурних заходів. В режимі онлайн відбулися лемківські ватри в Ждині (Польща), в Монастирську (Україна), на Оселі в Канаді. Проведено віртуальні круглі стіли, відео зустрічі, відео вітання ювілярів, засідання через зум- і скайпзв’язок тощо. Низку візитів голови СФУЛО (Польща, США, Канада) вдалося здійснити в докарантинний період.

Завдяки активній позиції СФУЛО та широкій міжнародній підтримці зокрема, Світового Конґресу Українців, українських організацій Сполучених Штатів Америки і Канади  законопроект №2038 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки» було розглянуто і підтримано Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, а також включено до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України. 17-18 грудня законопроект було внесено до поточного порядку денного ВРУ, проте так і не розглянуто. Тому напружена робота в цьому напрямку триває, і ми не втрачаємо світлої надії на те, що у цій боротьбі правда переможе.

З щирою вірою і радісним хвилюванням, приступаючи до святої вечері на Велию, благаймо Новонародженого Ісуса, щоб він своєю всеосяжною любов’ю, своїм безмежним милосердям визволив світ від підступної недуги, а українську землю – від виснажливої війни. Згадаймо всіх Героїв, які полягли за Україну, та просім Божої опіки для наших воїнів-охоронців.

А як запалиме свічку до вечері на святу Велию, станеме до щырой молитвы, то єм певна, же каждий лемко спімне своіх прадідив, лемківскій звичай, лемківску коляду, духом полетит до милых Бескидыв, до ридной Лемковины, і тота сьвята памят поєднат нас вшыткых, розметаных сьвітами.

А Вефлеємска зьві́зда і ангели з неба най зві́щают в ка́ждий лемківскій хыжи о Рождестві Сына Божо́го! І най Риствяне Ісусикове благословіня зыйде на нашы родины, на далеку Лемківщыну, на соборну Украіну, і най нам дарує щесьця і здравя, миліст і радіст, мир і статок!

Веселих Різдвяних свят і щасливого Нового року-2021!

ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

З повагою
Ярослава Галик,
Голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань

 


 



Get free Dreamweaver templates and extensions at JustDreamweaver.com