Фоно запис зоз сновательней схадзки Союзу

часц 1
часц 2
часц 3
часц 4

 

АКТУАЛНЕ:

ЗБИРКА ПРЕВЕДЕНИХ, ДО САДА НЕОБЈАВЉЕНИХ ДОКУМЕНАТА И ТЕКСТОВА ИЗ ИСТОРИЈЕ УКРАЈИНЕ

Номерні знаки I LOVE LEMKOS чи 27 Лемківська ватра у Канаді

Вісник СФУЛО

Прилоги наших членох и сотруднїкох

На здогадованє

Линки/Вязи

Світова Федерація українських лемківських об’єднань


 

Zjednoczenie Łemków
Об’єднання лемків


Організація Оборони Лемківщини в Америці (ООЛ)


Об'єднання Лемків Канади (ОЛК)


 

lemko.org
Walter Maksimovich


 

Kанадське Oб’єднання Українців Kолишньої Юґославії (KOУKЮ)




ВЛАДИМИР ХРОМИШ,
здогадованє

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОЗНАЧЕНИ 30 РОКИ ИСНОВАНЯ СОЮЗУ


Округли стол з нагоди 30-рочнїци од снованя Союзу Руснацох Українцох Сербиї и пригодна програма з тей нагоди отримани 11. септембра 2021. року у просторийох Руского културного центру у Новим Садзе.

Скорей снованя Союзу тедишнєй Югославиї, вельо роки пред тим уж бул основани Союз Русинох и Українцох Горватскей. На округлим столє о снованю Союзу, инициятивох и дружтвеним контексту хтори му предходзели, як и о найзначнєйших резултатох 30-рочней роботи бешедовали перши предсидатель Союзу, академик Юлиян Тамаш, и професор др Янко Рамач. О условийох и предлуженю традициї РНПД, чий нашлїднїк остал Союз бешедовал публициста Дюра Латяк. Микола М. Цап, редактор часописа „Шветлосц” бешедовал о сторочнїци виходзеня Руского календара. Актуални предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї Боґдан Виславски бешедовал о актуалней ситуациї у чаше кед вон його предсидатель.

Модератор округлого столу бул Велимир Паплацко, подпредсидатель Союзу.

Рочнїцу Союзу Руснацох Українцох Сербиї учаснїком сходу винчовали госци зоз русинско-українских орґанизацийох зоз жеми и иножемства, зоз Словацкей Михал Иванцо зоз Снїни, хтори у своєй бешеди визначел добре сотруднїцтво двох Союзох. Тиж так гварел же културни вязи медзи двома орґанизациями зоз часом постали вельо интензивнєйши як скорей. Януш Землински зоз Польскей тиж бешедовал о вязох медзи Обєднаньом Лемкох зоз Ґорлицох, алє и вше интезивнєйших вязох, окреме младих зоз тих орґанизацийох кед слово о културних збуваньох. Сход привитал и предсидатель КУД „Калина” зоз Индїї Петро Закамарок, хтори попри визначованя доброго сотруднїцтва зоз Союзом одшпивал и даскельо українски и сербски писнї.

Присутним на сходу ше обрацел и предсидатель КУД „Иван Сенюк” зоз Кули Филип Пронек, констатуюци же одношеня медзи двома орґанизациями по тераз були добри, а тото мож пожадац и за наступни период. Наздавам ше, гварел Пронек, же ше вони буду ище интезивнєйше розвивац. После бешеди одрецитовал стихи на українским язику за лєпше ютре. После бешедох присутним, наш познати поета Яким Чапко зоз Дюрдьова пречитал єдну писню зоз своєй найновшей кнїжки поезиї.

Попри спомнутих госцох були и Таня Иванцо и Йосип Маленкий зоз Снїни. Нащивителє мали нагоду опатриц часц вистави старих фотоґрафийох зоз живота Руснацох хтори у рамикох проєкту „Драги толеранциї Шайкашскей”, а хтору пририхтали жени зоз здруженя „Олория” зоз Дюрдьова на чолє зоз Леону Виславски.

После урядовей програми у РКЦ отримани коктел за учашнїкох и госцох.
Надпомнїме же Союз Руснацох Українцох Сербиї основани 12. мая 1990. року у Новим Садзе у Роботнїцким доме, теди под назву Союз Руснацох и Українцох Югославиї.
Означованє 30-рочнїци требало буц прешлого року, алє пре пандемию воно преложене за тот рок. Средства за означованє тей рочнїци дали Покраїнски секретарият за образованє, предписаня, управу и национални меншини – национални заєднїци, Национални совит Руснацох и Город Нови Сад.

После тей програми, госци зоз Словацкей, Польскей и Израїлу, 12. септембра мали интересантни вилєт на ладї по Дунаю у орґанизациї Союзу и госца зоз Израїлу Душана Михалека.

Госци зоз Польскей и Словацкей дзень потим нащивели Шид и Бикич Дол.

В. Паплацко

 

 

 

ПОЗИВНИЦА - ПОВОЛАНКА - ЗАПРОШЕННЯ

 

            Овим  Вас  позивама  на  свечаност  поводом 30.  годишњице оснивања  Савеза  Русина Украјинаца  Србије . Свечаност  ће  се  одржати  у  просторијама Русинског културног центра у Новом  Саду , улица  Јована  Суботића  8 , дана  11.  септембра 2021.  године  са  почетком  у  19.  часова.

            Том  приликом  одржаће  се  Округли  сто  у  вези  оснивања  Савеза . Предавање  ће  одржати  академик  Јулијан   Тамаш , др.  Јанко  Рамач , професор  Никола  Цап , новинар  Ђура  Лаћак  и  други.

            На  свечаности  ће  узети  учешће  и  КУД  "Калина" из  Инђије, песници  Јаким  Чапко , Марија  Сегеди  и  други.

            Присутне  ће  бити  делегације  из  Словачке , Пољске  и  Израела.

            Са  поштовањем !

                                                                         ПРЕДСЕДНИК  САВЕЗА :

дипл. правник  Богдан  Виславски


 

ОТРИМАНИ  "ДНЇ  ТОЛЕРАНЦИЇ  ШАЈКАШКЕЙ"

 

                У  организациї  Здруженя  женох  "Олория"  з  Дюрдоьва   10.  септембра  2021.  року  отримана  манифестация  "Днї толеранциї   Шайкашкей".  Здруженє  женох  основане  2010.  року , та  манифестация  организована  з  нагоди  дзешец  роки  иснованя. Програма  отримана  у  просторийох   Месней  заєднїци  у  Дюрдьове.

                Саме  Здруженє  мало  по  тераз  велї  акциї , орґанизовало  поставянє  вецей  драмских  представох , виставох  ручних роботох  женох , вистави  старих  фотоґрафийох итд.  Члени   Здруженая  виступали  и   на  лемковских  фестивалох  у  Перечину  и  Зимней  води  у  України , и  примало  иножемних  госцох  з  Польскей , Словацкей,  Израилу и  України.

                На  самей програми  участвовали  шпивацка  група  " Василис"  з  Дюрдьова,  з  даскелїма  сербскима  и  рускима  писнями . Поети  Яким  Чапко  и  Мария  Сеґеди  з  Дюрдьова   представели  свойо  твори  на  руским  язику, а  Верица  Варґа  зоз  Локу  рецитовала    даскельо  свойо  твори  на  сербским  язику. На  програми  бул  присутни  и  хор  "Пасторала" зоз  Жабелю , з  котрим  Здруженє  порядно  сотрудзує. Виступела  и  Лїла  Цвиянович – Колбас зоз  свою  гумористичну  програму  на  сербским  язику.

                Предсидателька  Здруженя  Леона  Виславски  виложела  стари  фотографиї  котри висликовани  од  1900.  по  1957.  рок, а  на  котрих  приказани  обичаї , каждодньови  живот  и  облєчива  у  Войводини.

                На  манифестациї  були  присутни  и  представителє  орґанизацийох  з  иножемства , и  то  зоз  Польскей , Словацкей и  Израилу. З  нїма  ше  догваряло  о  дальшим  сотруднїцтве.

                Отримованю  тей  манифестациї  помогнул Покраїнски  секретарият  за образованє  предписаная, управу  и  национални  меншини - заєднїци .

Леона  Виславски

 


У Новим Садзе означени Дзень нєзависносци України

НОВИ САД – Вовторок, 24. авґуста, у України преславени 30 роки нєзависносци тей жеми у новшим чаше. Того року означена 30. рочнїца независносци України.
Тот дзень означую гражданє України, як у тей жеми, так и у дияспори дзе вони жию. Того року Руснаци и Українци у Войводини означели тот дзень у догварки зоз Амбасаду України у Сербиї.
У акциї участвовало вельке число членох Союзу Руснацох Україцох Сербиї.
Так у Новим Садзе, 7. авґуста, коло новопоставеного памятника Тарасови Шевченкови, при новосадским универзитету, виведзени одредзени перформанс зоз українску заставу.
На подїї були присутни представнїки Амбасади України на чолє зоз амбасадором Александровичем, представителє городу Нового Саду, медзи хторима бул и писатель Александар Чотрич, представителє українскей и рускей заєднїци на чолє зоз предсидательом Наионалного совиту рускей националней меншини Бориславом Сакачом.
Були присутни и писателє и поетове, Михайло Рамач, Олена Планачак Сакач, Дюра Латяк и представитель Катедри за руски язик и литературу др Янко Рамач.
Кед слово о українскей заєднїци того дня були присутни предсидатель КУД-а "Иван Сенюк" зоз Кули, Филип Пронек и предсидатель КПД-а "Карпати" Славко Барановски, представителє дияспори и други гражданє.
То перша векша акция од часу кед того року наяр открити памятник познатому українскому поетови Тарасови Шевченкови, дарунок братского городу Нового Саду, Львова зоз України.
В.Паплацко


 

Активносци  Союзу  у  2021.  року

 

Пре  познату  епидемиолоґийну  ситуацию, уж  други  рок  активносц  Союзу , як  и  векшини  здруженьох  гражданох , ше  отримує  без  масовнєйших  сходзеньох , а  догварки  з  иножемнима  партнерами  ше  одвиваю  прейґ  "он-лайн" зашеданьох. Привити  и  привитна  програма  партнером , орґанизатором  фестивалох Лемкох/Русинох  того  року  послати  у видео форми . Привит  и  програма  зняти  у  КУД "Жатва" у  Коцуре , а  прешлїдзени  на  фестивали  до  Словацкей , Польскей  , України , Зєдинєних  Америцких  Державох  и  Канади. Презентациї  новодрукованих  кнїжкох  др Янка  Сабадоша "Розваляни  салаши"  и  Михала  Рамача "Перли  шветовей  поезиї"  Союз  орґанизовал  у  Новим  Садзе , а  вєдно  зоз  КУД  "Тарас  Шевченко" у  Дюрдьове.

После  паузи  од  трох  рокох ознова  будзе  друковани  билтен  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї  "Глас  Союзу" .  Предходне  число видане  дзекуюци  донациї  Кабинету  Министрох  України, а  пред  трома  роками. Видаванє  тогорочного  числа допомогли  Секретарият за културу , явне  информованє  и  одношеня  з  вирскима  заєднїцами  АП  Войводини  и  Кабинет  Министрох  України.

Покраїна  Войводина того року  видвоєла  и средства за  означованє  30.  рочнїци  снованя Союзу, а Национални совит Руснацох  средства за  дїялносц  Союзу. Кабинет  Министрох 
України будзе того року финансовац , прейґа Союзу, видаванє  кнїжкох академика  Юлияна  Тамаша  "Триски  великої  души" , Дюри  Латяка  "Национальне  видродження   Русинів  Бачки , Срему , Славонії  та  Руське   народне  просвітне  товариство"   , Михала  Рамача  "Перли  шветовей  поезиї" , як  и  видаванє  у  организациї  НВП "Руске  слово"  кнїжки  за  дзеци "Карусел".

Кабинет  Министрох  України  обезпечел , прейґ  Союзу , донациї  за  РТ Войводину  за  пририхтованє  викладаньох  українского  язика , як  и за  Радио  Индїю  за  емисию  "Українськи  хвилі" . З  истого  жридла  обезбечени  средства  за  отримованє сайту  Союзу www.rusuk.org   . Предходних  рокох  Кабинет  Министрох  обезпечовал  и  дотациї  за  нашо  фестивали ( Червена  ружа , Жатва  и  Най  ше  нє  забудзе ) , алє  за  тот  рок  то  виохабене   пре  епидемиолоґийну  ситуацию.

З  оглядом  же  ше напредок , пре  способ  финансованя  по  проєктох ,  нїгда  не  зна чи  ше  добию  средства  и  яка  свота , нє  мож  виробиц  нїяки  Рочни  финансийни  план  и  Рочни  план  роботи . Прето  ше  акциї  орґанизую теди  кед  ше  од  компетентних  институцийох  одобри  кажди  поєдинєчни  проєкт,  а  у  обсягу  добитих  средствох . Иста  така  ситуация  и  у  наших  ансамблох , здруженьох  и  других  орґанизацийох.  За  потїху , достати  донациї  за  2021.  рок  досц  векши  як  цо  то  було  у  предходних  часох , а  то  будзе  вплївовац  и  на  звекшанє  активносцох  Союзу  у  тим  року.

Предсидатель  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї

Боґдан  Виславски


 

Промоция кнїжкох у Дюрдьове

У реновираней Рускей школи у Дюрдьове всоботу 10. юлия орґанизована промоция двох кнїжкох хтори за друк пририхтал Михал Рамач.
Слово о кнїжкох др Янка Сабадоша «Розваляни салаш» и кнїжки о вибору пририхтовача «Перли шветовей поезиї».
Промоцию орґанизовали КУД «Тарас Шевченко» и Союз Руснацох Українцох Сербиї.
Модератор з тей нагоди бул Яким Чапко, познати дюрдьовски руски писатель и поета. Микола Шанта хтори бешедовал перше о кнїжки «Перли шветовей поезиї» за хтору гварел же є права лакотка и препоручує ю читац пред спаньом. Кнїжка хтора доприноши доброму расположеню у периодзе од Епа о Ґилґамешу по боемску поезию Мирослава Антича. О идеї за творенє такей кнїжки хтора би требала найвецей хасновац штредньошколцом и студентом, Михал Рамач гварел же остатнїх рокох вельо прекладал, медзи иншим и Библию, твори зоз язикох хтори зна. Вон з тей нагоди одрецитовал и вецей стихи хтори ше находза у тей кнїжки. Корона вирус найзаслужнєйши за виданє тей кнїжки, кед зме практично вецей як єден рок жили у рижних файтох карантину.
О другей кнїжки «Розваляни салаш» бешедовли Михал Рамач пририхтовач кнїжки, Боґдан Виславски, предсидатель Союзу, Микола Шанта, Велимир Паплацко, Миронь Сабадош, Мирко Чакан и други.
Векшина учаснїкох у дискусиї визначели же тераз окреме интересантни период у тей обласци, од кеди ше случує реституция, а хтора донєдавна була табу тема.
Мож опчековац ище вецей виданя на тоту тему у наступним периодзе прето же Руснацом досй того одберане, кед у питаню нерухомосци и капитал, а тераз ше им то з часци враца.
У наступним периодзе мож обпчековац промоцию Сабадошовей кнїжки у Руским Керестуре и Беоґрадзе.
В. Паплацко


 

САВЕЗ РУСИНА  УКРАЈИНАЦА  СРБИЈЕ
СОЮЗ  РУСНАЦОХ  УКРАЇНЦОХ  СЕРБИЇ
СОЮЗ  РУСИНІВ  УКРАЇНЦІВ  СЕРБІЇ
НОВИ  САД

 

ПОВОЛАНКА - ЗАПРОШЕННЯ

Поволуєме Вас на презентацию кнїжкох
Др ЯНКА  САБАДОША  "ЗВАЛЄНИ  САЛАШИ"  и
МИХАЙЛА  РАМАЧА  "ПЕРЛИ  ШВЕТОВЕЙ  ЛИТЕРАТУРИ"
Презентация будзе у просторийох РКПЦ Нови Сад, Улїчка Йована Суботича 8, 26.06.2021. на 19 годзин

ПОЗИВНИЦА

Позивамо  Вас  на  презентацију  књига  
Др ЈАНКА САБАДОША "СРУШЕНИ САЛАШИ" и
МИХАЈЛА РАМАЧА "БИСЕРИ СВЕТСКЕ КЊИЖЕВНОСТИ"
Презентација ће бити одржана у РКПЦ Нови Сад , улица Јована Суботића 8, дана 26. 06. 2021. године са почетком у 19.00 часова.

Промоция кнїжкох у РКЦ-у у Новим Садзе


В соботу, 26. юния того року у Руским културним центре у Новим Садзе отримана промоция кнїжкох др Янка Сабадоша «Розваляни салаш» и «Перли шветовей поезиї»  хтори пририхтал за друкованє наш познати поета и писатель Михал Рамач. О кнїжки Сабадоша бешедовали єй пририхтовач Михал Рамач, Дюра Латяк, Саша Сабадош, Боґдан Виславски, Дюра Харди, Борис Варга, др Янко Рамач и Велимир Паплацко.
После длукшей павзи то була перша промоция руских виданьох после змирйованя корони.
На промоциї бул присутни и Борислав Сакач, предсидатель Националного совиту Руснацох и числена публика заинтересована за нашу прешлосц.
Др Янко Сабадош тоту кнїжку написал пейдзешатих рокох прешлого вику, а то аутобиоґрафски подиї хтори ше одноша на його фамелию. Досц було слова и о тим же прецо Янко Сабадош бул длуго у нємилосци партийних валалских лидерох. Но заш лєм и попри того, вон спада до шора вершинских югославянских интелектуалцох. Материял хтори написани зоз ґрафитним клайбасом, пренайдзени после шмерци Янка Сабадоша, хтори векшину живота преведол и робел у Беоґрадзе.
После його шмерци професорка др Людмила Попович зоз напряму українистики Филологийного факултета беоґрадского универзитета, хторому подаровани рукописи, кнїжки и часописи, чиї власнїк бул Янко Сабадош, прешлїдзела по свойому колегови др Янкови Рамачови, Михалови Рамачови хтори їх препатрел и пририхтал за друк.
Вецей кратки приповетки и два драми зоз повойнового живота у Руским Керестуре и околних местох, у каждодньовим живоце и одбераню маєтку маєтнєйшим селяном и Нємцом и Єврейом у сушедних местох описане у тим дїлу, а до нєдавно то була табу тема у нашей жеми.
И попри чешкого живота хтори го знашол др Янко Сабадош закончел Правни факултет, маґистровал и докторовал на факултету Политичних наукох у Беоґрадзе, а ментор му бул проф. др Милорад Печуйлич.
Шицки роботи хтори написал одноша ше на прешлосц Руснацох и було би добре кед би були обявени хоч тераз у чаше после шмерци др Янка Сабадоша.
Автор кнїжки «Розваляни салаш» бул єден зоз сновательох Союзу Руснацох Українцох Сербиї.
За кнїжку «Перли шветовей поезиї» хтору за друк пририхтал Михал Рамач, а у ней ше находза поетски стихи от епа о Гилгамешу по поезию Мирослава Антича, вибор окончел тиж пририхтовач.
Обидва тоти кнїжки мож купиц при представительох «Руского слова» по наших местох, а у Новим Садзе у «Руским слове» и у киоску грекокатолїцкей церкви.
Орґанизаторе промоциї були Союз Руснацох Українцох Сербиї и Руске слово.

В. Паплацко


 

Великоднє привітання

Із найбільшим і найвеличнішим для всіх християн у світі днем – Христового Воскресіння – Громадська організація «Україна-2050» щиро вітає Ієрархів і духовенство Українських Церков, Президента, Голову Верховної Ради, Прем’єр-міністра та Збройні Сили України, медичних працівників та усіх, які святкують Великдень.

Вітаємо також усіх членів Почесної ради і Ради директорів Громадської організації «Україна‑2050» та її Виконавчого директора, волонтерів, жертводавців та  членів, а також всіх учасників нашої Постійної міжнародної місії медіа-моніторингу щодо дезінформації відносно України та української діаспори.

Воскресіння Ісуса Христа є святом величавої перемоги добра над злом, життя над смертю та світла над пітьмою. Нехай ця істина принесе всім надію на краще майбутнє, а особливо страждаючим в окупованих територіях на сході України та в Криму.

У цей Великодній час Громадська організація «Україна-2050» закликає всix прославляти Сина Божого та молитися за подолання пандемії коронавірусу, за мир у світі та за всіх, які тепер захищають територіальну цілісність України.

Христос Воскрес!  Воістину Воскрес!
Евген Чолій
Президент oї організації «Україна-2050»
Президент Світового Конґресу Українців (2008-2018 рр.)
www.ukraine-2050.org

Фото: Автор невідомий (приватна колекція Мирона Мончака)
Photo: Author unknown (private collection of Myron Monczak)


 


 

Дорогі колеги!

Найщиріші вітання зі світлим Святом Христового Воскресіння Вам, Вашим родинам та українським громадам Ваших країн – тим, які відзначають Великдень за новим стилем! Бажаю міцного здоров’я, радості, любові, злагоди в родинах та громадах. Божого благословення на всі Ваші справи.
З повагою,
Віра Коник,
Віцепрезидентка Світового Конгресу Українців у Східній Європі_
Голова Конгресу Українців Естонії

Тел./Viber/WhatsApp +372 5232275

TORONTO – NEW YORK – KYIV – BRUSSELS
Head Office: 145 Evans Avenue, Suite 207, Toronto, Ontario M8Z 5X8 Canada
E-mail: uwc@ukrainianworldcongress.org Website: www.ukrainianworldcongress.org


 

Умарла  Ярослава  Галик

Предсидателька  Шветовей  Федерациї  Українских  Лемковских  Обєднаньох  ( СФУЛО ) нєсподзивано  умарла  дня  25.  03.  2021.  року  од  пошлїдкох  наглей  и  чешкей  хороти , точнєйше  од  корона  вирусу.

Народзена  је  дня  6.  авґуста  1953.  року  у  месту  Тисмениця , Тисменицкого  реону  Ивано  Франковскей  обласци  України. Єй  фамелия  походзи  од  депортованих  Лемкох зоз  Польскей. Закончела  Биологийни  факултет  на  Медицинским  училищу  у  Чернївцох. Робела  як  медицинска  шестра , учителька  биологиї , туристични  водитель , як  лїкар-лаборант  итд. Кариєру  закончела як  директор  пансионату  на  медицинским  рехабилитацийним  центру "Креминци" Министерства  нукашнїх  дїлох  України.  Друковани  єй три  кнїжки  и  то  "Лемковина – край  наших  предкох", "Мала  українка  у  вельким  Паризу"  и "Шветло  моїх  очох".

За  предсидательку  СФУЛО-а  вибрана є  2017.  року  на  зашеданю  у  Львове. Истого  року,  у  октобру  мешацу, нащивела  як  госц  Союзу  Руснацох  Українцох,  и  Републику  Сербию. Теди  нащивела  редакцию  Радио  Нового  Саду, НВП "Руске  слово",  новосадску  грекокатолїцку  церкву  и  фестивал  "Днї  українскеј  култури" у  Индїї.

Остатнї  контакт  зоз  Союзом  Руснацох  Українцох  Сербијї  мала 20. фебруара  2021.  року , кеди  отримане  он-лайн  зешеданє  Президиюма  СФУЛО.

Ярослава  Галик  похована  27.  марта  2021.  року  у  Ясинї , у  месту  дзе  пребувала.

Богдан  Виславски

Вичная єй памят!

Відійшла у Вічність Ярослава Галик

Щирі співчуття родині!
Вічна пам'ять.
З повагою,
Мирослава Керик

Вічна слава пані Ярославі. Щирі співчуття усім, хто її знав.
Олена Коцева,
Болгарія

Вічная память !
Щира, віддана, безкомромісова людина – яка жила для Бога, України , та улюбленої Лемківщини!
Велика втрата! Cпівчуття родині та близьким

Cтефан Романів

Надсилаємо наші співчуття.
З повагою,
Секретаріат ЕКУ

European Congress of Ukrainians / Європейський Конґрес Українців:
Відійшла у Вічність Ярослава ГАЛИК.

...«Моя мета — відновити історичну правду про
найзахіднішу гілку українства» (ukurier.gov.ua).
Європейський Конгрес Українців, світове та європейське українство, висловлюють глибоке співчуття сім’ї та близьким пані Ярослави Галик, яка від 2017 року
очолювала Світову федерацію українських лемківських об'єднань. Пані Ярослава залишається в наших серцях.

 

Померла Ярослава Галик – голова Світової федерації українських лемківських об'єднань
25.03.2021 15:35

У четвер, 25 березня, на 67-му році життя від ускладнень після коронавірусної хвороби відійшла у вічність голова Світової федерації українських лемківських об'єднань Ярослава Галик.
Як передає Укрінформ, про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомила попередня очільниця СФУЛО Софія Федина.
«Зі скорботою повідомляю, що на 67 році життя від ускладнень після коронавірусу відійшла у засвіти голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань Ярослава Галик», – написала вона.
Ярослава Іванівна Галик народилася 6 серпня 1953 року в с.Терновиця Тисменицького району на Івано-Франківщині в родині депортованих українців-лемків.
Закінчила Івано-Франківське медичне училище та Чернівецький державний університет, біологічний факультет.
Працювала медичною сестрою Ворохтянського кістковотуберкульозного санаторію «Черемшина», вчителем біології та хімії Кремінцівської восьмирічної школи, екскурсоводом Ворохтянського бюро подорожей та екскурсій, лікарем-лаборантом, пізніше – директором пансіонату при медичному реабілітаційному центрі «Кремінці» МВС України.
Перебувала у трудовій еміграції в Росії (Тюмень – 1996) та Франції (Париж – 2000 – 2006).
Багато подорожувала країнами Європи й Близького Сходу. З 1971 року живе і працює на Гуцульщині (Ворохта, Татарів, Яремче). У 2009 році вийшла її книга «Лемківщина – край наших предків». У 2012 році побачила світ її книжка «Маленька українка у великому Парижі». У 2013 році вийшла з друку третя її книжка – «Світло очей моїх».
Фото: Ярослава Галик / Фейсбук

https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3215229-pomerla-aroslava-galik-golova-svitovoi-federacii-ukrainskih-lemkivskih-obednan.html

 

СВІТЛОЇ ПАМ’ЯТІ ЯРОСЛАВИ ГАЛИК

Світовий Конґрес Українців (СКУ) висловлює глибоку скорботу та співчуття у зв’язку з передчасним відходом у вічність від ускладнень коронавірусу св. пам’яті Ярослави Галик, відомої української діячки та Голови складової організації СКУ, Світової Федерації Українських Лемківських Організацій (СФУЛО).

Смерть св. пам’яті Ярослави Галик є непоправною втратою як для її родини, так і для всіх нас, в чиїй пам’яті покійна завжди залишиться як справжня українська патріотка, яка щиро і невтомно працювала на громадській ниві. Будучи Головою СФУЛО, яка народилася в родині депортованих лемків, вона всіляко сприяла згуртуванню розпорошеної по світу найзахіднішої гілки українства, була дуже добре ознайомлена та сприяла розбудові громадського життя лемків у всьому світі.

Ярослава Галик активно на різних рівнях відстоювала історичну справедливість та відновлення національної пам’яті автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини.

У цих та інших питаннях св. пам’яті Ярослава Галик тісно співпрацювала з СКУ, а також активно підтримувала його діяльність, оперативно відгукуючись на порушені актуальні справи. Наша мережа також пам’ятає Ярославу Галик як постійну активну учасницю конґресів та річних загальних зборів СКУ.

Провід і членство СКУ глибоко сумують у зв’язку з відходом у вічність св. пам’яті Ярослави Галик та моляться за упокій її душі.

Вічна їй пам’ять!

IN MEMORY OF YAROSLAVA HALYK

The Ukrainian World Congress (UWC) expresses its deep sorrow and sympathy for the premature passing of Yaroslava Halyk due to complications of coronavirus. Halyk was a well-known Ukrainian activist and Chair of UWC member organization, the World Federation of Ukrainian Lemko Associations (WFULA).

The passing of Yaroslava Halyk is an irreparable loss for her family and our community, in whose memory Halyk will always be remembered as a true Ukrainian patriot who worked earnestly and tirelessly for the common good. She was born into a family of deported Lemkos and contributed in every way possible to the unification of the world’s westernmost branch of Ukraine. As the Chair of WFULA, she was very well acquainted with and contributed to the development of Lemko public life internationally.

Halyk actively defended historical justice for and the restoration of the national memory of autochthonous Ukrainians from Lemkivshchyna, Nadsyannia, Kholmshchyna, Podlasie, Lyubachivshchyna, and Western Boykivshchyna at various levels.

In these and other matters, Halyk worked closely with the UWC and actively supported its activities, promptly responding to current issues. Our network also remembers Halyk as a regular participant in UWC Congresses and Annual General Meetings.

The leaders and members of the UWC are deeply saddened by the loss of Yaroslava Halyk and pray for the eternal rest of her soul.

Eternal Memory!


 

У Новом Саду oткривен споменик Тарасу Шевченку

Градоначелник Новог Сада Милош Вучевић и амбасадор Украјине у Србији Олександар Александрович открили су споменик истакнутом украјинском песнику и сликару Тарасу Шевченку у Алеји Мике Антића у Новом Саду.
Споменик је поклон пријатељског града Лавова, а дело је истакнутог украјинског вајара Володимира Цисарика.
 
- Ово је леп дан за Нови Сад који сада има још један споменик на културној мапи, а представља потврду словенског пријатељства. Захваљујем се грађанима и градоначелнику Лавова са којим Нови Сад има пријатељске односе од 1999. године. На иницијативу Украјинско-русинске заједнице, учинили смо све што је било потребно за постављање споменика. Намера је била да данас са нама буде и делегација Лавова, међутим због епидемилошких мера, то није било изводљиво. Споменик није случајно у Алеји Мике Антића, у непосредној близини универзитетског кампуса где је и катедра за украјински језик. Нови Сад ће иницирати  подизање споменика Вуку Караџићу у Лавову, а у том граду већ постоји улица са именом нашег великана. То ће бити још једна потврда добрих односа између наших народа, а у Новом Саду одавно једна улица носи назив по Тарасу Шевченку – истакао је градоначелник Вучевић.
 
Како је рекао амбасадор Олександар Александрович, споменик украјинском песнику и сликару постављен је захваљујући побратимским везама Новог Сада и Лавова, личним напорима градоначелника двају градова и подршци председника двеју држава. Он је прочитао личну поруку градоначелника Лавова Андријаса Довоха у којој се каже - Ми смо увек поштовали српске пријатеље и уверен сам да ће овај поклон подстаћи даљу сарадњу између наших градова. Драго нам је да ће споменик украјинском песнику постати симбол који на још један начин повезује наше грађане.
 
Амабасадор Александрович нагласио је да Тарас Шевченко има сличан значај за украјински народ као што за српски народ има Вук Караџић, те да су обојица били снажни борци за слободу и равноправност свих словенских народа. Он је додао да постоји 1384 споменика Тарасу Шевченку, од тога 128 их се налази у 42 земље широм света.
 
Откривању споменика присуствовали су представници гркокатоличке цркве, Националног савета украјинске националне мањине, Националног савета русинске националне мањине, Савеза Русина и Украјинаца и катедре украјинског језика Филозофског факултета у Новом Саду.

 

 

Прилог на Новосадској ТВ


 

САВЕЗ  РУСИНА  УКРАЈИНАЦА  СРБИЈЕ
21 000 – Нови  Сад
Ул. Јована  Суботића  8
Дана 01. 01.  2021.  године

ИЗВЕШТАЈ  О  РАДУ  ЗА  2020.  ГОДИНУ

 

                За  2020.  годину  сачињен  је  уходан и  редован  План  активности, сагласно  уобичајеним  активностима  из  претходног  периода. Збога  пандемије  корона  вируса , већина  активности  је  одложена  за  2021.  годину .

                Током  2020.  године  урађено  је  следеће :

 

  1. У  марту  месецу  примљена  је  делегација  Савеза  Русина  Украјинаца  Словачке  Републике , са  којом  је  договарана  будућа  сарадња. Делегација  је   присуствовала  фестивалу  "Ружова  захрадка" у  Новом  Саду , који  организује  РТВ  Нови  Сад , а  који  је  одржан  01. 03.  2020.  године.  Истовремено  посетили  су и  бал  Русина /Украјинаца  у  Врбасу.
  2. У марту  месецу , заједно  са  делегацијом  Савеза  Русина  Украјинаца  Словачке  Републике , био  је  и  фотограф  из  Прешова  Ладислав  Цупер , који  је  обишао  Вршачки  брег  и  Фрушку  гору , где  је  сачинио  низ  фотографија. Фотографије  ће  бити  приказане  у  Србији , када за то  буду   створене  могућности .
  3. Одржано  је  он-лајн заседање  СФУЛО ( Светска федерација украјинских  лемковских  удружења )  дана 25. јула 2020. године  . Том  приликом  је  информисано  о  он лајн-поздравима и  програмима  за  приказивање на  фестивалима  које  организује  СФУЛО.
  4. Он-лајн  програм  КУД "Тарас  Шевченко" из  Ђурђева  , са  поздравом  Савеза, приказан  је  на  фестивалу "Лемкивска  ватра" у  Пољској  ,. Фестивал  је  одржан  дана 17. јула  2020.  године.
  5. Он_ лајн  програм  КУД "Тарас  Шевченко" из  Ђурђева, са поздравом Савеза, приказан  је  на  фестивалу  "Дзвони  Лемкившчини", који  је  одржан у месту Монастириск у Украјини,  дана 1. августа 2020. године.
  6. Заједно  са  УКУД "Калина" из Инђије припремљен  је  он-лајн  програм  и  поздрав  поводом  Дана независности Украјине. Програм је приказан 23. aвгуста на свечаностима у више  градова  Украјине.
  7. Редовно  је  одржаван  сајт  Савеза  www.rusuk.org .
  8. Израђене су меморијалне табле  за о. Јована  Храниловића, за о. др. Романа Миза , за о. Емилијана  Буилу, за  учитеља Михајла Ковача и за  др. Јанка  Сабадоша.
  9. Одржана је он лајн научна конференција у Пољској, у граду Перемишљу, под називом "Украјинци  и  њихови  суседи кроз  векове". Конференција  је  одржана  дана  11. и  12. септембра 2020. године , на  којој  су  са  својим  радовима  учествовали  професор  Никола  Цап  и  новинар  Велимир  Паплацко.
  10. Делегација Савеза посетила је изложбу радова Тараса Шевченка у Новом Саду, која  је одржана од 01. до 06 децембра 2020. године. Изложбу  је  организовала  Амбасада  Украјине  у  Београду.
  11. Припремљено  је  издавање  књиге  др.  Јанка  Сабадоша  "Срушени  салаши"  (  Звалєни  салаши ) .
  12. Одржавани  су  редовни контакти са  Светским  Конгресом  Украјинаца  са  седиштем  у  Бриселу, са  Европским  Конгресом  Украјинаца  и  СФУЛО (Светска  федерација  украјинских  лемковских  организација) из  Лавова .
  13. Одржавани  су  редовни  контакти  са  Савезом  Русина Украјинаца  Словачке , са  Обједањом  Лемка  у  Пољској,  Товариством  Лемкившчина у Украјини, са организацијама  Лемка у Хрватској, САД , Канади,  те са  Удружењем  Гуцула  Украјине из  Ужгорода , итд.
  14. Одржавани  су  редовни  контакти  са  Националним  саветом  Русина  Србије , те  са  ансамблима  Русина  и  Украјинаца  у  Србији.
  15. Одржавани  су  редовни контакти  са ТВ  Нови  Сад , Радио  Нови  Сад , НИП ,, Руске  слово ,, итд.

 

ПРИЛИВ  СРЕДСТАВА :

  1. Национални  савет  Русина  - 60.000,00  динара
  2. Донација  породице  Сабадош  500,00  Еуро

 

УТРОШАК  СРЕДСТАВА :

  1. 15.000,00  динара – вођење  књиговодства
  2. 15.000,00  динара – одржавање  сајта
  3. 30.000,00  динара – набавка  пројектора
  4. 500,00  Еуро – трошкови  издавања  књиге  др. Јанка  Сабадоша
  5. 100  УСД – чланство  у  СКУ – средства  заостала  из  2019.  године
  6. 70,00  Еуро – учешће  на  он. лајн  конференцији  у  Пољској - средства  из  2019.  године

 

ПРЕДСЕДНИК  САВЕЗА :

Богдан  Виславски


 

 

 

Вам и Вашим найблїзшим жадаме здравя, радосци

и успиху у Новим 2021. року!


Союз Русинох Українцох Сербиї

 

Нам повинчовали:

Дорогі друзі,
світова українська родино!

https://youtu.be/ljCawKCBrX4

Щиро вітаю вас з прийдешнім величним святом Різдва Христового!

Різдвяні свята – це час подяки, час надії та єднання.

Як світове українство, ми маємо спільну мету і надію: підтримати міцну та процвітаючу, суверенну та неподільну українську державу, вільну від російської агресії.

Ми молимося за хоробрих захисників батьківщини, та задля встановлення миру на українській землі.

Я вдячний відданим волонтерам у наших громадах за їх щоденну працю для розбудови сильної української діаспори на довгі покоління. Дякую кожному українцю, кожній українській родині та кожному другу України! Де б ми не жили, гордімося, що ми є українцями.

Пандемія COVID-19 поставила безпрецедентні виклики перед українськими громадами у всьому світі, але дух нашого народу освітив ці темні часи. Незалежно від того, чи це було надання фінансової підтримки трудовим мігрантам чи допомога їм дістатись додому до своїх сімей, підбадьорення наших літніх членів громади, соціалізація і віртуальна підтримка чи дистанційні уроки для українських шкіл, - багато з вас виявили справжню безкорисливість, щедрість та співчуття. Це є найбільший подарунок до свят.

В ці світлі дні залишайтеся в безпеці, святкуйте з рідними, у колі тих, з ким мешкаєте, а також віртуально з іншими близькими людьми.

Будь ласка, пам’ятайте: наш єдиний добрий захист від цього страшного вірусу полягає у тому, аби не зустрічатися з людьми поза своїм колом, практикувати фізичне дистанціювання, залишатися вдома, якщо занедужали, носити маску, коли потрібно, і часто мити руки.

Від імені Світового Конґресу Українців та своєї родини, дружини Адріянни і дітей – Романа, Данила, Лариси і Олени, бажаю Вам миру, здоров’я, злагоди, радісного Різдва та щасливого Нового року.

Христос рождається! Славімо Його!

Павло Ґрод, Президент

Рада правління Асоціації української діаспори в Греції "Українсько-Грецька Думка" щиро вітає українську родину із Різдвом Христовим та Новим 2021 роком!

Хай радість і добро несе тиха Ніч Свята,
Хай освітлює Вам шлях зірка золота,
А у небі зорепад справджує бажання!
Щастя Вам, Веселих Свят, миру і кохання!

Різдвяне вітання Голови Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань

Доро́га світо́ва украінска лемківска русиньска родино!

Вельмишановны Члены Президиі і Члены Контрольной Комісиі СФУЛО!
Високоповажний Провід Організациі Обороны Лемківщыны в Гамериці, Обєднаня Лемків в Канаді і в Польщи, Всеукраінского Товариства „Лемківщына”, Союзив Русинив Украінців Словациі і Сербиі, Украінской Громади в Республіці Хорвация!

Сердечно ви́там вшы́ткых Вас і Ва́шы роди́ны зо Сьвята́ми
Рожде́ства Христово́го, Новым роком а Богоявлі́ньом!
Мир Вам, люде, з Лемківщы́ны мы здалека приходи́ме,
Же ся І́сус нам наро́див, віст раді́сну приноси́ме.
Гнеска ку́пно з пастушками поклониме ся Дітині,
Дай нам, Боже, щесьця, здравя в лемківскій родині!
Хри́стос ся рожда́є! Славі́ме є́го!
Світова Федерація Українських Лемківських Об’єднань сердечно вітає українські лемківські русинські громади світу, Управи Суб’єктів Федерації та Фундацій Дослідження Лемківщини, всіх щирих і небайдужих людей, які трудяться задля збереження нашої культурної, духовної та історичної спадщини, з Різдвом Христовим і Новим 2021-им роком!
З нагоди Різдвяних свят СФУЛО надсилає найщиріші вітання Ієрархам Українських Церков, Проводу Світового Конґресу Українців, складовим організаціям СКУ, всій українській громаді в світі та в Україні!
У радісний день Рождества Ісуса єднаємося з усіма депортованими українцями з рідних земель у Закерзонні в 1944-1951 роках та з їхніми родинами і засилаємо теплі поздоровлення й найкращі побажання!

Висловлюємо сердечну вдячність всім поважним особам і організаціям, які підтримували діяльність Федерації, а також сподіваємося на широку співпрацю з громадами та з людьми доброї волі, які готові сприяти її роботі.

Щире лемківське «Боже заплат!» кожній небайдужій людині в Україні і в світі, яка посіяла свою зернинку добра і праці задля захисту, популяризації та розвитку самобутньої культури й історії Лемківщини.

2020 рік став для СФУЛО роком складних випробувань в умовах карантинних обмежень, як і для всього світу. Проте завдяки новаторським підходам та сучасним методам комунікації вдалося провести чимало суспільно-культурних заходів. В режимі онлайн відбулися лемківські ватри в Ждині (Польща), в Монастирську (Україна), на Оселі в Канаді. Проведено віртуальні круглі стіли, відео зустрічі, відео вітання ювілярів, засідання через зум- і скайпзв’язок тощо. Низку візитів голови СФУЛО (Польща, США, Канада) вдалося здійснити в докарантинний період.

Завдяки активній позиції СФУЛО та широкій міжнародній підтримці зокрема, Світового Конґресу Українців, українських організацій Сполучених Штатів Америки і Канади  законопроект №2038 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки» було розглянуто і підтримано Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, а також включено до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України. 17-18 грудня законопроект було внесено до поточного порядку денного ВРУ, проте так і не розглянуто. Тому напружена робота в цьому напрямку триває, і ми не втрачаємо світлої надії на те, що у цій боротьбі правда переможе.

З щирою вірою і радісним хвилюванням, приступаючи до святої вечері на Велию, благаймо Новонародженого Ісуса, щоб він своєю всеосяжною любов’ю, своїм безмежним милосердям визволив світ від підступної недуги, а українську землю – від виснажливої війни. Згадаймо всіх Героїв, які полягли за Україну, та просім Божої опіки для наших воїнів-охоронців.

А як запалиме свічку до вечері на святу Велию, станеме до щырой молитвы, то єм певна, же каждий лемко спімне своіх прадідив, лемківскій звичай, лемківску коляду, духом полетит до милых Бескидыв, до ридной Лемковины, і тота сьвята памят поєднат нас вшыткых, розметаных сьвітами.

А Вефлеємска зьві́зда і ангели з неба най зві́щают в ка́ждий лемківскій хыжи о Рождестві Сына Божо́го! І най Риствяне Ісусикове благословіня зыйде на нашы родины, на далеку Лемківщыну, на соборну Украіну, і най нам дарує щесьця і здравя, миліст і радіст, мир і статок!

Веселих Різдвяних свят і щасливого Нового року-2021!

ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

З повагою
Ярослава Галик,
Голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань

 


 

 

Шановні друзі!

Запрошуємо Вас відвідати виставку репродукцій картин відомого українського митця, Кобзаря та нескореного борця за волю України - Тараса Григоровича Шевченка.

Виставка проходитиме в Культурному центрі Нового Саду за адресою Католичка порта 5. з 1 по 6 грудня.

Прохання дотримуватись всіх проти епідеміологічних норм та правил, відвідуючи виставку.

Приємного перегляду!

  

Драги пријатељи!

Позивамо Вас да посетите изложбу репродукција слика познатог украјинског уметника, Кобзара и непокореног борца за слободу Украјине - Тараса Григоровича Шевченка.

Изложба ће бити одржана у Културном центру Новог Сада на адреси Католичка порта бр. 5 од 1. до 6. децембра.

Молимо вас да се приликом посете изложби придржавате свих епидемиолошких норми и правила.

Уживајте у изложби!

 

 

ИНФОРМАЦИЯ

Здруженє  женох ,,Олория", з  Дюрдьова  орґанизує  манифестацию ,,Днї толеранциї  у  Шайкашкей" . Манифестация  ше  отрима  у  Дюрдьове  дня  7.  новембра  2020.  року  у  Месней  заєднїци  з  початком  на  19,00  годзин , а  у  Жаблю  дня  8.  новембра 2020.  року у   Ловарским  доме  з  початком  на  19,00  годзин.

На  манифестациї вежню  учасц  хор ,,Пасторала" зот  Жаблю , шпивацка  ґрупа  "Василис" з  Дюрдьова и  КУД  ,,Калин" з  Индїї.  Од  членох  Здруженя  женох  виступя  Лиля  Колбас  зоз  скечом , а  Мария  Сеґеди  пречита  даскельо  свойо  писнї.  Зоз  КУД  , Калина"  виступя   и  роботнїки  з  Укрaїни  на  дочасовей  роботи  у  Сербиї .
Источашнє  члени  Здруженя  прикажу  стари  фотографиї з  Войводини, як  и  народне  облєчиво  з  Войводини.

Манифестация  будзе  пошвецена  и  дню  Жабля – Митровдану, як  и  дзешец  рочнїци  иснованя  Здруженя  женох.  Манифестацию  суфинансує  Секретарият  за  образованє,  предписаня,  управу  и  национални  меншини – национални  заєднїци  САП  Войводини, члени  Здруженя  женох  и  Союз  Руснацох  Українцох  Сербиї.
Под час отримованя  манифестациї  буду  запроведзени  шицки  защитни  мири пре  терашню  епидемию, та  прето  число  учашнїкох  и  публики  будзе  огранїчене.

Леона  Виславски


МЕДЗИНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦИЯ У ПОЛЬСКЕЙ
УКРАЇНЦИ И ЇХ СУШЕДИ ПРЕЗ ВИКИ

Дня 11. и 12. Септембра 2020. року, у Перемишлю у юговосточней Польскей, отримана Друга медзинародна наукова конференция под назву „Українци и їх сушеди през вики: политика, економика, релиґия, култура и сучасни живот”. Конференцию орґанизовало Українске историйне дружтво у Польскей. Пре ситуацию зоз коронавирусом часц конференциї отримана на живо, часц он лайн, а роботи шицких учаснїкох, уключуюци и тих цо физично нє могли буц присутни, буду видруковани у окремним Зборнїку роботох зоз конференциї. Зборнїк будзе доступни шицким заинтересованим у идуцим року. 

Приявени були вецей як 60 реферати фаховцох гуманитарних наукох зоз України, Словацкей, Сербиї и Польскей.  онференциї була черанка думаньох, упознаванє учаснїкох медзи собу и презентация їх наукових здобуткох, а тиж так и творенє нових контактох. Таки подїї барз потребни, бо як гварел предсидатель Орґанизацийного комитету Роман Дрозд, доказ тому праве вельке число приявених рефератох и попри барз зложених условийох у чаше коронавирусу. Иншак, програма конференциї пре зложеносц ситуациї даскельо раз преформатована док нє достала конєчну форму.

После шветочного отвераня конференциї, дзе окреме привитани двоме визначни историчаре и жителє Перемишля – професор Степан Заброварни и доктор Олександер Колянчука – професор Роман Дрозд уручел медалю Українского историйного дружтва у Польскей каменярови Шимонови Моджеєвскому, предсидательови Дружтва „Маґурич”, котре уж понад 30 роки ратує од знїщованя и забуца стари українски теметови. 

На Медзинародней науковей конференциї у Перемишлю, гоч нє були физично присутни, у урядовей програми зоз сообщенями участвовали и штири особи з рускей заєднїци у Сербиї: Микола М. Цап („Нєпознати интервю владики Дионизия Нярадия з нагоди його нащиви Филаделфиї (ЗАД) 1926. року”), проф. др Янко Рамач и доц. др Даниела Марчокова („Новини Peštbudinske vedomosti (1861-1867) о Русинох Угорскей и Галичини и о словацко-русинских културних, политичних и националних одношеньох”), мср Ана Римар Симунович („Сакрализация простору у миту оцовщини Руснацох Михайла Ковача”) и Велимир Паплацко („Одношеня Русинох и Українцох зоз сушедами на просторох дакедишнєй Югославиї”).

Вшелїяк же би наукова конференция була ище успишнєйша кед би ше шицки приявени учаснїки зишли у Перемишлю, дзе ше на тот завод нашли лєм учаснїки з Польскей. Заш лєм, факт же после конференциї видзе Зборнїк роботох дава надїю же и сообщеня наших учаснїкох буду тирвацо зачувани и буду на розполаганю шицким заинтересованим науковцом.

Велимир Паплацко

 

Микола М. Цап, одвичательни редактор часописа Шветлосц”, у своїм сообщеню, медзи иншим, визначел:


– Владика Дионизий Няради (1874–1940) як епископ Крижевскей епархиї и Апостолски администратор Пряшовскей епархиї участвовал на Медзинародним евхаристийним конґресу Римокатолїцкей церкви у Чикаґу (ЗАД), котри почал з роботу 20. юния 1926. року. О тим писали велї шветово новини, насампредз українски, алє и нашо „Руски новини”. Тото цо менєй познате, то же владика Д. Няради з тей нагоди нащивел и Филаделфию, дзе з нїм зробени интервю, котри истого року обявени у публикациї Голос европейського владики Преосвященого Діонізія й иньші голоси про наші церковні справи в Америці. Автор интервюа Осип Назарук (1883–1940), познати українски политичар, писатель и публицист. То єден з перших интервюох владики Д. Нярадия и представя значне жридло за виучованє нє лєм його биоґрафиї, алє и историї нашей Церкви вообще, як у Европи так и у Америки– гварел Цап у своєй роботи.   

Програма Конференциї


 

Филм "Дюрдьове мой" приказани на главней програми 38. Лемковскей ватри

Филм "Дюрдьове мой" приказани на главней програми 38. Лемковскей ватри 17. юлия 2020. року


 

Поетичний сьвіт Якима Чапка / Poetycki świat Jakima Čapka

В наступнім проґрамі Гриц Суханич забере Вас на полудне, до нашых братів Руснаків, котры жыют в Сербіі, 25 км од Нового Саду – столиці Войдовины. Загостиме в Дюрдьові, де 23,3% мешканців є руснацкой народности. Найдеме гын і грекокатолицку церков, і культурно-артистичне товариство "Тарас Шевченко" (давно знане під назвом "Матка"), котрого головна ціль сохранити і розвивати народну сьпіванку, фолькльор, облечыня і театр. Просиме Вас на бесіду з поетом Якимом Чапком, котры оповідят о істориі і жытю руснацкой громады, о своій творчій праці. Будете мати нагоду почути тіж прекрасну і лагідну музику войводиньскых артистів.

Премієра проґраму в середу 1.07. о год. 20:00. Повторіня в суботу і неділю о год. 14:00.

W kolejnym programie Grzegorz Suchanicz zabierze Was do naszych braci Rusinów, żyjących w Serbii, a dokładnie 25 km od Nowego Sadu – stolicy Wojwodiny. Zagościmy w Đurđevie, w którym 23,3% mieszkańców jest narodowości rusińskiej. Znajdziemy tam greckokatolicką cerkiew i kulturalno-artystyczne stowarzyszenie „Taras Szewczenko” (kiedyś znane pod nazwą "Matka"), którego głównym celem jest ochrona i rozwój rodzimych pieśni, folkloru, strojów i teatru. Zapraszamy Was na rozmowę z poetą Jakimem Čapko, który opowie o historii i życiu rusińskiej społeczności oraz o swojej pracy twórczej. Będziecie mieć również okazję usłyszeć piękną i łagodną muzykę wojwodińskich artystów.

Premiera programu w środę 1.07. o godz. 20:00. Powtórki w sobotę i niedzielę o godz. 14:00.

Яким Чапко / Jakim Čapko


 

«Далека» дорога до своїх

Чи знате, же в сербскій Воєводині найдеме наших люди? Руснаки приходили там з Лемківщини, Пряшівщини, Закарпаття, Галичини од 1751 рока аж по початок 20 сторічя. Будували храми, організували культурне і суспільне житя, а навіт посилали діти до шкіл во Львові! І до гнеска пам’ятают «одкаль їх дідове» - як то ми любиме ся просити єден другого в Польщи.
Ми зме тото што описую виже знали, бо то юж не перша поїздка до наших братів. Поїхало нас 7 осіб, як офіційна делегація Об’єднаня лемків, під сам кінец 2019 рока. Приїхали зме «зоз Горніци», бо так називают наши люде в Воєводині свою батьківщину. Запросило нас культурне товариство «Тарас Шевченко» з Дюрдьова і Союз русинів-українців Сербії. Мали зме виступити разом з нашима господарями в різдвяним програмі, рихтуваним для телевізії з Нового Саду. Крім того подарилося нам дати концерт коляд в грекокатолицким храмі в Новим Саді.
То є частина офіційна нашой поїздки, дахто би рюк же то таки свойски і штоденни «комері», а тепер ставлям на столі перед Вами «м’ясо». Бо прекрасьні вийшло нам сьпіваня і нагриваня програму, але іщи ліпше – інтеграція. Спали зме по ріжних хижах, і кожне з нас, од коли переступило поріг, сталося не гостьом, а членом родини. Мали зме нагоду видіти як працює парохіяльний клюб при новосадським храмі і молодіжни ансамблі товариства «Тарас Шевченко». В Дюрдьові отворили перед нами двери приватного музею (а музей то дві велики хижи) пані Леони Віславской, де зберігаются предмети, знимки і традиційни облечиня воєводинских русинів. Їли зме найліпший айвар і пили зме вино з… черниц. Та передо шитким – пізнали зме барз дуже нових приятелів – і таких што мают 18 і таких што мают 70 років.
Хоцки Воєводина гостила нас аж три дни, шитки думали зме на кінец же то било лем 5 минют. Великий жаль било вертатися домів. Хоцки тепер знаме, же своє місце, свій дім, маме і в Дюрдьові. Може фізична дорога гин далека, але «дорога» до наших приятелів з Воєводини – барз коротка і приємна.

текст: Григорій Суханич


Нове число Віснику СФУЛО ч. 49


 

ВИСТАВА КАРПАТОХ ЗАЄДНЇЦКА АКЦИЯ ДВОХ СОЮЗОХ

За перши викенд у марцу Союз Руснацох Українцох Сербиї мал госцох, делеґацию Союзу Русинох-Українцох Републики Словацкей. На чолє делеґациї зоз Словацкей бул предсидатель Союзу Павло Боґдан. Попри других членох у делеґациї бул и Ладислав Цупер, уметнїцки фотоґраф зоз Прешова, а длугорочни активиста Союзу у Словацкей. Всоботу вєдно зоз Йоакимом Грубеньом и Батом Боґдановим нащивел Вершец и його околїско у южним Банату. Циль тей нащиви бул фотоґрафованє остатку Карпатох хтори заходза зоз Румуниї до Сербиї на просторе у южним Банату. Нащива прешла успишно и направени числени фотоґрафиї за виставу и фотомоноґрафию под назву «Карпатски мотиви». На вистави и у фотомоноґрафиї находза ше фотоґрафиї Карпатох у Словацкей, Польскей, Румуниї и України. Зоз тоту роботну нащиву и новима фотоґрафиями Карпатох у Сербиї буду комплетовани и вистава и моноґрафия зоз уметнїцкима фотоґрафиями. На тот способ буду допольнєни и вельки формати фотоґрафийох и звекшане їх число за наступну виставу, а за идуце виданє фотомоноґрафиї вона будзе тиж допольнєна зоз новима фотоґрафиями карпатских мотивох зоз Сербиї.
Зоз таким сотруднїцтвом на хтори ше роби и догваря уж даскельо роки будзе комплетована приповедка о Карпатох зоз шицких жемох през хтори ше вони пресцераю, а видзена през обєктив уметнїцкого фотоґрафа Ладислава Цупера.
Иншак, Ладислав Цупер народзени у Нїжним Мирошове 23. юния 1952. року, валалє хтори ше находзи у Свиднїцким округу. Зоз фотоґрафию ше занїма од свойого 15-го року. Закончел стредню Мистецку школу у Братислави, а потим предлужел студиї на Високей педаґоґийней школи у Прешове хтору начас и успишно закончел. После законченя школованя перша робота му була у часопису «Дружно вперед» у Прешове, як технїчного редактора. Длуги роки робел у друкарнї Словацкого педаґоґийного видавательства у Братислави зоз шедзиском у Прешове, у одзеленю українскей литератури. Як майстор ремесла илустровал по тераз числени кнїжки, вецей роки пририхтовал сцену музичного фестивалу «Маковицка струна» у Бардейове и Прешове. Видал и три кнїжки своїх уметнїцких фотоґрафийох под назву: «Яр родимого краю», «Гори», «Белави гори и Карпати». Ма свойо власне видавательство у хторим видава твори українскей поезиї илустровани зоз власнима уметнїцкима фотоґрафиями. По тераз мал 25 вистави своїх роботох у Словацкей, України, Польскей, Ческей Републики и Французкей. Велї його уметнїцки фотоґрафиї ше находза у приватних збиркох- колекцийох у: Польскей, Нємецкей, Французкей и ЗАД. Жиє и роби як пензионер у Прешове.
Госци були на нашим 30-тим ювилейним фестивалу «Ружова заградка» дзе упознали нашу найновшу музичну творчосц. Пошвидко можеме обчековац же вистава под назву «Карпати» будзе доступна и нашим любительом подобового мистецтва з оглядом же ше уж водза розгварки о сотруднїцтве на тим планє медзи нашим Заводом за културу войводянских руснацох и самого автора, та ше наздаваме же вони буду успишно закончени, а любителє мистецтва увидза виставу хтора госцовала у вецей европских жемох. Поготов, у року кед Нови Сад будзе главни город култури Европи 2021, було би крашнє видзиц и нащивиц тоту виставу, як на концу розгварки гварел малярски поет Карпатох Ладислав Цупер з нагоди нащиви нашому городу.

В. Паплацко


Умар Штефан Гладик

Горлиці, 03.02.2020 р.
Ділимося смутною вісткою що 03 березня 2020 р. після хвороби відійшов у вічність на 73 році життя б.п. Штефан Гладик – громадський діяч, співзаcновник і довголітній голова Об’єднання Леимків.
Похоронні богослужіння почнуться дома 05 березня 2020 р. о год. 9.00. Літургія Преждеосвящених Дарів буде правитися в Білянці в православній церкві Покрови Пресвятої Богородиці і Почаївської Ікони Божої Матері

Головна Управа Об’єднання Лемків


 

СОЮЗ РУСНАЦОХ УКРАЇНЦОХ СЕРБИЇ
21000 Нови Сад
ул. Й. Суботича 8
Дня: 01. 01. 2020. року

 

ПЛАН АКТИВНОСЦОХ ЗА 2020. рок

У цеку 2020. року Союз будзе мац шлїдуюци активносци:

- орґанизованє сотруднїцтва з орґанами Републики Сербиї у вязи злєпшаня положеня Русинох и Українцох у Сербиї,

- орґанизованє одходу студентох на школованє до України,

- участвованє у сотруднїцтве з СКУ, ЕКУ , СФУЛО и подобнима орґанизациями,

- повязованє Републики Сербиї и України у обласцох економичного, културного, спортского, наукового и другого сотруднїцтва,

- повязованє Републики Сербиї з обласцами дзе традицийно жию Русини и Українци ( Польска, Словацка, Горватска , Босна и Герцеговина , итд. ),

- орґанизованє сотруднїцтва з стаємнима партнерами у иножемству, як цо Союз Русинох Горватскей , Союз Українцох Горватскей, Союз русинох – українцох Словацкей, Обєднанє лемкох зоз Польскей, Товариством „Лемкивщина“ Львов, Українска матица у БиГ , фестивалом „Гуцулска родина“ з Ужгороду итд,

- орґанизованє одходу ансамблох и делеґацийох Русинох и Українцох зоз Сербиї на фестивали у Свиднику (Словацка), „Лемкивска ватра“ у Польскей, Фестивал духовней писнї у Снини ( Словацка ), фестивал „Маковицка струна“ у Бардейове ( Словацка ), фестивал „Петровски дзвон“ ( Горватска ), фестивал „Дзвони Лемкивщини“ у Монастириску ( Україна ), фестивал „Лемкивска ватра“ у Перечину ( Україна ) , фестивал „Гомин Лемкивщини“ у Зимней води ( Україна ) фестивал Гуцулох у Ясині ( Україна ) итд.

- бранє учасци у рижнородних наукових конференцийох и семинарох,

- брац учасц , як суорґанизатор , при орґанизованю фестивала Червена ружа“ у Руским Керестуре , фестивала „Жатва“ Коцур , Фестивала хорского шпиваня Вербас , фестивала „Най ше нє забудзе“ Дюрдьов , Дньох українскей култури у Индії , фестивала „Майске древо“ Бикич дол , фестивала „Днї Жабля“ у Жаблю , Українски ґастрофест у Новим Садзе итд.

- орґанизованє знїманя аудио-видео записох творчосци народних колективох Русинох и Українцох,

- орґанизованє поставяня мемориялних таблох визначним Русином и Українцом ,

и то о. Др Роману Мизу , о. Емилийну Буїли , о. Йовану Храниловичу , др Янку Сабадошу и учительови Михайлови Ковачови , а по можлївосци , як буду достати средства по проєктох , професору Яши Бакову , професору Миколи Кочишу и учительови Якимови Олеярови.

- орґанизованє лєтнєй школи за младеж з русинистики и українистики,

- орґанизованє друкованя кнїжкох русинских и українских творительох ,

- сотруднїцтво з амбасаду України у Београдзе,

- провадзенє нормативох котри ше одноша на права националних меньшинох у Сербиї,

- провадзенє чи постоя потупеня индивидуалних и колективних правох, и ришованє проблематичних ситуацийох вєдно з Националним совитом и державнима органами,

- видаванє билтену „Глас Союзу“ и отримованє сайту www.rusuk.org

- орґанизованє викладох з обласци науки, култури, означованє ювилейох и презентациї кнїжкох,

- орґанизованє фестивалох и Дньох презентациї українских филмох .

 

ПРЕДСИДАТЕЛЬ СОЮЗУ:

Боґдан Виславски

Свойо пригварки або допольнєня можеце послац на мейл адресу предсидателя Союзу Боґдана Виславского vislavskibogdan@gmail.com


 

Жадаме Вам и Вашим наблїзшим щешлїви и весели Крачунски и Новорочни швета, вельо здравя и радосци и успишни Нови 2020. рок!


Шпивацка група "Младей Лемковщини" виступи у Сербії

Согласно предходней догварки посцигнутей на лемковских фестивалох у Польскей и України, шпивацка група "Младей Лемлковщини" виступи за Крачунски швета и у Сербиї. Инициятиву у тим смислу дали члени Роботного цела за медзинародни одношеня и традицию Националного совиту, КУД "Тарас Шевченко" з Дюрдьова и Союз Руснацох Українцох Сербиї.

Ґрупа составена зоз шпивакох з Польскей, України и Словацкей, а на виступу, при шпиваню, приключа им ше и Дюрдьовчанє.

На соботу 28. децембра, вони виступя у церкви Петра и Павла у Новим Садзе на 18,00 годзин, дзе буду шпивац русински/лемковски /українски коляди.

На недзелю 29. децембра по поладню, вони буду пририхтовац типични русински/лемковски єдла з їх крайох, а у просторийох КУД "Тарас Шевченко" у Дюрдьове. После того, буду обиходзиц обисца по Дюрдьове, винчовац Крачун и шпивац коляди. Провадзиц їх будзе екипа ТВ Нового Саду.

 


 

Доро́га світова лемківска русиньска українска родино!

шановны Члены Президиі СФУЛО!

Високоповажний Провід Обєднаня Лемків в Канаді і в Польщи, Організациі Обороны Лемківщыны в Гамериці, Всеукраінского Товариства „Лемківщына”, Союзив Русинив Украінців Словациі і Сербиі, Украінской Громади в Республіці Хорвация!

Ви́таме вшы́ткых Вас і Ва́шы роди́ны зо Сьвята́ми Рожде́ства Христово́го, Новым роком а Богоявлі́ньом!

Хри́стос ся рожда́є! Славі́ме є́го!

Завершується 2019 рік, 75-й рік від початку вигнання. Рік пам’яті і рік поступу, рік напруженої праці Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань.

У 2019 році вперше в Україні на державному рівні вшанували трагічні 75-і роковини від початку депортації етнічних українців з їхніх споконвічних земель – Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках.

8 вересня по всій Україні відбулися пам’ятні заходи до Дня Пам’яті етнічних українців – жертв примусового виселення, який також вперше відзначався в Україні згідно Постанови Верховної Ради України “Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 рр.” від 8 листопада 2018 року.

9 вересня в Києві були проведені Всеукраїнські меморіальні заходи, в яких взяли участь члени Президії СФУЛО із США, Польщі, Канади: науковий круглий стіл «Вигнані з Батьківщини» і відкриття виставки «Вигнання» в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, мітинг-реквієм біля Пам’ятного Хреста жертвам репресій, Пам’ятна академія і вистава «Вигнані з раю» в Київському національному академічному драматичному театрі ім. І. Франка, а також виступи, дискусії, інтерв’ю на телебаченні, радіо, в пресі…

У вересні-листопаді у Львові, Івано-Франківську, Тернополі відбулися Всеукраїнські науково-практичні конференції на тему депортації українців з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944-1951 рр. Резолюції цих конференцій, звернення Президії СФУЛО, звернення учасників мітингу-реквієму були спрямовані федерацією до центральної влади в Україні задля ухвалення законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки» (№2038 від 3.09.2019 р.)

Проте досі не відновлено права етнічних українців Закерзоння, депортованих за національною ознакою. Тому 2020-й рік має бути періодом продовження вшанування 75-х роковин жертв депортації та невтомної праці для відновлення історичної правди, адже вигнання тривало ще впродовж кількох років. 2020-й проголошено, зокрема, на Прикарпатті Роком пам’яті депортацій у ХХ столітті.

Світова лемківська українська спільнота у 2019-му широко відзначала 110-у річницю з дня народження Богдана-Ігоря Антонича, визначного лемківського українського поета, прозаїка, драматурга, перекладача, літературознавця, великого сина Лемківщини, творчість якого стала вагомим внеском у національну і світову культуру. Цей рік був проголошений Роком Богдана-Ігоря Антонича на Львівщині.

У 2019 році Президія СФУЛО вперше перебувала в Україні, на Прикарпатті-Тернопіллі, з робочим візитом, провела засідання Президії федерації, взяла участь в молодіжному симпозіумі в Івано-Франківську, у Міжнародному фестивалі лемківської культури «Дзвони Лемківщини» в Монастириськах, у презентації пам’ятних медалей «75 літ пам’яті», створених СФУЛО, здійснила низку інших спільних культурних та організаційних заходів.

Суб’єктами федерації у 2019-му році було проведено широку програму культурно-просвітніх та інформаційних заходів у різних країнах світу задля популяризації та розвитку лемківсько-русинсько-української віковічної спадщини.

Світова Федерація Українських Лемківських Об’єднань висловлює сердечну вдячність всім поважним особам і організаціям, які в усіх цих важливих справах підтримували діяльність Федерації. Особливо щиро дякуємо Главі УГКЦ Блаженнішому Святославу, Главі ПЦУ, Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію, Президенту СКУ Павлу Ґроду, народному депутату Андрію Антонищаку, Міністерству культури України, Українському інституту національної пам’яті і голові Володимиру В’ятровичу, ректору Київського національного університету ім. Т. Шевченка Леоніду Губерському, декану історичного факультету Івану Патриляку, професору Володимиру Сергійчуку, ректору Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ігорю Цепенді, професору Ігорю Райківському, декану історичного факультету Тернопільського національного педуніверситету ім. В. Гнатюка Володимиру Міську і доценту Володимиру Кіцаку, міському голові Івано-Франківська Руслану Марцинківу, директору Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. І. Франка Ростиславу Держипільському та Заслуженій артистці України Галині Баранкевич, кожній добрій людині в Україні і в світі, яка віддала часточку свого серця задля захисту прав депортованих українців, розвитку та примноження їхньої культури, збереження їх ідентичності.

 Зичимо всім Вам добра, злагоди, процвітання і щиро сподіваємося на плідну співпрацю в прийдешньому 2020-му році!

 Водночас СФУЛО сердечно вітає всі лемківські й русинські українські громади світу, всіх Голів Суб’єктів Федерації, членів Управ та учасників їхніх організацій, членів Президії СФУЛО, цілу світову українську спільноту з прийдешнім Різдвом Христовим і Новим 2020-им роком!

Хай Різдвяна зоря засяє радісним світлом Божої благодаті і миру Вам,

Вашим родинам, Лемківщині, Україні і всьому світові!

А Новий рік хай засіє Ваші оселі зерном любові,

добра і щастя!

Христос рождається! Славімо його!

 

«То ж, сестри й братя, вас витаме,
Здоровля, щестя вам бажаме,
Діточкам, внукам і родині
І рідній нашій Лемківщині!

І жеби наші любі діти
Понесли гет по цілім світі
Окрасу й велич свого краю,
Най Бог нам в тім допомагає!

З Різдвом Христовим, з Новим роком!
Най житья іде славним кроком
Во чест і славу України
І рідной нашой Лемківщини!» (Василь Хомик)

Веселых Вам сьвят!

Зо щыром шаном

Ярослава Галик,

Голова Сьвітовой Федерациі Українскых Лемківскых Обєднань



«З Новим роком, в добрий час
та з Різдвом вітаєм вас,
щастя, миру вам й добра
і дожити літ до ста!»

РАДІСНИX РІЗДВЯНИХ СВЯТ ТА ЩАСЛИВОГО НОВОГО РОКУ,
СЕРДЕЧНО БАЖАЮТЬ
Почесний голова СУР СТЕПАН БУЧУТА
Sarbatori fericite! La multi ani!
Presedinte de onoare al UUR, Stefan Buciuta


САВЕЗ  РУСИНА УКРАЈИНАЦА  СРБИЈЕ
СОЮЗ  РУСНАЦОХ  УКРАЇНЦОХ СЕРБИЇ
СОЮЗ  РУСИНІВ  УКРАЇНЦИВ  СЕРБІЇ

ПОЗИВНИЦА – ПОВОЛАНКА – ЗАПРОШЕННЯ

Овим Вас позивамо на панахиду – парастос жртвама гладомора у Украјини током 1932. и 1933. године, који ће бити одржан у Новом Саду у Гркокатоличкој цркви Петра и Павла , у суботу 23. 11. 2019. године.

Почетак панахиде – парастоса је у 18.00 часова.

Након тога , одржаће се у Парохијалном дому кратко предавање о гладомору , те презентовати документи о истом.


САВЕЗ  РУСИНА УКРАЈИНАЦА  СРБИЈЕ 

 

Повідомлення Мережі Світового Конґресу Українців 

Вшанування жертв Голодомору


МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

Субота, 23 листопада 2019 р.

Закликаємо всі наші українські громади в суботу, 23 листопада 2019 р., вшанувати жертв Голодомору:

  • 19:32 (7:32) за місцевим часом – хвилиною мовчання, незалежно від місця перебування;

  • запаленням свічок пам'яті у своїх будинках;

  • розміщенням фотографій ваших свічок у соціальних мережах із думками про жертви Голодомору;

  • зверненням до місцевих церков задзвонити в дзвони о 19:32 в пам’ять про жертви Голодомору;

  • участю в пам’ятних заходах та поминальних службах у місцевих громадах.


Ініціативи з підвищення обізнаності

  1. Вшанування очевидців Голодомору – ми висловлюємо признання очевидцям Голодомору із наших громад, за їхню активну участь у пам’ятних заходах та за те, що вони діляться своїми історіями з дітьми, молоддю, громадою та засобами масової інформації.


  1. Співпраця з нащадками очевидців Голодомору – ми заохочуємо брати участь у пам’ятних заходах на теренах країн свого проживання нащадків очевидців Голодомору, які є ключовими особами у подальшому підвищенні обізнаності майбутніх поколінь про Голодомор.


  1. Зачитування імен жертв Голодомору – ми закликаємо наші громади продовжувати персоналізувати цей жахливий злочин, зачитуючи імена жертв Голодомору.

Ресурси

Україна пам'ятає – світ визнає! 


ОТРИМАНИ  ФЕСТИВАЛ   „ГОМИН ЛЕМКИВЩИНИ“

Традицийни    V фестивал Лемкох/Русинох  „Гомин Лемкивщини“ отримани   31. августа и 1.  септембра у месце Зимна вода при Львове, у  України. Фестивал организовало Всеукраїнске дружтво  „Лемкивщина“ з Львова, вєдно з Львовску обласну организацию.   На Фестивалу були присутни велї представителє державней и духовней власци , нововибрани  депутати Верховней ради України , як и велї госци зоз иножемства.

У  програми  фестивала вжали   учасц велї ансамбли  з України , як и инострани  ґрупи з Словацкей , Польскей и  Сербиї . З Сербиї наступели КУД „Калина“ з Индії , зоз  своїм хором и солистом Закамарок Петром, котри виведли свой стаємни українски  репертоар. Дует Славко Микитишин и Филип Пронек зоз Кули одшпивали вецей руски  и українски народни писнї . Гумористкиня Лїля Колбас з Дюрдьова, з помоцу Милоша Боґданова , виведла  скеч у котрим указала способ и менталитет Русинох у Войводини. Виводзаче виступели на два заводи , по  пол годзини , т.є. всоботу и внедзелю у вечарших терминох пред вельочислену публику. Публика барз цепло прияла  наших аматерох , та им орґанизаторе подзековали и наглашели же з своїма виступами подзвигли уровень фестивалу.

Фестивал  отримани на  фодбалскей площи, дзе  поставена бина , а пред  ню гала зоз лавочками за публику .Около  ше находзели велї павильони зоз сувенирами  ,єдзеньом , напоями итд. На площи,през цали  час отримованя фестивалу ,горела и традицийна лемковска  ватра .Програму провадзело вецей тисячи патрачох.

На  фестивалу  були присутни   представителє Союзу Руснацох Українцох Сербиї  Боґдан Виславски , Петро Закамарок , Славко  Микитишин и Филип Пронек. Вони ше догварели з  организаторами фестивалу же на фестивалє „Днї українскей  култури“ котри будзе отримани у Индїї у октобру мешацу , виступи  и лемковски ансамбл „Дивоцвит“ зоз Зимней води.


Боґдан  Виславски




Дня   4. септембра  2019.  року у  Трибини  младих  у  Новим  Садзе , Католїцка  порта   5 ,  отрима  ше  преподаванє на  тему „Україна  -  СССР“ у  организациї  амбасади  України.

Початок  на  19, 00  г .

Поволуєме  Вас  же би  сце  були  присутни  на  тей  манифестациї.

Tрибина „Украјина у СССР“ биће одржана у среду, 4. септембра, у 19 часовa у клубу „Трибина младих“ Културног центра Новог Сада. Аутор и предавач је Предраг Рајић, правник.

Какав је био положај Украјинске СР у СССР?

Како се према Украјини односио Лењин, а како Стаљин?

Зашто Харкив није главни град Украјине?

Да ли је Хрушчов заиста „поклонио” Крим Украјини?

Шта је „голодомор”?


 

Велька нам чесц поволац Вас на трибину и виставу з нагоди означованя 100-рочнїци од снованя Руского културного просвитного дружтва, хтори ше отримаю на пондзелок, 09.09.2019. на 19 годзин у Едьшеґ замку (Антона Чехова 3, Нови Сад).

 

Ovim putem Vas obaveštavamo i pozivamo na jedinstven događaj koji će se održati 5. avgusta u kulturnoj stanici Eđšeg sa početkom u 19 časova.

Molimo Vas da obavestite što više ljudi kako bi događaj bio što posećeniji jer verujemo da ovako nešto još nije viđeno na našim prostorima.

Koncert je organizovan u saradnji mladih ukrajinskih čuvara tradicije, muzičkog benda Rožanista i mađarskih muzičara, uključujući Mikloša Bota, umetničkog prevodnika Projekta Polifonija (https://www.polyphonyproject.com). Tokom poslednjih 5 godina, članovi Polifonije su posetili preko 120 sela, koja su teško pogođena segregacijom,  i sakupili preko 4000 pesama po Ukrajini, gde njihova muzička tradicija još živi. Ideja Polifonije je da sačuva i održi živopisnu tradiciju pesama iz malih naselja ruralne Ukrajine i da ih podeli sa širom publikom uz pomoć digitalnih alata, kao što je vebsajt Projekta Polifonija. Koncert podrazumeva izvođenje pesama skupljenih u toku turneje, kao i dokumentarnih videa o životu u selima u jednoj od segregacijom najviše pogođenih teritorija Evrope, i o još uvek postojećim tradicijama koje polako izumiru. 

 

Šaljemo Vam i link ka iventu na fejsbuku: https://www.facebook.com/events/870445669998344/

 


НА «ВАТРИ» БУЛ ДОМ КУЛТУРИ ЗОЗ РУСКОГО КЕРЕСТУРА
На културней манифестациї котра ше уж 37 роки отримує у месце Ждиня, у южней Польскей, под назву «Лемковска ватра», виступели члени музично-фолклорного ансамблу керестурского Дома култури.
Тоту нащиву орґанизовал Союз Руснацох Українцох Сербиї зоз Здруженьом Лемкох зоз Ґорлицох зоз Польскей. Фестивал отримани од 19. по 22. юлий, того року першираз три днї, а Дом култури ше уж пияток представел зоз єдну часцу програми хтору пририхтал хореограф Сашо Палєнкаш зоз членами фолклорного ансамблу и подмладзеним оркестром Дома култури под руководством мр Мирка Преґуна. Фолклорни ансамбл одтанцовал пияток и внєдзелю штири хореографиї – «Вербунґ», «Венок барвенок», «Швето на Карпатох» и «Закарпатски чардаш». Оркестер одграл и одшпивал вецей народни шпиванки, медзи хторима и «Скала, скала», «Манастирска касарня» и «Берце ше реґрути».
Фестивал бул наисце нащивени, аматере достали за свойо виступи моцни аплаузи, були крашнє прияти и добре погосцени. Медзитим, остатнього дня Феситивала, внєдзелю, пре моцни диждж яки падал у Ждинї, орґанизаторе Керестурцом пририхтали єден импровизовани простор за наступ, дзе вони виведли пририхтану програму, та то цалком спонтано випадло же нашо аматере урядово заварли 37. «Лемковску ватру».
На тогорочним фестивалу у Ждинї пребували вецей делеґациї наших националних институцийох.
Национални совит Руснацох представяли Желько Ковач и Яким Винаї, а делеґация Союзу Руснацох Українцох Сербиї, на чолє зоз предсидательом Богданом Виславским, подпредсидательом Велимиром Паплацком и Якимом  Грубеньом, з тей нагоди представяла Союз.
Того року на фестивалу у Ждинї наступели и домашнї ансамбли  зоз Польскей, Словацкей, України и Сербиї.
На Фестивалу отримани и числени вистави и презентовани рижни русински, лемковски и українски стари ремесла. Отримани числени роботнї зоз рижних обласцох, промоциї кнїжкох и видео виданьох, як и числени друженя зоз уметнїками нашого народу зоз цалого швета.

В. Паплацко




ПОЗАРЯДОВО ПАРЛАМЕНТАРНИ ВИБЕРАНКИ У УКРАЇНИ
На позарядових виберанкох за народних послaнїкох у Парламенту України, отриманих внєдзелю, 21. юлия, найвецей гласи достала партия «Слуга народу» 43,16%, «Опозицийна платформа за живот» достала 13,05% гласох, треца була партия «Отечество» 8,18 % гласох, штварта була партия «Европска солидарносц» 8,10% гласох и пията партия «Глас» хтора достала 5,82% гласох. То пейц партиї хтори прешли цензус за уход до Парламенту од вкупно 22 партийох кельо участвовали на виберанкох.
Шветови Конґрес Українцох и на тих виберанкох мал своїх припатрачох орґанизованих до Медзинародней мисиї за мониторинґ виберанкох, у хторей були припатраче зоз 30 державох швета. Члени припатрацкей Мисиї у Сербиї хтори надпатрали виберанки у Беоґрадзе, на виберанковим месце у Амбасади України, були Иван Виславски и Соня Паплацко спред Союзу Руснацох Українцох Сербиї, хтори член Шветового Конґресу Українцох зоз шедзиском у Торонту у Канади.
У виберанковим списку у Беоґрадзе були уписани 350 гражданє України, а гласали 86. Виберанки у Беоґрадзе прешли у найлєпшим шоре.
Пондзелок, 22. юлия, отримана конференция за пресу у Українским медия центре у Києве, на хторей ше присутним обрацел предсидатель Медзинародней мисиї за надпатранє виберанкох ШКУ Євген Чолий, хтори заключел же ше парламентарни виберанки отримали у условийох по медзинародних демократичних стандардох и же институциї задлужени за отримованє демократичного процесу виберанкох сполнєли свою задачу.
Централна виберанкова комисия конєчни резултати виберанкох обяви по 5. авґуст.
В.Паплацко


 

ОТРИМАНИ  ФЕСТИВАЛ  „ГУЦУЛСКА  РОДИНА  - 2019“

У  месту  Ясиня  у  Закарпатскей  обласци  України  од  3.  до  7.  мая  того  року отримани  Штварти  медзинародни  фестивал „Гуцулска  родина“. На  фестивалу , окрем  домашнїх  групох  и  ансамблох , були  присутни  и  госци  зоз  Словениї , Словацкей, Польскей и  Сербиї.

Фестивал  святочно  отворени  3.  мая пред  Домом  култури  у  Ясинї , одкаль  ше  формовала  колона  учашнїкох  облєчених  до  традицийних  народних  облєчивох , провадзена  зоз  гуцулскима  народнима  инструментами.

Програми  отримани  у  Доме  култури , и  то  3, 4.  и  6  маја , пред медзинародним   жирийом  и  вельочислену  публику. Медзи  иншима , у  жирию  бул  и  представник Союзу Руснацох Українцох Сербиї  Боґдан Виславски. З Сербиї у програми  виступели хор „Пасторала“ зоз Жаблю и  солисти зоз КУД „Карпати“ з Вербасу.  Хор  „Пасторала“ на  чолє з  дириґенткиню Катарину  Янкович, виведол  вецей духовни и сербски народни писнї зоз свойого репертоару, а  дует Славко  Микитишин и  Филип  Пронек , з  музичним  провадзеньом  Стефана  Семянїва , вецей  українски  и  русински  писнї , котри  ше  зачували  у  Войводини.

Внедзелю  група  зоз  Сербиї  нащивела  мето  Рахов , дзе  ше  сходза  Била  и  Чарна  Тиса . Источашнє  нащивена  и  церква  у  Рахове , дзе  виведзени  вецей  духовни  и  народни  писнї.  Пондзелок , при  врацаню  до  Сербиї, ґрупа  обишла  и место  коло  Рахова , дзе ше  находзи  ґеоґрафични  центер  Европи.

Зоз  орґанизаторами  фестивалу  догваряне  дальше  сотруднїцтво , та  медзи  иншим  и  нащива  ансамблу „Галичанки“ з Львова  котри  заинтересовани  за  наступи у  наших  местох  у  Сербиї , як  и  дальше  сотруднїцтво  коло  орґанизованя  фестивалу  у  2020.  року.

 Б. Виславски


 

Україна достала нового предсидателя

БЕОҐРАД/КИЄВ – Українски ґлумец и комичар Володимир Зеленски победзел у другим кругу предсидательних виберанкох у України котри отримани 21. априла, пренєсли шветово аґенциї по завераню виберацких местох.
Централна виберанкова комисия обявела же Зеленски достал 73,22 одсто гласох виберачох, а за актуалного предсидателя гласали 24,45 одсто жительох України. На виберанкох за предсидателя України гласали вецей як 18 милиони гласаче. Треба спомнуц же на виберанкових местох у иножемстве вецей гласи достал Петро Порошенко (54,44 одсто) од Володимира Зеленского, котри достал 44,06 одсто.
У Републики Сербиї Українци могли гласац на двох виберанкових местох: у Амбасади України у Беоґрадзе и на Косове. На виберанковим месце у Беоґрадзе у Амбасади України у Сербиї у другим кругу предсидательних виберанкох од 349 уписаних гласала 101 особа. Петро Порошенко достал 60 гласи, а Володимир Зеленски 40 гласи, а єден лїсток бул нєважаци.
Того року першираз же надпатраче виберанкох у України на предлог Шветового Конґресу Українцох, и у першим и у другим кругу були троме члени Союзу Руснацох Українцох Сербиї – Боґдан Виславски, Йоаким Грубеня и Велимир Паплацко. Медзинародна мисия за надпатранє виберанкох Шветового Конґресу Українцох на тих виберанкох чишлєла 249 надпатрачох зоз 18 державох. Єдно зоз заключеньох Медзинародней мисиї у звиту после окончених виберанкох и тото же предсидательни виберанки у України одвитовали медзинародним стандардом реaлизованя демократичних виберанкох. То потвердзел и ґест Петра Порошенка хтори внєдзелю вечар винчовал на побиди процивнїкови и понукнул му свою помоц у преходним периодзе.

В.Паплацко

 

19 квітня 2019 р.
Великоднє привітання Світового Конґресу Українців

У ці святкові дні Світовий Конґрес Українців щиро вітає всіх українців і друзів України у всьому світі зі світлим святом Воскресіння Христового.
Ми дякуємо за численні благословення, пам'ятаємо близьких, які відійшли у вічність, і просимо Бога продовжувати захищати і направляти нас.
Ми пам'ятаємо і шануємо наших братів і сестер в Україні, які змушені взятися за зброю, щоб захищати свою Батьківщину. Ми молимося за душі тисяч загиблих, які протягом останніх п’яти років віддали життя, захищаючи свої сім'ї і свою країну, та просимо Бога зберегти захисників України і дати їм силу та натхнення для подальшої оборони свого народу. А також молимося, щоб в Україні запанував мир.
Оскільки цього року Україна переживає бурхливий період виборів, як навесні, так і восени, ми просимо всіх Вас залишатися відданими її майбутньому. Україна рухається в правильному напрямку, і всім нам слід і далі допомагати розбудовувати її як міцну і процвітаючу країну, яку майбутні покоління українців з гордістю називатимуть своєю Батьківщиною. Пам’ятаймо, що ми всі українці, де б ми не жили!
Світовий Конґрес Українців бажає Вам і Вашим близьким радісного та світлого Великодня!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

19 April 2019

Easter Message from the Ukrainian World Congress
The Ukrainian World Congress extends greetings to all Ukrainians and friends of Ukraine around the world during this joyous Easter season.
We give thanks for our many blessings, remember loved ones who have left us, and ask God to continue to protect and guide us.
We remember and honour our brothers and sisters in Ukraine, forced to take up arms to defend their homeland.  We pray for the souls of the thousands who have fallen defending their families and their country over the past five years, and ask God to keep the defenders of Ukraine safe and grant them strength to continue their brave struggle. And we pray that peace soon returns to Ukraine.
As Ukraine goes through a tumultuous election period both this spring and in the fall, we ask all of you to remain committed to its future.   Ukraine is moving in the right direction and it is up to all of us to continue to help build a strong and prosperous country that future generations of Ukrainians will be proud to call their homeland.  Let us remember that we are all Ukrainians – no matter where we live!
The Ukrainian World Congress wishes you and your loved ones a very joyous Easter!
Christ is risen! Indeed He is Risen!

 

Предсидательни виберанки у України


На порядних предсидательних виберанкох у України, котри отримани внєдзелю 31. марца, Шветови Конґрес Українцох формовал Медзинародну мисию припатрачох, хтора була треца по велькосци и числу припатрачох на тих виберанкох. Мисия з тей нагоди чишлєла 219 припатрачох зоз рижних жемох швета. Вони надпатрали реґуларносц предсидательних виберанкох як у рижних реґионох України, так и у дипломатичних представительствох, амбасадох України по цалим швеце.
У рамикох тей Мисиї и єй роботи участвовали и троме представителє Союзу Руснацох Українцох Сербиї Богдан Виславски, Йоаким Грубеня и Велимир Паплацко у амбасади України у Сербиї у Беоґрадзе.

Спрам вчеравечарших резултатох обявених по 22,00 годзин з боку Централней Виберанковей Комисиї, а на основи пречитаних 95% протоколох, на першим месце ше находзи Володимир Зеленски хтори ма 30,23% пречитаних гласох. Други терашнї предсидатель України Петро Порошенко зоз 15,94% пречитаних гласох, а на трецим месце ше находзи Юлия Тимошенко зоз 13,40% пречитаних гласох.

На предсидательних виберанкох участвовали 39 кандидати, од хторих перши двоме буду ше змагац у другим кругу виберанкох, хтори будзе отримани 21. априла. На нєдзельових виберанкох свойо гражданске право гласаня вихасновали 17.990.746 гласаче, як у України так и у иножемстве.

У Амбасади у Беоґрадзе, на виберанковим списку були уписани 332 гласаче. Свойо право вихасновали 111 гласаче, цо коло єдней трецини од уписаних до виберанкового списку. Найвецей гласи достал Петро Порошенко 43, други бул Володимир Зеленски зоз 31 гласом, а треци Анатолий Гриценко зоз 10 гласами.

Гласанє у Амбасади за предсидателя України прешло у найлєпшим шоре, без було яких нєправилносцох.

Други круг виберанкох будзе 21. априла, а припатраче знова буду члени Союзу Руснацох Українцох Сербиї у истим составе.

В. Паплацко

 


 

Предсидательни  виберанки  у  України  

Порядни  виберанки  за  предсидателя  України , согласно  закону  "О  виберанкох  Предсидателя  України", отримаю  ше  31. марца  2019.  року. Централна  виберанкова  комисия   реґистровала  39  кандидатох за предсидателя.

Виберанки  буду, медзи  иншим, провадзиц  и 600 надпатраче  з  других  державох, медзинародних  орґанизацийох  и  дияспори.  Централна  виберанкова  комисия України  одредзела , на  предкладанє  Шветового  Конгресу  Українцох, и  15  надпатрачох  з  дияспори. На  преткладанє  Союзу  Руснацох  Українцох  Себиї , медзи  нїма  ше  находза  и представителє  з  Републики  Себиї.  То  Йоаким  Грубеня, дипломовани  правнїк  и  Велимир  Паплацко, новинар, обидвоме  з  Нового  Саду .


 

Госци зоз Словацкей и Польскей на 29. Ружовей заградки

Як и скорейших рокох, так и того року мишана делеґация зоз Словацкей и Польскей, на чолє зоз Михалом Иванцом зоз Снїни пребувала у Новим Садзе, Дюрдьове, а нащивела и Шид и Бикич Дол.
У делеґациї були и Януш Землински зоз Польскей, як и двоме госци зоз места Палота при Медзилаборцох у Словацкей. Госци под час нащиви обишли Петроварадинску твердиню, опатрели туристични интересантносци у Новим Садзе, а нащивали и Лєтню резиденцию нашого владики у Шидзе.
Госци були задовольни зоз тогорочним фестивалом новей рускей шпиванки прето же вони таки фестивали у своїх жемох нє маю. Тота нагода вихаснована и за розгварки о дальшим сотруднїцтве зоз представителями Союзу Руснацох Українцох Сербиї, чийо госци були.
Предсидатель Союзу Богдан Виславски гварел же и того року културно-уметнїцки дружтва зоз наших местох виступя як госци на фестивалох у Словацкей и Польскей.

В. Паплацко

Госци зоз Словацкей и Польскей и їх домашнї


 

 




Поштовани представници српских медија,

Задовољство нам је да вас позовемо на Презентацију туристичког потенцијала Украјине у оквиру Међународног сајма туризма у Београду. 22.фебруар, са почетком у 14.00 сати, Велика конференцијска сала, Хала 4.

На презентацији ће учествовати делегације државних администрација Лавовске регије, Кијевске администрације као и туристички оператери из Украјине. Након презентације предвиђене и могућности изјава за медије.

22. фебруар 2019. године
14:00
Хала 4
Велика конференцијска сала

 Презентација туристичког потенцијала Украјине

Презентација туристичких бисера Украјине, потенцијала за туристичку сарадњу, отварање нових туристичких тура за српске грађане у оквиру отварања и директног лета- Београд-Кијев.
Представљање туристичких понуда украјинских регија, презентације украјинских туристичких оператера.
Своје регије ће представити званичне делегације државних администрација Кијева и Лавовске области, као и туристичка организација Кијевске области.
У оквиру презентације биће представљен и директан лет Београд-Кијев, који ове године уводи Air Serbia.
Добродошли на презентацију Украјине!

Програм
Презентације туристичког потенцијала Украјине

14.00 Почетак презентације
Уводна реч модератора

14.05 Видео презентација Украјине

14.20 Презентација туристичке понуде Кијева
Представља начелник Дирекције за туризам Кијевске државне администрације Марина Радова

14.35 Презентација туристичког потенцијала Лавовске регије
Представља заменик начелника Дирекције за туризам Тарас Лозинскиј

14.50 Презентација директног лета Београд-Кијев
Представник компаније Air Serbia

15.00 Презентација туристичке понуде Кијева
Представља Директор Туристичке агенције Кијева

15.15-16.00 Питања и билатерални разговори туристичких компанија


 

ПЛАН АКТИВНОСЦОХ ЗА 2019. РОК

У 2019. року Союз будзе мац шлїдуюци активносци:

- орґанизованє сотруднїцтва з орґанами Републики Сербиї у вязи злєпшаня положеня Руснацох и Українцох у Сербиї,

- орґанизованє одходу студентох на школованє до України,

- участвованє у сотрудництве з СКУ, ЕКУ , СФУЛО и подобнима орґанизациями,

- повязованє Републики Сербиї и України у обласцох економичного, културного, спортского, наукового и другого сотруднїцтва,

- повязованє Републики Сербиї з обласцами дзе традицийно жию Руснаци и Українци ( Польска, Словацка, Горватска , Босна и Герцеговина , итд. ),

- орґанизованє сотруднїцтва зоз стаємнима партнерами у иножемстве, як цо то Союз Русинох Горватскей , Союз Українцох Горватскей, Союз русинох – українцох Словацкей, Обєднанє лемкох зоз Польскей, Товариством „Лемкивщина“ Львов, Українска матица у БиГ , фестивалом „Гуцулска родина“ з Ужгороду итд,

- орґанизованє одходу ансамблох и делеґацийох Руснацох и Українцох зоз Сербиї на фестивали у Свиднику (Словацка), „Лемкивска ватра“ у Польскей, Фестивал духовней писнї у Снини ( Словацка ), фестивал „Маковицка струна“ у Бардейове ( Словацка ), фестивал „Петровски дзвон“ ( Горватска ), фестивал „Дзвони Лемкивщини“ у Монастириску ( Україна ), фестивал „Лемкивска ватра“ у Перечину ( Україна ) , фестивал Гомин Лемкивщини у Зимней води ( Україна ) фестивал Гуцулох у Ясині ( Україна ) итд.

- бранє учасци у наукових конференцийох и семинарох,

- брац учасц , як суорґанизатор , при орґанизованю фестивала „Червена ружа“ у Руским Керестуре , фестивала ,, Жатва“ у Коцуре , Фестиваал хорского шпиваня у Вербаше , фестивала „Най ше нє забудзе“ у Дюрдьове, Дньох українскей култури у Индії , фестивала „Майске древо“ у Бикич долу , фестивала „Днї Жабля“ у Жаблю , Українского ґастро-феста у Новим Садзе итд.

- орґанизованє знїманя аудио-видео записох творчосци народних колективох Руснакох и Українцох ,

- орґанизованє поставяня мемориялних таблох визначним Руснацом и Українцом ,

- орґанизованє лєтнєй школи за младеж з русинистики и українистики,

- орґанизованє друкованя кнїжкох руских и українских творительох ,

- сотруднїцтво з амбасаду України у Београдзе,

- провадзенє нормативох котри ше одноша на права националних меньшинох у Сербиї,

- провадзенє чи постоя потупеня индивидуалних и колективних правох, и ришованє проблематичних ситуацийох вєдно з Националним совитом и державнима орґґанами,

- видаванє билтену „Глас Союзу“ и отримованє сайту www.rusuk.org

- орґганизованє викладох з обласци науки, култури, означованє ювилейох и презентациї кнїжкох,

- орґанизованє фестивалох.

ПРЕДСИДАТЕЛЬ СОЮЗУ:

Боґдан Виславски


IN MEMORIAM - СТЕФАН БУРДА

УПОКОЇВСЯ У ГОСПОДІ СТЕФАН БУРДА

(07.08.1940 – 26.12.2018)

26 грудня 2018 року, після короткої хвороби на 79-му році життя відійшов у вічність Стефан Бурда.

Народився 7 серпня 1940 року в селі Стара Дуброва (Боснія), в сім'ї Дмитра та Катерини (дів. Бойко). Батьки Стефана народжені в Боснії. Дідо Стефана, Павло Бурда пересилився 1903 року в Боснію з села Рава Руська (Галичинa, Україна)...

 

 

Жадаме Вам и Вашим наблїзшим щешлїви

и весели Крачунски и новорочни швета,

як и вельо здравя и радосци и успишни

Нови 2019. рок!

 

Різдвяне привітання 

Від імені Світового Конґресу Українців хотів би висловити свої щирі вітання всім українцям і друзям України з нагоди святкових днів.
 
Як новообраний Президент СКУ хочу подякувати минулому Проводу СКУ, зокрема Раді директорів та безпосередньо попередньому Президентові Евгену Чолію, за жертовну працю та значні досягнення на користь українського народу. 
 
У кінці листопада 2018 р. провідники українських громад із різних країн світу зібралися в Києві на XI Світовому Конґресі Українців, під час якого виробили плани на майбутнє, модернізувавши і децентралізувавши структуру СКУ та обравши нову команду для координації та здійснення керівництва світовою українською громадою.
 
Ми розуміємо великі виклики, які стоять перед СКУ. Я певний, що разом ми досягнемо успіху, поклавши кінець іноземній агресії та встановивши мир на українській землі. Для цього ми повинні забезпечити, щоб Росія припинила свою військову, економічну та культурну агресію, а також дезінформаційну кампанію, повернула Україні незаконно окуповані території Криму та Донбасу, а також звільнила всіх політичних в’язнів та заручників.
 
Ми всі маємо обов’язок допомогти народу України розбудувати сучасну демократичну державу та досягнути його євроатлантичних прагнень. Для цього ми мусимо і далі сприяти розвитку об'єднаних, організованих та впливових українських громад у всьому світі, які будуть продовжувати виховання багатьох поколінь свідомих українців.
 
У цей святковий час я закликаю всіх, кому небайдужа доля України, щедро присвячувати свій час та надавати фінансову підтримку Світовому Конґресу Українців.
 
Від імені Світового Конґресу Українців та моєї сім'ї, дружини Адріянни і дітей - Романа, Данила, Лариси та Олени, щиро бажаю Вам миру, злагоди та щасливого Нового року і веселого Різдва.
 
Христос рождається!                                                                                   Славімо Його!

СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ

Павло Ґрод
Президент 

Christmas Greetings
 
On behalf of the Ukrainian World Congress, I would like to express my sincerest greetings to all Ukrainians and friends of Ukraine during this holiday season.   

As the newly elected UWC President, I would like to thank the former leadership of the UWC, in particular the outgoing UWC Board of Directors and immediate Past-President Eugene Czolij for their dedicated work and significant achievements for the benefit of the Ukrainian people.

In late November of 2018, the leadership of the Ukrainian communities from around the world gathered in Kyiv for the XI Ukrainian World Congress, where we developed our plans for the future, modernized and decentralized the UWC structure, and elected a new team to coordinate and provide leadership to the global Ukrainian community.

We understand the great challenges that lie ahead for the UWC. I am confident that together we will be successful in putting an end to foreign aggression and establishing peace on Ukrainian soil. To do so, we must ensure that Russia ceases its military, economic and cultural aggression, as well as its disinformation campaign, returns to Ukraine the illegally occupied territories of Crimea and Donbass region, and releases all political prisoners and hostages. 

We all have a responsibility to help the people of Ukraine build a modern democratic state and achieve their Euro-Atlantic aspirations. For this, we must continue to foster united, organized and influential Ukrainian communities around the world that will continue to develop many generations of conscientious Ukrainians.

As we usher in the New Year, let us be proud of who we are and what we have achieved. With your generous support we will continue to ensure the UWC appropriately represents and serves all Ukrainians both in Ukraine and around the world.

On behalf of the Ukrainian World Congress and my family, Adrianna, Roman, Danylo, Larysa and Olena, I extend my best wishes for peace, harmony a very Merry Christmas and a Happy and prosperous New Year.

Christ is Born!                                                                                             Let us praise Him!
 
UKRAINIAN WORLD CONGRESS


Paul Grod
President


Шановні та дорогі мої друзі,

З нагоди Різдва Христового та Нового Року бажаю Вам і Вашим родинам міцного здоров’я, миру, злагоди, благополуччя та Божого благословення.

Прошу послухати цей Різдвяний флеш-моб: https://www.youtube.com/watch?v=sSyXDGJqaOo

Христос рождається! Славімо Його! 

Евген Чолій
Президент Світового Конґресу Українців (2008-2018)


Дорогі Голови Суб’єктів Федерації, Члени Президії та Контрольної Комісії СФУЛО!     

Сердечно вітаю Вас, Ваші громади і Ваші родини з Різдвом Христовим і прийдешнім Новим 2019 роком!

Від усього серця дякую Вам за Вашу невтомну працю в наших лемківських і русинських громадах впродовж року, який минає, дякую за Ваше щире плече і розуміння, за підтримку і допомогу.

У Новому році зичу нам всім спільної плідної  роботи та великих успіхів, нових ідей і проектів та духовної наснаги для їх звершення, єдності та щирості, родинної злагоди та любові, щастя і миру в Україні та у світі!

Хай в Ваші вікна стукає колядка,
а на столі і свічка, і кутя.
Вже сповістила зіронька на небі,
що в яслах народилося дитя.
А оченята сповнені любові
і посмішка весела і легка.
В різдвяну ніч хай Вас благословляє
Ісусика малесенька рука.

Христос ся рождає! Славите єго!

 
Веселих свят! Смачної куті! Дзвінкої коляди!
Радісних Різдвяних свят та щасливого 2019-го Нового року!

З повагою і найкращими побажаннями

Ярослава Галик,

Голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань


 

Христос Народився! З Новим Роком!

З найкращими побажаннями -
Марійка Дупляк


 

ХI Шветови Конґрес Українцох

Єденасти Шветови Конґрес Українцох (ШКУ) отримани у Києве од 24. по 27. новембер 2018. року у конґресних салох Готелу „Президент”.


Програма ХI Шветового Конґресу Українцох почала 24. новембра, на дзень почитованя жертвох Голодомору. Делеґати Конґресу вєдно зоз державнима функционерами участвовали на Медзинародним форуме «Україна памета, швет припознава» хтори ше отримал у националним, културно-уметнїцким и музейним комплексу «Уметнїцки арсенал» и запалєли швички здогадованя коло Националного музею «Мемориял жертвох Голодомору».



Скорей шветочного отвераня ШКУ, на поладнє отримана традицийна панахида за геройох «Сто нєбесних» коло каплїчки на Институцкей улїчки, дзе були присутни и делеґати ШКУ.

Шветочне отверанє Конґресу отримане 25. новембра у Олимпийским националним спортским комплексу, а на нїм участвовали 248 делеґати зоз 26 жемох швета. На отвераню медзи почеснима госцами були и бешедовали предсидатель України Петро Порошенко, перши заменїк премиєра Влади України Степан Кубив, заменїк премиєра и министер за питаня евроатлантских интеґрацийох Ивана Климпуш Цинцадзе, министер вонкашнїх дїлох Павло Климкин, представителє духовнїцтва, предсидатель ШКУ Евген Чолий и руководство Шветового Конґресу Українцох.

Українска народна уметнїца, шпивачка Руслана на самим початку одшпивала гимну України.

ШКУ уручел медалї Святого Володимира Велького представительом дияспори и представительом других державох хтори уложели вельо моци на афирмованє и потримовку України у своїх жемох. Медзи наградзенима и Славко Бурда, длугорочни активиста зоз шорох Українцох у Републики Горватскей и Максим Маслей, длугорочни активиста зоз Здруженя Лемкох у Канади.

После шветочного отвераня делеґати и госци мали нагоду послухац писнї шпивчки Руслани и дружиц ше у приємней атмосфери з приятелями зоз цалого швета.


Под час XI ШКУ делеґети и госци розпатрали питаня хтори ше одноша на медзинародну потримовку України коло питаньох одбрани, реформох, економиї и гуманитарней помоци, позитивного имиджу України, Українцох у дияспори, українского националного паметаня, українского язика, розвою українских заєднїцох у рижних реґионох швета, формованя свидомих Українцох, младежских орґанизацийох и сотруднїцтва Українцох з дияспори зоз етнїчнима и релиґийнима заєднїцами у швеце.


На пленарним зашеданю розпатрена Стратеґия розвою ШКУ по 2025. рок и перспективи орґанизациї у будучносци и анализовани прешли пейцрочни период од остатнього Конґресу по нєшка, поднєшени звити о роботи орґанизацийох членох Конґресу, прилапени вименки Статута хтори були нєобходни за функционованє Конґресу пре сучасни животни цеки и вибране нове руководство. За нового предсидателя ШКУ вибрани Павло Ґрод зоз Канади место потерашнього Евґена Чолия. За трох подпредсидательох вибрани: Стефан Романїв з Австралиї, Ана Кисиль з Канади и Андрий Футей зоз ЗАД.


На числених округлих столох и зашеданьох комисийох розпатрани актуални питаня зоз хторима ше українски орґанизациї стретаю у каждодньовим живоце. Наш делеґат, Соня Паплацко провадзела округли столи на теми: «Розвой українских заєднїцох у Восточней Европи», «Политика українского националного паметаня у шветових розмирох и «Моцнєнє шветового українского младежского руху – драги вибудови младежских и студентских орґанизацийох у дияспори».

То була нагода побешедовац зоз старима партнерами и направиц контакти зоз новима.

На Конґресу од партнерох Союзу Руснацох Українцох Сербиї були: предсидателька СФУЛО Ярослава Галик, предсидатель Товариства „Лемкивщина” з Тернополю Олександер Венгринович, подпредсидатель Союзу Русинох-Українцох Словацкей Виктор Бандурчин, предсидатель Українскей заєднїци зоз Републики Горватскей Михайло Семенюк и його заменїк Славко Бурда зоз Заґребу, як и Виктор Филима, предсидатель Українскей заєднїци у Заґребе.

,

Делеґат на Шветовим Конґресу Українцох спред Союзу Руснацох Українцох Сербиї була Соня Паплацко.

 


Означена 85-рочнїца Голодомору у Києве

У Києве, главним городзе України, од 22–24. новембер 2018. року отримани Медзинародни форум „Україна памета, швет припознава” з хторим означена 85-рочнїца Голодомору у України, котри тирвал од 1932. по 1933. рок.


Учаснїки сходу були познавателє тей значней теми, а попробовали обєдинїц моци медзинародней явносци же би преглашела Голодомор за акт ґеноциду, обрациц ше шветовей явносци же би осудзела тото злодїйство большевицкого тоталитарного режиму же би ше таки и подобни злодїйства нє повторели у будучносци, информовац медзинародну явносц о Голодомору 1932–1933. рокох, обдумац пошлїдки того ґеноциду за Україну и швет, догвариц напрямки очування историйного и фамелийного здогадованя потомком жертвох Голодомору, як и факти и причини злодїйствох.


У рамикох Форуму отримани Наукови симпозиюм у Українским доме, дзе наступели 20 иножемни и 32 українски виглєдоваче тей теми. На отвераню Медзинародного форуму бешедовали: перши подпредсидатель Влади України Степан Кубив, подпредсидатель Влади України Вячеслав Кириленко, министер култури України Євген Нищук, поета, видаватель, добитнїк Шевченковей награди Иван Малкович и предсидатель Українского институту националного паметаня Володимир Вятрович.


Отримана и уметнїцка акция – „Реквиєм” у Националней опери України, мемориялне зашеданє Верховней Ради, зашеданє Медзинародного форуму з участвованьом предсидателя України и державнїкох зоз иножемства.


После роботи Форуму учаснїки того сходу на чолє зоз предсидательом України Петром Порошенком у мимоходу пошли до Мемориялу жертвом Голодомору, дзе бул служени парастос жертвом, а потим дата всенационална почесц з минуту цихосци на чесц жертвом Голодомору и з тей нагоди кажди учаснїк запалєл швичку здогадованя.

    

Здогадованє на жертви Голодомору тирвало 85 днї у Медзинародней акциї „Запаль швичку здогадованя”, символично пре 85-рочнїцу. Инициятор тей медзинародней акциї Шветови Конґрес Українцох хтору потримали Министерство вонкашнїх дїлох України, Українски институт националного паметаня и Национални музей «Мемориял жертвох Голодомору». По законченє тей акциї сходи и палєнє швички отримани на вецей як 80 местох у швеце, у жемох дзе жию Українци – у Австралиї, Канади, ЗАД, Японє, Китаю, Портуґалиї, Италиї, Мадярскей, Ческей и велїх других жемох. Така акция отримана и у Сербиї, у Кули.


Делеґат на спомнутим Форуме спред Союзу Руснацох Українцох Сербиї була Соня Паплацко.

 


 

Отримана 46. Маковицка струна

БАРДЕЙОВ (СЛОВАЦКА) – Прешлого тижня, 24. и 25. новембра, у Бардейове и Прешове, у Словацкей. отримани 46. Фестивал народней шпиванки „Маковицка струна”, хтори пестує традицию народних писньох Русинох-Українцох Словацкей. Фестивал орґанизую Союз Русинох-Українцох Словацкей Републики (СРУСР), город Бардейов, Прешовски самоуправни край и дзепоєдни орґанизациї и институциї култури з Бардейова.

Скорей як цо шпиваче, солисти, дуети и триа наступели на централней манифестациї, преходзели квалификациї. Учашнїки, уствари побиднїки седем реґионалних смотрох Прешовского и Кошицкого краю, бо лєм так могли вибориц свойо участвованє. Нормално, то дало и одредзени квалитет, понеже ше шпиваче пририхтовали ище од мая.

За розлику од наших фестивалох, на „Маковицкей струни” наступели учашнїки од 7 до 77 рокох, чули зме нови композициї и обробки старих шпиванкох, видзели и єден танєчни наступ, а, шицких учашнїкох провадзел Народни уметнїцки оркестер под дириґентску палїчку Юлиуса Селчана. Програму обдумал и на интересантни и нєпоштредни способ водзел Штефан Хий.

Всоботу, пополадню, отримана явна проба, а интересантне, публика пополнєла вецей як пол спортскей сали „Мир”. Вечар отримани концерт и преглашени побиднїки у рижних катеґорийох, а тераз сала була полна.

Як госци на Фестивалу наступела и народна уметнїца України Леся Хорова зоз Києва, та Дзивоцка шпивацка ґрупа „Ариа” зоз Руского Керестура. Дзивки виведли штири шпиванки у дакус иншаким аранжману яку пестує тот Фестивал.

Исти концерт, ютредзень, пополадню, повторени у Прешове у Театру Йонаш Заборски, а побиднїки тераз представени уж як лауреати. З оглядом на заинтересованосц Руснацох и Українцох же би провадзели концерт, орґанизатор убудуце будзе мушиц роздумовац и о векшим просторе.

На Фестивалу були визначни госци зоз Прешовского самоуправного краю, односно Бардейовского округу, як и делеґациї Здруженя Лемкох Польскей и културних роботнїкох Закарпатскей обласци України, представителє явного и културного живота Словацкей и других европских державох. На Фестивалє у Бардейове и Прешове була и делеґация зоз Сербиї.
Одход Дзивоцкей шпивацкей ґрупи „Ариа” до Словацкей подпомогли вецей поєдинци и орґанизациї: комби одобрел Вивершни одбор Националного совиту Руснацох, финансийни трошки драги зношели власнїк тапетариї „Креативо” Звонко Чизмар, Славко Монар, тв-електромеханїчар, Виберанкова лїстина „Буц и остац Руснак – Олена Папуґа”. Орґанизатор бул Союз Руснацох Українцох Сербиї, котри предводзел Йоаким Грубеня.
Дю. В.


 

Umro počasni predsjednik HVZ-a i počasni predsjednik Saveza Rusina Republike Hrvatske Teodor Fricki

ZAGREB - Danas u 85. godini preminuo počasni predsjednik Hrvatske vatrogasne zajednice i počasni predsjednik Saveza Rusina Republike Hrvatske Teodor Fricki.
Rođen je 15. veljače 1934. u Lipovljanima. Završio je osnovnu školu u Lipovljanima i Školu učenika u privredi u Novskoj. Kao izvanredni student diplomirao je na Visokoj upravnoj školi u Zagrebu te magistrirao na poslijediplomskom studiju “Financijska teorija i politika” u Zagrebu.
Član DVD-a Novska postao je 1972., te je izabran za člana Predsjedništva Vatrogasnog saveza Hrvatske. Dužnost predsjednika Vatrogasnog saveza Hrvatske obavlja od 1982. do 1984., 1988., te od 1992. do 1993., a Hrvatske vatrogasne zajednice od 2000. - 2005. Obavljao je dužnost predsjednika Vatrogasnog saveza Jugoslavije (1990. - 1991. ) Za počasnog predsjednika Hrvatske vatrogasne zajednice je izabran 2005. godine.
Odigrao je značajnu ulogu za vrijeme Domovinskog rata kada je bio na čelu humanitarne Akcije sveti Florijan kojom je nabavljena oprema za hrvatske vatrogasce. Također je predvodio radnje za primanje Hrvatske u punopravno članstvo CTIF-a. Bio je predsjednik organizacijskog odbora Vatrogasne olimpijade u Varaždinu 2005.
Nositelj je niza vatrogasnih i državnih odlikovanja, među kojima svakako ističemo Povelju i plaketu s likom Gjure Stjepana Deželića. Bio je počasni član velikog broja vatrogasnih društava. Izabran je za počasnog predsjednika Saveza Rusina i Ukrajinaca Hrvatske 2002.
VIČNAJA MU PAMJAT
Autor: Zvonko Kostelnik 13.11.2018 Savez Rusina

 

Комеморативни сход пошвецени Симови Сакачовому

Соботу, 17.  новембра 2018. року у Студию М Радио Нового Саду, отрима ше комеморативни сход на чесц умартого дипломованого правнїка Симеона Сакача, дакедишнього главного редактора Рускей редакциї Радио Нового  Саду, снователя Союзу Руснацох и Українцох Сербиї, дакедишнього предсидателя Союзу и почесного доживотного предсидателя Союзу, котри умар 5. новембра того року.

Комеморативни сход почина на 18,00 годзин


 

Святочносц з нагоди Дня писменосци и мацеринского язика

Истого дня 17. новембра 2018. року у Студию М Радио Нового Саду отрима ше святочносц з нагоди Дня писменосци и мацеринского язика.

У програми участвую студенти Филолоґийного факултету у Београдзе, Одсек українского язика, хор „Гармония“ з Нового Саду, дзивоцка шпивацка ґрупа РКПД Нови Сад и солисткиня  Ана  Симунович .

Орґанизатор святочносци Амбасада України у  Београдзе и Союз Руснацох Українцох Сербиї.

Святочносц  почина  на  19,00 годзин

Поволанка Амбасади України:

Поштована украјинска и русинска заједница

Амбасада Украјине у Београду има част да вас позове на манифестацију поводом Дана украјинског језика и писмености, који ми организујемо у сарадњи са Савезом русина украјинаца Србије 17. Новембра 2018. године са почетком у 19.00 сати у просторијама Студио М, РТВ, адреса -  Игњата Павласа, 3, Нови Сад. Манифестација ће трајати до 20.30.
У програму манифестације имаћете прилику да видите изложбу, посвећену украјинском језику, да заједно са нама испробате своје снаге у Свеукрајинском диктату, да слушате концерт у извођењу хора „Хармонија“, Ане Римар, Петра Закамарка. Деца и одрасли ће имати могућност да решавају различите кратке загонетке и пазле о украјинском језику и писмености, а на крају догађаја смо приредили за вас лепе поклоне и коктел.
Видимо се у суботу на Дану украјинског језика!


 

Концерт гуцулского ансамбла з Рахова у Дюрдьове у Жабелю

Пияток, 9. новембра 2018. року у  Дюрдьове госцує Гуцулски  ансамбл  з  места Рахова , Закарпатска  обласц  України.
Програма  почина на  19,00  годзин у просторийох КУД  „Тарас  Шевченко“.

Слїдующого дня, 10. новембра , Гуцулски ансамбл виступи у Жаблю, вєдно з хором „Пасторала“. Програма  почина  на  19,00  годзин  у  просторийох  Основней  школи  „Милош  Црнянски.“ Програма  пошвецена 100  рочнїци отримованя  скупштини приєднаня  Войводини Кральовини Сербох , Горватох  и  Словенцох ( Югославиї )  и  Сербиї.


 

In memoriam
СИМЕОН САКАЧ (1929-2018)

 

Пондзелок, 5. новембра того року у Новим Садзе, после длугей и чежкей хороти, по наполнєних 89 рокох живота, умар Симеон Сакач, новосадски адвокат и визначни руско-українски културни дїяч.

Бул  єден з найактивнєйших членох Инициятивней ґрупи за снованє Союзу Русинох и Українцох Югославиї у половки шейдзешатих рокох прешлого вику. Вон тиж так вельо допомогнул у закладаньох за обновйованє рускей ґимназиї у Руским Керестуре, та у пририхтованю сновательних документох Аматерского руского театра „Дядя“, а вельо допомогнул и коло снованя Дружтва за українски язик, литературу и кулгтуру Войводини. Бул и член Дружтва за руски язик, литературу и културу од самого початку його иснованя.

Симеон Сакач ше народзел 6. новембра 1929. року у Дюрдьове. Там закончел и першу класи основней школи, а вец ше його родичи преселєли до Нового Саду, та там закончел дальше школованє.

После ошлєбодзеня наших крайох спод окупатора 1945. року уписал ше до Учительскей школи у Сомборе и по конєц школского 1946. року закончел два класи. Под час школского розпусту 1946. року участвовал на будованю желєзнїцкей драги Брчко-Бановичи, а вец школованє предлужел на Желєзнїцким техникуме перше у Беоґрадзе, потим у Суботици и Пули. После законченя школи 1948. року такой достал службу у Новим Садзе на длужносци одправнїка гайзибанох.

После одслуженя войска врацел ше знова на службу одправнїка гайзибанох у Новим Садзе. Нєодлуга постал помоцнїк шефа станїци и инспектора за путнїцки транспорт аж по конєц 1955. року. Вец єден рок роби у Желєзнїцким транспортним подприємстве Нови Сад на рижних длужносцох, а од половки 1963. року на роботох маєтково-правней защитии заступал ЖТП Нови Сад пред рядовима и привреднима судами у спорох зоз обласци роботних одношеньох, транспортней чкоди и ин.

У медзичаше Симеон позарядово закончел студиї на Правним факултету у Беоґрадзе, дзе дипломовал у октобру 1964. Правосудни испит положел 25. юния 1969. року.  Потим 1975/76 року ше уписал и на треци ступень студийох (гражданско-правни напрям) и положел два семестри.

Од 1958. року знова активно роби у Културно-просвитним дружтве „Максим Горки”, алє тераз як предсидатель Дружтва. Як познате, у 1955. року утаргнути бешедни емисиї на руским язику на Радио Новим Садзе, без даякого оправданого обгрунтованя. Як предсидатель КПД „М. Горки” Симеон Сакач вєдно зоз секретаром Дружтва учительом Михайлом Ковачом писмено и усно вимагали обнавянє спомнутих емисийох на руским язику. У вязи з тим вимаганьом пририхтал обсяжни материял под насловом „Ришованє актуалних дружтвено-политичних проблемох Русинох у АПВ”, у котрим облапел проблем зменшованя числа школох на руским язику и кадрох, о розвою руского литературного язика и друкованю литературних творох, як и о врацаню бешедних емисийох на руским язику прейґ Радио Нового Саду. Тот текст подписали, попри Симеона Сакача, и Дюра Грубеня, Микола М. Кочиш, Янко Сабадош, Дюра Сопка и Мирослав Стрибер и 22. октобра 1965. року го придали до Покраїнского комитету СКС за Войводину у Новим Садзе. Покраїнски комитет розпатрал тот материял и после того ишлїдзело обнавянє видаваня нашого часопису „Шветлосц”, гоч на тото нє достата децидна согласносц того политичного орґана. Тиж так, интензивовани и активносци коло врацаня бешедних емисийох на руским язику на Радио Новим Садзе. И попри значного процивеня руководительох у Радио Новим Садзе, у 1966. року на спомнути радио габи врацени и бешедни емисиї на руским язику и кадрово обновена Редакция информативней програми на руским язику.

За першого одвичательного редактора у обновеней редакциї информативней програми на руским язику 1966. року меновани праве Симеон Сакач. На тей длужносци остал аж по 1973. рок.

И праве у периодзе кед бул одвичательни редактор Рускей редакциї Радио Нового Саду Симеон Сакач ше значно активує у културним живоце рускей и українскей националней заєднїци. Мал активну учасц у закладаньох за  обновйованє рускей ґимназиї у Руским Керестуре 1969. року, вец активно участвує у пририхтованю сновательних документох и Сновательней схадзки Аматерского руского театра „Дядя”, дзе є вибрани и за першого предсидателя 1971. року.

Ище у половки 1967. року писмено вимагал же би ше на Филозофским факултету у Новим Садзе отворело курс руского и українского язика, а концом истого року вєдно з другима робел на пририхтованю писаного материялу на тему „Проблеми културного розвою югославянских Русинох-Українцох”, а концом 1968. року, под час явней розправи о Нарису уставного закона АП Войводини, глєдал же най ше до того закона упише и українска националносц.

Зоз тим нє вичерпана анґажованосц Симеона Сакача у дружтвеним и културним живоце Руснацох и Українцох. Уж  у 1968. року активно  є уключени до пририхтованьох за снованє Союзу Русинох и Українцох Горватскей, вєдно з Владом Костелником.

У 1973. року, после седем рокох препровадзених у радио-новинарстве, Симеон Сакач почина професийно робиц як адвокат у Темеринє по 1976. рок, а потим як совитнїк у Суду здруженей роботи Войводини по конєц септембра 1987. року, кед ше наполнєло 40 роки його роботного стажу и пошол до заслуженей старосней пензиї. Алє, зоз тим нє престала и його професийна анґажованосц. И далєй предлужує робиц як адвокат, перше у Новим Садзе, а од початку 1994. по октобер 1994. року у Жаблю. Рок познєйшє, у половки октобра 1995. року, поставени є за судского толмача за руски и українски язик.

У периодзе адвокатури и далєй роби на планє култури. Окреме 1987, 1988 и 1989. року, вєдно зоз др Янком Сабадошом, Владимиром Хромишом и ище дзепоєднима рускима и українскима интелектуалцами интензивно роби на пририхтованю снованя, а вец як член Инициятивней ґрупи на снованю Союзу Руснацох и Українцох Югославиї, котри основани 12. мая 1990. року у Новим Садзе. На Сновательней схадзки припадла му чесц отвориц ю, привитац госцох и шицких присутних и пречитац информацию од дїялносци яка предходзела снованю Союзу Руснацох и Українцох Югославиї. У роботней часци Сновательней схадзки вибрани є до Кандидацийней комисиї, а потим и за секретара Союзу и на тей длужносци остал полни 14 роки, а вец  є 2004. року вибрани за предсидателя и тоту функцию окончує полни штири роки, т.є. аж по юний 2008. року, кед є на рочней виберанковей схадзки вибрани за почесного доживотного предсидателя Союзу Руснацох Українцох Сербиї. Значне ту спомнуц же у медзичаше вельо помогнул коло снованя Дружтва за українски язик, литературу и културу Войводини и бул перши його секретар. У 1992. року, вєдно зоз о. Романом Мизом и Иваном Терлюком, теди предсидательом Дружтва, писмено вимагали уводзенє емисийох на українским язику на Радио Новим Садзе. Тота инициятива на покраїнским уровню прилапена и на початку новембра истого року при Рускей редакциї Радио Нового Саду оформена Редакция за українски язик на чолє зоз о. Романом Мизом як редактором. Од того часу ше почало емитовац и єдногодзинову емисию на українским язику под назву „Українські обрії”(„Українски горизонти), а од 1999. року и дньово информативни емисиї. Обидва тоти емисиї ше емитує и нєшка.

Барз значну улогу Симеон Сакач од самого снованя Союзу та аж по нєшка ма на планє школованя руско-українских кадрох на академским уровню у України. Вон прейґ одвитуюцей догварки Союзу зоз одвитуюцима институциями  України обезпечел школованє коло 80 студентох рускей и українскей националносци на українских факултетох у Львове, Києве, Тернополю, Ивано-Франкивску, Ужгородзе и Чернївцох. Найвекша часц студентох ше опредзелєла на студиї рижних конарох уметносци, алє и на таки як технїка, дипломатия, история, язик, журналистика, медицина, информатика, педаґоґия, архитектура и ин. Дзепоєдни з нїх там закончели и маґистратуру, а дзепоєдни там одбранєли и свойо докторски дисертациї.

Нє мож заобисц анї Сакачову публицистичну и прекладательну дїялносц од 1966. та аж по нєшкайши днї. У Библиоґрафиї Руснацох у Югославиї  (часц ІІ, Нови Сад, 1990) зазначени 9 його одреднїци (у тим  чишлє  и два преклади з мадярского язика). Тоти одреднїци обявени у „Литературним слове”, „Шветлосци”, Народним календаре, „Новей думки”, алє то нє шицко цо Симеон Сакач зробел у тей обласци. Вон у форми фельтона у „Руским слове” у 17 предлуженьох обявел моноґрафию Културно-уметнїцкого дружтва „Максим Горки” з Нового Саду, Хронїку Союзу Руснацох и Українцох Югославиї у гласнїку „Глас Союзу Руснацох и Українцох” и вецей други написи и преклади з мадярского и українского, обявени у нашей периодики и електронских медийох. У своєй приватней архиви чува велї значни документи зоз историї и културного живота Руснацох и Українцох, котри дзечнє дава на увид науковим виглєдовачом.

У Новим Садзе, 6. новембра 2018. року                               Дю. Латяк


У Новим Садзе отримане преповаданє «Йован Хранилович – чловек зєдинєня»

У Музею Войводини, стреду вечар, 31. октобра, професор на Филозофским факултету др. Владимир Барович отримал преподаванє о о. Йованови Храниловичови (1855-1924), хтори бул медзи иншим и парох у наших местох Коцуре, Руским Керестуре и Новим Садзе.

О. Йован Хранилович док бул новосадски грекокатолїцки парох здобул барз вельки угляд медзи новосадску интелигенцию, а нє лєм Руснацами. Попри того же бул душпастир, вон бул и новинар, публициста, поета, хуманиста, а основал и Здруженє новинарох Нового Саду. Цали свой живот пошвецел помаганю старим и худобним новинаром, без огляду на националну припадносц, язик на хторим писали и вирски и политични опредзелєня, хторим ремесло було лєм новинарство. Кед слово о заробкох новинарох вони вше були мали, цо Хранилович добре знал бо и вон єдол новинарски хлєб. Помагал им кельо могол цали свой живот.
Вон такой по уходзе сербского войска до Нового Саду 1918. року потримал приключенє Войводини, Славониї и Баранї Сербиї, без огляду же ше нє знало цо ше далєй будзе случовац. Мал чесц предшедовац Велькей народней скупштини 25. новембра 1918. року на котрей принєшена одлука о присоєдинєню Войводини гу Сербиї, до составу новоствореней держави Кральовини Сербох, Горватох и Словенцох, а на хторей медзи другима представителями жительох Войводини бул присутни и 21 Руснак зоз рижних местох у котрих вони жили.

Попри шицкого спомнутого Йован Хранилович мал и вельку позитивну улогу у формованю Руского Народного Просвитного Друштва 1919. року у Новим Садзе, чийо формованє значело препород при Руснацох кед у питаню просвитни и културни живот. Нє робел на добро лєм Руснацом, алє и цалей друштвеней заєднїци у хторей жил. Жил барз скромно и вше помагал другим, гварел медзи иншим др. Владимир Барович у своїм преподаваню.

Преподаванє провадзене зоз проекцию фотографийох зоз живота Йована Храниловича и його рукописох як и особох його приятельох хтори жили у чаше кед и вон.

Преподаванє провадзели вецей як двацец особи, а даєдни зоз нїх професорови поставли и даскельо питаня вязани за живот и роботу Йована Храниловича на хтори им вон и одвитовал. Вецей од половки присутних були Руснаци хтори и з тей нагоди указали чесц свойому парохови-чловекови зєдинєня.

В. Паплацко


 

Овим извештавамо све заинтересоване  да ће се одржати јавна емисија поводом 70 година од оснивања Радио Новог Сада и 50 година објављивања текстова о музици.

Том приликом ће бити презентована и књига етно-музиколога ДУШАНА МИХАЛЕКА „МУЗИКА И РЕЧ“. У књизи је обухваћено и стваралаштво учитеља Михајла Врабеља.

Јавна емисија ће се одржати у Студију М Радио Новог Сада, дана 27. октобра 2018. године (субота) са почетком у 12,00 часова.

Улаз је слободан.

 

 

Хор «Гармония» успишно прешлого викенду наступел у Републики Словацкей

Члени новосадского Хору грекокатолїцкей церкви св. апостолох Петра и Павла и Руского културного центру внєдзелю госцовали на 28. Фестивалу духовней писнї у Снїни, у Восточней Словацкей.

Внєдзелю предполадньом, Хор шпивал Службу Божу у новей грекокатолїцкей церкви у Снїни, а Фестивал духовней писнї у Доме култури почал на 14 годзин. Того року на Фестивалу, попри двох домашнїх хорох и єдней шпивацкей групи зоз Словацкей, наступели и два хори зоз України, єден зоз Ужгороду, а други зоз Стрию и хор «Гармония» зоз Сербиї. На Фестивалу презентоване восточне церковне шпиванє, а наш Хор медзи иншим одшпивал «Отче наш», «Тебе поєм» и други духовни композициї Стевана Мокраньца, Димитрия Бортнянского и других авторох. Окремне припознанє за свойо длугорочне сотруднїцтво зоз рижнима институциями зоз Чехословацкей и Словацкей достал член хору «Гармония» Дюра Латяк од Союзу Русинох-Українцох Словацкей за свой 85. родзени дзень. Виступ Хору провадзени и випровадзени зоз моцним аплаузом. Того року у Доме култури Фестивал провадзело менше число публики як скорейших рокох. Причини за тото єст вецей и рижни су.

Пополадню скорей початку Фестивала у Доме култури, городоначалнїк Снинї Штефан Миловчик у Каштелю династиї Другет, приял делегациї учаснїкох на Фестивалу як и делегациї партнерских организацийох Союзу Русинох-Українцох Словацкей, и подзековал им на тогорочним участвованю.

Всоботу пополадню «Гармония» виступела у месце Хостовице, у грекокатолїцкей церкви на здогадованє Васильови Худїкови, хтори пред пейцома роками умар у Дюрдьове.

По законченю Фествала, внєдзелю вечаром члени хора «Гармония» нащивели православни храм Вознесеня Господнього у валалє Осадне нєдалєко од Снїни дзе видзели крипту под спомнутим храмом дзе ше находза остатки вецей як 1.300 погинутих воякох, рижних войскох хтори ту страцели свойо животи у Першей шветовей войни.

До того госцованя Хору пришло дзекуюци Союзу Руснацох Українцох Сербиї и його длугорочного партнерства зоз Союзом Русинох-Українцох зоз Републики Словацкей. На фестивалу зоз Хором була и делегация Союзу Руснацох Українцох Сербиї на чолє зоз Велимиром Паплацком, а у хторей були и проф. Микола М. Цап и його супруга Весна Рагаї Цап, хтори зоз домашнїма водзели розгварки о дальшим сотруднїцтве и можлївим госцованю наших шпивачох на Фестивалу «Маковицка струна» хтори ше отрима у Бардейове концом новембра.

В. Паплацко


 

Фестивал „Гомин  Лемкивщини“

 Уж традицийни IV фестивал Лемкох/Русинох  ,,Гомин Лемкивщини“ отрима ше  дня 25. и 26. авґуста у месту Зимна вода при Львове, у України. Фестивал орґанизує Всеукраїнске Дружтво „Лемкивщина“ з Львова , вєдно зЛьвовску обласну орґанизацию. Обчекує ше  же на истим Фестивалу буду присутни велї представителє державней и духовней власци, як  и  велї госци зоз иножемства.
У програми фестивалу вежню учасц велї ансамбли з України, як и инострани групи з Словацкей, Польскей  и Сербиї. Зоз  Сербиї наступя солисти  Ана Римар-Симунович з  Нового Саду , Петро Закамарок з  Индії, як и гумористкиня Лїля  Колбас з Дюрдьова. Будзе присутна и делегация Союзу Руснацох Українцох Сербиї.

Обчекує ше же програму буду провадзиц вецей тисячи нащивительох.

Боґдан  Виславски


 

Коцурски аматере наступя на „Дзвонох Лемкивщини”

автор ядю 31. юлий 2018

КОЦУР – На 19. всеукраїнским фестивалу лемковскей култури „Дзвони Лемкивщини”, котри будзе отримани 4. и 5. авґуста у Монастириску у України, наступя и аматере КУД „Жатва” з Коцура.

На соботу Фестивал почнє з дефилеом, а у културней програми котра будзе тирвац од 14 до 23,30 годзин наступя и аматере „Жатви” – фолклорна ґрупа и соло шпиваче.

На нєдзелю, 5. авґуста на 10 годзин будзе Служба Божа, а потим, од 12-18 годзин будзе концертна програма у хторей тиж наступя и коцурски аматере, а очекує ше наступ и познатого Хора „Верйовки”.
Фестивал ше отримує з помоцу Министерства култури України, Тернопольскей обласней державней администрациї, Тернопольскей обласней ради и Всеукраїнского товариства „Лемкивщина”.

(Рутенпрес)


 

Лемковска ватра Ждиня

36. Лемковска ватра отримана у Ждинї од 20. по 22. юлий 2018. року

36. Лемковска ватра отримана од 20. по 22. юлий того року у месточку Ждиня у южней Польскей у Малопольским войводстве. На тим фестивалу, хтори того року будзе мал вецей як 1 500 учаснїкох, наступело и Културно-просвитне дружтво „Карпати“ зоз Вербасу. Тото госцованє Вербащаном оможлївели Союз Руснацох Українцох Сербиї, Национални совит Руснацох и Општина Вербас.

За тоту нагоду до Польскей одпутовали члени „Карпатох“ – хор, оркестер и шпиваче. На драгу рушели пияток рано у вчасних годзинох.
Вербащанє уж нє першираз участвовали на тим фестивалу, а з тей нагоди вони на нїм виступели соботу на пополадньовим концерту зоз фолклорним ансамблом зоз Словацкей „Краснобродичанка“, шпивачку зоз Лосю Юлию Дошну, єдну зоз найпознатших шпивачкох народней лемковскей музики у Польскей. На истим концерту наступел и ансамбл писнї и танцу зоз Якубянох зоз Словацкей Републики. Тиж так, наступели и „Бетяре“, фолклорни квинтет зоз Мукачева зоз України. Ґу нїм ше приключели и свиднїцки „Гелиґонкаре“, хлопски шпивацки колектив зоз Свиднїку зоз Словацкей, зоз хторим руководзи длугорочни културни дияч Янко Чизмар.

Скорей того соботу предполадньом на фестивалу одслужени парастос на здогадованє жертвом акциї „Висла“, од хторей ше того року наполнюю 70 роки.

После того фестивал урядово отворени а шицких госцох привитал предсидатель Здруженя Лемкох зоз Горлицох пан Штефан Клапик.
Други наступ „Карпати“ мали внєдзелю пополадню од пол другей, на концерту под назву „Бодай ше когут забановал, кед ме рано пребудзел...“ Ґу уж спомнутим колективом хтори зоз „Карпатами“ наступели соботу, приключели ше и репрезентативни ансамбл Здруженя Лемкох зоз Польскей „Семерацка ружа“, як и „Бавнїца“, дзецински ансамбл народного танцу зоз места Жимна Вода при Львове у України. На концерту виступели и театрална ґрупа зоз Ряшова при Прешове зоз Словацкей Републики, а представу за тоту нагоду пририхтала и режирала Лина Гватьова, длугорочна глумица професийного театру зоз Чернївцох у України, хтора тераз як пензионерка жиє и роби у Словацкей Републики.

На концу додайме же на 36. Фестивалу лемковскей култури отримани и числени вистави, округли столи, промоциї книжкох и други манифестациї, а пияток тот фестивал почал зоз дзецинским фестивалом „Ватрочка“. Пияток вечар отримани вечарши концерт за младих под назву „Заграйце гудаци, на полни смик, а я вам заплачем- кед предам конїка...“. На тим концерту наступели „Оркестер Св. Миколая“ фолклорни ансамбл, зоз Лублину зоз Польскей, „Стропковянє“ вокално инструментални ансамбл зоз Стропкова зоз Словацкей Републики. Павлина Хмара зоз своїм огньовим шоууом, „Бурян“ фолклорни ансамбл зоз Горлицох у Польскей, „Надия“ фолклорни рок ансамбл зоз Лешна Горишнього зоз Польскей. Концерт тирвал до ранших годзинох з оглядом же у кампу на фестивалу було вельо младих медзи хторима и дзешецеро млади Руснаци хтори сполнєли критериюми Роботного цела за младеж Националного совиту Руснацох.

Пияток вечар отримана промоция кнїжки „З очми вигнатих“ автора Александра Маслея зоз Горлицох а тематика кнїжки виганянє Лемкох у операциї „Висла“ зоз матичних територийох найвецей зоз долїни нафти од Кракова по Львов.

Под час фестивалу, пияток и всоботу, отримана схадзка зашеданє СФЛО-а, шветовей организациї Лемкох, Руснацох и Українцох зоз хтору предсидовала панї Ярослава Галик, а на хторей були присутни и активно участвовали у роботи представителє зоз України, Словацкей, Сербиї, Америки и Канади и домашней Польскей. На зашеданю нє були присутни лєм представителє зоз Горватскей. Найвецей ше бешедовало о проблемох хтори исную медзи представителями нашого народу у спомнутих жемох.

Всоботу зоз зашеданьом руководзел Богдан Виславски, а шицки зоз присутних понукли ришеня як висц зоз терашнїх условийох и робиц лєпше и успишнєйше. Єдно зоз заключеньох було же би зме лєпше робели шицки, мушиме ше лєпше познац и вецей сотрудзвац медзи собу, през рижни форми и у рижних обласцох.

На фестивалу направени и нови контакти медзи учашнїками зоз рижних жемох. Як резултат такей єдней догварки будзе и госцованє коцурского КУД-а „Жатва“ на тогорочним фестивалу „Дзвони Лемковини“ хтори ше отрима початком августа у месце Монастириско у Тернопольскей обласци у України.

Фестивал ше закончел внєдзелю вечаром зоз концертом под назву „Уж сом ше оженєл, будзем свою мац, и уж вас дзивчата нє будзем любовац“. Додайме гу тому же на тим концерту виступели „Роса“ младежски вокални ансамбл зоз Устя Руского зоз Польскей, „Дивоцвит“ женски вокални трио зоз Жимней Води зоз України, Патрик и Майка Шуркалово вокални дует зоз Бехерова зоз Словацкей, „Стебничанка“ вокални ансамбл зоз Стебнїку зоз Словацкей, як и „Кечера“ ансамб писнї и танцу зоз Якубянох зоз Словацкей.

После того урядово загашени пламень 36. Лемковскей ватри у Ждинї.
Зоз госцованьом на тогорочней „Ватри“ вербаски аматере задовольни прето же їм нащиви таким фестивалом, а слово о найвекшим фестивалу Лемкох, Руснацох и Українцох у Европскей Униї, даваю нови порив за дальшу роботу.

И того року на фестивалу у Ждинї було вецей як 10000 нащивительох.
Того року, на фестивалу виступели ансамбли зоз домашнєй Польскей, як и госци зоз України, Словацкей и Сербиї.

В. Паплацко

Засідання Президії СФУЛО в Ждині
Шановні члени Президії!

Надсилаю Вам для засідання Президії СФУЛО в Ждині, яке відбудеться в п’ятницю, 20.07.2018 р. о 17.00, наступні матеріали:
1. Звіт про роботу СФУЛО у І півріччі 2018 року.
2. Результати Конкурсу СФУЛО на кращу відзнаку" 75 років початку депортації".
3. Проекти: 
- Звернення до Президента України про відзначення 75-х роковин початку депортацій;
- Указу Президента "Про заходи до 75-х роковин...".

До попереднього порядку денного прошу додати такі питання:
- Про відновлення членства СФУЛО в СКУ;
- Про відповідь ФДЛ в Канаді щодо їхнього членства в СФУЛО (за рішеннями Конгресу).

Також повідомляю,що на засідання Президії СФУЛО запрошено народного депутата України Антонищака А. Ф., який представить проект Постанови ВР "Про відзначення на державному рівні 75-х роковин депортації".

Керівництво Хорватії не буде присутнє на засіданні Президії СФУЛО.

Також повідомляю, що заборгованість по членських внесках за період з 25.08.2017р. по 18.07.2018р. становить:
Україна, ВУТЛ: Тернопільська обл. - 1060 грн.
             Закарпатська обл.- 1030 грн.
СРУСР, Словаччина - 150 дол. США

З повагою
Ярослава Галик, голова СФУЛО
Перепрошую, уточнення: запрошене керівництво Української Громади Республіки Хорватія не буде присутнє на засіданні.


Закарпатска Лемковска ватра

            Дня 15. юлия того року у валалє Ворочово, при  Перечину, Закарпатска обласц України, отрима  ше  традицийни Осми  фестивал „Лемковска  ватра“. Фестивал орґанизує Закарпатска областна рада здруженя „Лемкивщина“. Фестивал почне на 10 годзин рано зоз службу Божу у хлопским манастире у валалє Ворочово. На 13 годзин буду положени венци погинулим вояком  Карпатскей України, а на 14 годзин ше отрима пригодна програма.

            На фестивалу виступя и вецей иножемни ґрупи , медзи нїма и ґрупа з Републики Сербиї. З нашого боку виступя хумористи Здруженя женох „Олория“ з Дюрдьова, як и соло шпивак Петро Закамарок з Индії. Одход на фестивал орґанизовал Союз Руснацох Українцох Сербиї з помоцу Националного совиту Руснацох.

 Боґдан  Виславски


Нащива заменїка министра вонкашнїх дїлох України

Дня 5. и 6. юния  того року  у  Републики Сербиї  бул  у нащиви заменік  министра  вонкашнїх  дїлох  України  Василь  Боднар.Вон  ше  стретнул  з   державним  секретаром  вонкашнїх  дїлох  Сербиї Неманьом  Станковичом , з  котрим  розпатрал  ситуацию  коло  медзисобного  сотруднїцтва и  комуникациї  коло  координованя  , дзе  постоя  взаємни  интереси , а  у  обласци  медзинародней  политики.

            Медзи  иньшим , вон  нащивел  скупштину  Републики  Сербиї , дзе  ше  стретнул  з  посланєцу  Олену  Папуга , а  тиж  так  нащивел  и  Београдски  универзитет  дзе  ше  стретнул  зоз  студентами  котри  виучую  українски  язик  и  з  їх  професорку  др. Людмилу  Попович.

            Дня  6. юния  у  амбасади  України  у  Београду  пан  Боднар  ше  стретнул  з  представителями  дияспори , меди  котрима  були  предсидателє  русинского  и  українского  националного  совиту  Славко  Рац  и  Михал  Кржачек , предсидатель  Союзу  Руснацох  Українцох  Сербиї  Богдан  Виславски , предсидателє  даскелїх  културно-уметнїцких  друштвох , новинаре итд.

            Представителє  дияспори  указали  на  проблеми  котри  маю  при  витвореню  своїх  активносцох , як  цо  то  проблеми  з  просториями  дзе  робя , проблемами  коло  финансованя, як  цо  то  финансованє  отходох  ансамблох до  України  або  других  державох  дзе  ше  отримую манифестациї украјинскей/русинскей  дияспори. Исто  так  винєшени  проблеми  и  коло  приєму  госцох ( ансамблох , групох  итд ) з  України , статусу  школярох  з  України  у  керестурскей  гимназиї , школованя  студентох  у  України  итд.
Пан  Боднар  поинформовал  присутних  о  акциї  Кабинету  Министрох  України , при чим  наглашел  же  вони  за  период  од  2018. до  2020.  року  видвоєли  средства  за  донациї  здруженьом ,  ансамблом , фестивалом , церковним  оргснизацийом  итд , з  котрима  сцу  помогнуц  и  звекшац  обсяг  и  квалитет  дїялносци  истих.Поинформовал  присутних  же    пре  координацију  з  дияспору  єст  потреби  формовац  окремне  министерство  у  України.

            З  огладом  же  єдна  часц  проєктох  за  донациї  дияспори будзе  исц  прейг  Союзу  Руснацох Українцох  Сербиї , то  будземе  информовац  явносц  о  прилїву  средствох  и  способу  їх  хаснованя. За  тераз , средства  прешлидзени  за  фестивал ,, Коцурска  жатва ,, , як  и  за  суфинансованє  емисийох  на  ТВ  Войводини   коло  виучованя  українского  язика.


Богдан  Виславски


 

 

Савез Русина Украјинаца Србије
Союз Руснацох Українцох Сербиї
Союз Русинів Українцив Сербії


ПОЗИВНИЦА – ПОВОЛАНКА – ЗАПРОШЕННЯ

            Овим вас позивамо на украјински (русински) Гастрофест, који ће бити одржан дана 26. маја 2018. године са почетком у 18.00 часова  на Тргу Слободе у Новом Саду.

            Наступиће и  КУД  „Калина“ из Инђије и солисткиња Ана Римар из  Новог  Сада.

            Организатири  Гастрофеста  су :

  • Град Нови Сад
  • Амбасада Украјине у Београду
  • Савез Русина Украјинаца Србије

 


Отримани Фестивал  Гуцулох

            У месце Ясиня, обласц України, од 3. до 6. мая 2018. року, отримани III Медзинародни фестивал „Гуцулска  родина 2018“. .Фестивал отримани у прекрасним амбиєнту Карпатох, спод гори Говерлї, и нєдалеко  од  познатого  жимского ски центру Буковель. Организатор фестивалу Гражданска организация „Гуцул и Компания“ з Ужгороду. На фестивалу участвовали коло 60 ґрупи, углавним з України, як и три групи з  Билорусиї. Фестивал бул подзелєни на театралну, вокалну, акробатску и фолклорну часц.

            На фестивалу були  присутни и представителє рижних  гражданских организацийох з Сербиї, Словацкей, Румуниї и  Мадярскей. У  жирию було вецей познатих народних уметнїкох, як цо то Володимир Смотритель, Леся Горова, Микола Свидюк итд. У фолклорним жирию, медзи иншима, бул и Богдан Виславски з  Сербиї.

            Фестивал официйно и  над Ясину 3.  мая, одкаль прекрасни попатрунок на Говерлю и Петрос, котри ище були под шнїгом .Там отримана святочна програма и  привитанє госцох з боку организаторох и  вирских представнїкох. Шлидуюцого  дня  члени  жирия препатрали програму и виберали кандидатох за участвованє на  Ґала  концерту . Дня 5. мая, шицки учашнїки обишли  локални музей и стару древену церкву , а потим були госци на туристичней бази Буковель, дзе ше превожели з ски лифтом до самого  верху тей гори.

            Ґала концерт отимани дня 6. мая коло рики Чарна Тиса з початком на 15  годзин. Медзи иншима, там наступели и познати уметнїки, шпивак Иван Попович и  виолиниста Олег Кульчицки. Приказана широка програма, а  найвецей импресионирали ориґинални гуцулски облєчива и инструменти. На концу програми, потписана Догварка о медзисобним сотруднїцтве  медзи  Гражданску  организацию ,, „Гуцул и  компания“ и Союзом Руснацох Українцох Сербиї. Источашнє достате понукнуце з  боку Союзу уметнїкох України, прейґ їх заступнїка Ивана Поповича, же би ше и з нїма потписала  Догварка о сотруднїцтве.

            У Догварки о сотруднїцтве з организацю „Гуцул и компания“, предвидзене сотруднїцтво у обласци култури, науки, медзисобне информованє о  акцийох и  черанка програмох културно-уметнїцких и  других дружтвох. З боку Гражданскей организациї „Гуцул и компания“, Догварку потписал предсидатель Василь Клочуряк, а з боку Союзу Богдан  Виславски. З представителями ансамблох присутних  на фестивалу, догваряло ше о можлївим сотруднїцтве и черанки  програмох.

Б.  Виславски


 

Запрошиня
на стрічу молодих Лемків з цілого світа

Запрошиня кєруєме до лемківских організций і середовищ, як тіж 
до поодиноких осіб, яким небайдужа інтеграція молодих Лемків розсіяних по цілим світі.


Просиме - підтвердте Вашу участь в стрічи на адресу lemkoforum@gmail.com 
Кед виникнут даяки сумніви або звідання - просиме пиште до нас!


Члени Головной Управи
Анна Баняс
Григорій Суханич

 

Плян стрічи:

  1. Четвер 19.07.2018 – Вартяне Поле в Ждини
  • г. 12.00 – Запізнавча стріча. Привитаня учасників.
  •  г. 12.30 – 16.00 – Екскурсія шляхом церковной архітектури:

- Церков Покрови Пресвятой Богородици в Ждини
- Церков Рождества св. Йоана в Гладишові
- Церков св. Параскевії в Новиці
- Братство „Сарепта”
- Мазярска Загорода в Лоси

  • П’ятниця 20.07.2018 – год. 11.00 – 13.00 – Лемківска Хижа на ватряним поли
  • Презентація учасників стрічи:

-  одкаль сте, яки сут ваши коріня?
- яку роботу робите в ваших організаціях?
- яки сут успіхи, але тіж проблеми в ваших організаціях?

  • Дискусія допоможе нам випрацювати модель співпраці, як тіж запустити форми анімації і активізуваня молодих.
    • Субота/Неділя– 21/22.07.2018 -  береме участ в програмі ‘Ватри’
    • Літургії: грекокатолицка і православна
    • Літерацке шатро
    • Лемко-тропи
    • Спартакіада
    • Майстерня
    • Інтеграційни стрічи

     

    Микола ШАНТА: ГОРНЇЦА – МИТ ВОЙВОДЯНСКИХ РУСНАЦОХ

    Кед ше добре упозна историю Закарпатя, вец ше баржей розуми причини за пресельованє наших предкох до мирнєйших крайох дзе ше менєй воює за цудзих панох и дзе ше лєгчейше жиє. ...( далєй)

     


    Интервю Юстини ДОБУШ -

    Юліан ТАМАШ: “Історію вам писали вороги”

    Юліан Тамаш – один із найвидатніших інтелектуалів русинської діаспори в Сербії, зрештою, не тільки діаспори, а й українства в цілому. Академік Національної академії наук України, а також Воєводинської академії наук і мистецтв у місті Новий Сад (Сербія), почесний доктор Ужгородського національного університету. Викладав і провадив наукову діяльність в університетах та наукових колах Ужгорода, Пряшева, Львова, Тернополя, Києва, Торонто, Урбан-Шампейна, Трира, Белґрада, Загреба, Філадельфії, Нью-Йорка і Тарту. Крім того, написав 50 книжок, серед яких збірки поезій, романи, есеї та наукові праці щодо питань слов'янських літератур, реґіональних і малих традицій у світі. ....( далєй)


    Шановні Голови організацій у мережі СКУ,

    Щиро вітаю Вас і Ваші родини з  надзвичайним днем Воскресіння Христового та бажаю Вам міцного здоров’я, багато щастя, великої радості та всего якнайкращого.

    Молюся з Вами щоб Україна знову зазнала мир і процвітала як цілком незалежна, територіально цілісна, українська, європейська, демократична і заможна держава.

    Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

    Евген Чолій
    Президент Світового Конґресу Українців

     

    З нагоди великого Свята Воскресіння Христового
    посилаємо сердечні вітання і найщиріші побажання
    міцного здоров’я, гарного настрою, миру, любові та наснаги

    ВЕСЕЛИХ  і РАДІСНИХ  СВЯТ !

         Христос воскрес!                                                                 Воістину воскрес!

     Працівники Головного офісу Світового Конґресу Українців

     

    Євген Чолий нащивел Сербию 5. и 6. марца

    Пондзелок вечар, 5. марца, у рамикох нащиви Сербиї, як госц Влади Сербиї, после розгваркох зоз министром Расимом Ляїчом и дзепоєднима державнима секретарами вецей министерствох у Беоґрадзе, предсидатель Шветового Конгресу Українцох Євген Чолий нащивел Нови Сад и стретнул ше зоз представнїками дияспори у Войводини.

    Скорей стретнуца у Новим Садзе предсидатель СКУ розпатрал Нови Сад, бул присутни на Служби Божей у греко-католїцкей церкви св. апостолох Петра и Павла и на концу ше стретнул зоз представителями українцох и руснацох зоз цалей Войводини.

    У просторийох св. оца Миколая позберали ше коло штерацец представнїки руских и українских институцийох на чолє з владиком кир Георгийом Джуджаром. Зоз госцом з Канади була и перши секретар Амбасади України у Сербиї Наталия Маркевич.

    Циль нащиви було презентованє актуалних українських питаньох, почитованє людских и меншинских правох и моцнєнє сотруднїцтва Конгресу зоз руску и українську дияспору у Сербиї, Войводини, о чим пан Чолий медзи иншим гварел.
    -Шветови Конґрес Українцох найзначнєйша и найвисша институция за дияспору України. Вон помага у ришованю велїх питаньох представительом українскей дияспори у жемох у котрих вона нашла свойо нове отечество. Медзи найзначнєйшима питанями котри визначени у розгварки у Новим Садзе похопел сом же то статус єдиней рускей Ґимназиї у Сербиї у Руским Керестуре и приход школярох зоз України школовац ше у нєй. Други приоритет то одход школярох и студентох, ваших дзецох на школованє до України, а слово углавном о високим образованю. Наздавам ше же пошвидко ришиме обидва тоти проблеми зоз заєднїцкима моцами, гварел Євген Чолий на новосадским сходзе.

    Євген Чолий нащивел Сербию як представнїк Центру Шветового Конґресу Українцох зоз Бриселу же би видзел на котрим уровню ше находза людски и меншински права у Сербиї, з оглядом же у цеку розгварки о поглавйох зоз тей обласци на драги Сербиї до Европскей Униї.
    В.Паплацко


    Голові Союзу русинів українців Сербії

    Пану Богдану Віславському

    Шановний пане Віславський,

     

    Від імені Посольства України в Республіці Сербія висловлюю вам свою повагу і маю честь поінформувати про результати зустрічей пана Євгена Чолія з сербськими високопосадовцями, у тому числі в частині забезпечення прав української громади в Сербії.
    В рамках зустрічей Є.Чолій доносив три ключові теми:
    - сучасна ситуація в Україні – сербських високопосадовців закликав до зайняття більш активної позиції на підтримку України, навіть з урахуванням традиційно тісних відносин Сербії і РФ;
    - реформи в Україні – доведено інформацію про те, що Україна не зважаючи на все розвивається, здійснює реформи і є привабливою для іноземних інвесторів;
    - інтереси діаспори – в ході кожної зустрічі висувались питання, що стосуються української та русинської громади в Сербії та потребують вирішення.

    1. Проблема помилок в сербських підручниках у контексті висвітлення інформації про Україну
    Зазначене питання піднімалось в Міністерстві освіти РС та Канцелярії з питань прав людини і національних меншин.
    Міністерство освіти зазначило, що з технічних причин не відреагувало на лист Посольства щодо таких помилок, але попросило надіслати його повторно. Також, наразі Міністерство не може відкликати підручники з помилками, оскільки немає чим їх замінити, а нові підручники будуть видаватись по конкурсу через 2 роки і Міністерство пообіцяло проконтролювати, щоб до них такі помилки не ввійшли, а старі підручники були вилучені. Також державний секретар Міністерства освіти пообіцяла дати вказівку вчителям середніх шкіл та гімназій вже зараз при вивченні відповідної теми з помилкою наголошувати учням про наявність такої помилки.
    Канцелярія з питань національних меншин наголосила, що працює виключно з національними радами і що саме національна рада української меншини має письмово повідомити їм про наявність такої проблеми.

    2. Питання організації поїздок вчителів української мови, хореографів, журналістів тощо в Україну для проходження курсів з вивчення української мови і культури, та навпаки.
    Міністерство освіти наголосило, що в рамках Плану дій з питань національних меншин в переговорах Сербії з ЄС передбачено додаткові кошти на організацію так званих «курсів підвищення кваліфікації» викладачів національних меншин, за яким національна меншина в своїй школі може організувати такі курси і запросити за кошти бюджету викладачів з України.

    3. Питання збільшення кількості радіо і телепередач українською мовою на РТВ
    Піднімалось в Канцелярії з питань національних меншин, де було повідомлено, що відповідно до Плану дій з питань національних меншин виділено на 2018 рік додаткові кошти на програми збільшення медіа присутності мовами національних меншин, однак для цього редакція мовою національної меншини має надіслати запит з обґрунтуванням потреби збільшення своєї медіа присутності на адресу Канцелярії.

    4. Питання встановлення пам’ятника Т.Шевченку в м.Новий Сад
    Піднімалось в розмові з Н.Чанаком, який порекомендував передати всю інформацію по питанню його колезі О.Папузі і пообіцяв свою особисту підтримку цьому проекту.
    Канцелярія з питань національних меншин наголосила на необхідності письмового листа від Національної ради з цього питання.

    5. Питання обміну учнями русинської гімназії зі школами з України
    Піднімалось в Міністерстві освіти РС та Канцелярії з питань прав людини і національних меншин.
    Міністерство освіти обіцяло переглянути підписану між Україною і Сербією Угоду про співпрацю в сфері освіти та визначити, в чому полягає проблема з організацією такого обміну учнями, але закликала і Національну раду русинської меншини повторно надіслати запит.

    Сподіваємось і на вашу допомогу і сприяння у вирішенні зазначених питань, зокрема шляхом надсилання відповідних листів на адресу сербських інституцій.

    З повагою,
    Посол                                                     /підпис/                        О.Александрович

     

    Скайп зашеданє президиї СФУЛО

                Дня 24. фебруара 2018. року на 15,00 годзин, отримане зашеданє президиї СФУЛО (Шветова федерация українских Лемковских обєднаньох), котрого зволала предсидателька Ярослава Галик. По першираз, зашеданє отримане прейґ скайпу. На зашеданю вжали учасц дзевец од петнац членох президиї. У тот час, члени президиї були у вецей розличних часових зонох, так же у України було 16,00 годзин, а у  ЗАД 9,00 годзин.

                На початку зашеданя, з минутом цихосци, одате почитованє умартому др Ивану Гвозди, першому предсидательови СФУЛО. После того предсидателька СФУЛО дала звит о дотерашнєй роботи, финансийни звит и план роботи за наиходзаци период. Предсидателє и представнїки субєктох СФУЛО винєсли звит о дїялносци у предходним периодзе. Догварене же би ше у септембру у Львове отримала наукова конференция у вязи з подїями на Лемковини 1944-1951. Року , а коло депортациї Лемкох. Розписани и конкурс за находзенє ґрафичней идеї – символу за хаснованє у друку и найкрасшу ґрафичну  идею – симболику за видаванє ювилейней монети , а шицко тото з нагоди депортациї з їх етнїчного подруча.

                У дальших розгваркох догварене же би ше организовли науково конференциї у вязи историї Русинох/Лемкох, и же би ше вєдно анґажовали при акцийох коло зопераня зявеньох сепаратизму на субетничних територийох дзе компактно жию Русини/Лемки/Українци. Догварене же ше идуце зашеданє президиї отрима у Ждинї, у Польскей, стредком мешаца юлия 2018. року, вєдно з отримованьом фестивала ,,Лемкивска ватра“. Пре лєпше медзисобне информованю наглашене же треба повязац сайти субєктох СФУЛО.

                Члени президиї указали вельке интересованє за литературу котра иснує у Сербиї у котрей ше обрабяю теми коло историї бачванско-сримских Русинох, етноґрафиї, записи писньох итд, як и медзисобне повязованє и медзисобни нащиви на фестивалох Русинох/Лемкох/Українцох у Сербиї, Словацкей, Польскей и України.

                З боку Союзу Руснацох Українцох Сербиї, на президиї вжали учасц Боґдан Виславски, предсидатель Союзу и Велимир Паплацко, заменїк предсидателя Союзу.

    Б. Виславски

     


     

    Наукови семинар у Ужгородзе, пошвецени 90 рочнїци народзеня професора Павла Чучки, 22. фебруара 2018. року.

    22 лютого 2018 виповнюється 90 років від дня народження відомого мовознавця Павла Чучки. Професор, доктор філологічних наук Світлана Пахомова анонсувала науковий семінар, присвячений пам’яті науковця.

     


     

     

     

    Щешлїви Крачунски и Новорочни швета! Шицко найкрасше у 2018. року!
    Союз Русинох Українцох Сербиї


     

    З Різдвом Христовим та Новим 2018 роком!

     

    Дорогі Члени Президії СФУЛО та Голови Суб’єктів Федерації!
    Дозвольте висловити Вам та Членам Ваших організацій сердечну вдячність за ту велику громадську працю, яку Ви щоденно здійснюєте задля лемківсько-русинської справи в усьому світі. І в Новому 2018 році бажаю нам всім ще більших успіхів та досягнень, єдності та взаєморозуміння, духовної наснаги та звершення нових ідей, а також родинного тепла й любові, добра і злагоди!

    Прийміть мої найщиріші вітання з Різдвом Христовим
    та Новим 2018-им Роком!

    Нехай Вифлеємська зірка осяє Ваші оселі
    й наповнить Ваші серця радістю та любов’ю,
    а Різдво Христове принесе Вам щастя,
    злагоду, спокій, достаток і мир Україні та всьому світові!

    Христос рождається! Славімо його!
    Веселих свят! Смачної куті! Дзвінкої коляди!

    З повагою
    Ярослава Галик,
    Голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань

     

    Вельмишановны Члены Президиі СФУЛО!
    Високоповажний Провід
    Об’єднаня Лемків в Канаді і в Польщи,
    Орґанізациі Обороны Лемківщыны в Гамериці,
    Всеукраінского Товариства „Лемківщына”,
    Союзив Русинив Украінців Словациі, Сербіі і Хорватиі!

    Серде́чно ви́там вшы́ткых Вас, Ва́шы роди́ны
    і вшыткых Членив Вашых організаций
    зо Сьвата́ми Рожде́ства Христово́го, Новым роком а Богоявлі́ньом!

    Най Вефлеємска зьві́зда а Риствя́ны дзвоны зві́стят в ка́ждий лемківскій хыжи о прихо́ді Сына Божо́го! І най новорожде́нний Ісусик зо́шле на́ Вас шче́сьця і здра́вя, до́бро і втіху, злаго́ду і мир в Украіні і в ці́лым сьвіті!
    Же́бы-сте бы́ли здра́вы і весе́лы, як в небі Анге́лы!

    Хри́стос ся рожда́є! Славі́ме є́го!

    А ми, братя-лемки,
    Будме Йому милі,
    Низкий поклін і молитву
    Несме Йму к офірі.

    Веселых Вам сьват

     


Get free Dreamweaver templates and extensions at JustDreamweaver.com