Фоно запис зоз сновательней схадзки Союзу

часц 1
часц 2
часц 3
часц 4

 

АКТУАЛНЕ:

ЗБИРКА ПРЕВЕДЕНИХ, ДО САДА НЕОБЈАВЉЕНИХ ДОКУМЕНАТА И ТЕКСТОВА ИЗ ИСТОРИЈЕ УКРАЈИНЕ

Номерні знаки I LOVE LEMKOS чи 27 Лемківська ватра у Канаді

Вісник СФУЛО

Прилоги наших членох и сотруднїкох

На здогадованє

Линки/Вязи

Світова Федерація українських лемківських об’єднань


 

Zjednoczenie Łemków
Об’єднання лемків


Організація Оборони Лемківщини в Америці (ООЛ)


Об'єднання Лемків Канади (ОЛК)


 

lemko.org
Walter Maksimovich


 

Kанадське Oб’єднання Українців Kолишньої Юґославії (KOУKЮ)




ВЛАДИМИР ХРОМИШ,
здогадованє

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комеморативни сход пошвецени Симови Сакачовому

Соботу, 17.  новембра 2018. року у Студию М Радио Нового Саду, отрима ше комеморативни сход на чесц умартого дипломованого правнїка Симеона Сакача, дакедишнього главного редактора Рускей редакциї Радио Нового  Саду, снователя Союзу Руснацох и Українцох Сербиї, дакедишнього предсидателя Союзу и почесного доживотного предсидателя Союзу, котри умар 5. новембра того року.

Комеморативни сход почина на 18,00 годзин


 

Святочносц з нагоди Дня писменосци и мацеринского язика

Истого дня 17. новембра 2018. року у Студию М Радио Нового Саду отрима ше святочносц з нагоди Дня писменосци и мацеринского язика.

У програми участвую студенти Филолоґийного факултету у Београдзе, Одсек українского язика, хор „Гармония“ з Нового Саду, дзивоцка шпивацка ґрупа РКПД Нови Сад и солисткиня  Ана  Симунович .

Орґанизатор святочносци Амбасада України у  Београдзе и Союз Руснацох Українцох Сербиї.

Святочносц  почина  на  19,00 годзин

Поволанка Амбасади України:

Поштована украјинска и русинска заједница

Амбасада Украјине у Београду има част да вас позове на манифестацију поводом Дана украјинског језика и писмености, који ми организујемо у сарадњи са Савезом русина украјинаца Србије 17. Новембра 2018. године са почетком у 19.00 сати у просторијама Студио М, РТВ, адреса -  Игњата Павласа, 3, Нови Сад. Манифестација ће трајати до 20.30.
У програму манифестације имаћете прилику да видите изложбу, посвећену украјинском језику, да заједно са нама испробате своје снаге у Свеукрајинском диктату, да слушате концерт у извођењу хора „Хармонија“, Ане Римар, Петра Закамарка. Деца и одрасли ће имати могућност да решавају различите кратке загонетке и пазле о украјинском језику и писмености, а на крају догађаја смо приредили за вас лепе поклоне и коктел.
Видимо се у суботу на Дану украјинског језика!


 

Концерт гуцулского ансамбла з Рахова у Дюрдьове у Жабелю

Пияток, 9. новембра 2018. року у  Дюрдьове госцує Гуцулски  ансамбл  з  места Рахова , Закарпатска  обласц  України.
Програма  почина на  19,00  годзин у просторийох КУД  „Тарас  Шевченко“.

Слїдующого дня, 10. новембра , Гуцулски ансамбл виступи у Жаблю, вєдно з хором „Пасторала“. Програма  почина  на  19,00  годзин  у  просторийох  Основней  школи  „Милош  Црнянски.“ Програма  пошвецена 100  рочнїци отримованя  скупштини приєднаня  Войводини Кральовини Сербох , Горватох  и  Словенцох ( Югославиї )  и  Сербиї.


 

In memoriam
СИМЕОН САКАЧ (1929-2018)

 

Пондзелок, 5. новембра того року у Новим Садзе, после длугей и чежкей хороти, по наполнєних 89 рокох живота, умар Симеон Сакач, новосадски адвокат и визначни руско-українски културни дїяч.

Бул  єден з найактивнєйших членох Инициятивней ґрупи за снованє Союзу Русинох и Українцох Югославиї у половки шейдзешатих рокох прешлого вику. Вон тиж так вельо допомогнул у закладаньох за обновйованє рускей ґимназиї у Руским Керестуре, та у пририхтованю сновательних документох Аматерского руского театра „Дядя“, а вельо допомогнул и коло снованя Дружтва за українски язик, литературу и кулгтуру Войводини. Бул и член Дружтва за руски язик, литературу и културу од самого початку його иснованя.

Симеон Сакач ше народзел 6. новембра 1929. року у Дюрдьове. Там закончел и першу класи основней школи, а вец ше його родичи преселєли до Нового Саду, та там закончел дальше школованє.

После ошлєбодзеня наших крайох спод окупатора 1945. року уписал ше до Учительскей школи у Сомборе и по конєц школского 1946. року закончел два класи. Под час школского розпусту 1946. року участвовал на будованю желєзнїцкей драги Брчко-Бановичи, а вец школованє предлужел на Желєзнїцким техникуме перше у Беоґрадзе, потим у Суботици и Пули. После законченя школи 1948. року такой достал службу у Новим Садзе на длужносци одправнїка гайзибанох.

После одслуженя войска врацел ше знова на службу одправнїка гайзибанох у Новим Садзе. Нєодлуга постал помоцнїк шефа станїци и инспектора за путнїцки транспорт аж по конєц 1955. року. Вец єден рок роби у Желєзнїцким транспортним подприємстве Нови Сад на рижних длужносцох, а од половки 1963. року на роботох маєтково-правней защитии заступал ЖТП Нови Сад пред рядовима и привреднима судами у спорох зоз обласци роботних одношеньох, транспортней чкоди и ин.

У медзичаше Симеон позарядово закончел студиї на Правним факултету у Беоґрадзе, дзе дипломовал у октобру 1964. Правосудни испит положел 25. юния 1969. року.  Потим 1975/76 року ше уписал и на треци ступень студийох (гражданско-правни напрям) и положел два семестри.

Од 1958. року знова активно роби у Културно-просвитним дружтве „Максим Горки”, алє тераз як предсидатель Дружтва. Як познате, у 1955. року утаргнути бешедни емисиї на руским язику на Радио Новим Садзе, без даякого оправданого обгрунтованя. Як предсидатель КПД „М. Горки” Симеон Сакач вєдно зоз секретаром Дружтва учительом Михайлом Ковачом писмено и усно вимагали обнавянє спомнутих емисийох на руским язику. У вязи з тим вимаганьом пририхтал обсяжни материял под насловом „Ришованє актуалних дружтвено-политичних проблемох Русинох у АПВ”, у котрим облапел проблем зменшованя числа школох на руским язику и кадрох, о розвою руского литературного язика и друкованю литературних творох, як и о врацаню бешедних емисийох на руским язику прейґ Радио Нового Саду. Тот текст подписали, попри Симеона Сакача, и Дюра Грубеня, Микола М. Кочиш, Янко Сабадош, Дюра Сопка и Мирослав Стрибер и 22. октобра 1965. року го придали до Покраїнского комитету СКС за Войводину у Новим Садзе. Покраїнски комитет розпатрал тот материял и после того ишлїдзело обнавянє видаваня нашого часопису „Шветлосц”, гоч на тото нє достата децидна согласносц того политичного орґана. Тиж так, интензивовани и активносци коло врацаня бешедних емисийох на руским язику на Радио Новим Садзе. И попри значного процивеня руководительох у Радио Новим Садзе, у 1966. року на спомнути радио габи врацени и бешедни емисиї на руским язику и кадрово обновена Редакция информативней програми на руским язику.

За першого одвичательного редактора у обновеней редакциї информативней програми на руским язику 1966. року меновани праве Симеон Сакач. На тей длужносци остал аж по 1973. рок.

И праве у периодзе кед бул одвичательни редактор Рускей редакциї Радио Нового Саду Симеон Сакач ше значно активує у културним живоце рускей и українскей националней заєднїци. Мал активну учасц у закладаньох за  обновйованє рускей ґимназиї у Руским Керестуре 1969. року, вец активно участвує у пририхтованю сновательних документох и Сновательней схадзки Аматерского руского театра „Дядя”, дзе є вибрани и за першого предсидателя 1971. року.

Ище у половки 1967. року писмено вимагал же би ше на Филозофским факултету у Новим Садзе отворело курс руского и українского язика, а концом истого року вєдно з другима робел на пририхтованю писаного материялу на тему „Проблеми културного розвою югославянских Русинох-Українцох”, а концом 1968. року, под час явней розправи о Нарису уставного закона АП Войводини, глєдал же най ше до того закона упише и українска националносц.

Зоз тим нє вичерпана анґажованосц Симеона Сакача у дружтвеним и културним живоце Руснацох и Українцох. Уж  у 1968. року активно  є уключени до пририхтованьох за снованє Союзу Русинох и Українцох Горватскей, вєдно з Владом Костелником.

У 1973. року, после седем рокох препровадзених у радио-новинарстве, Симеон Сакач почина професийно робиц як адвокат у Темеринє по 1976. рок, а потим як совитнїк у Суду здруженей роботи Войводини по конєц септембра 1987. року, кед ше наполнєло 40 роки його роботного стажу и пошол до заслуженей старосней пензиї. Алє, зоз тим нє престала и його професийна анґажованосц. И далєй предлужує робиц як адвокат, перше у Новим Садзе, а од початку 1994. по октобер 1994. року у Жаблю. Рок познєйшє, у половки октобра 1995. року, поставени є за судского толмача за руски и українски язик.

У периодзе адвокатури и далєй роби на планє култури. Окреме 1987, 1988 и 1989. року, вєдно зоз др Янком Сабадошом, Владимиром Хромишом и ище дзепоєднима рускима и українскима интелектуалцами интензивно роби на пририхтованю снованя, а вец як член Инициятивней ґрупи на снованю Союзу Руснацох и Українцох Югославиї, котри основани 12. мая 1990. року у Новим Садзе. На Сновательней схадзки припадла му чесц отвориц ю, привитац госцох и шицких присутних и пречитац информацию од дїялносци яка предходзела снованю Союзу Руснацох и Українцох Югославиї. У роботней часци Сновательней схадзки вибрани є до Кандидацийней комисиї, а потим и за секретара Союзу и на тей длужносци остал полни 14 роки, а вец  є 2004. року вибрани за предсидателя и тоту функцию окончує полни штири роки, т.є. аж по юний 2008. року, кед є на рочней виберанковей схадзки вибрани за почесного доживотного предсидателя Союзу Руснацох Українцох Сербиї. Значне ту спомнуц же у медзичаше вельо помогнул коло снованя Дружтва за українски язик, литературу и културу Войводини и бул перши його секретар. У 1992. року, вєдно зоз о. Романом Мизом и Иваном Терлюком, теди предсидательом Дружтва, писмено вимагали уводзенє емисийох на українским язику на Радио Новим Садзе. Тота инициятива на покраїнским уровню прилапена и на початку новембра истого року при Рускей редакциї Радио Нового Саду оформена Редакция за українски язик на чолє зоз о. Романом Мизом як редактором. Од того часу ше почало емитовац и єдногодзинову емисию на українским язику под назву „Українські обрії”(„Українски горизонти), а од 1999. року и дньово информативни емисиї. Обидва тоти емисиї ше емитує и нєшка.

Барз значну улогу Симеон Сакач од самого снованя Союзу та аж по нєшка ма на планє школованя руско-українских кадрох на академским уровню у України. Вон прейґ одвитуюцей догварки Союзу зоз одвитуюцима институциями  України обезпечел школованє коло 80 студентох рускей и українскей националносци на українских факултетох у Львове, Києве, Тернополю, Ивано-Франкивску, Ужгородзе и Чернївцох. Найвекша часц студентох ше опредзелєла на студиї рижних конарох уметносци, алє и на таки як технїка, дипломатия, история, язик, журналистика, медицина, информатика, педаґоґия, архитектура и ин. Дзепоєдни з нїх там закончели и маґистратуру, а дзепоєдни там одбранєли и свойо докторски дисертациї.

Нє мож заобисц анї Сакачову публицистичну и прекладательну дїялносц од 1966. та аж по нєшкайши днї. У Библиоґрафиї Руснацох у Югославиї  (часц ІІ, Нови Сад, 1990) зазначени 9 його одреднїци (у тим  чишлє  и два преклади з мадярского язика). Тоти одреднїци обявени у „Литературним слове”, „Шветлосци”, Народним календаре, „Новей думки”, алє то нє шицко цо Симеон Сакач зробел у тей обласци. Вон у форми фельтона у „Руским слове” у 17 предлуженьох обявел моноґрафию Културно-уметнїцкого дружтва „Максим Горки” з Нового Саду, Хронїку Союзу Руснацох и Українцох Югославиї у гласнїку „Глас Союзу Руснацох и Українцох” и вецей други написи и преклади з мадярского и українского, обявени у нашей периодики и електронских медийох. У своєй приватней архиви чува велї значни документи зоз историї и културного живота Руснацох и Українцох, котри дзечнє дава на увид науковим виглєдовачом.

У Новим Садзе, 6. новембра 2018. року                               Дю. Латяк


У Новим Садзе отримане преповаданє «Йован Хранилович – чловек зєдинєня»

У Музею Войводини, стреду вечар, 31. октобра, професор на Филозофским факултету др. Владимир Барович отримал преподаванє о о. Йованови Храниловичови (1855-1924), хтори бул медзи иншим и парох у наших местох Коцуре, Руским Керестуре и Новим Садзе.

О. Йован Хранилович док бул новосадски грекокатолїцки парох здобул барз вельки угляд медзи новосадску интелигенцию, а нє лєм Руснацами. Попри того же бул душпастир, вон бул и новинар, публициста, поета, хуманиста, а основал и Здруженє новинарох Нового Саду. Цали свой живот пошвецел помаганю старим и худобним новинаром, без огляду на националну припадносц, язик на хторим писали и вирски и политични опредзелєня, хторим ремесло було лєм новинарство. Кед слово о заробкох новинарох вони вше були мали, цо Хранилович добре знал бо и вон єдол новинарски хлєб. Помагал им кельо могол цали свой живот.
Вон такой по уходзе сербского войска до Нового Саду 1918. року потримал приключенє Войводини, Славониї и Баранї Сербиї, без огляду же ше нє знало цо ше далєй будзе случовац. Мал чесц предшедовац Велькей народней скупштини 25. новембра 1918. року на котрей принєшена одлука о присоєдинєню Войводини гу Сербиї, до составу новоствореней держави Кральовини Сербох, Горватох и Словенцох, а на хторей медзи другима представителями жительох Войводини бул присутни и 21 Руснак зоз рижних местох у котрих вони жили.

Попри шицкого спомнутого Йован Хранилович мал и вельку позитивну улогу у формованю Руского Народного Просвитного Друштва 1919. року у Новим Садзе, чийо формованє значело препород при Руснацох кед у питаню просвитни и културни живот. Нє робел на добро лєм Руснацом, алє и цалей друштвеней заєднїци у хторей жил. Жил барз скромно и вше помагал другим, гварел медзи иншим др. Владимир Барович у своїм преподаваню.

Преподаванє провадзене зоз проекцию фотографийох зоз живота Йована Храниловича и його рукописох як и особох його приятельох хтори жили у чаше кед и вон.

Преподаванє провадзели вецей як двацец особи, а даєдни зоз нїх професорови поставли и даскельо питаня вязани за живот и роботу Йована Храниловича на хтори им вон и одвитовал. Вецей од половки присутних були Руснаци хтори и з тей нагоди указали чесц свойому парохови-чловекови зєдинєня.

В. Паплацко


 

Овим извештавамо све заинтересоване  да ће се одржати јавна емисија поводом 70 година од оснивања Радио Новог Сада и 50 година објављивања текстова о музици.

Том приликом ће бити презентована и књига етно-музиколога ДУШАНА МИХАЛЕКА „МУЗИКА И РЕЧ“. У књизи је обухваћено и стваралаштво учитеља Михајла Врабеља.

Јавна емисија ће се одржати у Студију М Радио Новог Сада, дана 27. октобра 2018. године (субота) са почетком у 12,00 часова.

Улаз је слободан.

 

 

Хор «Гармония» успишно прешлого викенду наступел у Републики Словацкей

Члени новосадского Хору грекокатолїцкей церкви св. апостолох Петра и Павла и Руского културного центру внєдзелю госцовали на 28. Фестивалу духовней писнї у Снїни, у Восточней Словацкей.

Внєдзелю предполадньом, Хор шпивал Службу Божу у новей грекокатолїцкей церкви у Снїни, а Фестивал духовней писнї у Доме култури почал на 14 годзин. Того року на Фестивалу, попри двох домашнїх хорох и єдней шпивацкей групи зоз Словацкей, наступели и два хори зоз України, єден зоз Ужгороду, а други зоз Стрию и хор «Гармония» зоз Сербиї. На Фестивалу презентоване восточне церковне шпиванє, а наш Хор медзи иншим одшпивал «Отче наш», «Тебе поєм» и други духовни композициї Стевана Мокраньца, Димитрия Бортнянского и других авторох. Окремне припознанє за свойо длугорочне сотруднїцтво зоз рижнима институциями зоз Чехословацкей и Словацкей достал член хору «Гармония» Дюра Латяк од Союзу Русинох-Українцох Словацкей за свой 85. родзени дзень. Виступ Хору провадзени и випровадзени зоз моцним аплаузом. Того року у Доме култури Фестивал провадзело менше число публики як скорейших рокох. Причини за тото єст вецей и рижни су.

Пополадню скорей початку Фестивала у Доме култури, городоначалнїк Снинї Штефан Миловчик у Каштелю династиї Другет, приял делегациї учаснїкох на Фестивалу як и делегациї партнерских организацийох Союзу Русинох-Українцох Словацкей, и подзековал им на тогорочним участвованю.

Всоботу пополадню «Гармония» виступела у месце Хостовице, у грекокатолїцкей церкви на здогадованє Васильови Худїкови, хтори пред пейцома роками умар у Дюрдьове.

По законченю Фествала, внєдзелю вечаром члени хора «Гармония» нащивели православни храм Вознесеня Господнього у валалє Осадне нєдалєко од Снїни дзе видзели крипту под спомнутим храмом дзе ше находза остатки вецей як 1.300 погинутих воякох, рижних войскох хтори ту страцели свойо животи у Першей шветовей войни.

До того госцованя Хору пришло дзекуюци Союзу Руснацох Українцох Сербиї и його длугорочного партнерства зоз Союзом Русинох-Українцох зоз Републики Словацкей. На фестивалу зоз Хором була и делегация Союзу Руснацох Українцох Сербиї на чолє зоз Велимиром Паплацком, а у хторей були и проф. Микола М. Цап и його супруга Весна Рагаї Цап, хтори зоз домашнїма водзели розгварки о дальшим сотруднїцтве и можлївим госцованю наших шпивачох на Фестивалу «Маковицка струна» хтори ше отрима у Бардейове концом новембра.

В. Паплацко


 

Фестивал „Гомин  Лемкивщини“

 Уж традицийни IV фестивал Лемкох/Русинох  ,,Гомин Лемкивщини“ отрима ше  дня 25. и 26. авґуста у месту Зимна вода при Львове, у України. Фестивал орґанизує Всеукраїнске Дружтво „Лемкивщина“ з Львова , вєдно зЛьвовску обласну орґанизацию. Обчекує ше  же на истим Фестивалу буду присутни велї представителє державней и духовней власци, як  и  велї госци зоз иножемства.
У програми фестивалу вежню учасц велї ансамбли з України, як и инострани групи з Словацкей, Польскей  и Сербиї. Зоз  Сербиї наступя солисти  Ана Римар-Симунович з  Нового Саду , Петро Закамарок з  Индії, як и гумористкиня Лїля  Колбас з Дюрдьова. Будзе присутна и делегация Союзу Руснацох Українцох Сербиї.

Обчекує ше же програму буду провадзиц вецей тисячи нащивительох.

Боґдан  Виславски


 

Коцурски аматере наступя на „Дзвонох Лемкивщини”

автор ядю 31. юлий 2018

КОЦУР – На 19. всеукраїнским фестивалу лемковскей култури „Дзвони Лемкивщини”, котри будзе отримани 4. и 5. авґуста у Монастириску у України, наступя и аматере КУД „Жатва” з Коцура.

На соботу Фестивал почнє з дефилеом, а у културней програми котра будзе тирвац од 14 до 23,30 годзин наступя и аматере „Жатви” – фолклорна ґрупа и соло шпиваче.

На нєдзелю, 5. авґуста на 10 годзин будзе Служба Божа, а потим, од 12-18 годзин будзе концертна програма у хторей тиж наступя и коцурски аматере, а очекує ше наступ и познатого Хора „Верйовки”.
Фестивал ше отримує з помоцу Министерства култури України, Тернопольскей обласней державней администрациї, Тернопольскей обласней ради и Всеукраїнского товариства „Лемкивщина”.

(Рутенпрес)


 

Лемковска ватра Ждиня

36. Лемковска ватра отримана у Ждинї од 20. по 22. юлий 2018. року

36. Лемковска ватра отримана од 20. по 22. юлий того року у месточку Ждиня у южней Польскей у Малопольским войводстве. На тим фестивалу, хтори того року будзе мал вецей як 1 500 учаснїкох, наступело и Културно-просвитне дружтво „Карпати“ зоз Вербасу. Тото госцованє Вербащаном оможлївели Союз Руснацох Українцох Сербиї, Национални совит Руснацох и Општина Вербас.

За тоту нагоду до Польскей одпутовали члени „Карпатох“ – хор, оркестер и шпиваче. На драгу рушели пияток рано у вчасних годзинох.
Вербащанє уж нє першираз участвовали на тим фестивалу, а з тей нагоди вони на нїм виступели соботу на пополадньовим концерту зоз фолклорним ансамблом зоз Словацкей „Краснобродичанка“, шпивачку зоз Лосю Юлию Дошну, єдну зоз найпознатших шпивачкох народней лемковскей музики у Польскей. На истим концерту наступел и ансамбл писнї и танцу зоз Якубянох зоз Словацкей Републики. Тиж так, наступели и „Бетяре“, фолклорни квинтет зоз Мукачева зоз України. Ґу нїм ше приключели и свиднїцки „Гелиґонкаре“, хлопски шпивацки колектив зоз Свиднїку зоз Словацкей, зоз хторим руководзи длугорочни културни дияч Янко Чизмар.

Скорей того соботу предполадньом на фестивалу одслужени парастос на здогадованє жертвом акциї „Висла“, од хторей ше того року наполнюю 70 роки.

После того фестивал урядово отворени а шицких госцох привитал предсидатель Здруженя Лемкох зоз Горлицох пан Штефан Клапик.
Други наступ „Карпати“ мали внєдзелю пополадню од пол другей, на концерту под назву „Бодай ше когут забановал, кед ме рано пребудзел...“ Ґу уж спомнутим колективом хтори зоз „Карпатами“ наступели соботу, приключели ше и репрезентативни ансамбл Здруженя Лемкох зоз Польскей „Семерацка ружа“, як и „Бавнїца“, дзецински ансамбл народного танцу зоз места Жимна Вода при Львове у України. На концерту виступели и театрална ґрупа зоз Ряшова при Прешове зоз Словацкей Републики, а представу за тоту нагоду пририхтала и режирала Лина Гватьова, длугорочна глумица професийного театру зоз Чернївцох у України, хтора тераз як пензионерка жиє и роби у Словацкей Републики.

На концу додайме же на 36. Фестивалу лемковскей култури отримани и числени вистави, округли столи, промоциї книжкох и други манифестациї, а пияток тот фестивал почал зоз дзецинским фестивалом „Ватрочка“. Пияток вечар отримани вечарши концерт за младих под назву „Заграйце гудаци, на полни смик, а я вам заплачем- кед предам конїка...“. На тим концерту наступели „Оркестер Св. Миколая“ фолклорни ансамбл, зоз Лублину зоз Польскей, „Стропковянє“ вокално инструментални ансамбл зоз Стропкова зоз Словацкей Републики. Павлина Хмара зоз своїм огньовим шоууом, „Бурян“ фолклорни ансамбл зоз Горлицох у Польскей, „Надия“ фолклорни рок ансамбл зоз Лешна Горишнього зоз Польскей. Концерт тирвал до ранших годзинох з оглядом же у кампу на фестивалу було вельо младих медзи хторима и дзешецеро млади Руснаци хтори сполнєли критериюми Роботного цела за младеж Националного совиту Руснацох.

Пияток вечар отримана промоция кнїжки „З очми вигнатих“ автора Александра Маслея зоз Горлицох а тематика кнїжки виганянє Лемкох у операциї „Висла“ зоз матичних територийох найвецей зоз долїни нафти од Кракова по Львов.

Под час фестивалу, пияток и всоботу, отримана схадзка зашеданє СФЛО-а, шветовей организациї Лемкох, Руснацох и Українцох зоз хтору предсидовала панї Ярослава Галик, а на хторей були присутни и активно участвовали у роботи представителє зоз України, Словацкей, Сербиї, Америки и Канади и домашней Польскей. На зашеданю нє були присутни лєм представителє зоз Горватскей. Найвецей ше бешедовало о проблемох хтори исную медзи представителями нашого народу у спомнутих жемох.

Всоботу зоз зашеданьом руководзел Богдан Виславски, а шицки зоз присутних понукли ришеня як висц зоз терашнїх условийох и робиц лєпше и успишнєйше. Єдно зоз заключеньох було же би зме лєпше робели шицки, мушиме ше лєпше познац и вецей сотрудзвац медзи собу, през рижни форми и у рижних обласцох.

На фестивалу направени и нови контакти медзи учашнїками зоз рижних жемох. Як резултат такей єдней догварки будзе и госцованє коцурского КУД-а „Жатва“ на тогорочним фестивалу „Дзвони Лемковини“ хтори ше отрима початком августа у месце Монастириско у Тернопольскей обласци у України.

Фестивал ше закончел внєдзелю вечаром зоз концертом под назву „Уж сом ше оженєл, будзем свою мац, и уж вас дзивчата нє будзем любовац“. Додайме гу тому же на тим концерту виступели „Роса“ младежски вокални ансамбл зоз Устя Руского зоз Польскей, „Дивоцвит“ женски вокални трио зоз Жимней Води зоз України, Патрик и Майка Шуркалово вокални дует зоз Бехерова зоз Словацкей, „Стебничанка“ вокални ансамбл зоз Стебнїку зоз Словацкей, як и „Кечера“ ансамб писнї и танцу зоз Якубянох зоз Словацкей.

После того урядово загашени пламень 36. Лемковскей ватри у Ждинї.
Зоз госцованьом на тогорочней „Ватри“ вербаски аматере задовольни прето же їм нащиви таким фестивалом, а слово о найвекшим фестивалу Лемкох, Руснацох и Українцох у Европскей Униї, даваю нови порив за дальшу роботу.

И того року на фестивалу у Ждинї було вецей як 10000 нащивительох.
Того року, на фестивалу виступели ансамбли зоз домашнєй Польскей, як и госци зоз України, Словацкей и Сербиї.

В. Паплацко

Засідання Президії СФУЛО в Ждині
Шановні члени Президії!

Надсилаю Вам для засідання Президії СФУЛО в Ждині, яке відбудеться в п’ятницю, 20.07.2018 р. о 17.00, наступні матеріали:
1. Звіт про роботу СФУЛО у І півріччі 2018 року.
2. Результати Конкурсу СФУЛО на кращу відзнаку" 75 років початку депортації".
3. Проекти: 
- Звернення до Президента України про відзначення 75-х роковин початку депортацій;
- Указу Президента "Про заходи до 75-х роковин...".

До попереднього порядку денного прошу додати такі питання:
- Про відновлення членства СФУЛО в СКУ;
- Про відповідь ФДЛ в Канаді щодо їхнього членства в СФУЛО (за рішеннями Конгресу).

Також повідомляю,що на засідання Президії СФУЛО запрошено народного депутата України Антонищака А. Ф., який представить проект Постанови ВР "Про відзначення на державному рівні 75-х роковин депортації".

Керівництво Хорватії не буде присутнє на засіданні Президії СФУЛО.

Також повідомляю, що заборгованість по членських внесках за період з 25.08.2017р. по 18.07.2018р. становить:
Україна, ВУТЛ: Тернопільська обл. - 1060 грн.
             Закарпатська обл.- 1030 грн.
СРУСР, Словаччина - 150 дол. США

З повагою
Ярослава Галик, голова СФУЛО
Перепрошую, уточнення: запрошене керівництво Української Громади Республіки Хорватія не буде присутнє на засіданні.


Закарпатска Лемковска ватра

            Дня 15. юлия того року у валалє Ворочово, при  Перечину, Закарпатска обласц України, отрима  ше  традицийни Осми  фестивал „Лемковска  ватра“. Фестивал орґанизує Закарпатска областна рада здруженя „Лемкивщина“. Фестивал почне на 10 годзин рано зоз службу Божу у хлопским манастире у валалє Ворочово. На 13 годзин буду положени венци погинулим вояком  Карпатскей України, а на 14 годзин ше отрима пригодна програма.

            На фестивалу виступя и вецей иножемни ґрупи , медзи нїма и ґрупа з Републики Сербиї. З нашого боку виступя хумористи Здруженя женох „Олория“ з Дюрдьова, як и соло шпивак Петро Закамарок з Индії. Одход на фестивал орґанизовал Союз Руснацох Українцох Сербиї з помоцу Националного совиту Руснацох.

 Боґдан  Виславски


Нащива заменїка министра вонкашнїх дїлох України

Дня 5. и 6. юния  того року  у  Републики Сербиї  бул  у нащиви заменік  министра  вонкашнїх  дїлох  України  Василь  Боднар.Вон  ше  стретнул  з   державним  секретаром  вонкашнїх  дїлох  Сербиї Неманьом  Станковичом , з  котрим  розпатрал  ситуацию  коло  медзисобного  сотруднїцтва и  комуникациї  коло  координованя  , дзе  постоя  взаємни  интереси , а  у  обласци  медзинародней  политики.

            Медзи  иньшим , вон  нащивел  скупштину  Републики  Сербиї , дзе  ше  стретнул  з  посланєцу  Олену  Папуга , а  тиж  так  нащивел  и  Београдски  универзитет  дзе  ше  стретнул  зоз  студентами  котри  виучую  українски  язик  и  з  їх  професорку  др. Людмилу  Попович.

            Дня  6. юния  у  амбасади  України  у  Београду  пан  Боднар  ше  стретнул  з  представителями  дияспори , меди  котрима  були  предсидателє  русинского  и  українского  националного  совиту  Славко  Рац  и  Михал  Кржачек , предсидатель  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї  Богдан  Виславски , предсидателє  даскелїх  културно-уметнїцких  друштвох , новинаре итд.

            Представителє  дияспори  указали  на  проблеми  котри  маю  при  витвореню  своїх  активносцох , як  цо  то  проблеми  з  просториями  дзе  робя , проблемами  коло  финансованя, як  цо  то  финансованє  отходох  ансамблох до  України  або  других  державох  дзе  ше  отримую манифестациї украјинскей/русинскей  дияспори. Исто  так  винєшени  проблеми  и  коло  приєму  госцох ( ансамблох , групох  итд ) з  України , статусу  школярох  з  України  у  керестурскей  гимназиї , школованя  студентох  у  України  итд.
Пан  Боднар  поинформовал  присутних  о  акциї  Кабинету  Министрох  України , при чим  наглашел  же  вони  за  период  од  2018. до  2020.  року  видвоєли  средства  за  донациї  здруженьом ,  ансамблом , фестивалом , церковним  оргснизацийом  итд , з  котрима  сцу  помогнуц  и  звекшац  обсяг  и  квалитет  дїялносци  истих.Поинформовал  присутних  же    пре  координацију  з  дияспору  єст  потреби  формовац  окремне  министерство  у  України.

            З  огладом  же  єдна  часц  проєктох  за  донациї  дияспори будзе  исц  прейг  Союзу  Руснацох Українцох  Сербиї , то  будземе  информовац  явносц  о  прилїву  средствох  и  способу  їх  хаснованя. За  тераз , средства  прешлидзени  за  фестивал ,, Коцурска  жатва ,, , як  и  за  суфинансованє  емисийох  на  ТВ  Войводини   коло  виучованя  українского  язика.


Богдан  Виславски


 

 

Савез Русина Украјинаца Србије
Союз Руснацох Українцох Сербиї
Союз Русинів Українцив Сербії


ПОЗИВНИЦА – ПОВОЛАНКА – ЗАПРОШЕННЯ

            Овим вас позивамо на украјински (русински) Гастрофест, који ће бити одржан дана 26. маја 2018. године са почетком у 18.00 часова  на Тргу Слободе у Новом Саду.

            Наступиће и  КУД  „Калина“ из Инђије и солисткиња Ана Римар из  Новог  Сада.

            Организатири  Гастрофеста  су :

  • Град Нови Сад
  • Амбасада Украјине у Београду
  • Савез Русина Украјинаца Србије

 


Отримани Фестивал  Гуцулох

            У месце Ясиня, обласц України, од 3. до 6. мая 2018. року, отримани III Медзинародни фестивал „Гуцулска  родина 2018“. .Фестивал отримани у прекрасним амбиєнту Карпатох, спод гори Говерлї, и нєдалеко  од  познатого  жимского ски центру Буковель. Организатор фестивалу Гражданска организация „Гуцул и Компания“ з Ужгороду. На фестивалу участвовали коло 60 ґрупи, углавним з України, як и три групи з  Билорусиї. Фестивал бул подзелєни на театралну, вокалну, акробатску и фолклорну часц.

            На фестивалу були  присутни и представителє рижних  гражданских организацийох з Сербиї, Словацкей, Румуниї и  Мадярскей. У  жирию було вецей познатих народних уметнїкох, як цо то Володимир Смотритель, Леся Горова, Микола Свидюк итд. У фолклорним жирию, медзи иншима, бул и Богдан Виславски з  Сербиї.

            Фестивал официйно и  над Ясину 3.  мая, одкаль прекрасни попатрунок на Говерлю и Петрос, котри ище були под шнїгом .Там отримана святочна програма и  привитанє госцох з боку организаторох и  вирских представнїкох. Шлидуюцого  дня  члени  жирия препатрали програму и виберали кандидатох за участвованє на  Ґала  концерту . Дня 5. мая, шицки учашнїки обишли  локални музей и стару древену церкву , а потим були госци на туристичней бази Буковель, дзе ше превожели з ски лифтом до самого  верху тей гори.

            Ґала концерт отимани дня 6. мая коло рики Чарна Тиса з початком на 15  годзин. Медзи иншима, там наступели и познати уметнїки, шпивак Иван Попович и  виолиниста Олег Кульчицки. Приказана широка програма, а  найвецей импресионирали ориґинални гуцулски облєчива и инструменти. На концу програми, потписана Догварка о медзисобним сотруднїцтве  медзи  Гражданску  организацию ,, „Гуцул и  компания“ и Союзом Руснацох Українцох Сербиї. Источашнє достате понукнуце з  боку Союзу уметнїкох України, прейґ їх заступнїка Ивана Поповича, же би ше и з нїма потписала  Догварка о сотруднїцтве.

            У Догварки о сотруднїцтве з организацю „Гуцул и компания“, предвидзене сотруднїцтво у обласци култури, науки, медзисобне информованє о  акцийох и  черанка програмох културно-уметнїцких и  других дружтвох. З боку Гражданскей организациї „Гуцул и компания“, Догварку потписал предсидатель Василь Клочуряк, а з боку Союзу Богдан  Виславски. З представителями ансамблох присутних  на фестивалу, догваряло ше о можлївим сотруднїцтве и черанки  програмох.

Б.  Виславски


 

Запрошиня
на стрічу молодих Лемків з цілого світа

Запрошиня кєруєме до лемківских організций і середовищ, як тіж 
до поодиноких осіб, яким небайдужа інтеграція молодих Лемків розсіяних по цілим світі.


Просиме - підтвердте Вашу участь в стрічи на адресу lemkoforum@gmail.com 
Кед виникнут даяки сумніви або звідання - просиме пиште до нас!


Члени Головной Управи
Анна Баняс
Григорій Суханич

 

Плян стрічи:

  1. Четвер 19.07.2018 – Вартяне Поле в Ждини
  • г. 12.00 – Запізнавча стріча. Привитаня учасників.
  •  г. 12.30 – 16.00 – Екскурсія шляхом церковной архітектури:

- Церков Покрови Пресвятой Богородици в Ждини
- Церков Рождества св. Йоана в Гладишові
- Церков св. Параскевії в Новиці
- Братство „Сарепта”
- Мазярска Загорода в Лоси

  • П’ятниця 20.07.2018 – год. 11.00 – 13.00 – Лемківска Хижа на ватряним поли
  • Презентація учасників стрічи:

-  одкаль сте, яки сут ваши коріня?
- яку роботу робите в ваших організаціях?
- яки сут успіхи, але тіж проблеми в ваших організаціях?

  • Дискусія допоможе нам випрацювати модель співпраці, як тіж запустити форми анімації і активізуваня молодих.
    • Субота/Неділя– 21/22.07.2018 -  береме участ в програмі ‘Ватри’
    • Літургії: грекокатолицка і православна
    • Літерацке шатро
    • Лемко-тропи
    • Спартакіада
    • Майстерня
    • Інтеграційни стрічи

     

    Микола ШАНТА: ГОРНЇЦА – МИТ ВОЙВОДЯНСКИХ РУСНАЦОХ

    Кед ше добре упозна историю Закарпатя, вец ше баржей розуми причини за пресельованє наших предкох до мирнєйших крайох дзе ше менєй воює за цудзих панох и дзе ше лєгчейше жиє. ...( далєй)

     


    Интервю Юстини ДОБУШ -

    Юліан ТАМАШ: “Історію вам писали вороги”

    Юліан Тамаш – один із найвидатніших інтелектуалів русинської діаспори в Сербії, зрештою, не тільки діаспори, а й українства в цілому. Академік Національної академії наук України, а також Воєводинської академії наук і мистецтв у місті Новий Сад (Сербія), почесний доктор Ужгородського національного університету. Викладав і провадив наукову діяльність в університетах та наукових колах Ужгорода, Пряшева, Львова, Тернополя, Києва, Торонто, Урбан-Шампейна, Трира, Белґрада, Загреба, Філадельфії, Нью-Йорка і Тарту. Крім того, написав 50 книжок, серед яких збірки поезій, романи, есеї та наукові праці щодо питань слов'янських літератур, реґіональних і малих традицій у світі. ....( далєй)


    Шановні Голови організацій у мережі СКУ,

    Щиро вітаю Вас і Ваші родини з  надзвичайним днем Воскресіння Христового та бажаю Вам міцного здоров’я, багато щастя, великої радості та всего якнайкращого.

    Молюся з Вами щоб Україна знову зазнала мир і процвітала як цілком незалежна, територіально цілісна, українська, європейська, демократична і заможна держава.

    Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

    Евген Чолій
    Президент Світового Конґресу Українців

     

    З нагоди великого Свята Воскресіння Христового
    посилаємо сердечні вітання і найщиріші побажання
    міцного здоров’я, гарного настрою, миру, любові та наснаги

    ВЕСЕЛИХ  і РАДІСНИХ  СВЯТ !

         Христос воскрес!                                                                 Воістину воскрес!

     Працівники Головного офісу Світового Конґресу Українців

     

    Євген Чолий нащивел Сербию 5. и 6. марца

    Пондзелок вечар, 5. марца, у рамикох нащиви Сербиї, як госц Влади Сербиї, после розгваркох зоз министром Расимом Ляїчом и дзепоєднима державнима секретарами вецей министерствох у Беоґрадзе, предсидатель Шветового Конгресу Українцох Євген Чолий нащивел Нови Сад и стретнул ше зоз представнїками дияспори у Войводини.

    Скорей стретнуца у Новим Садзе предсидатель СКУ розпатрал Нови Сад, бул присутни на Служби Божей у греко-католїцкей церкви св. апостолох Петра и Павла и на концу ше стретнул зоз представителями українцох и руснацох зоз цалей Войводини.

    У просторийох св. оца Миколая позберали ше коло штерацец представнїки руских и українских институцийох на чолє з владиком кир Георгийом Джуджаром. Зоз госцом з Канади була и перши секретар Амбасади України у Сербиї Наталия Маркевич.

    Циль нащиви було презентованє актуалних українських питаньох, почитованє людских и меншинских правох и моцнєнє сотруднїцтва Конгресу зоз руску и українську дияспору у Сербиї, Войводини, о чим пан Чолий медзи иншим гварел.
    -Шветови Конґрес Українцох найзначнєйша и найвисша институция за дияспору України. Вон помага у ришованю велїх питаньох представительом українскей дияспори у жемох у котрих вона нашла свойо нове отечество. Медзи найзначнєйшима питанями котри визначени у розгварки у Новим Садзе похопел сом же то статус єдиней рускей Ґимназиї у Сербиї у Руским Керестуре и приход школярох зоз України школовац ше у нєй. Други приоритет то одход школярох и студентох, ваших дзецох на школованє до України, а слово углавном о високим образованю. Наздавам ше же пошвидко ришиме обидва тоти проблеми зоз заєднїцкима моцами, гварел Євген Чолий на новосадским сходзе.

    Євген Чолий нащивел Сербию як представнїк Центру Шветового Конґресу Українцох зоз Бриселу же би видзел на котрим уровню ше находза людски и меншински права у Сербиї, з оглядом же у цеку розгварки о поглавйох зоз тей обласци на драги Сербиї до Европскей Униї.
    В.Паплацко


    Голові Союзу русинів українців Сербії

    Пану Богдану Віславському

    Шановний пане Віславський,

     

    Від імені Посольства України в Республіці Сербія висловлюю вам свою повагу і маю честь поінформувати про результати зустрічей пана Євгена Чолія з сербськими високопосадовцями, у тому числі в частині забезпечення прав української громади в Сербії.
    В рамках зустрічей Є.Чолій доносив три ключові теми:
    - сучасна ситуація в Україні – сербських високопосадовців закликав до зайняття більш активної позиції на підтримку України, навіть з урахуванням традиційно тісних відносин Сербії і РФ;
    - реформи в Україні – доведено інформацію про те, що Україна не зважаючи на все розвивається, здійснює реформи і є привабливою для іноземних інвесторів;
    - інтереси діаспори – в ході кожної зустрічі висувались питання, що стосуються української та русинської громади в Сербії та потребують вирішення.

    1. Проблема помилок в сербських підручниках у контексті висвітлення інформації про Україну
    Зазначене питання піднімалось в Міністерстві освіти РС та Канцелярії з питань прав людини і національних меншин.
    Міністерство освіти зазначило, що з технічних причин не відреагувало на лист Посольства щодо таких помилок, але попросило надіслати його повторно. Також, наразі Міністерство не може відкликати підручники з помилками, оскільки немає чим їх замінити, а нові підручники будуть видаватись по конкурсу через 2 роки і Міністерство пообіцяло проконтролювати, щоб до них такі помилки не ввійшли, а старі підручники були вилучені. Також державний секретар Міністерства освіти пообіцяла дати вказівку вчителям середніх шкіл та гімназій вже зараз при вивченні відповідної теми з помилкою наголошувати учням про наявність такої помилки.
    Канцелярія з питань національних меншин наголосила, що працює виключно з національними радами і що саме національна рада української меншини має письмово повідомити їм про наявність такої проблеми.

    2. Питання організації поїздок вчителів української мови, хореографів, журналістів тощо в Україну для проходження курсів з вивчення української мови і культури, та навпаки.
    Міністерство освіти наголосило, що в рамках Плану дій з питань національних меншин в переговорах Сербії з ЄС передбачено додаткові кошти на організацію так званих «курсів підвищення кваліфікації» викладачів національних меншин, за яким національна меншина в своїй школі може організувати такі курси і запросити за кошти бюджету викладачів з України.

    3. Питання збільшення кількості радіо і телепередач українською мовою на РТВ
    Піднімалось в Канцелярії з питань національних меншин, де було повідомлено, що відповідно до Плану дій з питань національних меншин виділено на 2018 рік додаткові кошти на програми збільшення медіа присутності мовами національних меншин, однак для цього редакція мовою національної меншини має надіслати запит з обґрунтуванням потреби збільшення своєї медіа присутності на адресу Канцелярії.

    4. Питання встановлення пам’ятника Т.Шевченку в м.Новий Сад
    Піднімалось в розмові з Н.Чанаком, який порекомендував передати всю інформацію по питанню його колезі О.Папузі і пообіцяв свою особисту підтримку цьому проекту.
    Канцелярія з питань національних меншин наголосила на необхідності письмового листа від Національної ради з цього питання.

    5. Питання обміну учнями русинської гімназії зі школами з України
    Піднімалось в Міністерстві освіти РС та Канцелярії з питань прав людини і національних меншин.
    Міністерство освіти обіцяло переглянути підписану між Україною і Сербією Угоду про співпрацю в сфері освіти та визначити, в чому полягає проблема з організацією такого обміну учнями, але закликала і Національну раду русинської меншини повторно надіслати запит.

    Сподіваємось і на вашу допомогу і сприяння у вирішенні зазначених питань, зокрема шляхом надсилання відповідних листів на адресу сербських інституцій.

    З повагою,
    Посол                                                     /підпис/                        О.Александрович

     

    Скайп зашеданє президиї СФУЛО

                Дня 24. фебруара 2018. року на 15,00 годзин, отримане зашеданє президиї СФУЛО (Шветова федерация українских Лемковских обєднаньох), котрого зволала предсидателька Ярослава Галик. По першираз, зашеданє отримане прейґ скайпу. На зашеданю вжали учасц дзевец од петнац членох президиї. У тот час, члени президиї були у вецей розличних часових зонох, так же у України було 16,00 годзин, а у  ЗАД 9,00 годзин.

                На початку зашеданя, з минутом цихосци, одате почитованє умартому др Ивану Гвозди, першому предсидательови СФУЛО. После того предсидателька СФУЛО дала звит о дотерашнєй роботи, финансийни звит и план роботи за наиходзаци период. Предсидателє и представнїки субєктох СФУЛО винєсли звит о дїялносци у предходним периодзе. Догварене же би ше у септембру у Львове отримала наукова конференция у вязи з подїями на Лемковини 1944-1951. Року , а коло депортациї Лемкох. Розписани и конкурс за находзенє ґрафичней идеї – символу за хаснованє у друку и найкрасшу ґрафичну  идею – симболику за видаванє ювилейней монети , а шицко тото з нагоди депортациї з їх етнїчного подруча.

                У дальших розгваркох догварене же би ше организовли науково конференциї у вязи историї Русинох/Лемкох, и же би ше вєдно анґажовали при акцийох коло зопераня зявеньох сепаратизму на субетничних територийох дзе компактно жию Русини/Лемки/Українци. Догварене же ше идуце зашеданє президиї отрима у Ждинї, у Польскей, стредком мешаца юлия 2018. року, вєдно з отримованьом фестивала ,,Лемкивска ватра“. Пре лєпше медзисобне информованю наглашене же треба повязац сайти субєктох СФУЛО.

                Члени президиї указали вельке интересованє за литературу котра иснує у Сербиї у котрей ше обрабяю теми коло историї бачванско-сримских Русинох, етноґрафиї, записи писньох итд, як и медзисобне повязованє и медзисобни нащиви на фестивалох Русинох/Лемкох/Українцох у Сербиї, Словацкей, Польскей и України.

                З боку Союзу Руснацох Українцох Сербиї, на президиї вжали учасц Боґдан Виславски, предсидатель Союзу и Велимир Паплацко, заменїк предсидателя Союзу.

    Б. Виславски

     


     

    Наукови семинар у Ужгородзе, пошвецени 90 рочнїци народзеня професора Павла Чучки, 22. фебруара 2018. року.

    22 лютого 2018 виповнюється 90 років від дня народження відомого мовознавця Павла Чучки. Професор, доктор філологічних наук Світлана Пахомова анонсувала науковий семінар, присвячений пам’яті науковця.

     


     

     

     

    Щешлїви Крачунски и Новорочни швета! Шицко найкрасше у 2018. року!
    Союз Русинох Українцох Сербиї


     

    З Різдвом Христовим та Новим 2018 роком!

     

    Дорогі Члени Президії СФУЛО та Голови Суб’єктів Федерації!
    Дозвольте висловити Вам та Членам Ваших організацій сердечну вдячність за ту велику громадську працю, яку Ви щоденно здійснюєте задля лемківсько-русинської справи в усьому світі. І в Новому 2018 році бажаю нам всім ще більших успіхів та досягнень, єдності та взаєморозуміння, духовної наснаги та звершення нових ідей, а також родинного тепла й любові, добра і злагоди!

    Прийміть мої найщиріші вітання з Різдвом Христовим
    та Новим 2018-им Роком!

    Нехай Вифлеємська зірка осяє Ваші оселі
    й наповнить Ваші серця радістю та любов’ю,
    а Різдво Христове принесе Вам щастя,
    злагоду, спокій, достаток і мир Україні та всьому світові!

    Христос рождається! Славімо його!
    Веселих свят! Смачної куті! Дзвінкої коляди!

    З повагою
    Ярослава Галик,
    Голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань

     

    Вельмишановны Члены Президиі СФУЛО!
    Високоповажний Провід
    Об’єднаня Лемків в Канаді і в Польщи,
    Орґанізациі Обороны Лемківщыны в Гамериці,
    Всеукраінского Товариства „Лемківщына”,
    Союзив Русинив Украінців Словациі, Сербіі і Хорватиі!

    Серде́чно ви́там вшы́ткых Вас, Ва́шы роди́ны
    і вшыткых Членив Вашых організаций
    зо Сьвата́ми Рожде́ства Христово́го, Новым роком а Богоявлі́ньом!

    Най Вефлеємска зьві́зда а Риствя́ны дзвоны зві́стят в ка́ждий лемківскій хыжи о прихо́ді Сына Божо́го! І най новорожде́нний Ісусик зо́шле на́ Вас шче́сьця і здра́вя, до́бро і втіху, злаго́ду і мир в Украіні і в ці́лым сьвіті!
    Же́бы-сте бы́ли здра́вы і весе́лы, як в небі Анге́лы!

    Хри́стос ся рожда́є! Славі́ме є́го!

    А ми, братя-лемки,
    Будме Йому милі,
    Низкий поклін і молитву
    Несме Йму к офірі.

    Веселых Вам сьват

     


Get free Dreamweaver templates and extensions at JustDreamweaver.com